Пособие_ПШ_САПР

геологічний паспорт підготовчих виробок виїмкової дільниці із зазна-

ченням глибини розробки, перерізу виробок; фізико-механічні власти-

вості вміщувальних порід; літологічна колонка товщі порід покрівлі й підошви пласта; розрахункова міцність порід покрівлі й підошви від-

повідно на глибину 3·В та 1,1·В (де В – ширина виробки, м); категорії стійкості порід; газоносності вугілля й порід; викидонебезпечності пласта й вміщувальних порід; ударонебезпечність пласта; гідрогеоло-

гія й тектоніка виїмкової ділянки. Указані показники подаються в таб-

личному вигляді.

Вибір схеми підготовки й відпрацювання виїмкових полів (діля-

нок) виконується на підставі рекомендацій керівного документа КД 12.01.201-98, а спосіб проведення підготовчих виробок згідно з кри-

теріями, що наведені у вказаних вище "Методичних положеннях …".

Вибір обладнання для прохідницьких робіт виконується на підс-

таві порівняння фактичних гірничо-геологічних показників, виробок,

що проводяться з паспортними даними прохідницького комбайна. При цьому слід ураховувати, що фактичні показники (міцність на одновіс-

ний стиск, абразивність і т.і.) не повинні перевищувати приблизно дві третини показників, які вказані заводами-виробниками в ТУ.

Графік організації робіт у прохідницьких вибоях розроблюється на підставі норм часу, наведених у ЄНВ на гірничопідготовчі роботи для шахт Донецького й Львівсько-Волинського вугільних басейнів,

виходячи із фактичних обсягів робіт у виробці.

Виходячи із графіка організації робіт у вибої, визначається три-

валість прохідницького циклу й, відповідно, добові й місячні темпи посування виробки.

Розділ "Підземний транспорт прохідницького вибою" повинен

51

уміщати вибір типу обладнання основного й допоміжного транспорту в межах виробок, що проходяться у відповідності з технологічними схемами проведення (КД 12.01.201-98) або досвідом роботи. Наво-

дяться схеми транспорту гірничої маси, матеріалів і обладнання. Мож-

ливості транспорту для нормальної роботи прохідницького комбайна нового технічного рівня визначаються перевірним розрахунком про-

дуктивності прийнятих транспортних засобів. Схема вентиляції про-

хідницьких вибоїв розробляється згідно зі вказаними вище нормати-

вними документами.

2.8 Робоча документація

Робоча документація розробляється згідно з еталонами проектів

[5] та урахуванням вимог нормативного документа [6]. До її складу належать: робочі креслення графічної частини; кошторисна докумен-

тація; відомості обсягів будівельних та монтажних робіт; уточнення проектних рішень, пов’язаних зі змінами вихідних даних; деталізація рішень, необхідна для проведення гірничо-прохідницьких будівельно-

монтажних робіт і складання кошторисів; відомості та зведені відомо-

сті потреби в матеріальних ресурсах; специфікація обладнання, виро-

бів та матеріалів; вихідні вимоги до документації на обладнання інди-

відуального виготовлення; паспорти будівельних робочих креслень ка-

пітальних гірничих виробок, споруд та будівель.

Робочі креслення, розробляються відповідно до вимог "Системи проектної документації для будівництва" (СПДБ).

До початку розробки робочої документації замовник повинен надати проектній установі вихідні дані щодо замовленого індивідуаль-

ного, у тому числі імпортного обладнання (загальний вигляд машин;

52

завдання на розробку креслень фундаментів під основне та допоміжне обладнання й підземних комунікацій та споруд, дані про потребу в енергоресурсах, креслення обслуговувальних майданчиків і огоро-

джень у межах цього обладнання), яке забезпечує комплексну розроб-

ку всіх частин проекту.

Розробку проектної документації на вказане обладнання, зазви-

чай, виконує завод-виробник. У той же час проектувальник має право брати на себе цю розробку за окрему плату.

