Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Пашкевич К.Л. Основи проектування виробів. Конспект лекцій

.pdf
Скачиваний:
8227
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
2.13 Mб
Скачать

Пашкевич К.Л. Основи проектування виробів. Конспект лекцій

розмірними ознаками є постійним протягом тривалого часу для певної типології населення. Після зміни типології населення методики з формулами другого виду потребують переробки та доопрацювання.

3 вид: Формули третього виду застосовують у випадках, коли для визначення розмірів ділянок кресленика конструкції деталі одягу використовують розміри деталі Р′, раніше знайдені на кресленику:

Р = аР′ + в.

Точність ще менша, ніж формул першого та другого видів.

4 вид: Формули четвертого виду через їх неточність використовують дуже рідко в розрахунково-аналітичних методах. У формулах четвертого виду величина відрізка, який треба знайти, задається у вигляді числового значення:

Р = r,

де r – певна постійна величина.

Наприклад, у деяких методиках зазначається, що розхил плечової виточки дорівнює 3,0 см без підтвердження будь-якими розрахунками. Враховуючи все сказане вище, можна зробити висновок, що найбільш прийнятним є визначення розмірів деталей конструкції за допомогою формул першого вигляду.

6.4. Графічні прийоми побудови елементів кресленика, що застосовують при розрахунково-графічному методі конструювання одягу.

При побудові креслеників конструкцій деталей одягу розрахунковографічним методом використовують різні графічні прийоми побудови елементів кресленика: побудова виточок (плечової, нагрудної, талієвих тощо), оформлення криволінійних ділянок (пройми, горловини, оката рукава і т.п.) [21]. Основні графічні прийми побудови надано нижче.

1.Визначення розташування конструктивної точки засічками дуг (на перетині дуг 2-х радіусів) (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Визначення положення плечової точки спинки способом засічок дуг 2-х радіусів

1.Оформлення криволінійного контуру через 3 точки: початкову, кінцеву, проміжну, яка розташовується на бісектрисі кута, наприклад, нижня частина лінії пройми, або задається стрілою прогину, наприклад, верхня частина лінії пройми (рис. 6.2, а). Для підвищення

21

Пашкевич К.Л. Основи проектування виробів. Конспект лекцій

точності побудови таких кривих рекомендується використовувати спеціальні лекала.

2.Радіусографія – це оформлення кривої за допомогою дуги певного радіусу (рис. 6.2, б). Радіусографія широко застосовується для оформлення ліній горловини пілочки та спинки, пройми пілочки і спинки, окату рукава тощо.

3.Побудова кривих другого порядку за допомогою проективних дискримінантів. Графічна побудова кривих другого порядку, які апроксимують контури лекал деталей одягу, здійснюється із застосуванням проективного дискримінанта кривої (рис. 6.3) [7].

а б

Рис. 6.2. Оформлення лінії пройми: а – лекальними кривими; б – способом радіусографії

Проективний дискримінант характеризує ступінь кривизни кривої лінії. Він визначається відношенням відрізку A1A2, який відсікається кривою на медіані трикутника АВС, що утворюється дотичними до кривої у початковій В і кінцевій С точках і хордою ВС до довжини медіани AA1:

f = A1А2/AA1.

Рис. 6.3. Побудова кривих другого порядку за їх дискримінантами

22

Пашкевич К.Л. Основи проектування виробів. Конспект лекцій

6.5. Характеристика вихідних даних для побудови первинного кресленика конструкції одягу. Послідовність побудови креслеників основних деталей одягу із застосуванням розрахунково-графічного методу.

Кресленик базової конструкції (БК) будують з врахуванням будови тіла людини, яка визначається розмірними ознаками фігури, і форми одягу, яка визначається прибавками і типовою конструкцією деталей, а також з врахуванням особливостей технологічної обробки.

Вихідними даними для розробки креслеників деталей конструкцій одягу є відомості про форму тіла людини, вид та форму одягу, властивості матеріалів тощо.

Вихідними даними для розрахунків при побудові кресленика БК є розмірні ознаки типової фігури і прибавки до них. Кількість вимірів фігури, що використовуються в різних методиках для побудови креслеників БК плечових виробів, коливається від 10÷12 до 20÷27.

