Початкова природнича освітня галузь_Тезаурус-довідник
.pdfХЛОРОФÍЛ (англ. chlorophyll хлорофіл < фр. chlorophylle хлорофіл
< гр. khlōros зелений + гр. phyllon листок). Зелений пігмент рослин, який має здатність поглинати світлову енергію та перетворювати її в хімічну.
ХМÁРА (прасл. hmara хмара < hmura хмара; морок, пітьма < праіє. maur- темний; похмурий). 1. Скупчення краплин води, кристаликів льоду або їхньої суміші в атмосфері у вигляді суцільної маси світлого або темного кольору, що несе дощ, град чи сніг. 2. Суцільна маса дрібних летючих частинок чого-небудь (диму, пари, пилу, снігу тощо).
ХМÁРНИЙ (укр.. хмара < прасл. hmara хмара < hmura хмара; морок, пітьма < праіє. maur- темний; похмурий). Прикметник до хмара 1. Синоніми: похмурий, хмурий, захмарений, затьмарений, тьмяний, непривітний, сірий. Антоніми: сонячний, ясний, світлий, погожий, променистий, прозорий.
ХМÁРНІСТЬ (укр.. хмара < прасл. hmara хмара < hmura хмара; морок, пітьма < праіє. maur- темний; похмурий). Покриття неба хмарами.
ХРЕБÉТ (прасл. hrьbьtъ хребет; спина < праіє. kherb- твердий; сухий). Осьовий скелет хребетних тварин і людини, який складається з окремих хребців, сполучених між собою міжхребцевими хрящами, суглобами й зв'язками. Синонім: спина.
ХРЕБЕТ ГІРСЬКИЙ. Ряд гір, розташованих в одному напрямі. Синоніми: гірське пасмо, кряж.
ХРЕБÉТНІ (укр. хребет < прасл. hrьbьtъ хребет, спина < праіє. kherb- твердий; сухий). Підтип найвище організованих тварин, які мають двобічно симетричне тіло, хребет і череп, у якому міститься головний мозок.
ХРЕБÉЦЬ (укр. хребет < прасл. hrьbьtъ хребет, спина < праіє. kherb- твердий; сухий). Окрема кістка, що є складовою частиною хребта тварини і людини.
ХРЯЩ (прасл. hręščь хрящ < hręstati хрустіти < hrǫst хруст [звуконаслідувальне утворення]). Гнучка й пружна тканина, що з'єднує кістки скелета.
ХУДÓБА (укр. худий < прасл. hudъ худий; бідний, убогий; незначний). Чотириногі свійські сільськогосподарські тварини. Приклади: корови, вівці, свині.
ХУДÓЖНІЙ (прасл. hǫdogъ досвідчений, умілий). Який стосується мистецтва, відтворення дійсності в образах.
ХУРТОВИ́НА (укр. давн. хуртуна < гр. phurtuna буря, ураган; нещастя, лихо). Сильний вітер зі снігом. Синоніми: буря, віхола, завірюха, заметіль, метелиця.
160
Ц
ЦВІСТИ́ (укр. цвіт < прасл. květъ квітка; колір; фарба < kveit- цвісти, квітувати < праіє. kwei- цвісти, квітувати). 1. Мати квіти, вкриватися квітами, цвітом. Синонім: квітувати. 2. перен. Бути в розквіті сил, молодості, вродливим (переносно про людину).
ЦВІТ (прасл. květъ квітка; колір; фарба < kveit- цвісти, квітувати < праіє. kwei- цвісти, квітувати). 1. Квітки на рослині в період квітування. Синоніми: квітки, пелюстки. 2. перен. Кращі люди якогось суспільного середовища (переносно). Синоніми: найкращі, вершки, еліта.
