Епізоотологія СР 8 Фока К

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 8 Мета заняття: Ознайомити студентів із поняттям "дезінфекція", метою проведення, видами та об'єктами, методами й засобами дезінфекції.

Знезараження гною, гноївки.

На усіх тваринницьких комплексах, фермах і птахофабриках повинні бути передбачені спосіб і технічні засоби для знезараження гною і помету.

При виникненні інфекційних хвороб гній і помет знезаражують одним із таких способів:

• біологічним (тривале витримування),

• хімічним (аміаком чи формальдегідом),

• фізичним (термічна обробка чи спалювання).

Для тривалого витримування гною обладнують секційне гноєсховище, секції якого заповнюють по черзі. Заповнені інфікованим підстилковим гноєм секції гноєсховища вкривають ґрунтом, торфом чи знезараженим гноєм шаром не менш 10 см. Гній і помет, інфіковані неспороутворюючими збудниками хвороб (крім туберкульозу), знезаражують шляхом витримування у заповненій секції гноєсховища 12 міс. Гній, контамінований мікобактеріями туберкульозу, знезаражують витримуванням протягом двох років.

Знезараження гною хімічними засобами

Рідкий (до поділу на фракції), напіврідкий гній, гнійні стоки чи осад, контаміновані неспороутворюючими збудниками, дезінфікують рідким аміаком. Це - гостротоксична сильнодіюча отруйна речовина третьої групи, підгрупи А, четвертого класу небезпеки. Температура кипіння аміаку 33,4°С.

Рідкий аміак доставляють в автоцистернах і після перемішування гною у сховище подають безпосередньо з цистерни по шлангу, що закінчується спеціальною голкою, яку опускають на дно ємності сховища. Голку у гноєсховищі переміщають через кожні 1-2м для того, щоб усю масу гною обробити аміаком. Потім ємність укривають поліетиленовою плівкою або на поверхню гною наносять масляний альдегід шаром 1-2 мм. Знезараження досягається при витраті 30 кг аміаку на 1 м³ маси гною й експозиції п'ять діб.

Після цього гній рекомендується вносити внутрішньо-ґрунтовим методом чи під плуг. Роботу зі знезараження гною проводять підготовлені фахівці в протигазах (ПШ-1, ПШ-2) із коробками марки КД чим, у комбінезонах, гумових рукавичках і прогумованому фартуху, дотримуючись заходів особистої безпеки.

Рідкий гній, контамінований неспороутворюючими патогенними мікроорганізмами (крім мікобактерій туберкульозу), можна знезаражувати також формальдегідом. На кожен 1 м³ рідкого гною беруть 7,5 л формаліну з умістом 37 % формальдегіду і вводять його таким чином, щоб при перемішуванні протягом 6 год. препарат рівномірно розподілився в рідкій масі. Експозиція 72 год.

Фізичний спосіб знезараження гною

Рідкий гній, гнойові стоки, рідку фракцію й осад із відстійників знезаражують термічним способом при температурі 130°С, тиску 0,2 МПа й експозиції 10 хв. за допомогою мобільної установки для термічного знезараження гною. Помет піддають термічній сушці в пометосушильних установках барабанного типу протягом 45-60 хв. при температурі на виході з апарата 100-140°С. Підстилку, виділення й гній від тварин, ХЕ.орих і підозрюваних у захворюванні сибіркою, емфізематозним карбункулом, сапом, інфекційною анемією, сказом, інфекційною ентеротоксимією, енцефалітом, епізоотичним лімфангітом, брадзотом, чумою великої рогатої худоби, африканською чумою коней, паратуберкульозним ентеритом, а також гній, що знаходиться поряд із гноєм, підстилкою й виділеннями від означених тварин, спалюють. Підстилку, сміття, що не можуть бути добривом для сільськогосподарських угідь, також спалюють.

Підстилку, виділення і гній від тварин, хворих і підозрілих на захворювання сибіркою, емфізематозний карбункул, сапом, інфекційною анемією, сказом, інфекційної ентеротоксемії, енцефалітом, епізоотичним лімфангітом, брадзоту, чумою великої рогатої худоби, африканською чумою коней, паратуберкулезним ентеритом, а також гній, що знаходиться разом з підстилкою і виділеннями від зазначених тварин, спалюють. Підстилковий гній, сміття, що не представляють удобрювальну цінність для сільськогосподарських угідь організацій, неблагополучних по туберкульозу, бруцельозу та іншим інфекційним хворобам, також спалюють.

Дезінфекція гноївки

Здійснюють трьома способами: хімічним, фізичним та біологічним. При незначній її кількості у гноєзбірнику гноївку змішують із сухим хлорним вапном із розрахунку 50 кг хлорного вапна на 1 м3 гноївки при спорових інфекціях і 15-25 г хлорного вапна на 1 м3 при неспорових і вірусних інфекціях.

З інших деззасобів використовують формальдегід, аміачну воду, хлор. Формальдегід вносять у кількості 0,3% від об'єму гноївки (3 кг/м3) при експозиції 72 год. і активній гомогенізації протягом 6 год. Аміачну воду вносять у кількості 30 л/м3, перемішують всю масу і герметизують місткість кришкою або поліетиленовою плівкою, експозиція п'ять діб. Хлор із балона використовують після біологічного очищення – 20-30 мг/л при неспоровій та 200 мг/л при споровій мікрофлорі.

На свинокомплексах застосовують термічний метод на пароструменевих установках при температурі 110-120°С і тиску 2 атм. Мікроорганізми (у тому числі й спори) у такому режимі гинуть за 10 хв.

Для біологічного знезараження гноївки використовують поля зрошення, інтенсивне окислення і термофільне зброджування, вирощування на гноївці харчових дріжджів, мікроорганізмів, які використовують як сирий протеїн при годівлі худоби, личинок кімнатної мухи і т. д.

На великих свинокомплексах, де нагромаджується значна кількість гноївки, її знезаражують комплексно. Спочатку гноївку сепарують на тверду й рідку фракції. Твердий гній знезаражують, як описано раніше, а рідка фракція надходить в аеротанки завглибшки до 5 м із вертикальними роторними аераторами. Органічні речовини окислюються за допомогою кисню повітря та активного мулу, що складається з різних видів нижчих мікроорганізмів. Через дві доби рідина надходить в інший аеротанк ще на одну добу, а потім у ставинагромаджувачі, де відбувається остаточне доочищення гноївки. Перед випуском очищеної води в річку чи в іншу гідросистему її хлорують.