Всучасних методиках конструювання використовують систему прибавок для окремих ділянок конструкції: до напівобхвату грудей (Пг), талії (Пт), стегон (Пб), до довжини спини до талії (Пдтс), на свободу (поглиблення) пройми (Пспр), до ширини (Пшгс) і висоти горловини спинки (Пвгс), до обхвату плеча (Поп) тощо. Окрім прибавок на вільне облягання в деяких методиках враховують також технологічні припуски на усадку (упрацювання) тканини (Пуп).

Вдеяких методиках надано величини відрізків, визначені на основі практичного досвіду або за розрахунками. Прибавки до ширини спинки і пілочки в методиці ЦНДІШП пропонується визначати за табличними даними залежно від виду одягу, матеріалу і силуету. Прибавки до ширини пройми визначають залежно від бажаної ширини рукава. Побудові кресленика БК спинки і пілочки за методикою ЦНДІШП передує попередній розрахунок конструкції.

Основними етапами побудови кресленика конструкції у всіх методиках конструювання є побудова:

базисної сітки кресленика;верхніх контурних ліній (для плечового одягу: лінії горловини, плечових

ліній і пройми, виточок);середньої передньої лінії (напівзаносу пілочки) і середньої задньої лінії

(спинки);бічних ліній і лінії низу;

виточок по лінії талії, а в деяких випадках – відрізного бочка і ліній розташування бічних кишень.

ЛЕКЦІЯ 7. ПОБУДОВА ЕЛЕМЕНТІВ КРЕСЛЕНИКА ДЕТАЛЕЙ КОНСТРУКЦІЇ ПЛЕЧОВОГО ОДЯГУ

7.1.

23

Пашкевич К.Л. Основи проектування виробів. Конспект лекцій

Характеристика формотворних елементів конструкцій плечового одягу. Загальна характеристика конструкцій плечового одягу.

7.1 Базисні сітки креслеників деталей плечового жіночого та чоловічого одягу та їх побудова.

Базисна сітка – це система вертикальних і горизонтальних ліній, які визначають лінійні виміри конструкції в цілому та окремих її деталей. Розташування ліній базисної сітки визначають як правило за формулами 1-ого виду.

Найчастіше побудову базисної сітки кресленика починають з побудови прямого кута, тобто з нанесення горизонтальної лінії основи горловини спинки

(1) і вертикальної лінії середини спинки (1) (рис. 7.1).

Побудова горизонтальних ліній базисної сітки

Відстань між горизонтальними лініями (1) і (2) всі методики визначають приблизно однаково, рівною (0,3÷0,4) розмірної ознаки довжини спини до талії

(Дтс).

Лінію глибини пройми (3) будують не у всіх методиках. Немає її, зокрема, в методиці ЦНДІШП [9, 10, 18, 19]. Для знаходження її положення за методиками МТІЛП і ЄМКО РЕВ використовують розмірну ознаку відстань від шийної точки до лінії виміру обхватів грудей 1-го і 2-го ззаду (Впрз).

Рис. 7.1. Базисна сітка горизонтальних і вертикальних ліній при побудові креслеників плечового одягу

24

Пашкевич К.Л. Основи проектування виробів. Конспект лекцій

Положення лінії талії (4) визначають всі методики однаково залежно від розмірної ознаки довжини спини до талії (Дтс) і прибавки на товщину матеріалів пакету одягу при обляганні криволінійного контура спини (Пдтс).

Положення лінії стегон (5) зазвичай визначають як 0,5·Дтс або як різницю висот ліній талії (Влт) і підсідничної складки (Впс).

Положення лінії низу виробу (9) знаходять залежно від довжини виробу (Ди), яку визначають за шкалою довжин виробів, що рекомендуються, або за моделлю.

При розробці зразків нових моделей одягу довжину виробу (пальта, сукні) можна знайти, виходячи з положення лінії колін, використовуючи розмірну ознаку довжина від шийної точки до коліна (Дшк) або як суму дугової розмірної ознаки, що визначає довжину спини до талії (Дтс) і різниці проекційних розмірних ознак – висоти лінії талії (Влт) і висоти лінії колін

(Влк).