ЦВЯХ (пол. ćwiek цвях < нім. Zwecke цвях). Металевий або дерев’яний загострений стержень, що використовується для прикріплення, скріплення
частин чого-небудь або для підвішування чогось. Синонім: гвіздок. |
|
|
ЦÉГЛА (нім. Ziegel цегла, черепиця < лат. |
tēgula цегла, |
черепиця |
< tegere крити, покривати). Будівельне штучне |
каміння у |
вигляді |
прямокутних брусків із випаленої глини. |
|
|
ЦЕНТР (нім. Zentrum центр < лат. centrum ніжка циркуля, осереддя
кола < гр. kentron вістря; осереддя < kenteō колю, жалю < праіє. k̂ent- втикати, колоти). 1. Середина чого-небудь. Синонім: ядро. Антонім: край. 2. Місто, великий населений пункт, який має адміністративне, промислове, культурне і т. п. значення для якоїсь місцевості, країни. Синонім: столиця. Антоніми: периферія, провінція. 3. Сукупність нервових клітин, які регулюють ту чи іншу функцію організму, наприклад, дихальний центр, який розташований у головному мозку. Синонім: вузол.
ЦИБУЛИ́НА (укр. цибуля < пол. cybula цибуля < лат. caepa цибуля < праіє. kaip- цибуля; цибулина). 1. Потовщена, переважно куляста частина стебла деяких рослин, яка складається зі щільно розташованих м'ясистих листків і звичайно міститься в землі. 2. Головка цибулі.
ЦИКЛ (лат. cyclus коло < гр. kyklos коло; коловий рух < праіє. kwel- колесо; обертання). Послідовний ряд взаємозв'язаних явищ, процесів, робіт, який завершується протягом певного проміжку часу. Синоніми: оберт, коло, кругообіг.
ЦИКЛ ЖИТТЄВИЙ. Період життя організму від злиття жіночої та чоловічої статевих клітин до біологічної смерті.
ЦИКЛÍЧНИЙ (укр. цикл < лат. cyclus коло < гр. kyklos коло; коловий рух < праіє. kwel- колесо; обертання). Прикметник до цикл.
ЦИРКУЛЮВÁТИ (нім. zirkulieren циркулювати < лат. circulārī робити коло). Здійснювати рух по колу. Синоніми: обертатися, оббігати.
ЦИРКУЛЯ́ЦІЯ (укр. циркулювати < нім. zirkulieren циркулювати <
лат. circulārī робити коло). Дія за значенням циркулювати.
ЦÍЛІСНИЙ (укр. цілий < прасл. cělъ здоровий, цілий < праіє. sol- цілий; повний; неушкоджений, здоровий). Який має внутрішню єдність, сприймається як єдине ціле. Синоніми: одноцíлий, монолітний. Антоніми: розділений, розчленований, фрагментований.
ЦÍЛІСНІСТЬ (укр. цілісний < цілий < прасл. cělъ здоровий, цілий
< праіє. sol- цілий; повний; неушкоджений, здоровий). 1. Стан за значенням цілісний. 2. Внутрішня єдність об’єкта, його відносна автономність, незалежність від навколишнього середовища. Синоніми: самодостатність, обґрунтованість, повнота, тотальність.
ЦУ́КОР (пол. cukier цукор < нім. Zucker цукор < іт. zucchero цукор < лат. succarum цукор). Солодка на смак біла кристалічна речовина, що виготовляється з цукрових буряків, цукрової тростини тощо і використовується як продукт харчування.
162
Ч
ЧАВУ́Н (крим.-тат. čоjun чавун). 1. Сплав заліза з вуглецем, з якого виготовляють сталь або виливають металеві вироби. 2. Посудина, горщик із такого сплаву. Синоніми: казан, котел.
ЧАС (прасл. časъ час; година). Тривалість існування явищ і предметів, яка вимірюється століттями, роками, місяцями, годинами, хвилинами тощо.
ЧАСТИ́НА (прасл. čęstь частка; земельна ділянка < праіє. kwest- частина, доля). 1. Окрема одиниця, пайка, шматок тощо, які відділяються від чогось цілого. Синоніми: одиниця, частка, пайка, шматок, уривок. 2. Складова одиниця, елемент цілого. Синоніми: складова, елемент, деталь.
ЧАСТИНА СВІТУ. Окремий материк чи його значна частина разом із прилеглими островами. Зазвичай виділяють шість частин світу: Австралія і Океанія, Азія, Америка, Антарктида, Африка, Європа.
