Sabadash_V_P__Larkin_M_O_Kriminalistika_2013
.pdfг) ширина малих літер більша за їх висоту.
8. Натиск почерку — це:
а) форма рухів, яка буває прямолінійна і криволінійна; б) характеристика рухів, що виявляється при виконанні окремих літер чи їх окремих елементів;
в) безперервність виконання певної кількості письмових знаків та їх частин у межах одного слова; г) напрямок згинаючих рухів при виконанні прямолінійних елементів.
9. Які фактори з часом викликають природні зміни в підписах?
а) настрій;
б) фізіологічні зміни організму;
в) бажання наслідувати підпису іншої особи;
г) викривлення підпису.
10. Зразки для експертного дослідження письма поділяються на :
а) експериментальні та вільні;
б) експерементальні та наукові;
в) наукові та вільні;
г) експериментальні та теоретичні.
11. Коли закінчується процес формування підпису?
а) до 20 років;
б) до 25 років;
в) до 35 років;
г) до 40 років
92 |
В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін |
.Які види зміни почерку відносяться до навмисних?
а) зміна почерку скорописним способом;
б) копіювання почерку;
в) малювання почерку;
г) виконання тексту в темноті.
12. Вільні та експериментальні зразки почерку засвідчуються:
а) суддею;
б) прокурором;
в) експертом;
г) слідчим або суддею.
13. Який темп характеризує високий ступінь виробленості почерку?
а) швидкий;
б) повільний;
в) уповільнений;
г) прискорений.
14. Почеркознавче дослідження підписів потребує порівняння зразків підписів. Якою має бути їх кількість?
а) 10 примірників;
б) 6 примірників;
в) 4 примірники;
г) будь-якою.
КРИМІНАЛІСТИКА |
93 |
15. Скільки стадій дослідження передбачає методика судовопочеркознавчої експертизи:
а) п'ять;
б) чотири;
в) шість;
г) три.
16. До графічних ознак підпису не відносяться:
а) розчерк (напрямок завершального штриха); б) співвідношення рядків основи письма та верхніх закінчень штри-
в) гладіолаж (зменшення розміру штрихів до кінця підпису); г) натиск почерку.
17. ідентифікуючими об'єктами письма виступають:
а) мисленевий образ зовнішнього вигляду, який зафіксований у пам'яті свідка, потерпілого, іншої особи; при цьому ототожнення здійснюється шляхом пред'явлення для впізнання;
б) матеріальна фіксація зовнішнього вигляду людини на фотознімку або відеоплівці;
в) останки людини (труп, частини розчленованого трупа, череп),
г) вірним є все.
18. До форми ототожнення людини за ознаками зовнішності належать:
а) оперативне узнавання;
б) схожість;
в) теоретичне впізнання;
94 |
В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін |
г) немає правильної відповіді.
20. Що є теоретичною основою судового почеркознавства?
а) психофізіологічне вчення Ч. Спіка; б) психофізіологічне вчення академіка І. П. Павлова; в) психофізіологічне вчення Платона; г) психофізіологічне вчення М.І. Лорєва.
Література
1.Афанасьев І.А. Проблеми встановлення тотожності виконавця підписів в копіях документів,що відтворені електрографічним способом / І.А. Афанасьев // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — 2009. -№1. — С.182-192.
2.Бастрыкин А.И. Криминалистическое исследование письма. Учебное пособие / Бастрыкин А.И. — СПб.: Европейский Дом, 2002. — 212 с.
3.Бочарова Н.Г. Из практики исследования подписей, выполненных путем перерисовки на просвет / Бочарова Н.Г., Сухорукова Л. Г., Хахина И.Г. // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. — 2009. — Випуск 9. — С. 255-261.
4.Гайдамакина Д.И. Об устойчивости общих признаков почерка при письме необычным пишущим прибором на необычной поверхности / Д.И. Гайдамакина, О.И. Суетнова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. — 2010. — Випуск
10.— С. 276-280.
5.Егоров Н.Н. Криминалистическое исследование письма. Учебное пособие / Егоров Н.Н., Мерецкий Н.Е., Павлушов В.И. — Хабаровск: Изд-во Хабар. ВШ МВД РФ, 1993.
— 64 с.
6.Железняк А.С. Основы криминалистической техники. Учебное пособие / Железняк А.С. — 2-е изд., стереотип. — М.: МГИУ, 2008. — 190 с.
7.Карлов В.Я. Использование криминалистической техники в расследовании преступлений. Научно-практическое пособие / Карлов В.Я. — М.: Экзамен, 2006. —
192с.
