Тезисы / УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
.docxГуменюк В.А.
УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
Постановка проблеми. Сучасна ринкова економіка висуває нові вимоги до системи управління якістю продукції. Це пов'язано з тим, що стійкість будь-якої фірми, її становище над ринком визначається рівнем конкурентоспроможності. У свою чергу конкурентоспроможність продукції пов'язана з дією декількох десятків факторів, серед яких на перше місце виходить якість продукції.
Мета та завдання дослідження. Вивчення систем управління якістю, показників, що впливають на їх розвиток, принципи оцінки та контролю їхньої діяльності.
Результат дослідження. Питанням якості продукції приділяли увагу такі вчені: А. А. Голіков, У.Е. Торстен, Д. Х. Харінгтон. Вони дотримувалися думки, що якість продукції є сукупністю властивостей, вплив яких дозволяє відрізняти один товар від іншого, а зародження якості відбувається в процесі його випуску.
Одним із головних питань сучасності, з яким стикаються підприємства, є контроль якості продукції та ступінь її вдосконалення. Для успішного вирішення цієї проблеми необхідно створення оптимальної системи управління якістю, що дозволяє забезпечити виробництво конкурентоспроможного та якісного продукту, встановити контроль якості на всіх етапах виробничого процесу.
Головним показником діяльності підприємства є якість продукції. Її підвищення та вдосконалення визначає позицію підприємства в умовах ринку, розвиток науковотехнічного прогресу, підвищення ефективності виробництва, що є основною особливістю діяльності передових компаній світу.
Ефективний контроль впливає на якість товару, а також дає можливість уникнути всіляких збоїв у роботі, виявити та ліквідувати їх з найменшими втратами для підприємства. Для проведення системи контролю якості необхідне здійснення наступних стадій [4, с.189]:
1. Визначити концепцію контролю: це може бути всеосяжна система контролю Controlling чи приватні перевірки;
2. Постановка завдання контролю, яка може полягати у вирішенні необхідності, точності, регулярності, ефективності процесу управління якістю;
3. Вивчення об'єктів та суб'єктів контролю якості, визначення методів, засобів та обсягу системи контролю якості та встановлення строків проведення перевірки;
4. Визначення планових та фактичних показників рівня якості продукту;
5. Пошук відхилень фактичних даних з плановими та виявлення причин відхилення;
6. Аналіз відхилень та причин, розподіл повноважень та визначення дій, спрямованих на усунення недоліків.
Забезпечення високої якості передбачає ефективне керівництво всіх фаз діяльності, починаючи із зародження ідеї до виробництва.
Для ефективності системи контролю якості необхідно удосконалювати служби технічного контролю, що створює умови для розробки реальних планів контролю якості, що ґрунтуються на отриманих дослідженнях та досвіді підприємства, попередженні шлюбу, розбалансованості виробничого процесу, відхилень фактичних показників від планових.
Можна виділити такі ознаки, що дозволяють полегшити процедуру технічного контролю [4, с.192]:
вхідний контроль, який здійснюють при отриманні сировини та матеріалів для виробництва продукції;
поточний контроль, необхідний контролю відповідності якості продукції вимогам нормативних документів;
операційний контроль продукції, що проводиться під час виконання або після завершення однієї технологічної операції;
приймальний контроль, у результаті можна дійти невтішного висновку про придатності продукту;
інспекційний контроль, який здійснюють уповноважені особи.
Досвід провідних конкурентоспроможних фірм встановив, що якісна продукція, що відповідає вимогам та перевагам споживачів, може бути виготовлена лише з урахуванням детального вивчення та аналізу ринку. Найефективнішим методом, що застосовується найуспішнішими компаніями, є система управління якістю на базі міжнародних стандартів ISO серії 9000. Значну роль цей стандарт відіграє для фірм, метою яких є вихід на міжнародний ринок.
Стандарти ISO серії 9000 запроваджено технічним комітетом за результатами аналізу накопиченого досвіду провідних підприємств у галузі створення, впровадження та функціонування систем якості продукції. Вони являють собою рекомендації з управління якістю та загальні вимоги щодо забезпечення високої якості, вироблення елементів систем якості [2].
Можна виділити 10 груп показників якості продукції за властивими в них властивостями:
1. Показники призначення – визначення корисних властивостей продукту, її основні завдання, придатність та цілі його застосування.