Аналогічно для розрахунку довжини піджака, жакета може бути використана сума тієї ж розмірної ознаки (Дтс) і різниці ознак (Влт) і (Впс).

Побудова вертикальних ліній базисної сітки

Положення вертикалі (2), що відповідає лінії, що проходить через точку основи шиї збоку, визначають зазвичай при побудові горловини спинки.

Положення вертикалі (3), що обмежує пройму спинки, у всіх методиках визначають однаково, використовуючи формули 1-го виду, виходячи з розмірної ознаки ширини спини (Шс) і прибавки до ширини спинки (Пшс), а за методикою ЦНДІШП ще враховують прибавку на упрацювання по ширині спинки.

Положення вертикалі (5), що обмежує ширину пройми переду (пілочки), визначають по-різному. В одному випадку, використовуючи розмірну ознаку передньо-задній діаметр руки (dпзр) і прибавку до ширини пройми (Пшпр), розраховують ширину пройми. В іншому випадку ширину пройми визначають залежно від бажаної ширини рукава (наприклад, за методикою ЦНДІШП).

Таким же способом визначають ширину переду, використовуючи розмірну ознаку ширини грудей (Шг) і різницю напівобхватів грудей СгІІ і СгІ, що враховує збільшення ширини пілочки за рахунок форми грудного м'яза у чоловіків і опуклості грудних залоз у жінок (рис. 7.2) і відповідні прибавки до ширини пілочки (Пшп) і на упрацювання (Пуп).

Положення лінії середини переду (пілочки) (7), що визначає загальну ширину виробу, знаходять за величинами розмірних ознак напівобхвату грудей третього (СгІІІ) або у деяких методиках, наприклад, «М. Мюлер і син», напівобхвату грудей другого (СгІІ) і відповідної прибавки (Пг).

25

Пашкевич К.Л. Основи проектування виробів. Конспект лекцій

Рис. 7.2. Розрахунок величини нагрудної виточки жіночого одягу

Схему розподілу розмірної ознаки СгІІІ при визначенні положення вертикалі (7) і знаходженні загальної ширини виробу наведено на рис. 7.3.

У виробах із застібкою спереду середню передню лінію називають лінією напівзаносу. У чоловічому одязі (піджак, пальто) лінія напівзаносу вище за лінію грудей відхиляється від вертикалі (7) у бік пройми.

26

Пашкевич К.Л. Основи проектування виробів. Конспект лекцій

Рис. 7.3. Розподіл прибавки по лінії грудей

27

Пашкевич К.Л. Основи проектування виробів. Конспект лекцій

ЛЕКЦІЯ 8. ХАРАКТЕРИСТИКА І ПОСЛІДОВНІСТЬ ПОБУДОВИ ФОРМОТВОРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПЛЕЧОВОГО ЖІНОЧОГО І ЧОЛОВІЧОГО ОДЯГУ: лінії середини переду і напівзаносу, лінії середини спинки, лінії горловини пілочки і спинки

Лінія середини переду і напівзаносу

Лінія напівзаносу є слідом проекції на вертикальну площину лінії, яка проходить у готовому виробі по лінії симетрії торсу фігури спереду. Лінії напівзаносу на креслениках виробів жіночого одягу з цілісним або розрізним передом завжди збігаються з вихідною вертикальною лінією.

У верхній частині (вище за лінію грудей) лінія напівзаносу більшою чи меншою мірою відхиляється від вертикалі, тобто має скіс у бік пройми, що пояснюється кривизною грудного контура фігури і величиною спрасування борту.

Аналіз розрахункових даних за визначенням величин відхилення лінії напівзаносу від вертикалі і перевірка їх конструктивним шляхом дозволили не брати до уваги величину відхилення менш ніж 0,5 см, оскільки в цьому випадку лінія напівзаносу близька до вертикалі, а лінія талії – до горизонталі.

