Тема 1.4

• законний в'їзд у країну (наявність посвідки на проживання — «зелена карта»),

• значний термін перебування в США, 

• добровільне оголошення себе резидентом. 

Фактично особа набуває статусу резидента відповідно до імміграційного законодавства і перебуває в цьому статусі аж до його скасування або відмови від нього. Значним визнається термін перебування в США не менш 31 дня протягом поточного року не менше 183 днів протягом трирічного періоду. Відповідно до критерія перебування при такому підрахунку не враховуються дні, коли фізична особа не могла виїхати зі США по стані здоров'я, а також час перебування як викладача, чи студента професійного спортсмена іноземної держави. Критерії для визначення резидентства компаній:

• місце їх реєстрації 

• місце здійснення ними торгової і господарської діяльності. 

. Однак існують і більш складні юридичні конструкції.  У Великобританії нерезидентами визнаються компанії, зареєстровані в цій країні, але директори і акціонери знаходяться за її межами. Умовою надання такій компанії нерезидентного статусу є також управління компанією — з території іншої держави, що має угоду з Великобританією про запобігання подвійного оподаткування. Для компаній-нерезидентів у значній мірі визначальним є те, чи є вони постійним представництвом чи ні. В залежності від цього вирішується питання щодо їх обов'язку сплачувати податок з доходів, отриманих із джерел у тій чи іншій країні. Постійні представництва компаній-нерезидентів, як правило, несуть обов'язок по сплаті податків з доходів, отриманих у даній країні, на таких самих умовах, що і компанії резиденти. Виділяється два самостійних види постійних представництв:

• основне - утворюється за умови, коли іноземна компанія веде діяльність, спрямовану на отримання доходу в якому-небудь постійному місці. 

• агентське, має місце в тому випадку, коли іноземна особа здійснює свою діяльність в даній державі через представників з визначеним статусом і повноваженнями. 

Юридичні ознаки постійного представництва:

• визначення місця знаходження і тривалість здійснення діяльності;

• комерційна спрямованість діяльності.

Наприклад, у Таджикистані постійне представництво – це зареєстроване представництво (постійна установа) іноземного підприємства, яке не є окремою юридичною особою, має регулярний характер діяльності на відповідній території і комерційну спрямованість.  Однак традиційні критерії присутності платника податків у межах тієї чи іншої податкової юрисдикції можуть бути застосовні не завжди. В даний час, наприклад, значні ускладення викликає визначення в податковому законодавстві факту наявності постійного представництва іноземних компаній, які займаються діяльністю в сфері електронної комерції з використанням глобальної комп'ютерної мережі. ^ Статус платника податків визначається сукупністю його обов'язків і прав. В свою чергу, їх склад у значній мірі залежить від того, на що орієнтована податкова політика тієї чи іншої держави. Права й обов'язки можуть відрізнятися в силу того, що при регулюванні податкових відносин переслідуються винятково фіскальні цілі чи, навпаки, — враховуються інтереси платників податків. Проте, існує деякий загальноприйнятий набір обов'язків і прав, що передбачаються податковим законодавством більшості зарубіжних країн. Обов'язки платників податків:

• обов'язки сплачувати податки і збори ( визначати об'єкти оподаткування й об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, нараховувати податки й інші обов'язкові платежі, сплачувати податки й інші обов'язкові платежі до бюджету) 

Не випадково саме цей обов'язок знайшов своє закріплення в конституціях більшості зарубіжних країн. У законодавстві окремих країн обов'язок (зобов'язання) платника податків трактується і визначається досить широко — як сукупність взаємозалежних обов'язкових дій. 

• обов'язки, суть яких зводиться до забезпечення податкових органів даними, необхідними для здійснення податкового контролю (стати на реєстраційний облік у податковому органі, складати податкову звітність, представляти її у встановлений термін)

Виникнення податкового зобов'язання пов'язується з наявністю в платника податків об'єкта оподаткування, а припинення – зі смертю фізичної особи, з вступом у силу рішення суду про визнання його померлим або з повною ліквідацією юридичної чи особи закінченням його реорганізації. Фінансово-правові норми ФРН передбачають виникнення податкового обов’язку «при настанні обставин, з якими погоджується чинність відповідного закону». Сучасні держави поряд з численними обов'язками надають платникам податків досить широкий набір різних прав. Тим самим досягається визначений баланс у змісті податкових правовідносин.

• право самостійного визначення варіантів організації бухгалтерського обліку і методів його здійснення традиційно відноситься до прав платників податків юридичних осіб Наприклад, у Литві приватним організаціям надане право на свій розсуд або доручати ведення бухгалтерського обліку і подання звітності власним підрозділам, або на договірних умовах -компаніям, які спеціалізуються на наданні послуг подібного роду. 

