Komentar_KPK_2012

користуванні спеціальним правом подано без додержання вказаних вимог, слідчий суддя зобов'язаний повернути його прокурору, про що постановляє ухвалу.

До клопотання додаються копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання. З урахуванням вимог ст. 222 КПК щодо недопустимостірозголошення відомостей досудового розслідування слідчий суддя не має права вимагати від прокурора, слідчого будь-яких інших матеріалів, крім тих, на підставі яких обґрунтовуються доводи клопотання.

Прокурор, слідчий зобов'язаний зробити копії матеріалів кримінального провадження, які обґрунтовують клопотання про тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом, а також копію клопотання. Копії цих процесуальних документів надаються підозрюваному, про що прокурор, слідчий складає протокол.

Стаття 151

Розгляд клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом

1.Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого, підозрюваного, його захисника.

2.Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо документи, які посвідчують користування спеціальним правом, не були тимчасово вилучені, може розглядатися лише за участю підозрюваного, його захисника.

3.Слідчий суддя, встановивши, що клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом подано без додержання вимог статті 150 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.

4.Під час розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.

1.Клопотанняпро тимчасовеобмеження укористуванніспеціальним правом подається до місцевого суду, умежахтериторіальноїюрисдикціїякого знаходитьсяорган досудового розслідування. Після надходження до суду клопотання воно підлягає обов'язковій реєстраціїв автоматизованій системідокументообігусуду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день його надходження.

2.Участь прокурора під час розгляду слідчим суддею клопотання є обов'язковою. Цей обов'язок випливає із конституційно визначеної функції прокуратури України щодо здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять досудове розслідування. Метою участіпрокурора в процесісудового розглядуклопотання є надання доводів і аргументів на підтвердження правомірності тимчасового обмеження підозрюваного укористуванніспеціальним правом та можливого спростування тверджень сторони захисту про незаконність чи необґрунтованість клопотання, що забезпечує дотримання змагальності сторін як основної засади судочинства, передбаченої п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України. Слідчий також повинен брати участь у судовому засіданні, надаючи доводи, що обґрунтовують клопотання.

Участь підозрюваного, захисника при розгляді слідчим суддею клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом є обов'язковою, якщо документи, які посвідчують таке право, не були вилучені.

3.Під час судового розгляду прокурор, слідчий зобов'язаний довести наявність достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом. Слідчий суддя постановляє ухвалу про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом тільки в тому випадку, коли прокурор доведе наявність таких обставин. Під час розгляду питання про

застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження прокурор, слідчий повинен надати слідчому судді докази обставин, на які посилаються.

Як і будь-який захід забезпечення кримінального провадження, застосування такого заходу, як тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, не допускається, якщо прокурор, слідчий не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

4. Клопотання про тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом повинно бути розглянуто слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду. При розгляді клопотання слідчий суддя має вивчити надані прокурором, слідчим копії матеріалів кримінального провадження, а в судовому засіданні дослідити ці матеріали та заслухати пояснення підозрюваного, його захисника та думку прокурора, слідчого щодо правомірності постановки питання про обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом. Також слідчий суддя за власною ініціативою або за клопотанням сторін має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-якіматеріали, що маютьзначеннядлявирішенняпитанняпро тимчасовеобмеженняу користуванні спеціальним правом.

Стаття 152

Вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом

1.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

2.При вирішенні питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя зобов'язаний врахувати такі обставини:

1) правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального право-

порушення; 3)наслідки тимчасового обмеження укористуванніспеціальним правом для інших осіб.

3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1)мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;

2)перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню особі або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;

3)строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох місяців;

4)порядок виконання ухвали.

4. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

1. Під час проведення судового засідання прокурор, слідчий повинен довести наявність достатніх підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасовеобмеженняпідозрюваного укористуванніспеціальним правом, необхідне для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Якщо прокурор, слідчий не зможе це довести,

слідчий суддя повинен відмовити у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом.