2. Показники надійності – визначення терміну служби продукції, збереження у часі всіх властивостей, тривалої працездатності, можливості виконувати відповідні функції, можливості піддаватися ремонту.
3. Ергономічні показники характеризують узгодженість конструкції виробу з особливостями людського організму зручного використання продукту.
4. Естетичні показники – показники, що характеризують цілісність продукції, інформаційну виразність, раціональність форми.
5. Технологічні показники визначають ступінь пристосованості товару до використання та ремонту з найменшими втратами для підприємства. До цієї групи відносять показники собівартості продукції, трудомісткості, фондомісткості та матеріаломісткості продукції;
6. Стандартизація та уніфікація відображає насиченість продукції стандартами, рівень уніфікації з іншими виробами;
7. Патентно-правові показники – оновлення технічних рішень, захист продукції за допомогою патентів та, надалі, безперешкодний продаж у країні та за кордоном;
8. Екологічні – показники, що характеризують ступінь шкідливих впливів на навколишнє середовище під час виготовлення, використання та утилізації продукту;
9. Показники безпеки – це такі особливості продукції, що зумовлюють при її використанні відсутність неприпустимого ризику, який пов'язаний із заподіянням шкоди.
10. Економічні показники включають витрати підприємства, пов'язані з розробкою, виготовленням та реалізацією продукції, що входять у собівартість і, згодом, у ціну готового продукту. До факторів забезпечення високої якості продукції відносять найкраще проектування, найкращі засоби зв'язку, успіхи раціоналізації, стандартизації, покращення технології та обладнання, краща сировина, новітня техніка та організація контролю, економічна та науково-технічна співпраця, стабільний випуск однієї й тієї ж продукції [1].
Система якості має задовольняти такі найважливіші принципи [3, с.130]:
безпосередня участь та відповідальність органів управління підприємством у роботах з підвищення якості продукції;
своєчасне точне планування у сфері якості;
розподіл обов'язків та повноважень на кожен етап процесу, що забезпечує виконання плану підприємства у сфері якості;
розподіл витрат із забезпечення якості товару;
забезпечення безпеки продукції для покупця та навколишнього середовища;
організація робіт з підвищення якості;
вдосконалення методів та засобів забезпечення контролю якості.
В даний час практично всі промислово розвинені країни вступили в новий етап розвитку менеджменту, який тісно пов'язаний з використанням інтегрованих систем менеджменту, що включають, як один із складових елементів, систему менеджменту якості.
Система менеджменту якості, яка охоплює всі роботи, що виконуються на підприємстві, об'єднує численні окремі функції та рішення в галузі якості продукції на фірмі в єдину оперативну систему, спрямовану на досягнення вищої якості за оптимальних витрат, передбачає наявність низки нормативних документів, вимоги яких зобов'язані дотримуватись усіх співробітники фірми, зайняті в галузі проектування, виробництва та збуту продукції, при виконанні робіт, що мають пряме відношення до якості продукції.
Неможливо повністю розглянути вимоги до системи управління якістю. Їх можна коротко охарактеризувати так:
1. Передвиробнича оцінка та визначення якості продукції. Ця вимога пред'являється ще при створенні задуму конструкції виробів і поширюється на всю програму їх випуску; при цьому необхідно впевнитись у тому, що готова продукція відповідатиме вимогам споживача до якості.
2. Планування якості продукції та якості виробничого процесу. На цьому етапі визначають: номенклатуру показників якості, що підлягають виміру; обсяг, методи та місце проведення вимірювань параметрів якості; порядок проведення вимірів та їх реєстрацію; припустимі відхилення, при порушенні яких приймаються коригувальні заходи, а також інші важливі вимоги до виробничих процесів.
Іншими важливими підсистемами є:
планування та контроль матеріалів, що закуповуються;
оцінка та контроль якості продукції та технологічних процесів;
організація зворотного зв'язку інформації про якість;
підготовка кадрів та підвищення кваліфікації, а також пропаганда в галузі управління якістю;
керування якістю в період експлуатації готової продукції;
керівництво діяльністю у сфері управління якістю;
спеціальні дослідження у галузі управління якістю.