• право використання спрощеної системи ведення обліку і подання звітності. Наприклад, в Австралії при сплаті податку на товари і послуги таким правом наділені підприємства, оборот яких не перевищує 2 млн. австралійських доларів; платникам податків цієї категорії дозволене подання звітності лише раз на рік.

• право на використання податкових пільг є одним з основних. Наприклад, відповідно до останніх змін, внесених до податкового законодавство США, жертвам і членам родин жертв терористичних актів у Нью-Йорку і Вашингтоні наданий ряд податкових пільг. Зокрема, передбачене поширення на цих осіб зниженої ставки податку на майно, а також звільнення від федерального прибуткового податку. Крім того, платникам податків — фізичним особам і організаціям, які постраждали від терористичних актів, на 6 місяців продовжений термін подачі декларацій і сплати податків. На цей же термін припинені операції по арешту і конфіскації їх майна.

• право на оптимальне виконання податкового обов'язку (податкове планування) надано платникам податків у більшості країн. У даному випадку під податковим плануванням варто розуміти використання платниками податків всіх дозволених чинним законодавством способів і прийомів з метою максимального скорочення своїх податкових зобов'язань. В основі податкового планування лежить найбільш повне і правильне застосування всіх дозволених нормативно-правовими актами пільг, знання і вміле використання прогалин в законодавстві, враховуючи фінансову й інвестиційну політику держави. Втім, в окремих державах так зване агресивне податкове планування істотно обмежується. Так, в Канаді у випадку виявлення прогалин у податковому законодавстві, які дозволяють ухилятися від сплати податків, міністерство фінансів заздалегідь повідомляє платників податків за допомогою опублікування спеціального прес-релізу про можливість додання в наступному відповідним законодавчим змінам ретроспективної дії, тобто надання їм зворотної сили. Відповідне рішення може бути прийнято парламентом за поданням міністерства фінансів. Подібна практика дозволяє істотно скоротити число осіб, які бажають скористатися недосконалістю податкового законодавства.

• право на одержання інформації, необхідної для виконання податкових обов'язків. Для реалізації цього права у Франції міністерство економіки, фінансів і промисловості організувало по країні 11 центрів інформаційного обслуговування платників податків. У цих центрах передбачається в експериментальному порядку надання послуг по інформуванню платників податків і наданню їм необхідних інструкцій з податкових і фінансових питань. Діяльність центрів здійснюється в рамках загальної трирічної програми, направленої на поліпшення відносин із платниками податків.

• ^ Право на збереження інформації, як правило, входить у набір прав платника податків. У даному випадку маються на увазі данні, які містять податкову таємницю й інші види конфіденційної інформації. Законодавство окремих країн передбачає досить твердий режим захисту інформації про платників податків. Наприклад, у США високий ступінь таємності такої інформації істотно обмежує можливість її надання навіть правоохоронним відомствам. Швейцарія з метою збереження діючого в цій країні режиму банківської таємниці фактично ухиляється від обміну інформацією про клієнтів швейцарських кредитно-фінансових установ з компетентними органами інших держав. На думку швейцарської влади, можливості для стягнення податків, що не були сплачені резидентами інших країн, можуть бути реалізовані за допомогою введення на території Швейцарії і стягнення на користь відповідних держав податку на відсотки з заощаджень зазначених осіб. 

У Німеччині Федеральний фінансовий суд, розглядаючи справу про переклад клієнтами одного з німецьких банків прихованих від оподаткування доходів на секретні банківські рахунки в Люксембурзі, виніс прецедентне рішення, що визначає трохи інший підхід. Суть його полягає в тому, що положення законодавства про банківську таємницю не повинні застосовуватися в тих випадках, коли у компетентного органу є підстави вважати що платники податків використовують анонімні рахунки за кордоном з метою ухилення від сплати податків. У Південно-Африканській Республіці податковим відомством підготовлені пропозиції по пом'якшенню режиму податкової таємниці з метою спрощення порядку передачі інформації щодо сплати податків іншим відомствам, включаючи поліцію, у випадках, коли така інформація необхідна для розслідування кримінальних справ про ухилення від сплати податків, покарання за які складає не менш 5 років тюремного ув'язнення. Розгляд відповідних запитів передбачається біля жити на спеціальний орган, що складається з незалежних експертів.

• право подання декларацій і сплати податків з використанням, комп'ютерних технологій. Так, в Австралії з моменту введення в дію в 2001 р. системи електронної системи подачі податкових декларацій нею скористалося більш 190 тис. (15%) австралійських платників податків. Використання цієї системи дозволяє істотно спростити процедуру заповнення декларацій і прискорити одержання платниками податків сум зайво сплачених податків. В Ірландії фізичним особам і компаніям також надана можливість подачі податкових декларацій по електронних каналах зв'язку. Крім того, платники податків можуть у такий же спосіб вносити податкові платежі по прибутковому податку, податку з корпорацій і податку на приріст капітану, а також одержувати доступ до інформації про себе в базі даних податкових органів. У Коста-Риці платники податків вправі використовувати комп'ютерну мережу для здачі податкової звітності і сплати податків. Однак вони можуть скористатися послугами лише того провайдера, що має спеціальну ліцензію податкового відомства на надання таких послуг.

