ОП ЦЗ Розрахунок укриття (1)

2

ВСТУП

Цивільний захист населення – це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природнього середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації наслідків і надання допомоги постраждалим.

Основним завданням цивільного захисту є – захист населення від наслідків надзвичайної ситуації техногенного, природного характеру та за умови введення особливого періоду.

Одним з найефективніших способів захисту населення в разі виникнення техногенних аварій з викидом хімічних, радіоактивних та інших небезпечних речовин, застосування зброї масового ураження, звичайних засобів нападу є укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту. Для досягнення цієї мети в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруд.

Розміщення і будівництво захисних споруд необхідно проводити у відповідності до вимог ДБН В.2.2-5-97. Захисні споруди на об'єкті (мікрорайоні) повинні розташовуватись з урахуванням своєчасного укриття людей та мінімальної вартості будівництва.

Досягти цього можливо при виконанні наступних вимог:

•захисні споруди належить розташовувати у місцях найбільшого скупчення виробничого персоналу (мешканців мікрорайону);

•сховища належить розташовувати у підвальних та цокольних поверхах будинків і споруд; окремо стоячі сховища повинні будуватись тільки при неможливості влаштування вбудованих сховищ;

•вбудовані сховища належить розташовувати по можливості під будівлями найменшої поверховості, а окремо стоячі - на відстані від будинків і споруд, яка дорівнює одній їхній висоті;

•вбудовані сховища і ПРУ потрібно розташовувати в будівлях І та II ступеня вогнестійкості з виробництвом категорії В та Г за пожежною безпекою;

•сховища необхідно розташовувати не ближче 15 м від водопровідних, теплових та каналізаційних магістралей діаметром більше 200 мм та, окрім того, вони мають бути захищені від можливого затоплення ґрунтовими і дощовими водами, а також іншими рідинами при руйнуванні ємностей, розташованих на поверхні землі або в будинках і спорудах.

Оцінка захисних властивостей сховища Цивільного захисту (ЦЗ) може бути виконана за допомогою моделювання уразливості об'єкта при впливі факторів ураження ядерного вибуху на основі використання результатів розрахункових даних.

3

Розділ 2. Проведення розрахунків.

2.1 Визначення захисних властивостей сховища ЦЗ від ударної хвилі ядерного вибуху і радіації

Оцінка стійкості роботи обʼєкта народного господарства у воєнний час може бути виконана за допомогою моделювання уразливості обʼекта використання результатів розрахункових даних.

Основними факторами ураження ядерного вибуху є: повітряна ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне забрудення та електромагнітний імпульс. Усі ці фактори ураження можуть у різній степені впливати на функціонування обʼєкта після нанесення ядерного удару. Тому оцінювати стійкість обʼєкта треба по відношенню до кожного з факторів.

4

При ядерному вибуху можуть виникати вторинні фактори ураження: пожежі, вибухи, зараження отруйними та сильнодіючими отруйними речовинами місцевості, атмосфери та водоймиш, катастрофічне затоплення у розташованих нижче греблі гідровузлів, і т.д. Вторинні фактори ураження ядерного вибуху і ряді випадків можуть значно вплинути на роботу обʼєкта і тому повинні також враховуватись при оцінці його стійкості.

Для оцінки стійкості обʼєкт отримує від вищестоящого штабу ЦЗ необхідні вихідні дані, в тому числі інформацію про те, в якій зоні руйнувань опиниться обʼєкт і які можуть бути в районі його розміщення максимальні значення параметрів факторів уразливості ядерного вибуху. В подальшому ці дані використовуються при виконанні розрахунків по оцінці стійкості обʼєкта у військовий час. Якщо така інформація не доступна, то максимальні значення параметрів факторів ураження (надлишковий тиск, світловий імпульс, рівень радіації та інше) визначаються розрахунком.

Визначення максимальних значень параметрів факторів ураження ядерного вибуху, які очікуються на обʼєкті.

Потрібна міцність захисної споруди Рфпотр , визначаться найбільшим збитковим числом, який чекають на обʼєкті:

Рфпотр Рфтах

Для визначення Рфпотр скористуемось методикою описаною у параграфі 7.2[2].

