Понятійний апарат та методологія гендерних досліджень
Тема 2
План.
1.Гендерні дослідження як наукова категорія.
2.Методологічні засади гендерної теорії.
3.Міждисциплінарний характер гендерних досліджень. 
4.Гендерний аналіз.
Рекомендована література:
Основи теорії гендеру: Навчальний посібник. Київ : «К.І.С.», 2004. 536 с.
http://gender.at.ua/_ld/1/186_osnovy_teori i_g.pdf
Марценюк Т. Гендер для всіх. Виклик стереотипам. Київ: Основи, 2017. С.20- 22.
Гендерні дослідження як наукова категорія
Гендерні дослідження, ґендерні студії (англ. Gender studies) — комплекс міждисциплінарних досліджень ( соціології, психології, економіки, політології, педагогіки та інших наук), присвячених феномену статі в її соціальних вимірах. Центральними категоріями є гендер
та |
опозиція маскулінність і фемінність, |
через призму |
||
якої |
досліджуються |
різні |
аспекти |
соціальних |
відносин — класові, расові, національні, |
політичні, |
|||
рольові та ін. |
|
|
|
|
Термін «гендер»
Походження терміну «гендер»
Психоаналітик Роберт Столлер (Robert Stoller) у 1968 році опублікував статтю у назві якої вжив слово «гендер»: Sex and Gender: on the Development of Masculinity and Femininity»
Термін «гендер»
Термін «гендер» ввела до наукового обігу американська дослідниця Дж. Скотт у середині 1980-х років. Вона розглядала поняття «гендер» як категорію історичного аналізу, що, на відміну від понять «стать» з його біологічним та «рід» з його граматичним наповненнями, наголошує саме на тих відмінностях чоловіків і жінок, які формуються під впливом особливостей суспільної діяльності людей різних статей та в кінцевому підсумку визначають своєрідність їхньої соціальної поведінки.
Передумови появи гендерних досліджень
Поява гендерних досліджень була зумовлена зміною ролі жінок в суспільстві в останній чверті ХХ (т. зв. жіночу революцію) і стала своєрідною відповіддю на потужний поступ фемінізму. У сучасній Україні гендерні дослідження динамічно розвиваються і проводяться як на базі державних наукових і освітніх установ, так і громадських жіночих організацій та рухів.
Найбільша методологічна помилка – ототожнення гендерного підходу із статево- рольовим: кожній статі відповідає «своя» роль, яку повинні виконувати чоловік або жінка.
.
Гендерна теорія – це критичний підхід, який заперечує винятковість біологічного. Біологічні відмінності між чоловіками і жінками не заперечується, але вони не можуть бути єдино можливими для пояснення гендерних ролей.
З.Фройд: “Анатомія – це доля”
Симона де Бовуар: “Жінкою не народжуються – жінкою стають”