Костюк задачі
.pdfEFi-1 – ранній термін завершення попередньої роботи (і-1); ESi+1 – ранній початок наступної роботи (і+1);
EFi – ранній термін завершення і-ої роботи; ti – тривалість і-ої роботи.
Для першої роботи ES завжди дорівнює одиниці.
Якщо при проведенні обчислень ранніх термінів певна робота виконується після кількох попередніх, ранній термін початку цієї роботи (ESi) визначається з огляду на найпізніший (максимальний) з ранніх термінів закінчення попередніх робіт (EFi-1).
Цей крок дає можливість визначити тривалість усього проекту. Якщо виконання проекту завершується декількома паралельними роботами, то тоді тривалість проекту
визначається як найбільша величина з ранніх термінів завершення цих паралельних робіт.
Визначення пізніх термінів початку і завершення проектних робіт відбувається шляхом „зворотного проходження”.
Цей крок передбачає обчислення зазначених параметрів у зворотному порядку – від останньої роботи проекту до першої.
Якщо при побудуванні сітковий графік передування завершується декількома паралельними роботами, то пізнє завершення за всіма цими роботами (LFi) буде дорівнювати максимальному ранньому терміну завершення з цих паралельних робіт (EFi max) – критичному шляху
Пізній початок роботи (LS) – найпізніший можливий термін початку роботи після
якого затримка вплине на строк завершення виконання усього проекту: |
|
LSi LFі ti 1. |
(2.4) |
Пізнє завершення роботи (LF) – найпізніший можливий термін завершення |
|
роботи: |
|
LFi 1 LSi 1, |
(2.5) |
де LSi – пізній початок роботи і; LFi – пізнє завершення роботи і; LFi-1 – пізнє завершення роботи і-1.
Обчислюючи пізні терміни, користуються таким правилом: якщо при зворотному проходженні певній роботі передують декілька паралельних робіт, то пізнє завершення цієї роботи (LFi-1) визначається з огляду на найбільш ранній (мінімальний) з пізніх початків попередніх робіт (LSi).
Проведені обчислення показують, що для одних робіт ранні й пізні терміни збігаються, а для інших – ні
Роботи, у яких ранні й пізні терміни початку і закінчення збігаються, називають
критичними.
Роботи, у яких ранні й пізні терміни початку і закінчення не збігаються, називають
некритичними.
Критичний шлях утворюється послідовністю критичних робіт. Це найдовший з усіх існуючих у проекті шляхів, який показує найменший час, який потрібно, аби повністю виконати усі роботи за проектом.
Запас часу (F) – це той максимальний час, на який можна відкласти початок некритичної роботи, щоб при цьому не змінилась тривалість реалізації усього проекту:
Fi LSi ESi |
(2.6) |
або |
|
Fi LFi EFi . |
(2.7) |
Приклад розв’язання практичного завдання
Завдання: за даними табл. 2.1:
1.Побудувати сітковій графік передування реалізації проекту у часі.
2.Визначити параметри сіткового графіку.
Приклад побудови й обчислення параметрів графіку передування наведено на рис.6. Для цього скористуємось вихідними даними з табл.2.1.
