Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Управління інформаційними звязками Лекції 2014

.pdf
Скачиваний:
84
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
536.36 Кб
Скачать

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ

Курс лекцій

Позитивними сторонами після проведення аудита та отримання сертифікату є «прозорість» інформаційної системи для менеджменту, виявлення основних загроз безпеки для бізнес-процесів, розробка рекомендацій з підвищення поточного рівня захищеності від виявлення загроз і недоліків у системі безпеки та управління. За результатами аналізу організації пропонують комплексний план внесення змін у систему управління інформаційною безпекою, як для підвищення реального рівня захищеності, так і для відповідності стандарту.

Сертифікація на відповідність стандарту ISO 17799 (чи BS 7799) дозволяє наглядно показати діловим партнерам, інвесторам і клієнтам, що у організації відпрацьовано ефективне управління інформаційною безпекою. У свою чергу, це забезпечує конкурентні переваги, показуючи спроможність керувати інформаційними ризиками.

7.2. Адміністрування інформаційних потоків

Модель процесу масового обслуговування (у нашому випадку відповіді на інформаційні запити) можна описати в такий спосіб: на вхід якогось інформаційного центру, що обслуговує (надає інформаційні послуги) надходить певний потік запитів. Цей потік характеризується випадковим характером. Кожен із інформаційних запитів обслуговується, як правило, також певний, випадковий відтинок часу. Кожний момент часу організація обслуговує певну кількість запитів, що вже розпочалися і ще не закінчилися. Модель такого обслуговування зображена на рис. 7.1.

Надходження запитів на обслуговування

Початок запиту Закінчення запиту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тривалість запиту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

запит

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

Кількість запитів, що одночасно обслуговуються

3

2

1

t

Рис. 7.1. Модель процесу надходження запитів на обслуговування та графік навантаження на інформаційний центр

Войтко С. В.

s.voytko@kpi.ua

454-91-03

21

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ

Курс лекцій

Як видно з моделі, середнє значення одночасно обслуговуючих вимог становить 2, невеликі проміжки часу цей показник дорівнює 1 чи 3. Потік запитів може характеризуватися випадковим часом між моментами виникнення окремих заявок на інформаційне обслуговування, тривалістю кожного запиту, середнім значенням запитів за одиницю часу тощо. Знання законів розподілу цих випадкових величин дозволяє прогнозувати навантаження на інформаційний центр.

Важливо також враховувати максимально можливу кількість джерел запитів. При ситуації, якщо у певний момент часу запитів на обслуговування поступає більше аніж наявна кількість каналів у блоку, створюється черга. Запиту відмовляється у обслуговуванні. Для споживача створюється ситуація, яку він характеризує як погіршення якості надання інформаційних послуг. При частих таких ситуаціях організація може знизити рівень конкурентоспроможності. Вирішення такої ситуації можливе шляхом розширення кількості обслуговуючих каналів.

7.3. Відхилення в інформаційних потоках

Відхилення фактичних результатів від запланованих при функціонуванні складних систем – явище звичайне. Зазначені відхилення можуть приймати для організації такі форми – несуттєві, суттєві та катастрофічні. Важливе є те, що відхилення мають бути вчасно помічені, передані каналами та виміряні. Надійність інформаційної підсистеми управління організацією підвищується при використанні постійної корекції дій на основі аналізу потоку інформації зворотного зв’язку. При відхиленнях значень фактичних результатів функціонування систем від запланованих понад допустимого рівня можливе виникнення ситуації, яка називається втратою керованості. Це означає, що при таких параметрах системи та навколишнього середовища її цілі не можуть бути досягнутими. Результатом такого стану можуть бути наступні варіанти перетворення системи: система зазнає кризи та припиняє своє існування; зміна цілей системи при незмінній структурі; зміна конфігурації системи для досягнення поставлених цілей.