ЧАСТИ́НКА (укр. частина < прасл. čęstь частка; земельна ділянка < праіє. kwest- частина, доля). Зменшувальне до частина
ЧАСТИНКА ЕЛЕМЕНТАРНА. Яка-небудь складова атома речовини ‒ електрон, нейтрон, протон тощо.
ЧЕРВ (прасл. čьr̥vь черв, черв’як < праіє. kwr̥m- черв’як; гусениця; повзати). Безхребетна тварина, яка пересувається, вигинаючи своє м'яке видовжене тіло. Синонім: черв’як.
ЧÉРВЕНЬ (прасл. čьr̥venъ червень < čьr̥vь черв, черв’як < праіє. kwr̥m- черв’як; гусениця; повзати). Шостий місяць календарного року, який має 30 днів. Назва місяця пов’язана з масовим розповсюдженням у цей період комахи червеця, з якої в давнину добували червону фарбу.
ЧЕРВОНА КНИГА. Офіційний міжнародний або національний документ (наприклад, Червона книга України), у якому в певному порядку занесені відомості про рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин.
ЧЕ́РЕВО (прасл. červo живіт; шкіра < праіє. ker- шкіра; різати). Частина тіла людини і тварини, в якій містяться шлунок, кишечник і т. ін. Синоніми: пузо, живіт, нутро.
ЧЕРЕВЦЕ́(укр. черево < прасл. červo живіт; шкіра < праіє. ker- шкіра; різати). 1. Зменшувальне до черево. 2. Задня частина тіла у членистоногих тварин.
ЧÉРЕП (прасл. čerpъ глиняний горщик; череп). Скелет голови хребетних тварин і людини.
ЧЕРЕПА́ХА (прасл. čerpaha черепаха < čerpъ глиняний горщик; череп). Покритий роговим або шкірястим панциром плазун, який повільно рухається на коротких кінцівках, що, як і голова, можуть втягуватися в панцир.
ЧЕРЕПА́ШКА (укр. черепаха < прасл. čerpaha черепаха < čerpъ
глиняний горщик; череп). 1. Загальновживана назва молюсків із стулчастим або іншим твердим захисним покриттям. Синонім: ракушка. 2. Тверде захисне покриття деяких молюсків у вигляді стулок або витої коробочки. Синоніми: мушля, ракушка. 3. Зменшувальне до черепаха.
ЧИ́ННИК (укр. чинити робити < прасл. činiti робити; стежити за порядком < праіє. kwejn- дія; порядок; належний спосіб). Причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис. Синоніми: фактор, агент, причина, рушійна сила, умова.
ЧИ́СТИЙ (прасл. čistъ чистий; проціджений < cěditi цідити < праіє. k˘ēid- відділяти, відтинати). 1. Нічим не забруднений, не замазаний, не запилений. Синоніми: не брудний, не замащений, не закаляний, не запилений. Антоніми: нечистий, брудний, замащений, закаляний, запилений. 2. Який не містить домішок, чого-небудь побічного, зайвого. Синоніми: очищений, добірний, натуральний. 3. Який має нічим не зайняту поверхню. Синоніми: вільний, не засмічений. Антоніми: зайнятий, засмічений. 4. Який відзначається високими моральними якостями. Синоніми: правдивий, чесний, порядний, щирий, відвертий, прямий, незаплямлений, незаплямований. Антоніми: неправдивий, брехливий, нещирий, фальшивий, облудний, лицемірний, лукавий, слизький, дволикий, криводушний, негідний, низький.
ЧЛЕН (прасл. čelnъ член, частина тіла < праіє. kel- підійматися, височіти; пагорок). 1. Частина тіла людини або тварини (переважно про кінцівки). 2. Особа, яка входить до складу певної групи людей, до якої-небудь організації, товариства, об'єднання тощо.
ЧЛÉНИК (укр. член < прасл. čelnъ член, частина тіла < праіє. kel- підійматися, височіти; пагорок). Одна з рухомих або злитих частин, на які діляться кінцівки та тіло деяких тварин (наприклад, комах) і частини тіла рослин (наприклад, листки акації білої та стебло опунції). Синонім: сегмент.