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.1 |
|
Вихідні дані для побудови й обчислення параметрів сіткового графіку |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тривалість, |
Кількість |
Попередня |
Витрати на роботу, грн. |
|
|||
Код роботи |
виконавців, |
|
|
|
|
|
||
дн. |
робота |
|
|
|
|
|
||
|
чол. |
на один день |
на всю роботу |
|||||
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A |
2 |
4 |
- |
500 |
|
|
1000 |
|
B |
4 |
1 |
А |
225 |
|
дано |
900 |
розраховано |
C |
3 |
4 |
А |
400 |
|
|
1200 |
|
D |
2 |
2 |
С |
550 |
|
|
1100 |
|
E |
5 |
1 |
С |
320 |
|
|
1600 |
|
F |
3 |
- |
В, Е |
300 |
|
|
900 |
|
G |
4 |
3 |
D |
410 |
|
|
1640 |
|
H |
2 |
3 |
F, G |
630 |
|
|
1260 |
|
∑ |
- |
- |
- |
|
- |
|
9600 |
|
|
|
|
|
3 |
4 |
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
B (1) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
4 |
|
10 |
|
|
|
|
|
|
11 |
3 |
|
13 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
5 |
|
10 |
11 |
F (0) |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13 |
|
|
|
|
|
||||||||||||
1 |
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
E (1) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
A (4) |
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
10 |
|
|
|
|
|
14 |
2 |
|
15 |
||||||
|
0 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
3 |
3 |
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H (3) |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14 |
|
0 |
|
15 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
C (4) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
3 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
0 |
|
6 |
2 |
|
7 |
8 |
4 |
|
11 |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D (2) |
|
|
|
G (3) |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
2 |
|
9 |
10 |
2 |
|
13 |
|
|
|
|
|
||||||
Рис. 2.5. Сітковий графік передування
Критичний шлях як послідовність робіт: А-С-Е-F-Н
Критичний шлях як можлива максимальна тривалість проекту – 15 днів
Рекомендована література: 2, 3, 5, 6, 7.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3 «ОЦІНЮВАННЯ ТРИВАЛОСТІ ПРОЕКТУ. КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ ПРОЕКТІВ» «ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСІВ
ПРОЕКТУ ТА ВИБІР ДЖЕРЕЛ ЇХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»
«Оцінювання тривалості проекту. Календарне планування проектів»
1. Питання для обговорення на семінарі.
1.Оптимізація сіткового графіка.
2.Основні напрямки оптимізації планів.
3.Сутність, завдання та види календарних графіків.
4.Основні етапи розробки календарних планів.
5.Діаграма Гантта, її побудова, переваги та недоліки.
2.Практичне завдання
Нижче, за даними табл. 2.1. наведено приклад календарних графіків потреби в людських ресурсах по всіх роботах та побудовано ресурсні гістограми до та після згладжування.
На рис.3.1 представлений календарний графік потреби в людських ресурсах по всіх роботах.
Дні |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
Роботи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
4 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В |
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
С |
|
|
4 |
4 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D |
|
|
|
|
|
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Е |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
F |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
|
|
G |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
3 |
3 |
3 |
|
|
|
|
Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
3 |
|
|
|
Рис.3.1. Календарний графік потреби в ресурсах |
|
|
||||||||||
Умовні позначення:
– робота; |
|
– запас часу. |
|
Гістограма потреби в ресурсах будується виходячи з потреби по всіх роботах на протязі дня додаванням (рис.3.2).
Необхідна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кількість ресурсів, чол. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Дні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 3.2. Гістограма потреби в ресурсах до згладжування |
|
|||||||||||
Покращити завантаження ресурсами можна шляхом їх згладжування. Згладжування |
|||||||||||||||
ресурсних гістограм має на меті поліпшити завантаження ресурсів (особливо коли їх не |
|||||||||||||||
вистачає) зсуненням календарних строків виконання робіт у межах запасу часу по |
|||||||||||||||
некритичним роботам. На рис.3.3 наведено календарний графік потреби у ресурсі після |
|||||||||||||||
зміни календарних термінів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Дні |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
Роботи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
4 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
С |
|
|
4 |
4 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D |
|
|
|
|
|
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Е |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
F |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
|
|
G |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
3 |
3 |
3 |
|
|
Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
3 |
Рис.3.3. Календарний графік потреби в ресурсах після зміни календарних термінів у |
|||||||||||||||
Умовні позначення: |
|
|
межах запасу часу |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
запас часу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
робота; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
В наведеному прикладі роботи В, D, G мають запасу, як некритичні. Для більш |
|||||||||||||||
оптимального використання ресурсів: більш рівномірного завантаження робітників та |
|||||||||||||||
ліквідації простоїв у 12 та 13 дні роботи, можна змістити роботу В на три дні, що |
|||||||||||||||
потребує зміщення роботи G на два дні. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Гістограма потреби у ресурсі після згладжування наведена на рис.3.4.
Необхідна кількість ресурсів, чол.
