Гуменюк В.А.

к.е.н., старший викладач Чернова В.В.

АСПЕКТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНТРОЛІНГУ ЯК СУЧАСНОГО ІНСТРУМЕНТУ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Постановка проблеми. Один із ключових факторів, що визначають успішне функціонування підприємства та його прибутковість, полягає у вдосконаленні системи управління та методів її здійснення. Один із таких методів полягає в інтеграції системи контролінгу до організаційної структури підприємства на всіх етапах його операцій. На сьогоднішній день важливим завданням кожного підприємства є подальше вдосконалення та оптимізація своєї організаційної структури.

Інтегруючою функцією логістики та контролінгу є логістичний контролінг, що відіграє важливу роль у стратегічному та оперативному управлінні підприємством як логістичною системою для управління матеріальними та пов'язаними з ними фінансовими та інформаційними потоками. Логістичний контролінг робить вагомий внесок у впевнену поведінку підприємства, що базується на аналізі переваг логістичних проектів, вимог споживача, умов конкуренції, встановлення можливостей подальшої трансакції, сукупності цільових логістичних послуг та витрат логістики, а також вимагає регулярного узгодження цілей планування, управління та контролю за сферами діяльності. підприємства.

Впровадження логістичного контролінгу у систему управління підприємством пов'язані з еволюцією процесу управління, викликаної науково-технічним прогресом, науковим змістом управлінського процесу, складністю виробничих процесів і зростаючою вимогливістю учасників ринкових відносин.

Аналіз досліджень і публікацій останніх років. Дослідження, присвячені ролі контролінгу в організаційній структурі підприємства, були заслужено зазначені у роботах видатних учених як у країні, і її межами, включаючи дослідників, як-от Н.А. Борисова, І.І. Мазур, В.Д. Шапіро, Х. Фольмут, М. Баль, А. Дайл, Ю.М. Бойкова, М.І. Шмейкерт та інших. Однак, незважаючи на велику кількість проведених досліджень, до цього моменту не було розроблено повноцінних теоретичних засад для місця контролінгу в структурі організації та його взаємодії з іншими підрозділами.

Мета статті. Основним завданням цього дослідження є проведення аналізу різних точок зору на роль системи контролінгу в організаційній структурі підприємства, а також визначення процесу інтеграції служби контролінгу в організаційну структуру компанії.

Виклад основного матеріалу. Термін "контролінг" у сучасному контексті набув свого початку у 1920-х роках у США. Спочатку він пов'язувався з контролем використання фінансових ресурсів та проведенням фінансових аудитів. Наприкінці XX століття представники американської школи контролінгу розширили його інтерпретацію, розглядаючи її як комплексну концепцію управління економікою підприємства. У Західній Європі концепція контролінгу набула актуальності у 1970-х роках і набула особливої популярності завдяки роботам представників німецької школи. Вони зосередили свою увагу на майбутніх процесах замість аналізу минулих подій. У країнах пострадянського простору розвиток контролінгу розпочався лише на початку 1990-х років.

Потреба в інтеграції різних аспектів управління бізнес-процесами в організаційній структурі стала одним із основних стимулів для розробки та впровадження сучасних принципів управління на основі концепції контролінгу. Контролінг надає методологічну та інструментальну основу для підтримки ключових функцій управління, включаючи контроль, планування, облік, аналіз, а також оцінку поточної ситуації для ухвалення управлінських рішень.

Контролінг займає важливе становище у системі управління підприємством. Він функціонує як перехрестя, поєднуючи аспекти обліку, інформаційного забезпечення, контролю та координації, інтегруючи їх у єдине ціле. Цей механізм саморегулювання організації грає особливу роль, забезпечуючи зворотний всередині управлінської сфери [1].

У сфері обліку для підприємства, контролінг виконує завдання збирання та аналізу необхідної інформації, стандартизації методів і критеріїв з метою оцінки роботи організації та її підрозділів.