ЧЛЕНИСТОНÓГІ. Тип безхребетних тварин, тіло і кінцівки яких поділені на членики (сегменти). Він включає комах, раків, павуків та багатоніжок.
ЧОРНÓЗЕМ (укр. чорний + земля < прасл. zemja земля < праіє. ĝhðem- земля). Родючий чорний ґрунт, багатий на перегній, що утворився переважно в степових і лісостепових районах.
ЧУТТЯ́(укр. чути < прасл. čuti сприймати чуттєві враження, розуміти, пильнувати < праіє. kew- звертати увагу, спостерігати; діставати чуттєві враження). 1. Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення. Синоніми: відчуття, сприйняття, почуття, відчування, почування, свідомість, пам’ять, притомність. Антоніми: безпам’ятство, зомління, непритомність, безтямність, забуття. 2. Психічний стан людини, зумовлений її переживаннями, враженнями. Синоніми: відчуття, розуміння, усвідомлення, осмислення, осягнення. Антоніми: дурість, тупість, глупóта, глупство, нерозум, недоумство, нéглузд. 3. Здатність переживати, палко відгукуватися на життєві події, душевно захоплюватися чим-небудь. Синоніми: хвилювання, збудження, піднесення, порив, наснага, захват, екстаз, запал, натхнення, завзяття. Антоніми: байдужість, апатія, знеохóта, млявість, неуважність. 4. Глибоке відчуття потягу до кого-небудь, душевної прихильності. Синоніми: кохання, любов, почуття, поклоніння, ніжність, відданість, прихильність, душевність, сердечність, чуйність. Антоніми: ненависть, відраза, огида, відворіт, антипáтія, ворожість.
164
Ш
ШАР (етимологія не з’ясована). Суцільна маса однорідної речовини відносно постійної товщини, що вкриває кого-, що-небудь або знаходиться між іншими подібними утвореннями. Синоніми: пласт, я́рус.
ША́ХТА (пол. szachta шахта < нім. Schacht шахта < праіє. sk˘āp-
скребти). 1. Гірниче підприємство, що видобуває корисні копалини підземним способом; місце підземного їх видобування. Синоніми: копальня, рудня. 2. Вертикальна подовжена порожнина в деяких спорудах i пристроях, наприклад, у печах, ліфтах.
ШВИ́ДКІСТЬ (укр. швидкий < пол. szwytki спритний, меткий < нім. (ge)schwind швидкий; спритний < праіє. gwheid- сильний; швидкий). Стрімкість руху кого-, чого-небудь або поширення чогось. Синоніми: стрімкість, прудкість, хуткість, темп.
ШЕРÉНГА (рос. шеренга < пол. діал. szeręg шеренга; загін < праіє.
k̂erdh- лінія, ряд; стрій, бойовий порядок; загін; військо). Група людей, вишикуваних в один ряд і повернених обличчями в один бік (переважно про військових). Синоніми: лава, лінія, лінійка, ряд, стрій.
ШЕРСТЬ (прасл. sьr̥stь шерсть < праіє. k̂ers- шерсть, щетина). Волосяний покрив тварин. Синоніми: вовна, щетина.
ШЕСТЕРНЯ́ (укр. шість < прасл. šestь шість < праіє. sek̂s- шість). Те саме, що шестірня.
ШЕСТІРНЯ́(укр. шестерня колесо у млині < шість < прасл. šestь шість
< праіє. sek̂s- шість). Зубчасте колесо, яке передає обертальний рух від одного вала механізму до іншого.
ШИРИНÁ (укр. шир протяжність чогось у поперечнику < прасл. širь щир, ширина < праіє. swer- широкий; просторий; далекий). Протяжність чогонебудь у поперечнику.
ШИРОТА́ (укр. шир протяжність чогось у поперечнику < прасл. širь щир, ширина < праіє. swer- широкий; просторий; далекий). Відстань від екватора по меридіану, виражена в градусах кута між прямовисною лінією в даній точці та площиною екватора.
