4 курс 2 семестр / слободян / пз7

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7

ЗАСТОСУВАННЯ КУТОМІРНИХ РАДІОНАВІГАЦІЙНИХ

СИСТЕМ

Радіотехнічним засобам відводиться одне з найважливіших місць під час вирішення завдань навігації, і в комплексі з іншими засобами вони забезпечують точне та надійне літаководіння.

За місцем розташування вони поділяються на бортові та наземні. Бортове та відповідне йому наземне обладнання застосовуються в комплексі та утворюють радіотехнічну систему навігації.

За призначенням та дальністю дії радіотехнічні системи навігації поділяються на системи дальньої навігації, системи ближньої навігації та системи посадки повітряного судна (ПС).

За видом вимірюваних параметрів радіотехнічні системи поділяються на кутомірні, далекомірні, кутомірно-далекомірні та різницево-далекомірні. Найбільшого поширення в авіації набули кутомірні радіотехнічні системи навігації, що дозволяють визначати напрямок на ПС від радіонавігаційної точки або від ПС на радіонавігаційну точку: радіо-компасні, радіопеленгаторні та радіомаячні. При пеленгуванні за допомогою радіокомпасу основними елементами пеленгування є курсовий кут радіостанції, пеленг радіостанції, пеленг ПС (рис. 1).

Курсовий кут радіостанції – кут, укладений між поздовжньою віссю ПС та ортодромічним напрямком на радіостанцію.

Пеленг радіостанції – кут, укладений між північним напрямом меридіана, прийнятого за початок відліку, що проходить через ПС, та ортодромічним напрямком на радіостанцію.

Пеленг літака – кут, укладений між північним напрямком меридіана, прийнятого за початок відліку, що проходить через місце встановлення радіостанції, та ортодромічним напрямком на повітряне судно.

Меридіани радіостанції та ПС не паралельні, і лінія ортодромічного напрямку від ПС на радіостанцію перетинає ці меридіани під різними кутами.

Кут сходження меридіанів двох точок – це різниця дорожніх кутів ортодромії, що проходить через ці точки. Спрощено його можна уявити як кут, укладений між північним напрямом істинного меридіана, проходить через радіостанцію, і північним напрямом істинного заходу, що проходить через ПС, перенесеного в точку розташування радіостанції паралельно самому собі.

Радіокомпасні системи дозволяють вирішувати такі завдання:

- виконувати політ від радіостанції або на неї в заданому напрямку;

- здійснювати контроль за напрямом, дальністю;

- визначати момент прольоту радіостанції або її траверзу, місце ЗС та навігаційні елементи;

- виконувати захід на посадку за встановленою схемою.

Рис. 1. Основні елементи пеленгування

Розглянемо виконання контроля шляху за напрямком із застосуванням радіокомпасу при польоті від радіостанції або на неї.

Політ від радіостанції

Політ від радіостанції в заданому напрямку може бути виконаний, якщо вона розташована на лінії шляху або її продовження. При цьому за результатами здійснення контролю шляху по напрямку політ може виконуватися з виходом на ЛЗП та подальшим польотом по ній або з виходом у ППМ.

Контроль шляху за польотом від радіостанції виконується шляхом порівняння ПС із заданим польотним кутом (ЗПК) (рис. 2). При застосуванні магнітного курсового приладу, магнітний пеленг літака (МПЛ) дорівнює:

МПЛ = МК + ККР ± 180°

або

МПЛ = МК + α (α = ККР - 180°).

Якщо МПЛ = ЗМПК, то ПС знаходиться на ЛЗП, якщо МПЛ < ЗМПК, то ПС – зліва від ЛЗП, якщо МПЛ > ЗМПК, то ПС – праворуч від ЛЗП.

Рис. 2. Політ від радіостанції

За наявності розбіжностей між МПЛ та ЗМПК розраховується велична бічного ухилення (БУ):

БУ = МПЛ - ЗМПК.