2.Розглядаючи клопотання про обмеження такого права, слідчий суддя зобов'язаний ураховувати такі обставини: правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; достатність доказів, які вказують на вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; наслідки тимчасового обмеження підозрюваного у користуванніспеціальним правом для інших осіб. Слідчий суддя не має права розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при судовому провадженні у першій інстанції. Оцінка допустимості доказів ним не здійснюється.

3.За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя приймає одне із двох рішень: 1) постановляє ухвалу про застосування тимчасового обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом; 2) постановляє ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом.

У першому рішенні слідчий суддя зазначає: 1) мотиви застосування тимчасового обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом; 2) перелік документів, які підлягають вилученню на час застосування такого обмеження; 3) строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали.

У другомурішенніслідчий суддя зазначає:1) мотиви відмови узадоволенніклопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; 2) перелік документів, що посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню підозрюваному; 3) порядок виконання ухвали. Копія ухвали не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, надсилається прокурору, слідчому, підозрюваному, іншим заінтересованим особам.

4.Копія ухвали слідчого суддіпро застосування тимчасового обмеженняпідозрюваного

укористуванні спеціальним правом або про відмову в цьому підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень. Копія ухвали про застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження виконується тими державними органами, які видали підозрюваному документи, що посвідчують його право керувати транспортним засобом або судном, полювати, здійснювати підприємницьку діяльність.

Стаття 153

Продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом

1. Прокурор має право звернутись із клопотанням про продовження строкутимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, яке розглядається у порядку, передбаченому статтею 151 цього Кодексу.

2. Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо прокурор не доведе, що:

1)обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, продовжують існувати;

2)сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

1.Тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом може бути здійснене на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців. Цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.

У клопотанні прокурора, крім реквізитів, зазначених у ч. 2 ст. 150 КПК, повинно бути вказано, що: продовжують існувати обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали. Прокурор має звернутися із таким клопотанням до слідчого судді до закінчення двомісячного строку досудового розслідування. Слідчий суддя, установивши, що клопотання про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом подано без додержання встановлених вимог, повинен повернути його прокурору, про що постановляє ухвалу.

Клопотання про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника. Під час його розгляду слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про продовження строку тимчасового обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом.

2. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви продовження строку застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження або відмови у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; 2) перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню підозрюваному або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; 3) строк, до якого продовжено тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) порядок виконання ухвали. Копія ухвали надсилається прокурору, який звернувся з відповідним клопотанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

ГЛАВА 14 ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД ПОСАДИ

Стаття 154

Загальні положення відсторонення від посади

1.Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

2.Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

3.Питання про відсторонення від посади осіб, щопризначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством. Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством.

1. Відсторонення від посади є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду. Застосування такого заходу допускається, якщо слідчий, прокурор доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для відсторонення від посади; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертаються із клопотанням.

Спеціальними умовами відсторонення від посади є: наявність у особи процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого; перебування його на посаді; щодо підозрюваного, обвинуваченого не застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відсторонення від посади переслідує не тільки метупопередити спроби підозрюваного, обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню, а й забезпечити виконання обвинувального вироку. Передусім даний захід процесуального примусу забезпечує виконання майбутнього покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55 КК).

Відсторонення від посади можна визначити як тимчасове, вимушене недопущення особи, яка перебуває у певних службових відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, до виконання своїх функціональних обов'язків з підстав і в порядку, передбачених КПК.

Згідно зіст. 43 КонституціїУкраїни кожен громадянин має право напрацю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, а також гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

У зв'язку із цим будь-які обмеження щодо реалізації вказаного права, у тому числі відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинні мати обмежений, тимчасовий характер, здійснюватись виключно з підстав та у порядку, передбачених КПК.