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Дні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 3.4. Гістограма потреби в ресурсах після згладжування |
|
||||||||||||
Розподіл витрат по ранніх та пізніх строках виконання роботи наведено в табл. 3.1. |
|||||||||||||||
|
|
|
Календарне планування витрат за проектом(грн.) |
|
Таблиця 3.1 |
||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||
Роботи |
|
|
|
|
|
|
|
Дні |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
(за строками |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
||||||
виконання) |
||||||||||||||||||||
A |
ранні |
500 |
500 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
пізні |
500 |
500 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
B |
ранні |
|
|
225 |
225 |
225 |
225 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
пізні |
|
|
|
|
|
|
225 |
225 |
225 |
225 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
C |
ранні |
|
|
400 |
400 |
400 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
пізні |
|
|
400 |
400 |
400 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
D |
ранні |
|
|
|
|
|
550 |
550 |
550 |
550 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
пізні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
E |
ранні |
|
|
|
|
|
320 |
320 |
320 |
320 |
320 |
|
|
|
|
|
||||
|
пізні |
|
|
|
|
|
320 |
320 |
320 |
320 |
320 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
F |
ранні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
300 |
300 |
300 |
|
|
||||
|
пізні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
300 |
300 |
300 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
G |
ранні |
|
|
|
|
|
|
|
410 |
410 |
410 |
410 |
|
|
|
|
||||
|
|
|
пізні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
410 |
410 |
410 |
410 |
|
|
||
H |
ранні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
630 |
630 |
||||
|
|
|
пізні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
630 |
630 |
||
Витратипо днях |
|
|
ранніпізні |
500 |
500 |
625 |
625 |
625 |
1095 |
870 |
730 |
730 |
730 |
710 |
300 |
300 |
630 |
630 |
||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
500 |
500 |
400 |
400 |
400 |
320 |
545 |
1095 1095 |
955 |
710 |
710 |
710 |
630 |
630 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Витрати наростаючим сумкомпід |
|
ранніпізні |
500 |
1000 |
1625 |
2250 |
2875 |
3970 |
4840 |
5570 6300 |
7030 |
7740 |
8040 |
8340 8970 |
9600 |
|||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
500 |
1000 |
1400 |
1800 |
2200 |
2520 |
3065 |
4160 5255 |
6210 |
6920 |
7630 |
8340 8970 |
9600 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
„Бананоподібна” крива розподілу бюджету проекту у часі характеризує найменшу та найбільшу потребу у фінансуванні проекту для кожного проміжку часу (рис.3.5).
Сумарні витрати, грн.
10000 |
|
|
|
|
|
9000 |
|
пізні строки |
|
||
|
|
виконання |
8000 |
|
проекту |
|
||
7000 |
|
|
|
|
|
6000 |
|
ранні строки |
|
||
|
|
|
5000 |
|
виконання |
|
||
4000 |
|
проекту |
|
|
|
|
|
|
3000 |
|
|
|
|
|
2000 |
|
|
|
|
|
1000 |
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
Час |
виконання, дні
Рис. 3.5. „Бананоподібна” крива розподілу бюджету проекту у часі
«Планування ресурсів проекту та вибір джерел їх забезпечення»
1. Питання для обговорення на семінарі.
1.Що таке ресурси проекту?
2.Що включає в себе процес планування ресурсів?
3.Які існують джерела фінансування проекту?
4.Проведення яких етапів включає процес планування ресурсів?
5.Що таке управління контрактами?
6.Які типи контрактів Ви знаєте?
Рекомендована література: 3, 5, 6, 7, 8.
Проведення модульної контрольної роботи № 1.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. «РЕАЛІЗАЦІЯТА КОНТРОЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ»
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4 «ВИДИ ВИТРАТ ПО ПРОЕКТУ. ПЛАНУВАННЯ БЮДЖЕТУ В ЧАСІ», «КОНТРОЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ»
«Види витрат по проекту. Планування бюджету в часі»
1. Питання для обговорення на семінарі.
1.Що таке кошторис витрат?
2.За якими напрямами плануються проектні витрати?
3.Що розуміють під згладжуванням ресурсів?
4.Що таке бюджет проекту?
5.З якою метою складають плановий баланс грошових надходжень і витрат?
«Контролювання виконання проекту»
1. Питання для обговорення на семінарі.
1.Система контролю дотримання параметрів проекту.
2.Методи аналізу виконання проекту.
1.Звітування і контроль за змінами.
2.Прогнозування остаточних витрат.
3.Завершення проекту.
2. Практичне завдання.
Методичні вказівки до виконання практичної роботи
Метод скоригованого бюджету
Раніше найпоширенішим методом аналізу виконання проекту був метод порівняння з плановими показниками та визначення відхилень. Основними недоліками цього методу є аналіз тільки минулих періодів без спрямування у майбутнє; неможливість визначити тренди.
