ОП ЦЗ Розрахунок укриття

2

ВСТУП

Цивільний захист – це нормативна дисципліна, що включається в навчальні плани як самостійна спеціальна дисципліна обов’язкового вибору. Вона зберігає свою самостійність за будь якої організаційної структури університету.

Цивільний захист населення – це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природнього середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації наслідків і надання допомоги постраждалим.

Захисні споруди цивільного захисту — інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів;

Основні принципи здійснення цивільного захисту:

1.Гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності;

2.Комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

3.Пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження доров'я громадян;

4.Максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

5.Централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійнорятувальних служб;

6.Гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом;

7.Добровільності — у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов'язаних з ризиком для їхнього життя і здоров'я;

8.Відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту;

9.Виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Основними завданнями сил цивільного захисту є:

проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від них;

3

проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

гасіння пожеж;

ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження, інших небезпечних проявів;

проведення піротехнічних робіт, пов'язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після воєн, сучасних боєприпасів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях), крім територій, які надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, військових навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань;

проведення вибухових робіт для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих;

надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі надзвичайної ситуації і транспортування їх до закладів охорони здоров'я;

здійснення перевезень матеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок таких ситуацій;

надання допомоги іноземним державам щодо проведення аварійнорятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

проведення аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.

До захисних споруд цивільного захисту належать:

1)сховище — герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

2)протирадіаційне укриття — негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості;

3)швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту — захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.

4

Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття. Споруда подвійного призначення — це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення. Найпростіше укриття — це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Укриттю підлягають:

1) у сховищах:

а) працівники найбільшої працюючої зміни суб'єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність в особливий період; б) персонал атомних електростанцій, інших ядерних установок і працівники

суб'єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок); в) працівники найбільшої працюючої зміни суб'єктів господарювання,

віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, а також працівники чергового персоналу суб'єктів господарювання, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту; г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я, які

не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані у безпечне місце; 2) у протирадіаційних укриттях:

а) працівники суб'єктів господарювання, віднесених до першої та другої категорій цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність у воєнний час; б) працівники суб'єктів господарювання, розташованих у зонах можливих

руйнувань, небезпечного і значного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій; в) населення міст, не віднесених до груп цивільного захисту, та інших

населених пунктів, а також населення, евакуйоване з міст, віднесених до груп цивільного захисту і зон можливих значних руйнувань; г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я,

розташованих за межами зон можливих значних руйнувань міст, віднесених до груп цивільного захисту, і суб'єктів господарювання, віднесених до категорій цивільного захисту, а також закладів охорони здоров'я, які

5

продовжують свою діяльність у воєнний час; 3) у швидкоспоруджуваних захисних спорудах цивільного захисту,

найпростіших укриттях та спорудах подвійного призначення — населення міст, віднесених до груп цивільного захисту, яке не підлягає евакуації у безпечне місце, а також інших населених пунктів.

4.Для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

5.Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

6.Проектування, будівництво, пристосування і розміщення захисних споруд та об'єктів подвійного призначення здійснюються згідно з нормами, які розробляються відповідно до Закону України "Про будівельні норми".

7.Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

8.Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

9.У разі використання однієї захисної споруди кількома суб'єктами господарювання вони беруть участь в утриманні споруди відповідно до укладених між ними договорів.

10.Захисні споруди цивільного захисту можуть використовуватися у мирний час для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

11.З моменту виключення захисної споруди із фонду споруд цивільного захисту вона втрачає статус захисної споруди цивільного захисту. Володіння, користування та розпорядження спорудами, які втратили статус захисних споруд цивільного захисту, здійснюється відповідно до закону.

12.Захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

13.Захисні споруди у мирний час можуть передаватися в оренду для задоволення господарських, культурних та побутових потреб із збереженням цільового

6

призначення таких споруд, крім тих, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, а саме:

1)в яких розташовані пункти управління;

2)призначених для укриття працівників суб'єктів господарювання, що мають об'єкти підвищеної небезпеки;

3)розташованих у зонах спостереження атомних електростанцій та призначених для укриття населення під час радіаційних аварій.