Платникам податків надаються і такі права, як право знайомитися з результатами податкових перевірок, представляти податковим органам пояснення по нарахуванню і сплаті податків, консультуватися з питань нарахування і сплати податків, оскаржити дії податкових органів і їхніх посадових осіб. ^ Поняття та види податкового консультування Право на податкове консультування можна зарахувати до розряду основної правомочності платників податків, особливо якщо взяти до уваги крайню нестабільність і складність податкового законодавства Податкове консультування - це професійна діяльність уповноважених осіб по роз'ясненню тих положень податкового законодавства, застосування яких на практиці викликає у платників податків ускладнення. Законодавство ФРН визначає консультування в галузі оподаткування як надання послуг, які сприяють правильному веденню бухгалтерського обліку, своєчасній і повній сплаті податків, які віднесені до компетенції федеральних і земельних фінансових органів. Країни світу використовують різні підходи в справі організації консультування платників податків, у тому числі засновані на залученні до цієї роботи співробітників податкових (фінансових) органів.  Види податкового консультування:

• відомче податкове консультування, яке зводиться до надання допомоги платникам податків при заповненні податкових декларацій і наданні довідкової інформації. Проте в деяких державах консультаціям відводиться важливе місце в діяльності податкових органів. Наприклад, в Австралії в рамках відповідної програми на посадових осіб податкових інспекцій покладається обов'язок консультувати співробітників, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку і представлення звітності новостворених підприємств. В Данії департаментом податкових консультацій міністерства фінансів здійснюється безпосереднє консультування платників податків з питань оподаткування.

• приватні послуги, які надаються професійними податковими консультантами. 

В окремих країнах прийняті і діють спеціальні закони, які регулюють діяльність таких осіб. Так, в Австрії таким є Закон «Про професійну діяльність, пов'язану з економічним управлінням», а в Німеччині — Закон «Про консалтингові послуги в галузі оподаткування». В Австрії консультанти з податкових питань віднесені до категорії осіб, які займаються професійною діяльністю, пов'язаною з економічним управлінням, разом з аудиторами і бухгалтерами. Крім власне податкового консультування консультанти мають право надавати допомогу платникам податків у віданні бухгалтерського обліку і складанні звітності, управлінні виробництвом і майном, а також в здійсненні внутрішнього контролю. За наслідками роботи ними складаються експертні висновки. Консультант з податкових питань може також виступати як представник платника податків і представляти його інтереси у відповідних державних органах. Вимоги до осіб, які можуть бути податковими консультантами:

• право-дієздатність

• гарна ділова репутація, 

• міцне фінансове становище, 

• наявність страховки на випадок неякісного консультування

• вища освіта за фахом, пов'язаним з оподаткуванням, 

• досвід роботи помічником податкового консультанта не менше 3 років або бухгалтером не менше 12 місяців, 

• успішна здача спеціальних іспитів за програмою радників з оподаткування. 

Обов’язки податкових консультантів:

• Не допускається перевірка консультантом осіб, яким раніше ним же надавались послуги з ведення бухгалтерського обліку. 

• Консультант зобов'язаний відмовитись від проведення перевірки або експертизи у випадках, коли має місце його залежність від особи, яка перевіряється, наявність особистої або іншої зацікавленості в результатах, а також наявність факту умисного надання клієнтом консультанту невірної або неповної інформації. 

Консультант не несе відповідальності за невірне консультування, якщо воно виникло внаслідок подання невірних або неповноти представлених платником податків документів. 

• консультанти зобов'язані зберігати в таємниці всі відомості про клієнта і його діяльність. 

Консультанти можуть також брати участь в податковому провадженні на стороні платників податків при притягненні їх до відповідальності і при розгляді податкових спорів в суді.  У Німеччині в Законі «Про консалтингові послуги в галузі оподаткування», яким і регулюються відносини, пов'язані з наданням послуг з консультування платників податків, визначені умови здійснення відповідної професійної діяльності, зміст професійних іспитів, права і обов'язки консультантів, їх відповідальність, а також діяльність організацій, їх об'єднуючих. Право надання послуг з консультування в галузі оподаткування надається приватним практикам і компаніям, капітал яких належить професійним юристам, бухгалтерам, аудиторам і податковим консультантам — за умови, що останні складають серед них більшість. Рішення про визнання компанії, яка може спеціалізуватись на наданні консалтингових послуг в галузі оподаткування приймаються фінансовими управліннями земель за умови укладення договору страхування професійної відповідальності. Консалтинг в галузі оподаткування віднесений до розряду юридичних послуг, тому для його здійснення необхідно отримати відповідний дозвіл. Залежно від професійного напрямку консультанта право на надання консультаційних послуг може надаватися як в повному, так і в обмеженому обсязі.  В повному обсязі мають право надавати юридичні послуги в галузі оподаткування податкові консультанти, податкові повірені і спеціалізовані консалтингові фірми, а також адвокати (адвокатські фірми), аудитори (аудиторські фірми) і бухгалтери-ревізори.  В обмеженому обсязі і в рамках своїх повноважень консультувати у сфері оподаткування мають право нотаріуси, патентні повірені (фірми патентних повірених), міжвідомчі ревізійні організації, які управляють майном, діяльність яких в тому або іншому ступені пов'язана з оподаткуванням. Вимоги до особи - консультанта з податкових питань:

1. здача іспитів з ведення бухгалтерського обліку, оподаткування і податкового права, основ цивільного і господарського права, економіки підприємства. 

2. вища економічна або інша університетська освіта  3. досвід практичної роботи у федеральних або земельних фінансових органах від 3 до 10 років. В допуску до екзаменів може бути відмовлено, наприклад, через наявність у претендента судимості.  Принципи діяльності консультантів: 

• незалежність

• відповідальність

• сумлінність

• конфіденційність.

Консультанти зобов'язані утримуватися від пропозицій , які суперечать правилами здійснення професійної діяльності. Несумісною з податковим консультуванням визнана підприємницька діяльність. Консультантам заборонено виступати як працедавець, за винятком випадків, коли по найму приймаються на роботу фахівці в галузі податкового консультування. В позаслужбовий час консультант також зобов'язаний у всьому відповідати престижу професії. У Франції послуги з податкового консультування мають право надавати юристи, що спеціалізуються на податковому праві. На відміну від більшості інших держав, вони не можуть представляти своїх клієнтів в податкових органах, проте вони мають право виступати як їх представники в суді. Подібна професійна діяльність може здійснюватися як в індивідуальному порядку, так і у складі організації. В останньому випадку не менше три четверті її капіталу повинне належати юристам. В даному випадку юристом признається особа, що володіє кваліфікаційним свідоцтвом або дипломом про освіту в галузі права, а також сертифікатом про короткострокову освіту у сфері адвокатської діяльності або сертифікатом про здачу відповідного іспиту.  Спеціалізація в галузі податків отримується після проходження професійної практики, тривалість якої не може бути менше двох років. Не допускаються до юридичної роботи особи, які мають судимість за кримінальні злочини або притягувалися до адміністративної або дисциплінарної відповідальності за провину, несумісну з честю, гідністю і моральністю. Надання послуг здійснюється на підставі письмової угоди про ведення справ клієнта, в якому обумовлюються відповідні умови. Особливе місце відведено палатам податкових консультантів в зарубіжних країнах. В Німеччині професійні податкові консультанти і спеціалізовані компанії об’єднані в консалтингові палати по податкових справах, які утворені на територіях фінансових округів, а також на територіях земель. Ці організації, фактично є органами самоврядування діяльності в галузі податкового консультування:

• забезпечують підтримку і соціальний захист своїх членів,

• виступають як посередники при вирішенні спорів між консультантами і їх клієнтами, 

• здійснюють контроль за професійною діяльністю консультантів, 

• надають за запитами державних органів експертні висновки з питань оподаткування. 

На федеральному рівні утворена Федеральна консалтингова палата у сфері оподаткування. Функції:

• координація діяльності місцевих професійних палат, 

• участь в процесі формування податкової політики, 

• розробка і затвердження статуту професійної діяльності,

• доведення до державних органів і судів позицій палат із загальних питань оподаткування, 

• сприяння в професійній підготовці консультантів.

У Австрії координацію юридичної діяльності здійснює Національна рада адвокатських колегій, яка представляє інтереси адвокатського об’єднання в державних органах, а також наглядає за дотриманням правил адвокатської діяльності. Приватних консультантів об'єднує Палата довірених осіб з економічних питань, яка видає директиви, різні рекомендації з питань професійної діяльності. Відповідно до законодавства консультант не може брати на себе зобов'язання, які суперечать вказаним директивам, а також не забезпечені страхуванням відповідальності. Палата довірених осіб з економічних питань має право припиняти діяльність консультанта, наприклад у разі знаходження його під слідством або арештом за здійснення кримінально-караного діяння. В Нідерландах податкові радники з'єднані у складі декількох організацій (Голландська асоціація податкових радників, Голландська федерація податкових радників, Голландська колегія податкових радників, Голландське суспільство податкових радників), які затверджують стандарти консультування, визначають критерії, яким повинні відповідати професійні консультанти, а також контролюють якість що надаються ними послуг.