Кошторисна документація розробляється для визначення варто-

сті проектування та будівництва шахти. Вартість проектних робіт ви-

значається згідно з "Правилами визначення вартості проектно-

вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України ДБН Д.1.1-7-2000, а вартість будівництва - згідно з "Правила-

ми визначення вартості будівництва" ДБН Д.1.1-1-2000.

2.9 Порядок погодження, експертизийзатвердження проектів

Порядок погодження, експертизи й затвердження проектної до-

кументації визначається нормативним документом [6]. При цьому ви-

бір земельної ділянки для будівництва й кооперації відносно джерел постачання та інженерних комунікацій повинні мати відповідний ви-

сновок територіальної установи з будівництва згідно з вимогами ДБН А.2.3-1.

Якщо проектна документація розроблена згідно з нормативними документами, то вона не підлягає погодженню з органами державного нагляду за винятком випадків, передбачених законодавством України.

За відсутності необхідних норм і правил на проектування всі відпо-

відні проектні рішення погоджуються з органами державногонагляду.

53

Документація, що виконана з обґрунтованими відхиленнями від державних нормативів, підлягає погодженню в частині цих відхилень з органами, які затвердили ці нормативи.

Робоча документація, виконана згідно із затвердженою стадією проекту, не підлягає погодженню, окрім інженерних мереж, що пого-

джуються з місцевими експлуатаційними службами, ресурсопостача-

льними організаціями, якщо такі вимоги містяться у виданих ними технічних умовах. Це перш за все стосується позамайданчикових ін-

женерних мереж і комунікацій, включаючи електропостачання, зв'язок,

газопостачання, водопостачання й каналізацію, місця приєднання залі-

зничних колій та автомобільних доріг.

Проекти після погодження з усіма відповідними установами проходять обов’язкову комплексну державну експертизу незалежно від джерел фінансування будівництва. Ця експертиза проводиться службами Укрінвестекспертизи з залученням представників органів державного нагляду санітарно-епідеміологічного благополуччя насе-

лення, екології, пожежної безпеки, охорони праці й енергозбереження.

Окремі проекти, включені Держбудом України у відповідний перелік, не підлягають комплексній державній експертизі.

Установи, які виконували державну експертизу та надавали ре-

комендації, несуть відповідальність за експертний висновок. Якщо під час експертизи проекту були зроблені зауваження стосовно порушення нормативних актів та вимог, то згідно з цими зауваженнями в проект обов’язково вносяться відповідні зміни для усунення цих порушень. У

тих випадках, коли зауваження не стосуються порушень нормативів,

вони мають рекомендаційний характер.

Порядок затвердження проектів визначається згідно з "Поряд-

54

ком затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02 № 483.

Відповідно до цієї постанови проекти будівництва, що фінансуються з залученням державних коштів, місцевих бюджетів або державними установами та організаціями, затверджуються:

Кабінетом Міністрів України для об’єктів загальною кошторисною вартістю 100 млн.грн. і більше, а також об’єктів, що споруджуються із залученням іноземних кредитів під гарантію КМУ незалежно від їх вартості;

центральними органами виконавчої влади та іншими органами державної влади – щодо об’єктів загальною кошторисною вартістю від 30 до 100 млн.грн.;

підприємствами, установами та організаціями державної форми власності – щодо об’єктів загальною кошторисною вартістю до 30 млн.грн.

Проекти будівництва, що фінансуються за рахунок інших джерел, затверджуються в порядку, визначеному інвесторами. Затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва здійснюється за наявності позитивного висновку комплексної державної експертизи.

Затвердження проектної документації замовником свідчить про те, що він приймає під повну відповідальність рішення, передбачені цією документацією.

Надання проектної документації на погодження, експертизу й затвердження здійснює замовник. Можна доручати цю роботу проектувальнику за окрему плату.