По додатку 1 знаходимо надлишковий тиск для ядерного вибуху потужністю q = 300 кт на відстані Rx = 7 км від центру вибуху, при наземному вибуху:

∆Р max = 11 кПа

Висновок: Обʼєкт може опинитися у зоні слабких руйнувань осередку ядерного ураження. Зона характеризується надлишковим тиском у фронті ударної хвилі від

5

10 до 20 кПа. В цій зоні будівлі і споруди отримують слабкі руйнування, утворюються окремі пожежі

2.2 Оцінка стійкості обʼекта до дії проникаючої радіації та радіоактивного забруднення.

Радіоактивне забрудення та проникаюча радіація можуть виливати на виробничу діяльність обʼекта переважно через дію на людей. Загроза захворювання променевою хворобою може визвати необхідність зупинки або обмежене функціонування підприемства на деякий час, за який рівні радіації в результаті природного розпаду радіоактивних речовин не зменшиться до значень, небезпечних для людей. Тому головна ціль оцінки уразливості обʼєкта від дії іонізуючих випромінювань полягає в тому, щоб виявити ступінь загрози радіоактивного зараження людей в конкретних умовах роботи (перебування) на зараженій місцевості.

Потрібний коефіцієнт послаблення радіації захисної споруди від радіоактивного забруднення визначити по формулі:

Де Др.з.тах - найбільша доза на відкритій місцевості;

Др.з.тах 5Р1 tn0,2 tk0,2

Де Р1 найбільший рівень радіації на 1 годину після вибуху([1] додаток 12 с.

249);

tn - час зараження відносно моменту вибуху:

tn -взначається за формулою:

tn VRcepx tвип

Rx = 7 км - відстань захисної споруди від місця ядерного вибуху, км

6

Vсер = 25 км/год - швидкість середнього вітру, км/год;

tвип 1год - час викидання радіоактивних речовин.

7= 25 +1 = 1,28год

tk - час закінчення опромінювання.

= + захисту

захисту = 4доби = 96год

= 1,28+96 = 97,28год

50р – гранична доза опромінення за 4 доби, яка не викличе захворювання променевою хворобою. За Додатком 12 [2, c.249] P1 = 8000

Визначення коефіцієнту послаблення дози радіації сховищем та дози опромінення у сховищі.

Коефіцієнт послаблення дози радіації рахується за формулою:

посл.сх = 8 ∙ 240/5,7 ∙ 230/6,3 = 28122

Кр = 8 – коефіцієнт, що враховує умови розміщення сховища [2. таблиця 11.3 с.123].

h - товщина матеріалу (шару) послаблення, см ;

d - товщина шару половинного послаблення (додаток 11).

Доза опромінення у сховищі визначається за формулою:

Дрз. Дрз.сх = Косл.сх.рз

7

22060,7 Дрз.сх = 28122 = 0,78Р

Висновок: Сховище забезпечує надійний захист персоналу в умовах радіоактивного зараження. Доза опромінювання за 4 доби перебування у ньому складає Дсхв.рз = 0,78 Р, що значно менше гранично допустимої дози однократного опромінювання протягом 4 діб, яка становить 50 Р.

Розділ 3. Об’ємно-планувальне рішення сховища для працівників робочої зміни спортивного комплексу

Всховищі передбачаються основні та допоміжні приміщення.

До основних відносяться: приміщення для тих, що укриваються, пункт управління, медичні пункти (санітарні пости).

До допоміжних відносяться: фільтровентиляційні, сан. вузли, приміщення для зберігання продовольства, ДЕС, тамбури-шлюзи та тамбури.

Площі основних приміщень сховища

Враховуючи конструктивні компоненти підвальних приміщень об’єкта, що проектується обираємо норму площі на одну людину що укривається у сховищі.

Якщо висота приміщення від 2,1 до 2,9 м – норма площі 0,5 м2 на одну людину та встановлюються двоярусні лави-нари для відпочинку.

Якщо висота приміщення від 2,9 м і більше – норма площі 0,4 м2 на одну людину та встановлюються триярусні лави-нари для відпочинку.

І. Приміщення для тих, хто укриваються

Висота підвальних приміщень за проектом h = 3 м . Sпду = 450ос.*0,4м2 = 180 м2

Внутрішній об'єм приміщення

Внутрішній об'єм приміщення має складати 1,5м3/ос.

При визначенні об’єму приміщень на одну людину враховується об’єм усіх приміщень в зоні герметизації.