Відсторонення особи від посади, що має тимчасовий характер, необхідно відрізняти від звільнення з роботи. Питання щодо звільнення з роботи вирішується відповідно до вимог трудового законодавства керівництвом підприємства, установи чи організації.

Відсторонення від посади під час кримінального провадження слід також відрізняти від позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що є видом покаранняізастосовується за вироком судудо осіб, визнанихвинними увчиненнізлочину.

За загальним правилом відсторонення від посади застосовується щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Тяжким злочином є злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п' ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення воліна строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку,передбаченому ст. 291 КПК.

До службових осіб правоохоронних органів відсторонення від посади застосовується незалежно від тяжкості злочину.

Під службовими особами слід розуміти осіб, визначених у ст.18 КК, а також у п. 1 примітки до ст. 364 КК.

Відповідно до ст. 18 КК службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративногосподарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

ЗУ «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. №3724-ХІІ (ст. 2) передбачено, зокрема, що посадою є визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 4 лютого 1994 р. № 3925-ХІІ до правоохоронних органів належать органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Наведений у Законі перелік правоохоронних органів не є вичерпним, тому для визначенняналежностіслужбовоїособи до правоохороннихорганів, крім передбаченого їх

переліку, необхідно встановити, чи не здійснюють відповідні органи, установи правозастосовні або правоохоронні функції.

2.Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження.

Відсторонення від посади пов'язане із застосуванням примусових заходів, спрямованих на забезпечення кримінального провадження, які певною мірою обмежують гарантовані Конституцією України права особи. Як наслідок, рішення про його застосування під час досудового розслідування приймає виключно слідчий суддя (суд під час судового провадження).

Рішення слідчого судді (суду) у даному випадку є гарантією забезпечення вказаних прав, реалізацією повноважень щодо здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні(відповідно до п.18 ст. 3 КПК, ст.21 ЗУ «Про судоустрій істатус суддів» від 7 липня 2010 р. № 2453-УІ).

При цьому відсторонення від посади не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе слідчому судді (суду), що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою до його застосування; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання

управа і свободи особи, про який ідеться у відповідному клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, задля виконання якого слідчий, прокурор звертається із таким клопотанням (див. коментар до ст.132 КПК).

Відсторонення від посади здійснюється на строк не більше двох місяців, що відповідає визначеномуцим Кодексом строку, протягом якого, з дня повідомленняособіпро підозру у вчиненні злочину, досудове розслідування повинно бути закінчено (ст. 219 КПК), а також вимогам щодо розумних строків кримінального провадження, визначених статтями 28, 318 КПК.

Строк відсторонення від посади може бути продовжено у порядку, визначеному ст. 158 КПК. Проте, враховуючи тимчасовий характер цього заходу, строк його дії не може перевищувати строків досудового розслідуванням або судового провадження.

3.Перелік осіб, якіпризначаються на посадуПрезидентом України, визначається ст.106 Конституції України, Законами України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про місцеві державні адміністрації».

Згідно з вимогами ст. 106 Конституції України Президент України призначає глав дипломатичних представництв України в інших державах, Прем'єр-міністра України та членів КМУ, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій, Генерального прокурора України, Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, вище командування ЗбройнихСил України, половинускладуРади Національного банкуУкраїни та інших посадових осіб.

За поданням Прем'єр-міністра України Президентом України призначаються на посаду: 1) Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри; 2) перший заступник, заступник міністра та заступник міністра - керівник апарату, керівник центрального органу виконавчої влади, його перший заступник та заступник, державний уповноважений Антимонопольного комітету; 3) голова місцевої державної адміністрації. Відсторонення від посади осіб, яких призначає Президент України, вирішується главою держави на підставі мотивованого клопотання Генерального прокурора України.

Недоторканність суддів забезпечується, крім іншого, особливим порядком відсторонення їх від посади. Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про судоустрій істатус суддів» від 7 липня 2010 р. №2453-УІвідстороненнясуддівід посади узв'язкуз притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України.

