Епізоотологія СР 7 Фока К

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 7

Мета заняття: Розвинути у студентів епізоотологічне мислення, уміння правильно підходити до вибору біопрепаратів, їх виготовлення, дозування, використання, транспортування та вибраковки.

Опишіть способи введення біопрепаратів. Місця ін'єкцій біопрепаратів.

Способи введення біопрепаратів

• Ін'єкційний – введення препаратів внутрішньовенно, внутрішньосинусно, внутрішньом'язово, підшкірно, у черевну порожнину й ін.

• Скарифікаційно-нашкірний – втирання препарату в шкіру, слизові оболонки губ чи ясен.

• Інсталяційний – краплинне введення препарату в природні

• порожнини тіла тварин (кон'юнктивально, клоачно, назально).

• Дисперсійний – розпилення рідких і порошкоподібних препаратів у приміщенні, де утримують тварин (птицю).

• Аліментарний – згодовування препаратів із кормом або водою.

• Комбінований – одночасне, але роздільне використання двох або більше методів.

Місця ін'єкцій біопрепаратів

• підшкірне – в ділянці шиї, за лопаткою, в кінчик хвоста, за вухом;

• внутрішньошкірне – в ділянці шиї, лопатки, підхвостової складки, в основу шкіри вуха, у шкіру борідки, мочки, сережки, внутрішньої поверхні стегна;

• внутрішньом'язове – в ділянку крупа, стегна, шиї, підгруддя (коні), у грудний м'яз, гомілку (птиця);

• внутрішньовенне – у яремну, вушну, підкрильну вени;

• у черевну порожнину.

Перед проведенням обробки необхідно:

1. уточнити поголів'я, яке підлягає обробці – скласти списки тварин;

2. провести клінічний огляд і термометрію тварин, виділивши тварин із протипоказаннями (ослаблені, виснажені, великий строк вагітності чи післяродовий період, підвищення температури тіла);

3. визначити місце та час проведення обробки;

4. перевірити та підготувати біопрепарати, інструменти, засоби дезінфекції й стерилізації, засоби особистого захисту й гігієни (спецодяг, мило, рушник);

5. подбати про поліпшення умов годівлі й утримання тварин, що дає змогу запобігти ускладненням та зниженню продуктивності гурта;

6. підготувати запаси препаратів для лікування можливих ускладнень;

Після обробки тварин обов'язково складають акт, де зазначають:

• дату, місце проведення та вид обробки; вид тварин, вік; назву біопрепарату і його повну характеристику (згідно з інструкцією); дозу та метод введення; спосіб знезараження залишків препарату; кому доручено нагляд за обробленими тваринами та на який термін.

Профілактичні щеплення проводять з метою запобігання виникненню хвороби у господарстві та при профілактичному карантинуванні, а вимушені – під час спалаху хвороби.

Уцьому разі стадо розділяють на групи:

• хворі і підозрілі у захворюванні тварини – їх імунізують специфічними сироватками, глобулінами, вакциною (при стригучому лишаї). Якщо підозрілих у зараженні тварин небагато, їх також імунізують пасивно;

• підозрілі у зараженні або ж умовно здорові тварини – підлягають активній імунізації.

Масові щеплення тварин проводять весною перед вигоном їх у літні табори чи пасовища та восени перед переведенням худоби на стійлове утримання. На підприємствах промислового типу – згідно з технологічними картами обробок.