Заміна нахиленої лінії напівзаносу вертикаллю не викликала істотного погіршення посадки виробу. Тому з метою спрощення побудови кресленика конструкції виробів для жінок розмірів 88-104, дівчаток старшого шкільного віку і підлітків лінію напівзаносу залишають вертикальною.

Лінію напівзаносу з відхиленням від вертикалі будують лише у виробах

для жінок розмірів 108-136, у виробах для хлопчиків всіх вікових груп і дівчаток ясельного, дошкільного і молодшого шкільного віку (рис. 8.1.).

Окрім відхилення лінії напівзаносу від вертикалі в конструкціях виробів для цих груп, за винятком виробів для жінок розмірів 108-136 (як показав аналіз розгорток поверхонь манекенів [22]), лінія напівзаносу має відведення вище рівня лінії грудей. Визначено, що із збільшенням розміру зростає величина відведення лінії напівзаносу у верхній частині.

Форма лінії напівзаносу в пілочках чоловічого верхнього одягу може бути різною і залежить від вихідних умов побудови кресленика, величини посадки в результаті волого-теплової обробки пілочки по борту (кута спрасування), розміру і повнотної групи фігури. Скіс лінії напівзаносу розраховують залежно від перелічених параметрів. Одночасно визначають прибавку на виступ живота і здійснюють перенесення лінії напівзаносу. У виробах для чоловіків великих розмірів (108-128) лінію напівзаносу висувають управо на величину, рівну половині величини виступа живота.

28

Пашкевич К.Л. Основи проектування виробів. Конспект лекцій

Рис. 8.1. Кресленик деталей спинки і пілочки плечового виробу напівприлеглого силуету для дівчаток ясельної, дошкільної і молодшої шкільної груп

Лінія середини спинки

Форма середньої лінії спинки залежить від виду, покрою одягу і наявності шва посередині спинки.

Якщо спинка нерозрізна, то середня лінія спинки на кресленику завжди пряма, оскільки з нею при розкрої повинна збігатися нитка основи тканини.

На креслениках чоловічих сорочок, жіночих і дитячих суконь (за відсутності шва посередині спинки) середня лінія спинки може збігатися з вихідною вертикаллю (1) (рис. 8.2, а).

На креслениках верхнього одягу з нерозрізною спинкою середню лінію проводять також по прямій, але з відхиленням (відведенням) від вертикалі (рис. 8.2, б). Відведення середньої лінії необхідне для подовження спинки і кращого облягання лопаток. Величина відведення на рівні лінії талії зазвичай рівна (1/4÷1/2) ГтІ (глибини талії першої).

29

Пашкевич К.Л. Основи проектування виробів. Конспект лекцій

а б в г

Рис. 8.2. Побудова середньої лінії спинки жіночого одягу: а – нерозрізної; б

– нерозрізної для прямого силуету; в – розрізної для виробів напівприлеглого силуету; г – розрізної з верхнім та нижнім відведенням для виробів прилеглого і напівприлеглого силуету

У жіночих виробах з нерозрізною спинкою скіс середньої лінії спинки приймають завжди менше (0,75÷1,0 см), ніж в чоловічих (1,5÷2,5 см), що частково пояснюється більшим виступом сідниць в жіночих фігурах, чим в чоловічих.

Якщо спинка з середнім швом, то лінію середини спинки проводять, як правило, з прогином по лінії талії і відведенням її вгорі (рис. 8.2, в, г). Середній шов у виробі дозволяє досягти необхідного облягання виробом фігури на ділянках лопаток, талії і стегон.

При побудові середньої лінії спинки перш за все визначають початок її скосу з врахуванням відстані від шийної точки до виступаючих точок лопаток. Потім визначають величину відведення середньої лінії спинки. Для виробів не відрізних по лінії талії відхилення задається по лінії стегон і складає 2,0÷3,0 см.

Слід звернути увагу на те, що при нахиленому положенні середньої лінії спинки (незалежно від силуету одягу і наявності середнього шва) лінії талії, стегон і низу на кресленику (в точках 4, 5 і 9, див. рис. 8.2) завжди повинні розташовуватися під прямим кутом до лінії середини спинки. У виробах

30