Міністерство охорони здоров'я україни

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри фтизіатрії

Завідувач кафедри

професор Б.М. Пухлик

__________________

(підпис)

«_____» ____________200 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ТА ДЛЯ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Тема № 6

Навчальна дисципліна	«Клінічна імунологія та алергологія»
Модуль №1	«Клінічна імунологія та алергологія»
Змістовний модуль №2	АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ – ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ.
Тема заняття	Нереспіраторні алергічні захворювання: кропив’янки, набряк Квінке, диференційна діагностика, діагностика, лікування, профілактика. Невідкладна допомога при набряку Квінке. „Марш алергії”, атопічний, контактний дерматити, вікові особливості, методи діагностики, лікування. Непереносимість харчових продуктів, харчова алергія.
Курс	5-й
Факультет	«Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа»
Кількість годин	4

2009

1. Актуальність теми:

Атопічний дерматит зустрічається у осіб будь-якої статі і в різних вікових групах. Захворюваність коливається від 2% до 6% серед дорослих і від 10% до 20% - серед дітей. У дітей це захворювання є провідним в структурі алергічних захворювань (50-60%). Частіше хворіють особи жіночої статі (65%); захворюваність атопічним дерматитом в містах є частішою, ніж в сільській місцевості. Спостерігається зростання захворюваності у всьому світі, що пов'язане з забрудненням довкілля, алергізуючою дією деяких продуктів харчування, харчових домішок, скороченням строків годування груддю, проведення вакцинації та іншими причинами.

За останні роки в клінічній практиці з’являється все більше дітей зі скаргами на уртикарну висипку – кропив’янку. Відомо, що 3% дошкільнят і 2% школярів страждають кропив’янкою. Загальновідомим є той факт, що в ранньому дитячому віці преважають гострі кропив’янки. Так, у дітей до 2–х років зустрічаються, як правило, тільки гострі форми кропив’янок, у віці від 2 до 12 років – гострі і хронічні з переважанням гострих форм, а у дітей старше 12 років превалюють хронічні форми кропив’янок. У дітей раннього віку (від 1 до 36 місяців) гостра кропив’янка може стати причиною ургентних ситуацій, при яких необхідно стаціонарне лікування (0,4% від всіх госпитализацій). Гостра кропив’янка частіше виявляється у дітей з атопічними захворюваннями. Не дивлячись на те, що хронічним кропив’янкам в дитячому віці приділяється недостатньо уваги, їх розповсюдженість складає 0,1–3%. Хронічні кропив’янки значно погіршують якість життя, що виражається в кволості, порушеннях сну, соціальній ізоляції, емоційних порушеннях.

У дорослих, по свідченням статистики, приблизно у 20% популяції хоча б один раз в житті виникає кропив’янка.

У 42% випадків гостра алергічна кропив'янка поєднується з набряком Квінке.

Непереносимість харчових речовин, що проявляється у вигляді різних синдромів, від легких шкірних і шлунково-кишкових до раптової смерті, дуже давно відносилася до групи ідіосинкразій. З введенням у клінічну практику концепції алергії вона була залученою до пояснення патогенезу харчової непереносимості. Однак діагностика харчової алергії продов­жує залишатися невирішеною проблемою, тому частота харчової алергії серед населення, на думку різних авторів, має таку велику амплітуду - від 0,4 до 30%.

2. Навчальні цілі

Задача викладача – навчити студента виявляти алергічні захворювання, які клінічно проявляються змінами з боку шкіри та судин і надавати невідкладну допомогу при важких станах, що є загрозою для життя людини.

При участі викладача студенти повинні:

• опанувати навичками надання медичної допомоги у хворих з набряком Квінке;

• опанувати навичками надання медичної допомоги у хворих з спадковим ангіоневротичним набряком.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
1. Анатомія людини	Загальний план будови ШКТ. Будова шкіри та судин.
2. Нормальна фізіологія	Значення ШКТ для організму.
3. Патологічні фізіологія	Загальна патологія, патологія ШКТ.
4. Фармакологія	Фармакокінетика лікарських засобів. ГКС (форми застосування), антигістамінні препарати, класифікація, застосування, мембраностабілізатори, імунотропні та ферментні препарати, пробіотики, деконгестанти тощо.
5. Загальна гігієна	Поняття про професійні шкідливості та професійні захворювання. Зростання захворюваності на контактний дерматит серед медичних працівників. Основи раціонального харчування, фізичного виховання і загартовування в профілактиці дерматитів.
6. Патологічна анатомія	Туберкульоз як інфекційне захворювання. Етіологія, патогенез. Продуктивне гранульоматозне запалення. Будова специфічної гранульоми при туберкульозі.
7. Гастроентерологія	Захворювання ЖКТ, гепатобіліарної системи.
8. Дерматологія	Будова і функції шкіри

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.