Лр №44, Хірургія

Лабораторне заняття №44

Анатомо-фізіологічні особливості будови копит коня, пальця і копитець врх, овець і свиней.

АНАТОМОФІЗІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЛЬЦІВ У КОРІВ

У корів є по два основні і рудиментарні пальці. Скелетна основа їх - путова, вінцева та копитцева кістки; до останніх прилягає човникова кістка. У місці з'єднання копитцевої та вінцевої кісток утворений копитцевий суглоб. Копитце утворене сполучною тканиною (основа шкіри, підшкірна клітковина) і епідермісом (роговий башмак). Вони захищають палець під час опирання, виконуючи амортизаційну функцію. У ділянці пальця є також сухожилки згиначів та розгиначів пальця: з плантарного (волярного) боку проходить глибокий пальцевий згинач і прикріплюється на згинальній площині копитцевої кістки, а з дорсального - загальний пальцевий розгинач, що прикріплюється до вінцевого відростка тієї ж кістки. Копитцевий суглоб, крім капсули, має бокові і хрестоподібні міжпальцеві зв'язки. Основа шкіри, що продукує роговий башмак, складається з сосочкового (листочкового), судинного і періостального шару. Виділяють основу шкіри (обвідки), вінчика, стінки, підошви і м'якуша. Основа шкіри обвідки - це бліда смужка на межі рога і шкіри, шириною 3-6 мм. На її поверхні розміщено багато дрібних сосочків, які продукують схожі до них рогові трубочки, що утворюють верхній шар стінки (глазур), який, будучи достатньо еластичним, не дуже тисне на шкіру. Нижче від кайми розташована основа шкіри вінчика, що також має сосочкову будову. Але її сосочки значно більші, направлені зверху донизу і продукують трубчастий ріг, що продовжується вниз до підошви. Ці трубочки міцно з'єднуються між собою за допомогою рогової маси. Основа шкіри стінки зростається з періостом копитцевої кістки і має листочкову будову. її листочки розміщені паралельно один до одного зверху донизу і наперед. Вона продукує рогові листочки, що формують листочковий шар рогової капсули. Розташовуючись у міжлисточкових проміжках основи шкіри, вони забезпе­чують фіксацію рогової капсули. У великої рогатої худоби площа основи шкіри стінки порівняно невелика, внаслідок чого у них часто трапляється відокремлення рогового башмака при запаленні основи шкіри копитець. У парнопалих рогова стінка пальця в задній (п'ятковій) ділянці зливається з роговим шаром пальцевого м'якуша. Ділянка стінки, розташована в міжкопитній щілині, більш коротка та крута і називається міжкопитцевою (аксіальною), а протилежна їй, довша і полога - абаксіальною. У ділянці вінчика і м'якуша є прошарки сполучної тканини, що свідчить про їх важливу роль в амортизації пальця; в ділянці стінки і підошви основа шкіри тісно зростається з періостом копитцевих кісток. Копитце виконує не тільки опорну функцію, а й є дистальним амортизатором. Завдяки похилому положенню, під час опори пальці послаблюють силу поштовхів. Крім того, вони розходяться під тиском маси тіла, а при відриванні кінцівки від підлоги набувають попередньої форми. А це і є механізм копитець або зміщення окремих ділянок рогового башмака при його навантаженні та розвантаженні. Подушка м'якуша при навантаженні кінцівки стискується, збільшується в розмірах та розширяє задні стінки башмака і трохи передні. При цьому вінцевий край рогової капсули розширюється більше, ніж підошовний. Навантаження сприймається також копитцевою та човниковою кістками, сухожилками, зв'язками, фасціями і клітковиною. Стінки, будучи тришаровими, здатні витримати значні навантаження. Тиск рога частково амортизується вінчиком і обвідкою, а в основному передається через м'який листочковий ріг на бокову поверхню копитцевої кістки. При відриві копитця від грунту всі його ділянки повертаються у початкове положення. Механізм копитець має важливе значення у підтриманні життєдіяльності тканин пальця та рогоутворенні. При звільненні кінцівки від опори до пальця надходить кров, у лімфатичних капілярах нагромаджується лімфа. Під час опирання кров витісняється, а лімфа і тканинна рідина надходять до лімфатичних колекторів та в епідерміс. Все це підсилює процес надходження поживних речовин до тканин пальця та виведення продуктів обміну, що сприяє нормальному рогоутворенню. Тому в комплексі заходів, спрямованих на попередження деформацій і хвороб пальця, важливе місце повинен зайняти активний моціон. Роговий башмак захищає поверхню пальця від механічних, фізичних і термічних пошкоджень. Трубчаста будова робить його малотеплопровідним, тому тварини порівняно легко переносять різкі зміни температури землі. Копитцевий ріг відростає на 6-8 мм щомісяця при нормальних умовах годівлі та утримання тварин. При активному моціоні покращуються його фізичні властивості, він стає пружним, еластичним. В умовах недостатнього моціону ріг росте швидше, ніж стирається; тому копитця відростають і деформуються, особливо при нестачі в раціоні сірковмісних амінокислот, кальцію, фосфору, міді, цинку, вітамінів А, С, В, а також при утриманні тварин в сирих приміщеннях. При висококонцентратній годівлі (ацидотичний стан організму) та недостатньому моціоні копитцевий ріг відростає дуже інтенсивно (гіперкератоз), а його міцність зменшується. Фізичні властивості рога залежать багато в чому від вмісту в ньому води. У нормі стінка містить її до 10%, підошва - до 30%, а м'якуш - до 40%. При її збільшенні ріг стає м'яким, легко травмується і поступово згинається під дією маси тіла, а при зменшенні - стає твердим, малоеластичним і часто на ньому утворюються тріщини. Крім того, міцність рога залежить значною мірою від наявності в ньому мінеральних речовин, особливо кальцію та фосфору.

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ КОПИТ У КОНЯ

Кінь - тварина однопала, у якої копита виконують функцію амортизатора не тільки в спокої, а й при виконанні важкої роботи, коли навантаження на кінцівки різко зростає. Тому у нього м'якуш має форму стрілки, а межі розходження її гілок регулюються м'якушними хрящами. Площа фіксації рогової стінки з основою шкіри значно більша, ніж у інших видів тварин, а основа шкіри він чика займає невелику смужку, шириною 3-7 мм. Мабуть, саме тому навіть при тяжких формах дифузного пододерматиту рогова капсула у них рідко відшаровується повністю. Рогова підошва має форму блюдця, особливо на тазовій кінцівці. Тому, де б не розвивався запальний процес, ексудат стікає вниз і накопичується вздовж білої лінії. У п'ятковій частині копитця стінка загортається з обох боків, утворюючи заворотні кути. Між ними і розташована рогова стрілка, що спрямовується своїми гілками вперед. Тобто, у однопалих тварин амортизаційна функція пальця здійснюється переважно за рахунок м'якушевих хрящів, заворотних стінок і м'якуша. Решта анатомічних структур нагадують такі ж у рогатої худоби, але вони непарні.