Якщо ПС досить точно пройшло радіостанцію і слідувало від неї з постійним курсом, то фактичний магнітний польотний кут ФМПК = МПЛ і можна знайти фактичний кут знесення (КЗ):

КЗф = ФМПУ - МКр

або

КЗф = ККР - 180°.

Приклад 1.

Повітряне судно виконує політ ділянкою маршруту з ЗМПК = 245°, витримуючи МКр = 238°. У цьому ККР = 190°. Визначити МПЛ, БУ та КЗф.

Рішення.

1. Знаходимо МПЛ:

МПЛ = 238 + 190 - 180 = 248°.

2. Розраховуємо величину БУ:

БУ = 248 - 245 = 3°.

3. Визначаємо фактичний КЗ:

КЗф = 190 - 180 = 10°.

При контролі шляху за напрямом необхідно визначити лінійне бічне ухилення (ЛБУ), яке дозволяє судити про положення ПС у межах ширини траси:

ЛБУ = Sпр tgБУ.

Після визначення ЛБУ приймається рішення, яким чином буде продовжуватиметься політ: з виходом на ЛЗП або з виходом на ППМ.

Якщо ЛБУ перевищує значення b (ширина траси 2b), тобто при значному ухиленні від ЛЗП, а також якщо необхідно суворо слідувати за ЛЗП, необхідно вийти на ЛЗП, задавшись кутом виходу 20 ... 90° (рис. 3).

Далі розраховується курс виходу на ЛЗП:

МКвих = ЗМПК - Увих.

Знак кута виходу відповідає стороні ухилення: при ухиленні вліво «-», праворуч «+».

Вихід на ЛЗП контролюється по ККРвих:

ККРвих = 180° + Увих

Рис. 3. Політ від радіостанції з виходом на ЛЗП

Вийшовши на ЛЗП, екіпаж ПС бере курс проходження по ЛЗП:

МКсл = ЗМПК - КЗф

або

МКсл = МКр - БУ.

Контроль польоту по ЛЗП здійснюється за ККРсл або МПЛсл:

ККРсл = 180° + КЗф; МПЛсл = ЗМПК.

Приклад 2.

Повітряне судно виконує політ повітряною ділянкою траси із ЗМПК = 24°, витримуючи МКр = 28°. Через 8 хв польоту з шляховою швидкістю 510 км/год здійснено відлік ККР = 170°. Ширина повітряної траси 2b = 10 км. Визначити МКвих, ККРвих, якщо Увих = 40°, а також МКсл та ККРсл відповідно до повітряної траси.

Рішення.

1. Знаходимо МПЛ:

МПЛ = 28 + 170 - 180 = 18°.

2. Розраховуємо величину БУ:

БУ = 18 - 24 = - 6°.

3. Визначаємо фактичний КЗ:

КЗф = 170 - 180 = - 10°.

4. Знаходимо пройдену відстань з використанням НЛ за наступним алгоритмом (рис. 4):

Sпр = 68 км.

Рис. 4. Алгоритм визначення пройденої відстані

5. Визначаємо за допомогою НЛ величину ЛБУ:

ЛБУ = - 7 км.

6. Розраховуємо магнітний курс виходу на ЛЗП:

МКвих = 24 - (- 40) = 64°.

7. Розраховуємо ККРвих на ЛЗП:

ККРвих = 180 - 40 = 140°.

8. Визначаємо МКсл з ЛЗП:

МКсл = 24 - (- 10) = 34°.

9. Розраховуємо ККРсл по повітряній трасі:

ККРсл = 180 + (-10) = 170°.

Для проходження на ППМ після визначення БУ необхідно розрахувати додаткову поправку та поправку до курсу. ДП розраховується за пройденою відстанню Sпр та відстанню, що залишилася Sост або часом:

ДП = (Sпр/Sост) БУ або ДП = (tпр/tост)БУ.

Потім визначається ПК:

ПК = БУ + ДП.