Перелік контрольних питань:

43.Надайте визначення поняттю «інфокомукаційна безпека»

44.Охарактеризуйте міжнародний стандарт управління інформаційною безпекою

45.Поясніть функціонування моделі адміністрування інформаційних потоків

46.Надайте характеристику відхилень в інформаційних потоках

Войтко С. В.

s.voytko@kpi.ua

454-91-03

22

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ

Курс лекцій

Когда человек с деньгами встречает человека

сопытом, человек с опытом уходит

сденьгами, а человек с деньгами уходит

сопытом

Архимед

8.УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ТА ВИТРАТАМИ ОРГАНІЗАЦІЇ

8.1.Ціноутворення на інформаційні послуги

8.2.Розподіл коштів на інформаційно-комунікаційну діяльність

8.3.Система оподаткування інформаційної діяльності організацій

8.1. Ціноутворення на інформаційні послуги

Ціноутворення – це одна з важливих складових підприємницької діяльності. Формування цін на інформаційні послуги ставить за мету підтримувати певний рівень конкурентоспроможності. Ціни у діяльності підприємства виконують три основні функції: обліково-вимірювальну, розподільчу, стимулюючу. Обліково-вимірювальна функція ціни в сфері надання інформаційних послуг є засобом обліку й вимірювання витрат на надання відповідних послуг. Розподільча функція ціни полягає у тому, що у разі відхилення від вартості послуги, здійснюється перерозподіл частини доходів організації та споживачів. Стимулююча функція ціни використовується для мотивації зростання рівня ефективності діяльності, забезпечення необхідної прибутковості (дохідності).

Рівень цін на ту чи іншу інформаційну послугу залежить від низки факторів, проте основними з них вважаються тип ринку (досконала чи недосконала конкуренція, монополія), рівень і характер попиту. Також важливими факторами впливу є наступні: конкурентне середовище; ринкова позиція послуги; стадія життєвого циклу послуги; еластичність попиту.

Ціни на послуги за суспільним регулюванням поділяються на такі, що піддаються формальному саморегулюванню в організації та ті, які підлягають регулюванню зі сторони ринку. Рішення про ціну послуги приймаються під дією внутрішніх та зовнішніх факторів. Ціна здебільшого залежить від типу послуги, до якого вона належить. Існують такі основні типи послуг: базові; додаткові; спеціальні.

Співвідношення попиту та пропозиції загалом визначає ціну та обсяги наданих послуг, необхідно зважати на точку беззбитковості. Умовно-постійні витрати існують незалежно від обсягу наданих послуг. Умовно-змінні витрати залежать від кількості наданих послуг. Сума умовно-змінних та умовно постійних витрат становить загальні витрати.

Войтко С. В.

s.voytko@kpi.ua

454-91-03

23

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ

Курс лекцій

8.3. Розподіл коштів на інформаційно-комунікаційну діяльність

Оптимальне значення обсягів витрат на функціонування інформаційних комп’ютеризованих систем залежить від переліку послуг, що надає організація, професіоналізму обслуговуючого персоналу, інформаційнопрограмної незалежності, регіонального розміщення тощо. Стосовно телекомунікаційних компаній, то слід зазначити, що на базі одного й того ж обладнання будується мережа, яка здійснює процес надання послуг, і на базі цієї ж мережі можна побудувати систему інформаційно-комунікаційної безпеки. Основу цієї безпеки складає програмне забезпечення. Відповідно потребуються певні додаткові ресурси системи – місце на жорсткому диску, оперативна пам'ять, кванти часу у каналі передачі даних тощо.

Ефективність функціонування окремо взятої філії (при їх наявності та необхідності) оцінюється у обсягах надходжень коштів із регіону, який нею обслуговується. Доцільність розширення, скорочення чи ліквідації філії приймається центральним апаратом за результатами аналізу її виробничокомерційної діяльності, перспектив подальшого функціонування, розвитку, розширення сфер діяльності тощо. Суть перерозподілу полягає у аналізі комплексу: обсягів надходжень, напрямів передачі та обсягів інформації. Здебільшого це планові щорічні показники, виконання яких відображається у розмірах премій, інших заохоченнях. Отримані кошти за надання інформаційних послуги є доходом організації. Різниця між ціною та доходом є прибутком підприємства.

Споживання платних інформаційних послуг створює дохід, який визначається попитом і можливостями споживачів. Цінова політика на послуги розробляється на основі законодавчої бази та ринкової ситуації.

Важливим принципом розподілу коштів, насамперед, прибутку не повинна знижувати його зацікавленості у зростанні обсягів виробництва та поліпшенні результатів виробничо-комерційної та фінансової діяльності.