55

2.10 Авторський нагляд проектних організацій

Проектні організації здійснюють авторський нагляд за будівни-

цтвом об’єктів проектування незалежно від форми власності замовни-

ка. Порядок проведення цього нагляду регламентується ДБН А.2.2-4- 2003 "Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд".

Він здійснюється протягом усього періоду будівництва з метою забезпечення відповідності технологічних, архітектурно-будівельних та інших технічних рішень, передбаченим узатверджених проектах.

Для оформлення дозволу на виконання будівельних робіт замо-

вник передає в органи Державного архітектурно-будівельного контро-

лю примірник наказу проектних організацій про проведення автор-

ського нагляду з переліком відповідальних осіб і посиланням на дого-

вір із замовником.

До авторського нагляду можуть залучатись спеціалізовані прое-

ктні організації, що розробили відповідні розділи проекту.

У договорі на здійснення авторського нагляду подається план-

графік відвідувань об’єкта будівництва й кошторис відповідних ви-

трат. Результати нагляду відображаються в журналі авторського на-

гляду. Цей журнал оформлюється проектувальниками у двох примір-

никах, один з яких зберігається на будівництві, а другий - у проектува-

льника. Записи в обох примірниках повинні бути ідентичними.

У журналі робляться записи щодо відступів від проектних рі-

шень, допущених підрядником. Запис про відвідування будівництва проводиться й за відсутності зауважень. Окрім цього в журналі відмі-

чають факт ознайомлення із зауваженнями, а також вносять записи що-

до виконання вказівок спеціалістів, які здійснюють авторський нагляд. 56

Після введення об’єкта в експлуатацію генеральний підрядник повинен передати журнал на зберігання замовнику, а проектувальник повинен здати свій примірник в архів проектної організації.

2.11 Проектні організації

Проектування вугледобувних підприємств України здійснюють такі проектні інститути, як Луганськдіпрошахт, Дондіпрошахт, Пів-

деньдіпрошахт, Дніпродіпрошахт, УкрНДІ проект. Окрім цих проект-

них установ до проектування окремих об’єктів залучаються проектні контори, відділи державних підприємств з видобутку вугілля. В остан-

ні роки проектуванням для вугільної промисловості займаються при-

ватні проектні організації та вищі навчальні заклади за наявності від-

повідних ліцензій.

Названі проектні установи надають послуги та виконують робо-

ти з розробки ТЕО та ТЕР; проектів будівництва нових, реконструкції та технічного переоснащення діючих шахт; ліквідації шахт, що приз-

начені до закриття; проектів вуглезбагачувальних підприємств.

Окрім цих робіт проектними інститутами розробляються також проекти об’єктів житлово-комунального й культурного призначення;

залізничних та автомобільних шляхів; будівництва тунелів та інших підземних споруд міста; мереж електропостачання, газопостачання,

зв’язку та ін.

Перелік проектних робіт і послуг проектних установ вугільної галузі в останні роки суттєво зріс, що пояснюється необхідністю диве-

рсифікації видів діяльності у зв’язку із суттєвим скороченням кількості завдань на проектування та реконструкцію шахт України.

Окремі проектні установи (УкрНДІпроект, Південьдіпрошахт,

57

Дондіпрошахт) виконують також і роботи з розробки нормативних документів у сфері проектування вугільних шахт.

Ефективна робота проектних установ значною мірою залежить від того, наскільки досконалою є їх організаційна структура. На тепе-

рішній час кількість відділів цих установ коливається в межах 16-20.

Також різним є й кількість заступників директора інституту. У той же час загальною для більшості інститутів є наявність таких відділів, як гірничий, будівельний, відділ кошторисів й економіки, відділ гірничої механіки та обладнання, автоматизації проектування, електротехніч-

ний відділ.