Рішення даних залежностей можливе з використанням НЛ за наступним алгоритмом (рис. 5):

Рис. 5. Алгоритм визначення ДП та ПК

Далі визначається магнітний курс проходження на проміжний курс маршруту (МКППМ) (рис. 6):

МКППМ = МКр – ПК.

Рис. 6. Політ від радіостанції з виходом на ППМ

Приклад 3.

Повітряне судно виконує політ із МКр = 164° дільницею маршруту із ЗМПК = 168°. Через 12 хв після прольоту радіостанції здійснено відлік ККР = 188°. Розрахунковий час польоту даною ділянкою дорівнює 17 хв. Визначити МКППМ.

Рішення.

1. Знаходимо МПЛ:

МПЛ = 164 + 188 - 180 = 172°.

2. Розраховуємо величину БУ:

БУ = 172 - 168 = 4°.

3. Час польоту, що залишився до ППМ:

tост = tзаг - tпр = 17 - 12 = 5 хв.

4. Визначаємо ДП та ПК за допомогою НЛ:

ДП = 9°, ПК = 13°.

5. Розраховуємо МКППМ:

МКППМ = 164 - 13 = 151°.

ЗАВДАННЯ

1. Літак виконує політ від РНТ із МК = ЗМПК = 128°. Через 10 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 192°. Визначити МКвих та ККРвих, якщо Увих = 40°, а також МКсл і ККРсл по ЛЗП.

Відповідь:

МПЛ = МК + ККР - 180° = 128 + 192 - 180 = 140°.

БУ = МПЛ – ЗМПК = 140 - 128 = 12°.

КЗф = ККР – 180° = 192 - 180 = 12°.

МКвих = ЗМПК – Увих = 128 - 40 = 88°.

ККРвих = 180° + Увих = 180 + 40 = 220°.

МКсл = ЗМПК – КЗф = 128 - 12 = 116°.

ККРсл = 180° + КЗф = 180 + 12 = 192°.

2. ЗМПК = 32°. Літак виконує політ від РНТ із МК = 26°. Через 7 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 188°. Визначити МКвих та ККРвих, якщо Увих = 20°, а також МКсл і ККРсл по ЛЗП.

Відповідь:

МПЛ = МК + ККР - 180° = 26 + 188 - 180 = 34°.

БУ = МПЛ – ЗМПК = 34 – 32 = 2°.

КЗф = ККР – 180° = 188 - 180 = 8°.

МКвих = ЗМПК – Увих = 32 - 20 = 12°.

ККРвих = 180° + Увих = 180 + 20 = 200°.

МКсл = ЗМПК – КЗф = 32 - 8 = 24°.

ККРсл = 180° + КЗф = 180 + 8 = 188°.

3. ЗМПК = 229°. Літак виконує політ від РНТ із МК = 225°. Через 12 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 178°. Визначити МКвих та ККРвих, якщо Увих = 40°, а також МКсл та ККРсл за ЛЗП.

Відповідь:

МПЛ = МК + ККР - 180° = 225 + 178 - 180 = 223°.

БУ = МПЛ – ЗМПК = 223 – 229 = -6°.

КЗф = ККР – 180° = 178 - 180 = -2°.

МКвих = ЗМПК – Увих = 229 – (-40) = 269°.

ККРвих = 180° + Увих = 180 + (-40) = 140°.

МКсл = ЗМПК – КЗф = 229 – 2 = 227°.

ККРсл = 180° + КЗф = 180 + (-2) = 178°.

4. ЗМПК = 86°. Літак виконує політ від РНТ із МК = 88°. Через 15 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 168°. Визначити МКвих та ККРвих, якщо Увих = 50°, а також МКсл і ККРсл по ЛЗП.

Відповідь:

МПЛ = МК + ККР - 180° = 88 + 168 - 180 = 76°.

БУ = МПЛ – ЗМПК = 76 – 86 = -10°.

КЗф = ККР – 180° = 168 - 180 = -12°.