Доцільно вкладати кошти в будівництво, реконструкцію, придбання і монтаж нового устаткування, інші витрати капітального характеру, поліпшення умов праці та техніки безпеки. Варто вкладати кошти на проведення науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт, підготовку та освоєння нових прогресивних технологій та видів продукції.

Важливим є спрямовуються коштів на соціальні потреби, на соціальний розвиток колективу підприємства, проведення оздоровчих, культурномасових заходів, у тому числі придбання путівок на відпочинок і лікування, здешевлення харчування робітників.

Також доцільно спрямовувати прибуток на виплату винагороди за значні результати роботи, на одноразове преміювання, на одноразову матеріальну допомогу працівникам.

Войтко С. В.

s.voytko@kpi.ua

454-91-03

24

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ

Курс лекцій

8.3. Система оподаткування інформаційної діяльності організацій

Інформаційно-комунікаційна діяльність (згідно законодавства: виробництво нових та імпортозаміщуючих видів комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, машин і устаткування, електричного устаткування) належить до пріоритетних галузей економіки. Її оподаткування має свої особливості, зокрема для суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти. Визначаються вони Податковим кодексом України та Митним кодексом України.

Так, терміни амортизації для електронно-обчислювальних машин, інших машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, комп’ютерні програми, компіляції даних (бази даних) тощо мають мінімально допустимі строки корисного використання – це 2 роки.

Відповідно до п. 26 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу тимчасово — з 01.01.2013 р. по 01.01.2023 р. звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції та податок на прибуток становить 5 %. Критерії впродовж 4-х кварталів: 1) питома вага доходів від здійснення видів економічної діяльності, що відносяться до індустрії програмної продукції, складає не менше 70 %; 2) первинна вартість основних засобів і нематеріальних активів перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року; 3) у платника податків відсутній податковий борг; 4) відносно платника податків не прийнято судової постанови про визнання банкротом.

Податок на доходи фізичних осіб знижується до 10 %.

Перелік контрольних питань:

47.Охарактеризуйте функції ціни та процес ціноутворення на інформаційні послуги

48.Обгрунтуйте складові, які впливають на ціноутворення на інформаційні послуги

49.Зазначте складові, від яких залежать обсяги витрат на функціонування інформаційних комп’ютеризованих систем

50.Приведіть сфери, у які доцільно вкладати кошти підприємства, отримані у вигляді прибутку

51.Обгрунтуйте необхідність зниження оподаткування для інформаційнокомунікаційної діяльності

52.Приведіть основні вимоги до підприємств, що мають право на податкові пільги ІТ-сфери

Войтко С. В.

s.voytko@kpi.ua

454-91-03

25

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ

Курс лекцій

Когда требуешь чего-то от жизни (а кто из нас от нее не требует?) — жизнь автоматически запрашивает в ответ целую кучу дополнительной информации. Для построения расчета необходимо ввести больше данных. Иначе ответа не будет

Харуки Мураками, 1988 год

9. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ

9.1.Поняття ефекту та ефективності в управління інформаційним зв’язками

9.2. Стратегічне управління інформаційними зв’язками

9.3. Управління організацією на основі законів поширення інформації

9.1. Поняття ефекту та ефективності в управління інформаційним зв’язками

Ефект і ефективність визначають абсолютні та відносні значення того чи іншого показника діяльності відповідно. У процесі обміну інформацією в організації та із зовнішнім середовищем важливим є підвищення рівня ефективності комунікації. Оцінку ефективності можна поділити на дві складові – кількісну та якісну. Відносно першої складової, то необхідно зменшувати кількість неефективних комунікацій. Для організаційної структури це стосується зменшення кількості проміжних ланок у процесі передачі розпоряджень між різними рівнями управлінської структури. Відносно технологічного процесу передачі інформації як послуги, потоки інформації слід оптимізувати. Якісну складову варто забезпечувати організаційними, технічними та технологічними методами.

Стосовно кожного співробітника організації, то аналіз ефективності роботи припускає проведення заходів, які спрямовані на дослідження рівня професіоналізму того чи іншого працівника на конкретному робочому місці. Оцінити якість роботи можна за кількісними та якісними показниками. Аналіз цих показників за визначеними методиками надає змогу оцінити відповідність фахівця посаді, рівень його професіоналізму, вклад у ефективність діяльності підприємства. Окрім цього інформація, що отримана у ході аналізу виконання своїх функції, надає змогу керівництву визначитися з майбутнім фахівця: звільнення, необхідність підвищення кваліфікації, підвищення по кар’єрних сходинках.