Стаття 155

Клопотання про відсторонення від посади

1.Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади. Із клопотанням про відсторонення особи

від посади до органів державної влади, зазначених у частині третій статті 154 цього Кодексу, має право звернутися прокурор.

2. У клопотанні зазначаються:

1)короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;

2)правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3)виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4)посада, яку обіймає особа;

5)виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення;

6)виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речіідокументи, якімають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином;

7)перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

До клопотання також додаються:

1)копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2)документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій

клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

1. Коментована стаття визначає порядок звернення слідчого, прокурора до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади, а також встановлює зміст відповідного клопотання.

Клопотання слід розглядати як письмове звернення прокурора або слідчого за погодженням з прокурором до слідчого судді (суду) з проханням вирішити питання про відсторонення особи від посади під час кримінального провадження.

З клопотанням про відсторонення підозрюваного від посади прокурор може звертатись до слідчого судді самостійно, а слідчий обов' язково повинен його погодити з прокурором. Таке погодження є формою реалізації функції прокурорського нагляду за дотриманням закону при проведенні досудового розслідування та обмеженням у зв'язку із цим конституційних прав особи. Таке погодження означає, що прокурор дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та правових підстав для відсторонення підозрюваного від посади. Якщо до судунадійшло клопотання, яке не погоджено з прокурором або з якого не зрозуміло, який саме прокурор дав згоду на нього, слідчий суддя залишає його без розгляду, оскільки такий документ не має юридичної сили.

Повноваження прокурора щодо погодження або відмови у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення у випадках, передбачених КПК, певних процесуальних дій, у тому числі й відсторонення особи від посади, виходить із його загальних повноважень, визначених ст. 36 цього Кодексу. У зв'язку із цим ст. 155 співвідноситься як спеціальна норма з п. 10 ч. 2 ст. 36 КПК.

Прокурор при складанні клопотання про відсторонення особи від посади, або погоджуючи таке клопотання слідчого, насамперед повинен встановити наявність у матеріалах кримінального провадження підстав підозрювати особу у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину та відповідно наявність письмового повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, правову кваліфікацію дій особи, посаду, яку обіймає особа. Прокурор має також пересвідчитись, чи не є ця особа службовою особою правоохоронного органу. У клопотанні може бути наведений перелік документів, що посвідчують обіймання особою посади.

Особливу увагу необхідно звернути на наявністі у визначених законом достатніх підстав для відсторонення особи від посади, тобто застосування до особи саме такого заходу забезпечення кримінального провадження. Необхідність відсторонення особи від посади спричинено передусім тим, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на

посаді, використав своє службове становище для сприяння вчиненню кримінального правопорушення.

Відсторонення від посади може бути викликано й тим, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді та використовуючи своє службове становище, продовжуватиме злочинну діяльність, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, у тому числі й тих, які перебувають в його підпорядкуванні, або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Вказані обставини повинні бути встановлені під час досудового розслідування (судового розгляду), підтверджуватись показаннями свідків, документами, іншими матеріалами. Інформація про це має відображатися у тексті клопотання прокурора, слідчого.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КПК Генеральний прокурор України має право звернутись із вмотивованим клопотанням до Президента України про відсторонення від посади службових осіб, яких згідно з положенням ст.106 Конституції України призначає Президент України, а також про відсторонення судді від посади до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

2. У частині 2 ст. 155 КПК визначено вимоги щодо змісту клопотання про відсторонення від посади.

Зокрема, у клопотанні вказується: обставини кримінального правопорушення; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність; обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення; найменування посади, яку обіймає особа; обставини, які дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; обставини, які дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або будь-яким іншим чином протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню; перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати усуді під час розгляду клопотання.

У клопотанні, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 154 КПК, слідчий, прокурор зазначає також строк відсторонення особи від посади, який не може перевищувати двох місяців.