Vсх = 450ос.*1,5м2 = 675м3

У приміщеннях для людей що укриваються необхідно передбачити влаштування двоярусних нар за нормами: 20 % місць для лежання та 80 % місць для сидіння.

Нижній ярус(0,45х0,45): 450ос. * 0.8 = 360 місць для сидіння

8

Верхній ярус(1,8х0,55): 450ос. * 0.2 = 90 місць для лежання

360/4 = 90

Таким чином, у сховищі необхідно встановити 90 шт. двоярусних лав-нар, що забезпечать 360 місць для сидіння та 90 місць для лежання.

Розмір 1,8м х 0,55м. Висота лав першого ярусу - 0,45м, нар другого ярусу - 1,4 м від підлоги.

ІІ. Приміщення для пункту управління

Приймаємо число працюючих – 10 чоловік

SПУ = 10чол.*2м2 = 20м2

ІІІ. Приміщення для медичного пункту/санітарного поста

В даному випадку обладнуємо 1 санітарний пост площею 2 м2 .

Площі допоміжних приміщень сховища Sдоп.прим. = 450чол.*0,28м2 = 126м2

1. Фільтровентиляційні приміщення

Фільтровентиляційні приміщення влаштовуються біля зовнішніх стін сховища поблизу входів та аварійних виходів.

Розміри приміщень визначаються в залежності від габаритів обладнання та площі, необхідної для його обслуговування.

Так як об’єкт знаходиться в ІІ кліматичній зоні житлового масиву, повітропостачання буде забезпечуватись двома режимами: І – чиста вентиляція та ІІ – фільтровентиляція. ФВК-1 потужністю 1200 м3 працює в 2- х режимах очистки повітря в сховищі, потужністю комплекту П = 600/300. 600 м3 /год – чиста вентиляція; 300 м3 / год – фільтровентиляція.

S одного комплекту ФВК-1 = 10м2 1 к-т ФВК-1забезпечує 150 чоловік.

Тоді необхідна кількість становить: 450/150 = 3 к-та ФВК-1. Тоді SФВП = 30 м2.

2. Санітарні вузли

Санітарні вузли влаштовуються окремо для чоловіків та жінок.

Для жінок встановлюється одна підлогова чаша (або унітаз) на 75 жінок у сховищі, а для чоловіків — одна підлогова чаша (або унітаз) та пісуар на 150 чоловіків у сховищі.

Крім того, в санітарних вузлах обладнуються вмивальники з розрахунку один на 200 чоловік, але не менше одного на санітарний вузол.

В даному випадку 330 чоловіків та 120 жінок.

Для жінок:

9

Унітазів - 2 шт. (з розрахунку 1 шт. на 75 чол.);

Умивальників - 1 шт. (з розрахунку 1 шт. на 200 чол.) Для чоловіків:

Унітазів та пісуарів - 3 комплекти (з розрахунку 1 комплект на 150 чол.);

Умивальників - 2 шт. (з розрахунку 1 шт. на 200 чол.)

Sсв.жін. = 6 м2

Sсв.чол. = 7 м2 ;

Sсв.схов. = 15 м2

3. Приміщення для ДЕС

Для даного сховища приміщення ДЕС не передбачено.

4. Приміщення для зберігання продовольства

Передбачають площею 5м2 при місткості до 150 ос.

На кожні наступні 150 ос. площа приміщення збільшується на Зм2 . (450 - 150) : 150 = 2

SЗП = 5м2 + 2 ∙ 3м2 = 11 м2

5. Входи

Приміщення має бути обладнано не менш як двома захищеними входами (тамбурами), що розміщуються з протилежних сторін.

В даному випадку 3 входи по 0,8м*1,8м (з розрахунку 1 вхід на 200ос.) Sвх = 3 ∙ (0,8м*1,8м) = 4,32 м2

6. Тамбури

Тамбури влаштовуються при всіх входах в сховище. Площа тамбура – 8 м2

Обладнуємо 3 тамбури загальною площею 24 м2.

Зовнішні двері – захисно-герметичні, внутрішні двері – герметичні.

7. Аварійний вихід

Вхід № 3 облаштуємо як аварійні (евакуаційні) виходи у вигляді похилого тунелю з внутрішнім розміром 1,2 х 2 м.

Вихід з тунелю захистити козирком з міцних та вогнетривких матеріалів.

10