ШИ́ШКА (прасл. šišьka шишка; ґуля; куля; дзиґа). Суцвіття хвойних та деяких інших рослин, переважно круглої чи овальної форми, вкрите лусочками.
ШКАЛÁ (нім. Skala шкала < іт. scala сходи, драбина; шкала < лат. scālae драбина, сходи). Лінійка або циферблат із поділками в різних вимірювальних приладах.
ШКІДЛИ́ВИЙ (укр. шкода < пол. szkoda шкода; жаль < нім. Schaden шкода < праіє. skēth- шкодити; ранити; сваритися). Який завдає шкоди здоров’ю, збитків кому-, чому-небудь чи в чомусь, негативно впливає на когось, щось. Синоніми: отруйний, небезпечний, нездоровий, згубний, злісний, вадливий, фатальний. Антонім: корисний, придатний, цілющий, благотворний, добрий, вигідний, прибутковий.
ШКІДНИ́К (укр. шкода < пол. szkoda шкода; жаль < нім. Schaden шкода < праіє. skēth- шкодити; ранити; сваритися). 1. Тварина, комаха, рослина, гриб, мікроорганізм, що завдає шкоди сільському, лісовому й складському господарству. 2. Людина, яка завдає шкоди, збитків кому-, чому-небудь.
ШКÍРА (пол. skóra шкіра; лушпиння < прасл. skora шкіра; кора; лушпиння < праіє. skor- відтинати; відділяти; різати; рубати). Зовнішній захисний покрив тіла людини і тварин, який слугує також органом дотику.
ШЛУ́НОК (нім. Schlund глотка, горло; паща < праіє. sleug- ковтати; поглинати; пожирати). Орган травлення людини, хребетних та більшості безхребетних тварин, що являє собою розширену частину травного тракту.
ШЛЯХ (пол. szlak дорога < нім Schlag удар; слід [особливо від коня]; дорога < праіє. slak- бити, уражати). Смуга землі, призначена для їзди та ходіння. Синонім: дорога.
ШОСÉ (фр. chaussée шосе; гребля < лат. діал. [via] calciāta дорога, настил якої зміцнений вапном < calx вапняк, вапно). Автомобільна дорога з твердим покриттям – бетонним, асфальтовим тощо.
ШТАТИ́В (нім. Statív штатив, підставка < лат. statīvus стоячий, нерухомий < stāre стояти; продовжуватися; існувати < праіє. sthā- стояти). Підставка, на якій встановлюють і закріплюють кіно- і фотоапарати, геодезичні, астрономічні та лабораторні прилади, хімічний посуд тощо.
Синонім: стояк.
ШТУ́ЧНИЙ (укр. штука < нім. Stück штука, шматок). Те саме, що
рукотворний.
ШУМ (прасл. šumъ шум, гуркіт; буря; гомін). Безладна сукупність різноманітних звуків, які швидко змінюються за частотою і силою. Синоніми: шелест, шарудіння, шурхіт, шаркання, гуркіт, грюкання, рокотіння, гудіння, гуготіння, ревіння. Антоніми: тиша, спокій, затишок, безголосся, безмовність.
Щ
ЩÉЛЕПА (прасл. ščelpъ щелепа; букв. відколотий шматок < ščelti розколювати < праіє. skel- розсікати; різати). 1. Одна з двох лицьових кісток у людини і хребетних тварин, в яких тримаються зуби. 2. Одна з двох придатків ротового апарата у членистоногих для захоплювання і часто подрібнення їжі.
ЩÍЛИНА (укр. щіль < прасл. ščelь щілина < праіє. skel- розсікати; різати). Вузький довгастий отвір. Синоніми: шпарина, тріщина, розколина.
166
Я
Я́ВИЩЕ (укр. явити показати; зобразити; виявити < прасл. javiti явити, показати < праіє. āwis- уявити; відкрити). Будь-який вияв змін, реакцій, перетворень і т. ін., що відбуваються в навколишньому середовищі. Синоніми: феномен, подія, факт.
ЯВИЩЕ ПРИРОДНЕ. Зміна ознаки або інше перетворення, спричинене законами природи.