Щоб запобігти цим недолікам, у сучасному управлінні проектами широко застосовують метод скоригованого бюджету (earned value), який базується на обчисленні планового, скоригованого і фактичного бюджетів виконання проекту.
Скоригований бюджет – це планові витрати, що їх обчислено на фактично виконаний на певну дату обсяг робіт.
Спл= Сппл·Qпл, |
(4.1) |
Сск= Сппл·Qф, |
(4.2) |
де Спл – плановий бюджет на певну дату;
Сппл – плановий бюджет на весь проект (або роботу); Qnл – запланований обсяг робіт на певну дату, %; Сск – скоригований бюджет на певну дату;
Qф – фактичний обсяг виконаних робіт на певну дату, % (береться зі звіту). Оцінка ходу виконання проекту стосовно бюджету за допомогою коефіцієнта по
витратах (Кв):
Кв= Сск/Сф; |
(4.3) |
де Сф – фактичний бюджет на певну дату (береться зі звіту);
Враховуючи тенденції, які склалися, вартість проекту за прогнозом визначається за формулою:
Спрогн.= Сппл/Кв, |
(4.4) |
де Сппл – бюджет усього проекту.
Оцінка своєчасності виконання проекту ведеться за відповідним коефіцієнтом (Кt):
Kt= Сск/Спл. |
(4.5) |
Прогнозний термін виконання всього проекту (Тпрогн) визначається за формулою:
Тпрогн =Тпл/Кt; |
(4.6) |
де Тпл – плановий термін виконання всього проекту.
Крім проведення аналітичних досліджень, ці дані можна використати для
графічного аналізу проекту за допомогою S- подібних кривих (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Визначення показників виконання проекту за допомогою S-подібних кривих
Прогнозування остаточних витрат
Прогнозування остаточних витрат по всьому проекту або його частинах у розрізі елементів робочої і витратної структур має важливе значення для керівника проекту та менеджерів і відіграє значну роль у прийнятті рішення про закриття проекту після його початку. Незалежно від причин така інформація запитується одразу, як тільки починаються роботи. Ці оцінки мають дуже важливе значення, проте є небезпека механістичного і суб'єктивного підходів.
Метод, який ми розглянемо, – метод прогнозування остаточних витрат для окремих сегментів проекту – ґрунтується на екстраполяції фактичних даних про хід виконання проекту на певну дату. Може бути використаний для оцінки та прогнозування:
1)окремих затрат по роботах, що розпочинаються;
2)елементів WBS, що розпочалися;
3)витрат по підрозділах, які розпочали роботу;
4) остаточних витрат на проект у цілому.
Планові витрати для робіт, що залишилися (Сзал), визначаються як різниця між плановим бюджетом на весь проект і скоригованим бюджетом на кінець періоду, що оцінюється:
Сзал=Сппл – Сск. |
(4.7) |
Враховуючи тенденції, які склалися, прогнозна оцінка витрат по роботах, що залишилися (Сзалпрогн) визначається за формулою:
Сзалпрогн = Сзал/Кв, |
(4.8) |
де Кв – коефіцієнт по витратах.
Прогнозні остаточні витрати на проект (Спрогн) визначаються як сума залишкових прогнозних витрат і фактичних витрат по вже виконаних роботах:
Спрогн = Сзалпрогн + Сф. |
(4.9) |
Отже, важливо підкреслити, що метод дає змогу не тільки прогнозувати остаточні витрати по роботах, які вже розпочалися, а й визначати витрати по майбутніх роботах на підставі тенденцій, що склалися по попередніх роботах або ж по даному підрозділу.
Існує три методи прогнозування остаточних витрат на проект в цілому:
1.На основі середнього індексу Кв по всіх роботах, на певну дату. 2.На основі Кв по підрозділу.
3.На основі Кв елементу WBS на певну дату.
Такимчином, застосуваннясучаснихметодівконтролюдає змогу:
Аналізувати хід виконання проекту у розрізі часу, затрат, робіт, які виконуються, і залучених підрозділів як в цілому, так і по окремих періодах.
Прогнозувати остаточні витрати і час як по розпочатих роботах, так і по наступних і вживати відповідні заходи для усунення небажаних відхилень у майбутньому.
Інформація щодо стану справ по роботах проекту на певну дату міститься у відповідних звітах.