Контролінг у сфері планування для підприємства виконує такі функції: управління різними видами планів, створення загального консолідованого плану всієї організації, розробка методології планування, визначення графіка складання планів і надання необхідної інформації цього процесу, і навіть перевірку планів, розроблених структурними підрозділами підприємства.

В організаційній роботі контролінг включає у собі облік і моніторинг витрат, і навіть результатів переважають у всіх відділах.

У сфері стимулювання, контролінг грає роль мотивації підрозділів до виконання встановлених планів.

У сфері контролю та регулювання, контролінг здійснює зіставлення планових та фактичних показників з метою визначення та оцінки ступеня досягнення встановлених цілей. Він також проводить аналіз відхилень та встановлює їх можливі причини, а також розробляє заходи, спрямовані на зниження цих відхилень від плану.

Контролінг, у контексті аналізу рішень та управління інформаційними потоками, включає збирання найбільш значущої інформації для прийняття управлінських рішень. Він надає консультації щодо вибору заходів, спрямованих на покращення поточної ситуації, а також розробляє методи для планування, контролю та прийняття управлінських рішень [2].

Багато авторів, розглядаючи сутність концепції "система контролінгу", підкреслюють, що вона залежить від галузі та конкретної організації. Тому необхідно враховувати індивідуальні особливості та характеристики підприємства, а також умови, в яких впроваджується контролінг, оскільки організаційна структура залежить від типу галузі, підприємства та його обсягів діяльності. У той самий час, деякі автори виділяють найважливіші елементи структури системи контролінгу. Наприклад, Боровкова В.А. та Бойкова Ю.М. підкреслюють, що система контролінгу включає чотири взаємопов'язані компоненти: суб'єктивну і об'єктивну підсистеми, методологію контролінгу і систему забезпечення, причому кожна з них складається з різних елементів [1].

Існує різна думка щодо ролі та функцій контролінгу. Деякі експерти вважають, що контролінг комплексно оцінює всі аспекти діяльності підприємства, його підрозділів, керівників та співробітників з акцентом на своєчасне та якісне досягнення стратегічних показників, визначених заздалегідь, а також на вжиття термінових заходів для забезпечення виконання заданих планових показників в умовах господарської ситуації, що змінюється. Однак цей підхід може бути занадто вузьким, оскільки контролінг має ширший спектр завдань, ніж оцінка і контроль.

Інші фахівці, включаючи А. Шеремета, розглядають контролінг як інструмент управління задля забезпечення довгострокового функціонування підприємства його структурних одиниць. Цей підхід розширює розуміння контролінгу, пов'язуючи його із стратегічним управлінням. Проте така інтерпретація може бути надто узагальненою, оскільки контролінг не завжди ідентичний стратегічному менеджменту [2].

Є й інший підхід до розуміння контролінгу, який зосереджується на системному підході у створенні, обробці, перевірці та наданні інформації для управлінських рішень. Він розглядає контролінг як інтегровану інформаційно-функціональну систему, спрямовану на досягнення кількісних та якісних цілей підприємства через використання спеціалізованих технологій та інструментів для управління підприємством [2].

Представники різних концепцій, такі як Д. Хан, П. Хорват та А. Дайле, приділяють велику увагу взаємозв'язку між управлінням, контролінгом та обліком. Незважаючи на різні точки зору цих авторів на завдання контролінгу (забезпечення інформацією управління, координація досягнення цілей, економічний супровід керівництва тощо), всі вони визнають, хоч і побічно, контролінг як важливого "постачальника цифрової інформації" для управління. Іншими словами, контролінг сприймається як новий рівень розвитку рахунку, що відповідає сучасним вимогам до системи управління, викликаним динамічними змінами у зовнішніх умовах діяльності підприємств.

Враховуючи динамічний розвиток ідеї, стали популярними концепції, натхненні ідеями Й. Шумпетера, які наголошують на інноваційному розвитку підприємства на основі нововведень у різних аспектах, таких як продукція, технології, ринки збуту, сировина тощо. Еволюціоністи акцентують увагу на необхідності обліку реакції працівників усередині організації на зміну встановлених процедур, набору правил (рутин) формованих протягом певного періоду під впливом різних факторів довкілля.