З метою підвищення якості проектів та зменшення трудомістко-

сті проектних робіт широко впроваджуються в проектну практику елементи автоматизованого проектування. Кількість прикладних про-

грам для вирішення проектних задач за допомогою ПЕОМ сягає декіль-

кох десятків. Так в інституті Луганськдіпрошахт перелік таких програм становить 137 найменувань. З них 98 розроблені самим інститутом.

На цей час автоматизовані або частково автоматизовані проект-

ні роботи з розрахунку вентиляції шахти, підрахунку обсягів гірничих робіт, дегазації виймальних ділянок, прогнозу зрушення земної повер-

хні, отримання графічних файлів, розрахунку норм якості вугілля, ви-

готовлення креслень за допомогою програм AutoCAD та SpotightPro6,

кошторису та інші.

База програмних засобів постійно оновлюється. У той же час досі неавтоматизованими є групи проектних процедур з формування та оцінки ідей проекту й альтернативних варіантів їх реалізації.

58

2.12 Оцінювання ефективності проектів

При оцінці інвестиційних проектів визначають їх економічну,

соціальну й екологічну ефективність. Економічна ефективність здійс-

нюється на підставі відповідних нормативних документів, які виходять з наступної початкової позиції. Реалізація ефективних проектів збіль-

шує внутрішній валовий продукт, який надходить у розпорядження суспільства [7]. ВВП потім розподіляється між суб’єктами, що беруть участь у проекті (акціонери, робітники, банки,бюджети різних рівнів та інше). Надходженнями й витратами цих суб’єктів визначаються різ-

ні види ефективності проекту. Рекомендується здійснювати роздільне оцінювання ефективності за наступними видами:

1.Суспільна або соціально-економічна ефективність.

2.Комерційна ефективність.

3.Ефективність участі в проекті.

Соціально-економічна ефективність у минулому називалася на-

родно-господарською. Розраховуючи її, ураховують не тільки прямі економічні наслідки реалізації проекту, але й побічні, що проявляють-

ся в інших галузях економіки, у соціальній та екологічній сферах.

Комерційна ефективність ураховує фінансові наслідки для уча-

сників реалізації проекту за умови, що вони роблять усі необхідні ви-

трати й користуються потім усіма результатами проекту. Розраховую-

чи цю ефективність, ураховують податки, відрахування, збори й т.п.,

що передбачені законодавством.

Ефективність участі в проекті містить у собі розрахунки, необ-

хідні потенційним учасникам проекту для вирішення ними питання про доцільність тієї чи іншої форми своєї участі в його здійсненні.

Розраховуючи різні види економічної ефективності проектів ча59

сто використовують такі критерії, як чистий дисконтований дохід, ін-

декс дохідності, внутрішня норма дохідності та інші. Ці критерії бу-

дуть розглянуті в наступних розділах.

Окрім економічної ефективності проектів визначають їх соціа-

льну й екологічну ефективність. Її оцінювання може здійснюватися декількома способами.

Перший спосіб передбачає включення в склад витрат критерію економічної ефективності витрат соціального й екологічного спряму-

вання. Загальний результат розраховують за формулою

де Rек – економічний результат здійснення проекту, грн.;

Vсе – соціальні й економічні результати в натуральних одиницях виміру;

Рсе – грошова оцінка відповідних соціальних та екологічних результа-

тів, грн./од.виміру.

Другий спосіб полягає в тому, що перед проектувальниками ставлять задачу про неперевищення (або зниження) тих чи інших соці-

альних та екологічних показників проекту в порівнянні з раніше вста-

новленими нормативами.

Третій спосіб передбачає вилучення із загальних витрат, що враховуються критерієм економічної ефективності, частини витрат, які спрямовані на досягнення конкретної соціальної й екологічної мети. Та частина витрат, що залишилась, використовується тільки для економі-

чного оцінювання проекту.

Згідно з четвертим способом розраховують інтегральний крите-

рій економічної, соціальної й екологічної ефективності проекту. 60