Найчастішою причиною низької ефективності комунікацій є ігнорування положення, що комунікації – це обмін інформацією, у процесі якого власник і користувач інформації активно приймають участь. При передачі інформації по вертикалі чи горизонталі можливе спотворення змісту повідомлень.

Войтко С. В.

s.voytko@kpi.ua

454-91-03

26

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ

Курс лекцій

9.2. Стратегічне управління інформаційними зв’язками

Аналіз історії розвитку інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє виокремити такі три основні етапи. Перший, це отримання інформації з навколишнього середовища в процесі життєдіяльності людини. Другий характеризується розвитком засобів (камені, папіруси, папір, магнітні та оптичні носії) та місця зберігання інформації (бібліотеки, дискети, флешпам'ять, жорсткі диски, Інтернет-масиви). На третьому розвивається система розповсюдження інформації (пошта, телефон, телебачення, Інтернет), здійснюються трансформації, виокремлюються напрями. Третій етап на рис. 9.1 зображено як інтеграція та розмежування загальних сфер, формування та трансформації інформаційно-комунікаційної галузі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Папір,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Радіоелектроніка

 

 

 

технології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

бібліотека,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

архів

 

 

 

Електронні засоби

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

???

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зберігання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інформації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційно-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

комунікаційна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

галузь

 

 

 

 

 

 

 

Електронні засоби

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

передавання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пошта,

 

 

 

інформації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

???

 

телеграф,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Телекомунікації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

телефон

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 9.1. Послідовність розвитку галузі інформаційно-комунікаційних технологій

Основними тенденціями розвитку інформаційно-комунікаційної сфери є глобалізація, конвергенція, персоналізація, дерегулювання. Глобалізація передбачає створення та функціонування всесвітньої сітки передачі інформації (єдиний інформаційний простір). Конвергенція містить мультисервісність, інтерактивність, пакетування трафіку. Персоналізація передбачає надання у будь-якій точці та у будь-який час надання конкретному споживачеві замовленої послуги. Механізм дерегулювання надає можливості знизити законодавчі обмеження у телекомунікаційному бізнесі, сприяти створенню нових підприємств, і, як наслідок, посилити конкуренцію на ринку.

Трафік інформаційних потоків кожні півроку подвоюється, зростання здійснюється переважно споживачами, адже телекомунікаційні системи надають обсяги інформації, які складають декілька відсотків від можливостей.

Войтко С. В.

s.voytko@kpi.ua

454-91-03

27

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ

Курс лекцій

9.3. Управління організацією на основі законів поширення інформації

Загалом інформаційні потоки можна класифікувати за наступними ознаками: за призначенням для даного рівня управління; за функціональною ознакою потоку («до відома» і розпорядницька); за етапами управління (аналітична, планова, нормативна, облікова і т.д.); за ступенем систематизації (нерегламентована – зміна форми і змісту відбувається залежно від ситуації, систематизована – має визначену форму, зміст і періодичність надання); за джерелами інформації (територіально-виробнича; інформація зовнішнього середовища; нормативні акти); за можливістю сприяти досягненню визначених цілей управління (актуальність; повнота; достатність; достовірність); за типом комунікаційного каналу (усна, телефоном, мережею передачі даних та ін.).

Варто зазначити, що з плином часу цінність інформації, що використовується у процесі управління, як правило, знижується. При цьому існує такий проміжок часу (критичний термін життя інформації) після закінчення якого використання інформації не має сенсу чи може нанести збитки організації, адже на момент ухвалення запізнілих управлінських рішень існує інша ситуація. У зв'язку з цим в інформаційній системі передбачається створення певних механізмів захисту інформації.

Перелік контрольних питань:

53.Охарактеризуйте різницю між ефектом та ефективністю.

54.Приведіть складові, що характеризують ефективність роботи працівника організації

55.Розкрийте сутність етапів розвитку інформаційно-комунікаційних технологій

56.Надайте пояснення основним тенденціям розвитку інформаційнокомунікаційної сфери

57.Приведіть класифікацію інформаційних потоків

58.Охарактеризуйте критичний термін життя інформації

Войтко С. В.

s.voytko@kpi.ua

454-91-03

28