До основних завдань контролінгу відносять:

• планування (розробка, реалізація та координація різних планів на підприємстві);

• звітність та інтерпретація результатів (порівняння планів з їх реалізацією);

• оцінка та формулювання рекомендацій управління, планування та контролю;

• управління інтересами;

• зовнішня звітність підприємства;

• реалізація завдань (внутрішній контроль з реалізації та використання виробничих потужностей підприємства).

Зауважимо, що «контролінг» у сучасній науці управлінню належить до найпоширенішого поняття, тому що на відміну від дослівного перекладу охоплює не лише контроль, а й планування та управління виробничими процесами підприємства. Узагальнюючи вищесказане можна зробити такі висновки:

• контролінгова діяльність завжди націлена на майбутнє;

• контролінгова діяльність «пронизує» все підприємство;

• дані, які використовує контролінг, можуть бути кількісними та якісними.

Впровадження системи контролінгу на підприємстві, являє собою поетапний процес розробки, який є складним та комплексним (табл. 1) за джерелом [1].

Таблиця 1

Поетапний процес формування механізму контролінгу на підприємстві [1]

Підготовчий етап впровадження механізму контроллінгу	Прийняття рішення про впровадження механізму контроллінгу в систему управління підприємством
	Визначення стратегічних цілей функціонування підприємства
	Розробка і обґрунтування цілей механізму контроллінгу
	Координація стратегічних цілей підприємства з цілями контроллінгу
	Визначення місця контроллінгу в організаційній структурі
Етап забезпечення безперервності функцінвання механізму	Технічне забезпечення функціонування механізму контроллінгу
	Інформаційне забезпечення функціонування механізму контроллінгу
	Документарне забезпечення функціонування механізму контроллінгу
Етап формування організаційної структури механізму	Визначення функціональних обов'язків учасників механізму
	Встановлення взаємозв'язків між операторами механізму
Етап інформаційного забезпечення механізму контроллінгу	Формування бази даних підрозділів підприємства, які приймають участь в механізмі контроллінгу
	Систематизація даних для аналізу
	Проведення щоденного моніторингу нормативно-правової бази
Етап формування інструментарію контроллінгу	Визначення показників, які контролюються в процесі функціонування механізму контроллінгу
	Розроблення бюджету підприємства, як основного інструменту планування
	Розроблення КСПЕК, як основного інструменту контролю ефективності функціонування механізму

На підприємстві служба контролінгу має свої переваги та недоліки. Кожні з них описані у (табл. 2) за джерелом [2].

Таблиця 2

Служба контролінгу на підприємстві: переваги та недоліки [3]

Переваги

Недоліки

– існує відповідальна особа, яка відповідає за результати роботи та виконання функцій контролінгу; – служба контролінгу сприяє оперативному отриманню інформації про досягнення поставленої мети; – служба контролінгу спрощує процес автоматизації управління, а також сприяє прискореному впровадженню стандартів та правил планування, обліку, контролю, аналізу та звітності за підрозділами.

– необхідність змін організаційної структури управління доводиться пояснювати власникам; – проблеми у планово-економічного та обліково-аналітичного відділів підприємства, що виникають у зв'язку з вилученням низки функцій та вимогою до виконання додаткових функцій; – можливий конфлікт між керівництвом підприємства та керівником служби контролінгу щодо оцінки досягнутих результатів діяльності; – незадоволення працівників через вплив на прийняття рішень керівництвом організації служби контролінгу; – складно з-поміж співробітників підприємства знайти фахівців, готових здійснювати функції та завдання контролінгу.

Розглянувши раніше переваги та недоліки контролінгу та поетапний процес формування механізму контролінгу на підприємстві, ми можемо зробити висновки щодо проблем та перспектив розвитку контролінгу, які наведені у (табл. 3).

Таблиця 3