Акушерство ЛР 13

Лабораторна робота 13

ВИПАДІННЯ МАТКИ ТА ПІСЛЯРОДОВИЙ ПАРЕЗ У ТВАРИН

Мета заняття: засвоїти теоретичні знання та практичні навички надання допомоги при випадінні матки і післяродовому парезі у тварин.

Контрольні запитання для перевірки знань

1. Які причини випадіння та вивертання матки у тварин?

Факторами, що сприяють випадінню матки, є стійлове прив’язне утримання корів, водянка навколоплодових оболонок, багатоплідність у одноплідних самиць, швидке, насильне витягування плодів, сухість родових шляхів, короткий пупковий канатик, сильні перейми і потуги, великий нахил підлоги стійла в бік тазових кінцівок, важкі і тривалі роди.

Безпосередньою причиною вивертання і випадіння матки є порушена координація скорочень матки і піхви та вульви, що настає внаслідок розладу їх іннервації. Безпосередньою причиною випадіння матки може стати також насильне витягування посліду, якщо він не відокремився від верхівки рога матки.

2. Який патогенез випадіння матки?

За нормального перебігу родів силою скорочення м’язів матки плід виштовхується у родові шляхи і просовується до виходу із них, але виходу його з ро дових шляхів протидіє сила скорочення вульви, що не дає йому випадати, а відштовхує його назад у родові шляхи. Так, ніби “розгойдуючи” плід, родові сили виводять його із родових шляхів.

Якщо роди ускладнюються вказаними етіологічними факторами, то м’язи вульви не скорочуються, вихід із родових шляхів не обмежується і матка при потугах вільно зміщується із черевної порожнини, вивертається і навіть випадає

3. Які Ви знаєте клінічні ознаки випадіння матки у різних видів тварин?

Вивертання матки не супроводжується будь-якими характерними ознаками. Звичайно тварина непокоїться, проявляє потуги, переступає кінцівками, часто малими порціями виділяє кал. Ректально у неї можна виявити поперечну складку матки, вона начебто обрубана.

У кобили з матки, що випала, відбувається капілярний крововилив навіть при відсутності ушкоджень, а іноді й з усієї поверхні слизової оболонки матки сочиться кров. Треба відзначити, що надмірне натужування кобили під час випадіння матки сприяє, звичайно, попаданню частини обводової кишки всередину матки.

У свиней матка, що випала назовні, має вигляд довгої кишки, але під час огляду можна пізнати матку по слизовій оболонці з її численними поперечними складками. У м’ясоїдних матка, що випала, нагадує дві довгі трубки, причому вона завжди кровоточить. Незабаром у матці, що випала, відбуваються істотні зміни.

4. Як діагностувати випадіння матки?

Для постановки діагнозу необхідно тварину зафіксувати, хвоста підв’язати мотузкою до шиї і провести повне дослідження за прийнятою в акушерстві схемою.

5. Яке лікування використовують за вивертання матки?

В першу чергу наводять туалет задньої частини тіла і ставлять тварину з вивернутою маткою так, щоб задня частина її тіла була вище передньої. Роблять епідуральну сакральну анестезію і намагаються розправити інвагіновану матку рукою або ж вливанням у її порожнину розчинів. При цьому добре змазану вазеліном або яким-небудь жиром руку вводять у матку і долонею обережно тиснуть на вивернуту всередину стінку рога матки.

6. Яке лікування використовують за повного випадінні матки?

При повному випадінні матки треба вживати термінових лікувальних заходів, які полягають у вправленні матки на своє місце.

Перш ніж приступити до вправлення, треба відокремити послід і старанно очистити матку від бруду та прилиплої підстилки. Після цього треба обмити її 3-процентним холодним розчином таніну або відваром дубової кори. При наявності тріщин або дрібних виразок слизової оболонки матки чи карункулів, що кровоточать їх припікають 5 %-им розчином йоду або 3 %-им розчином карболової кислоти.

Вправити матку можна двома способами: – забинтувати тісно широким бинтом або вузьким рушником, починаючи з верхівки до кореня хвоста, і, розбинтовуючи стислу матку, вправляти її у тазову порожнину; – підняту на полотнищі матку охопити двома руками близько до статевої щілини і, стискаючи, поступово вправляти. Коли матка уже знаходиться у піхві, тильною стороною кулака натискають на верхівку рога і вивертають матку переміщаючи її одночасно у черевну порожнину

7. Що таке післяродовий парез?