14.Особливості оренди захисних споруд визначаються типовим договором оренди, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

15.Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Захисні споруди та СПП проектуються з урахуванням вимог:

розділу ІТЗ ЦЗ у містобудівній документації відповідного рівня з урахуванням радіусу збору населення;

розділу ІТЗ ЦЗ у проєктній документації на будівництво об'єктів різного призначення.

Радіус збору населення визначається з урахуванням радіусу пішохідної доступності населення до захисних споруд та СПП, який приймають з урахуванням особливостей місцевості та рельєфу:

300 м – для багатоповерхової забудови, забудови підвищеної поверховості та висотної забудови;

500 м – для середньоповерхової та малоповерхові забудови;

300 м – для суб’єктів господарювання віднесених до відповідних категорії цивільного захисту;

не більше 500 м – для інших суб'єктів господарювання.

Радіуси пішохідної доступності захисних споруд та СПП можуть уточнюватись додатково розділом ІТЗ ЦЗ у містобудівній документації.

7

При ядерному вибуху можуть виникати вторинні фактори ураження: пожежі, вибухи, зараження отруйними та сильнодіючими отруйними речовинами місцевості, атмосфери та водоймиш, катастрофічне затоплення у розташованих нижче греблі гідровузлів, і т.д. Вторинні фактори ураження ядерного вибуху і ряді випадків можуть значно вплинути на роботу обʼєкта і тому повинні також враховуватись при оцінці його стійкості.

Для оцінки стійкості обʼєкт отримує від вищестоящого штабу ЦЗ необхідні вихідні дані, в тому числі інформацію про те, в якій зоні руйнувань опиниться обʼєкт і які можуть бути в районі його розміщення максимальні значення параметрів факторів уразливості ядерного вибуху. В подальшому ці дані використовуються при виконанні розрахунків по оцінці стійкості обʼєкта у військовий час. Якщо така інформація не доступна, то максимальні значення параметрів факторів ураження (надлишковий тиск, світловий імпульс, рівень радіації та інше) визначаються розрахунком.

Визначення максимальних значень параметрів факторів ураження ядерного вибуху, які очікуються на обʼєкті.

Потрібна міцність захисної споруди Рфпотр , визначаться найбільшим збитковим числом, який чекають на обʼєкті:

Рфпотр Рфтах

Для визначення Рфпотр скористуемось методикою описаною у параграфі 7.2[1].

По додатку 1 знаходимо надлишковий тиск для ядерного вибуху потужністю q = 20 кт на відстані Rx = 3 км від центру вибуху, при наземному вибуху:

∆Р max = 10 кПа

Висновок: Обʼєкт може опинитися у зоні слабких руйнувань осередку ядерного ураження. Зона характеризується надлишковим тиском у фронті ударної хвилі від

9

10 до 20 кПа. В цій зоні будівлі і споруди отримують слабкі руйнування, утворюються окремі пожежі

Оцінка стійкості обʼекта до дії проникаючоїрадіації та радіоактивногозабруднення.

Радіоактивне забрудення та проникаюча радіація можуть виливати на виробничу діяльність обʼекта переважно через дію на людей. Загроза захворювання променевою хворобою може визвати необхідність зупинки або обмежене функціонування підприемства на деякий час, за який рівні радіації в результаті природного розпаду радіоактивних речовин не зменшиться до значень, небезпечних для людей. Тому головна ціль оцінки уразливості обʼєкта від дії іонізуючих випромінювань полягає в тому, щоб виявити ступінь загрози радіоактивного зараження людей в конкретних умовах роботи (перебування) на зараженій місцевості.

Потрібний коефіцієнт послаблення радіації захисної споруди від радіоактивного забруднення визначити по формулі:

Де Др.з.тах - найбільша доза на відкритій місцевості;

Др.з.тах 5Р1 tn0,2 tk0,2

Де Р1 найбільший рівень радіації на 1 годину після вибуху([1] додаток 12 с.

249);

tn - час зараження відносно моменту вибуху:

tn -взначається за формулою:

tn VRcepx tвип

Rx = 3 км - відстань захисної споруди від місця ядерного вибуху, км

Vсер = 25 км/годшвидкість середнього вітру, км/год;

10