Копії клопотання про відсторонення від посади, а також матеріали, що обґрунтовують його, слідчий, прокурор перед зверненням до слідчого судді або суду повинні надати підозрюваному, обвинуваченому. Ознайомившись з ними, підозрюваний, обвинувачений та їхзахисники матимуть можливість під час розглядуклопотанняподавати слідчомусудді (суду) докази щодо обставин, викладенихслідчим, прокурором, а також надавати докази та відстоювати позицію щодо суті клопотання про відсторонення від посади.

Невиконання слідчим, прокурором цієї вимоги позбавить підозрюваного, обвинуваченого вказаної можливості та призведе до порушення визначених КПК загальних засад кримінального провадження. Зокрема, змагальності сторін, їх рівного права та свободи в обранні та наданні до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (див. коментар до ст. 22 КПК).

Копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також документи, якіпідтверджують надання підозрюваному, обвинуваченомукопій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, додаються до клопотання. Зокрема, до клопотання про відсторонення від посади додаються: а) копії матеріалів, які обґрунтовують, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення, що, перебуваючи на посаді, він знищить чи підробить речі і документи, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; б) документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують; в) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК. Слідчий, прокурор

зобов'язаний надати підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання про відсторонення від посади та матеріалів, що його обґрунтовують.

Клопотання про відсторонення від посади подається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Клопотання та додані до нього матеріали підлягають обов' язковій реєстрації в автоматизованій системідокументообігусуду, яка здійснюється працівниками апаратувідповідного суду в день їх надходження. До цієї системи в обов'язковому порядку вносяться дата надходження клопотання, прізвище підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого воно подане, та його суть, дані про слідчого, прокурора, від якого надійшло клопотання, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизованусистемудокументообігусуду, затвердженим Радою судів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Визначення слідчого судді для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації клопотання про відсторонення особи від посади за принципом вірогідності.

Стаття 156

Розгляд клопотання про відсторонення від посади

1.Клопотання про відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/ або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника.

2.Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержаннявимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.

3.Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади.

1.Статтею визначено порядок розгляду слідчим суддею, судом клопотання слідчого, прокурора про відсторонення особи від посади.

Таке клопотання розглядається не пізніше трьох днів з дня надходження до суду, що відповідає загальним вимогам розумності строків, які не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень (див. коментар до ст. 28 КПК). Вказаний строк враховує передбачену ч. 2 ст. 113 КПК вимогу щодо виконання будь-якої процесуальної дії під час кримінального провадження без невиправданої затримки.

На початку судового засідання слідчий суддя, суд оголошує, яке клопотання розглядатиметься, з'ясовує, хто з учасників розгляду з'явився, необхідні дані про них та роз'яснює їм права заявляти відводи іклопотання в межах предмета судового дослідження, давати пояснення, висловлювати свою думку щодо клопотань і пояснень інших учасників розгляду, оскаржувати ухвалу слідчого судді. Суддя також повідомляє своє прізвище, прізвище прокурора, слідчого і секретаря судового засідання, захисника підозрюваного, з'ясовує наявність відводів та клопотань і вирішує їх.

У розгляді клопотання беруть участь слідчий, прокурор, підозрюваний чи обвинувачений, його захисник. При цьому прокурор бере участь у розгляді разом зі слідчим, після погодження відповідного клопотання, або самостійно, якщо клопотання подано до слідчого судді (суду) безпосередньо прокурором.

Отже, участь прокурора у розгляді вказаного клопотання у будь-якому випадку є обов'язковою, оскільки він відповідно до ч. 2 ст. 36 КПК здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування уформіпроцесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Кожна зі сторін наводить докази щодо обставин кримінального правопорушення, наявності підстав для відсторонення особи від посади, інших даних, викладених у клопотанні слідчого, прокурора.

Слідчий, прокурор як представники сторони обвинувачення мають довести наявність підозри у вчиненні кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості, наявність певнихпосадовихобов'язків уособи, необхідність втручання саме утакий спосіб