Найбільш важливі елементи фірми (персонал, машини, матеріали та інформація) є взаємозалежними частинами складніших систем. Ці системні структури об'єднують усі заходи та спрямовують їх на досягнення цілей та виконання завдань фірми [5].
Використання систем управління якістю на підприємствах дає можливість структурувати та впорядковувати процеси, стабілізувати та покращити діяльність підприємства.
Ефективність впровадження систем управління якістю має оцінюватися за внутрішніми та зовнішніми факторами.
Внутрішні чинники включають: документообіг, прийняття управлінських і виробничих рішень, контроль діяльності у сфері використання системи, планування робіт.
Зовнішні чинники включають: конкурентоспроможність продукції, експортний потенціал, взаємодія з контролюючими органами, взаємодія зі споживачами.
Досвід показує, що впровадження системи управління якістю обмежується не лише високими вимогами до організації матеріально-технічного постачання, фінансування, програмного забезпечення, а й перешкодами соціально-психологічного характеру, спричиненими стереотипами старого мислення. Підприємства, що впроваджують стандарти, стикаються з нерозумінням необхідності здійснення цієї роботи у існуючих умовах. Умови, принципи та вимоги, закріплені у вже перероблених стандартах, на практиці виконуються не в повному обсязі, що суперечить системному підходу у вирішенні завдань якості. Причини невиконання полягають у нестабільності виробничих, збутових, економічних процесів, що відбуваються на підприємстві. Велику складність представляє організація маркетингової діяльності та здійснення прогнозу необхідного рівня якості виробу.
Тому вирішити завдання досягнення та підтримки якості продукції на рівні, що забезпечує постійне задоволення встановлених чи запропонованих вимог споживача на внутрішньому ринку, поки що досить складно. Крім того, більшість промислових підприємств України на сьогоднішній момент не можуть забезпечити споживачеві впевненість у тому, що намічена якість продукції, що поставляється, досягається або буде досягнуто [6 с 72].
Висновок. Таким чином, найбільш оптимальним рішенням є система управління якістю на підприємстві, розроблена на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000, які вважаються узагальненими для використання практично в будь-якій сфері діяльності. Однак, оскільки вони певною мірою є уніфікованими, це вимагатиме присутності навченого кваліфікованого персоналу, або ж допомоги сторонніх фахівців з якості в плані розробки необхідного пакету документів. Кінцева мета вдосконалення системи управління якістю продукції для підприємства полягає у максимальному збільшенні прибутку, рахунок збільшення конкурентоспроможності продукції і на послуг, виходу нові ринки збуту, і, що цілком природно, зміцнення становища підприємства.
Впровадження систем управління якістю позитивно впливає на внутрішні чинники діяльності підприємств та надає переваги, що стосуються, насамперед, поліпшення прийняття управлінських та виробничих рішень та посилення рівня контролю діяльності у сфері використання системи управління.
Крім цього, впровадження систем управління якістю позитивно впливає на зовнішні фактори діяльності підприємства, такі як підвищення конкурентоспроможності підприємства або збільшення рівня задоволеності споживачів.
Список використаних джерел
1. Vakulenko A. B. (2013), Upravlinnia iakistiu: navch.-metod. posib. dlia samost. vyvch. dysts. [Quality management: textbook.-method. p. for the gr. vivc. discitis. ], KNEU, Kyiv. Ukraine.
2. Kostiuk O. D. (2014). “The concept of modern quality management systems products and services”. URL: http://www.nbuv.gov.ua
3. Tsymbaliuk, H.S. (2017), “Key aspects of the quality management system at the stages of its production”, Ekonomika: realii chasu, vol. 1 (29), pp. 129-134.
4. Semenov, H.A. Yeroputova, O.O. and Plaksyuk, O.O. (2011), “The essence and stages of quality control”, Derzhava ta rehiony. Ser. Ekonomika ta pidpryyemnytstvo, vol. 2, , pp.188-193.
5. Voynarenko, M.P. and Yepifanova, I.Yu. (2011), Upravlinnya investytsiynoyu diyalnistyu promyslovykh pidpryyemstv [Management of investment activity of industrial enterprises], VNTU, Vinnytsya, Ukraine.
6. Pokarynina, A.S. (2013), “Conceptual approaches to product quality management at domestic enterprises”, Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen, vol. 3 (50), no. 2, pp. 71-75.