8.Криміналістика: підручник / [В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова,
КРИМІНАЛІСТИКА |
95 |
B. А. Журавель та ін.]; за ред. В.Ю. Шепітька. — [5-е вид., перероб. і доп.]. — X. : Право, 2011. — 464 с.
9.Кузнецов П.С. Криминалистическая техника. Учебное пособие / Кузнецов П.С. — Екатеринбург: Изд-во Урал. юрид. ин-та МВД России, 2001. — 79 с.
10.Кузнецова Т.В. Система ознак «друкованого» почерку: перспективи та можливості вдосконалення / Т.В. Кузнецова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. — 2010. — №9. —
C.250-255.
Куранова Е.А. Экспертно-криминалистическое исследование факсимильных копий почерковых объектов. Информационное письмо / Куранова Е.А., Розанкова Е.В., Соколов С.В. — М.: Изд-во ГУ ЭКЦ МВД России, 2000. — 8 с.Макарук Л.Л. Письмо як ключове поняття прикладних досліджень / Л.Л. Макарук // Соціолінгвістика та прагматика комунікації. —
2009. — №17. — С.39-43.
12.Негматова С.Г. Основы криминалистической техники. Краткий курс лекций / Негматова С.Г. — Волгоград: Изд-во Волгогр. гос. технич. ун-та, 2007. — 96 с.
13.Свиридова Л.В. Щодо комплесного використання ознак почерку та писемного мовлення в дослідження рукописних текстів / Л.В. Свиридова, Т.В. Сохранич, В.Г. Абросимова, Н.В. СиротенкоКацман // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. —
2010. — №10. — С.622-627.
15.Сохранич Т.В. Деякі актуальні питання підготування порівняльних матеріалів для проведення почеркознавчої експертизи / Т.В. Сохранич, В.Г. Абросимова, О.М. Смоліна, Н.Г. Бочарова, Л.Г. Сухорукова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. — 2010. — № 10. — С.270-276
16.Шелковін А.О. Поняття та класифікація зразків почерку й підписів / А.О. Шелковін, 0.0. Шелковіна // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. — 2010. — №10. — С.257-262.
Тема № 11. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЛЮДИНИ ЗА ОЗНАКАМИ ЗОВНІШНОСТІ (ГАБІТОЛОГІЯ)
96 |
В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін |
1.Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності.
2.Ознаки зовнішності людини.
3.Система опису ознак зовнішності — «словесний портрет».
4.Портретно-криміналістична експертиза.
1. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності (габітологія) — це підрозділ криміналістичної техніки, який вивчає закономірності зовнішнього вигляду людини, його матеріальні та ідеальні ознаки за допомогою техніко-криміналістичних методів та засобів.
2. Ознаки зовнішності людини (матеріальні та ідеальні слідивідображення) є основою для ідентифікації особи. їх можна поділити на три групи:
КРИМІНАЛІСТИКА |
97 |
1. Загальнофізичні ознаки (стать, вік, расова приналежність тощо);
2. Анатомічні ознаки (зріст, будова тіла, форма голови, носа, рота, колір волосся та ін.);
3. Функціональні ознаки (міміка, жести, хода, мова, голос, навички та ін.).
3. Опис людини за ознаками зовнішності (словесний портрет) досить часто використовується при розслідуванні злочинів і задля розшуку злочинців.
98 |
В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін |
Основні правила (за І.Ф.Герасимовим) описання зовнішності людини методом словесного портрета:
—оптимальна повнота опису;
—вживання єдиної спеціальної уніфікованої термінології;
—послідовність описання;
КРИМІНАЛІСТИКА |
99 |
—описання частин голови (обличчя) у фас і профіль;
— описання окремих частин і деталей тіла із зазначенням їхніх величин, форми, положень, кольору, особливостей.
За методом словесного портрета прикмети особи вивчають у такій послідовності:
1) стать; 2) расова приналежність, національність; 3) вік; 4) зріст; 5) будова тіла; 6) обличчя; 7) лоб; 8) брови; 9) очі; 10) ніс; 11) рот; 12) губи; 13) підборіддя; 14) вуха; 15) волосся; 16) голос; 17) розмір ноги; 18) особливі прикмети; 19) окремі функціональні ознаки; 20) звички, 21) психологічні ознаки; 22) моральні якості.
100 |
В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін |
4. Проведення портретно-криміналістичної експертизи має на меті встановлення тотожності людини за портретними зображеннями. Ідентифікованим об'єктом портретно-криміналістичної експертизи є конкретна особа. Ідентифікуючим — фотознімки, відеоматеріали, частини тіла (череп тощо).
Види портретно-криміналістичної експертизи:
• експертиза зображень людей за фотографіями з метою встановлення, чи не зображено на двох і більше фотографіях одна і та ж сама особа;
• експертиза невпізнаного трупа (за фотографією) та експертиза зажиттєвої фотографії особи для ідентифікації трупа;