Приклад розв’язання практичного завдання
Завдання: Проаналізувати хід виконання проекту за допомогою методу скоригованого бюджету з визначенням всіх його показників. Визначити прогнозні остаточні витрати. Проаналізувати виконання проекту за допомогою S-подібних кривих. Зробити висновки.
Дані для розрахунків наведено в табл. 4.1.
Відомо, що проектний менеджер отримав інформацію про використання проектного бюджету у часі 8 жовтня за проектом, який було розпочато 01.09. і потрібно закінчити 07.11. того ж року. Умовно вважаємо, що в місяці 4-ри тижні. Таким чином, тривалість проекту 9 тижнів; дані, що надійшли, відображають тенденції використання бюджету проекту за перші 5 тижнів його протікання.
|
|
Вихідні дані для контролю виконання проекту* |
Таблиця 4.1 |
|||||
|
|
|
||||||
|
Дата |
Дата |
Трива- |
% виконання |
Плановий |
|
Фактичні витрати |
Скоригований |
Код |
закін- |
лість |
роботи на |
бюджет, |
|
по роботі на |
бюджет на |
|
початку |
|
08.10., тис.грн. |
||||||
08.10. |
тис.грн. |
|
08.10., тис.грн. |
|||||
роботи |
роботи |
чення |
роботи, |
|
(Сф) |
|||
|
роботи |
тижні |
(Qф) |
(Српл) |
|
(Сск=Српл *Qф) |
||
A |
01.09 |
07.09 |
1 |
100 |
4000 |
|
3500 |
4000 |
B |
08.09 |
07.10 |
4 |
85 |
8000 |
8500 |
6800 |
|
C |
08.09 |
22.09 |
2 |
100 |
6000 |
7000 |
6000 |
|
D |
08.09 |
30.09 |
3 |
90 |
9000 |
9000 |
8100 |
|
E |
23.09 |
30.09 |
1 |
100 |
3000 |
3500 |
3000 |
|
F |
01.10 |
22.10 |
3 |
15 |
9000 |
2000 |
1350 |
|
G |
08.10 |
07.11 |
4 |
- |
5000 |
- |
- |
|
|
01.09 |
07.11 |
9 |
- |
44000 |
33500 |
29250 |
|
|
(Тпл) |
(Сппл) |
||||||
* – напівжирним шрифтом виділено стовбці з даними, які розраховувались.
Розв’ язок
Метод скоригованого бюджету
Оцінка ходу виконання проекту за допомогою коефіцієнта по витратах:
Кв= Сск8.10/Сф8.10 = 29250/33500 = 0,873 (0,8731343)
Вартість проекту за прогнозом визначається за формулою:
Спрогн.= Сппл/Кв = 44000/0,873 = 50400,916 тис.грн.
(44000/0,8731343 = 50393,164)
Оцінка своєчасності виконання проекту:
Kt= Сск8.10/Спл8.10
Планові витрати на 08.10. у розрізі робіт дорівнюватимуть:
Спл8.10 = 4000+8000+6000+9000+3000+9000*0,33+0 = 33000 тис.грн., тоді: Kt= 29250/33000 = 0,886
Прогнозний термін виконання всього:
Тпрогн =Тпл/Кt = 9/0,886 = 10,158 (10,2) тижні
Висновок: Виконуючи проект, члени команди на 08.10. повинні були використати 29250 тис.грн. (Сск), фактично ж було витрачено 33500 тис.грн. Таким чином, з кожної реально (фактично) витраченої грн. члени команди мали витратити (за планом) лише 0,873 грн. (Кв). Якщо такі тенденції збережуться і надалі, то за прогнозом вартість
усього проекту становитиме 50400,916 тис грн.. (Спрогн), тобто перевищення бюджету може скласти 6400, 916 тис.грн. (Спрогн – Сппл = 50400,916 – 44000). Визначення
своєчасності виконання проекту (Kt) на рівні 0,886 свідчить про наявність відставань у проектних термінах (Kt<1), яке може призвести до того, що виконання всього проекту затягнеться і за прогнозом вимагатиме 10,2 (Тпрогн) тижні замість запланованих 9.
Прогнозування остаточних витрат
Планові витрати для робіт, що залишилися:
Сзал=Сппл – Сск8.10 = 44000–29250 = 14750 тис.грн.