Післяродовий парез – це гостра нервова хвороба, що розвивається раптово та швидко і характеризується втратою чутливості та парезом тазових кінцівок. Хвороба спостерігається переважно у корів, рідше у овець та кіз і дуже рідко у свиней.

8. Які причини післяродового парезу у тварин?

Сприятливим фактором розвитку післяродового парезу є висока молочність корів. Відзначають, що частіше це спостерігається у тварин від 4 до 6 років, тобто в той період життя корови, коли молочна продуктивність її найвища і лактогенез вже починається під час родів, при повноцінній годівлі тварини в кінці вагітності.

9. Який патогенез післяродового парезу у тварин?

У корів хвороба розвивається швидко. Смерть може настати через 12– 48 годин від початку захворювання. Перед смертю настає глибокий коматозний стан, причому, тварина гине настільки спокійно, що момент смерті іноді важко помітити. В окремих випадках перед загибеллю тварини можуть проявитися епілептичні судоми. У кіз і овець післяродовий парез проходить так само, як і у корів. У свиней ця хвороба триває 1–2, а іноді й 4 дні, після чого свині одужують.

10. Які Ви знаєте форми післяродового парезу?

Пологовий парез у корів ділиться і на форми.

• Типова форма найлегша. Лікування проводиться успішно в переважній більшості випадків.

• Атипова форма мало піддається лікуванню. Тварина не може встати на задні кінцівки.

• Субклінічна форма характеризується затримкою плаценти, сильними набряками.

11. Які клінічні ознаки післяродового парезу у тварин?

Симптоми парезу потрібно чітко відрізняти, щоб вчасно надати допомогу. Хоча вони можуть нагадувати прояви ряду інших хвороб:

• втрата апетиту;

• відсутність молока;

• слабкість м'язів;

• тремтіння кінцівок;

• характерна нестійкість, що виявляється в залежності від тяжкості захворювання;

• згинається шия;

• спостерігається гіпотермія;

• чутливість шкіри падає;

• зіниці стають широкими;

• порушується перистальтика;

• відсутня сечовипускання;

• випадає мову.

12. Яка діагностика післяродового парезу у тварин?

Діагноз ставлять за клінічними ознаками. Диференціюють післяродовий парез від гіпофосфатемії, тяжкої форму кетозу, пасовищну тетанію. При післяродовому парезі(остеодистрофії) та післяродовій гіпофосфатемії чутливість шкіри, рефлекси та "свідомість" збережені, в крові виявляють різке зниження вмісту фосфору і незначне — кальцію. Гостра форма кетозу супроводжується високою концентрацією в крові, сечі та молоці кетонових тіл

13. Яке лікування використовують за післяродового парезу у тварин?

Коровам при важкому стані слід ввести під шкіру кофеїн в кількості 4,0 мл у водному розчині. Хворим коровам апаратом Еверса нагнітають повітря у вим’я, від чого зменшується надходження крові до молочної залози і виведення глюкози і кальцію з молоком. Одночасно збільшується приплив крові до головного мозку. Повітря нагнітають послідовно у цистерни кожної чвертки вим’я. Спочатку видоюють молоко, потім верхівку дійки протирають тампоном, змоченим у 70° спирті, вставляють стерильний катетер і нагнітають повітря повільно до утворення тимпанічного звуку при пальпації та рівномірного розтягнення шкіри. На верхівку кожної дійки накладають бинтову лігатуру, щоб не виходило повітря і залишають на 10–15 хвилин. За цей час внутрішньовенно корові вводять 200 мл 40 %-го розчину глюкози і 150 мл 10 %-го розчину кальцію хлориду. Замість повітря у кожну чверть вим’я можна вливати свіжовидоєне молоко, але його слід вводити у цистерну повільно, без надмірних зусиль.

14. Який перебіг та прогноз за післяродового парезу у корів?

У корів без надання допомоги ця хвороба звичайно закінчується летально. Застосування ж описаного нижче лікування дає у 90–95 % випадків цілковите одужання, а у кіз і овець завжди настає одужання тварин.