ЯВИЩЕ СЕЗОННЕ. Природне явище, пов’язане із зміною пір року. Я́ГОДА (прасл. jagoda ягода < давн. jaga ягода < праіє. ˘āg- плід, ягода;
їстивний). Соковитий, багатонасінний, невеликого розміру плід трав’яних і кущових рослин.
Я́ДЕРНИЙ (укр. ядро < прасл. jędro ядро; лоно; глибінь; зерно < endr- який всередині, внутрішній < en- в + dr- середина, нутро). Прикметник до
ядро.
ЯДРÓ (прасл. jędro ядро; лоно; глибінь; зерно < endr- який всередині, внутрішній < en- в + dr- середина, нутро). 1. Внутрішня частина земної кулі, яка починається на глибині 2900 км від поверхні. 2. Складова частина рослинних і тваринних клітин. 3. Центральна, позитивно заряджена частина атома, що складається з протонів та нейтронів.
ЯЗИ́К (прасл. językъ язик; мова < ęzy язик; мова < праіє. enĝheu- язик; мова < en- в + ĝheu- звати, закликати). Рухливий м’язовий орган у ротовій порожнині людини та хребетних тварин, який допомагає захоплювати, пережовувати й ковтати їжу, а також слугує органом смаку, а у людини ще й органом мовлення.
ЯЙЦÉ (прасл. ajьce яйце [зменш. від aje яйце] < праіє. ōj- яйце). Захищений від зовнішнього впливу різними оболонками та наповнений поживними речовинами утвір овальної форми, в якому розвивається зародок птахів плазунів та комах.
ЯЙЦЕКЛІТИ́НА (укр. яйце + клітина). Жіноча статева клітина людини, тварин і рослин, з якої після злиття з чоловічою статевою клітиною розвивається новий організм.
Я́КІСТЬ (укр. як [питання про спосіб дії] < прасл. jako як; що < праіє. jā- як; який). Ступінь вартості, цінності, придатності чого-небудь для його використання за призначенням. Синоніми: добротність, вартість, цінність, придатність, корисність, характеристика.
ЯКІСТЬ ЖИТТЯ. Рівень задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини.
ЯР (дтюрк. jar яр, розколина). Глибока довга западина (переважно з крутими або прямовисними схилами), що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими потоками. Синоніми: балка, прірва, чортория.
Я́РИЙ (прасл. jarъ весняний, весна < праіє. jēro- весна, сезон; рік). Який дає урожай в рік посіву (про однорічні сільськогосподарські культури). Приклади: кукурудза, ячмінь, яра пшениця тощо. Синонім: яровий.
ЯРОВИ́Й (укр. ярий весняний; молодий < прасл. jarъ весняний, весна < праіє. jēro- весна, сезон; рік). Те саме, що ярий.
Я́РУС (етимологія не з’ясована). Один з горизонтальних рядів чогонебудь, розміщених один над одним або один під одним. Синоніми: пласт, шар, ряд.
168
Довідкове видання
ПОЧАТКОВА
ПРИРОДНИЧА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
Тезаурус-довідник для вчителів, студентів та батьків
Редактор Помогайбо Валентин Михайлович
Укладачі:
Власенко Наталія Олександрівна, Помогайбо Валентин Михайлович, Починок Євгенія Анатоліївна, Карапузова Ірина Валеріївна, Макаренко Яна Миколаївна.
Коректура Помогайба В. М.
Підписано до друку 04.01.2022 р.
Формат 60х84/16. Папір офсетний. ГарнітураTimes. Друк різографічний. Умовн. друк. арк. 9,89.
Наклад 100 шт. Замовлення 2022-01
Видавництво ПП «Астрая»
36014, м. Полтава, вул. Шведська, 20, кв. 4 Тел.: +38 (0532) 509-167, 611-694
E-mail: astraya.pl.ua@gmail.com, веб-сайт: astraya.pl.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 5599 від 19.09.2017 р.
Друк ПП «Астрая»
36014, м. Полтава, вул. Шведська, 20, кв. 4 Тел.: +38 (0532) 509-167, 611-694
Дата державної реєстрації та номер запису в ЄДР
14.12.1999 р. № 1 588 120 0000 010089