МКвих = ЗМПК – Увих = 86 – (-50) = 136°.

ККРвих = 180° + Увих = 180 + (-50) = 130°.

МКсл = ЗМПК – КЗф = 86 – (-12) = 98°.

ККРсл = 180° + КЗф = 180 + (-12) = 168°.

5. Літак виконує політ від РНТ із МК = 148°, ЗМПК = 138°. Через 9 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 182°. Визначити МКвих та ККРвих, якщо Увих = 40°, а також МКсл і ККРсл по ЛЗП.

Відповідь:

МПЛ = МК + ККР - 180° = 148 + 182 - 180 = 150°.

БУ = МПЛ – ЗМПК = 150 – 138 = 12°.

КЗф = ККР – 180° = 182 - 180 = 2°.

МКвих = ЗМПК – Увих = 138 – 40 = 98°.

ККРвих = 180° + Увих = 180 + 40 = 220°.

МКсл = ЗМПК – КЗф = 138 – 2 = 136°.

ККРсл = 180° + КЗф = 180 + 2 = 182°.

6. Літак виконує політ від РНТ із МК = ЗМПК = 294°. Через 15 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 176°. До прольоту ППМ залишилось 6 хв. Визначити МКППМ.

Відповідь:

МПЛ = МК + ККР - 180° = 294 + 176 - 180 = 290°.

БУ = МПЛ – ЗМПК = 290 – 294 = -4°.

ДП = (tпр/tост) БУ = 2,5 ∙ (-4) = -10°.

ПК = БУ + ДП = -4 + (-10) = -14°.

МКППМ = Мкр – ПК = 294 – (-14) = 308°.

7. ЗМПК = 224°. Літак виконує політ від РНТ із МК = 232°. Через 10 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 180°. До прольоту ППМ залишилось 8 хв польоту. Визначити МКППМ.

Відповідь:

МПЛ = МК + ККР - 180° = 232 + 180 - 180 = 232°.

БУ = МПЛ – ЗМПК = 232 – 224 = 8°.

ДП = (tпр/tост) БУ = 1,25 ∙ 8 = 10°.

ПК = БУ + ДП = 8 + 10 = 18°.

МКППМ = Мкр – ПК = 232 – 18 = 214°.

8. Літак виконує політ від РНТ із МК = 336°. ЗМПК = 344°. Через 15 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 186°. До прольоту ППМ залишилось 8 хв польоту. Визначити МКППМ.

Відповідь:

МПЛ = МК + ККР - 180° = 336 + 186 - 180 = 342°.

БУ = МПЛ – ЗМПК = 342 – 344 = -2°.

ДП = (tпр/tост) БУ = 1,875 ∙ (-2) = -3,75°.

ПК = БУ + ДП = -2 + (-3,75) = -5,75°.

МКППМ = Мкр – ПК = 336 – (-5,75) = 341,75° = 342°.

9. Літак виконує політ від РНТ із МК = 348°. ЗМПК = 340°. Через 10 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 172°. До прольоту ППМ залишилось 7 хв польоту. Визначити МКППМ.

Відповідь:

МПЛ = МК + ККР - 180° = 348 + 172 - 180 = 340°.

БУ = МПЛ – ЗМПК = 340 – 340 = 0°.

ДП = (tпр/tост) БУ = 1,4 ∙ (0) = 0°.

ПК = БУ + ДП = 0°.

МКППМ = Мкр – ПК = 348 – 0 = 348°.

10. ЗМПК = 22°. Літак виконує політ від РНТ із МК = 26°. Через 9 хв польоту екіпаж відрахував ККР = 168°. До прольоту ППМ залишилось 7 хв польоту. Визначити МКППМ.

Відповідь:

МПЛ = МК + ККР - 180° = 26 + 168 - 180 = 14°.

БУ = МПЛ – ЗМПК = 14 – 22 = -8°.

ДП = (tпр/tост) БУ = 1,3 ∙ (-8) = -10,4°.

ПК = БУ + ДП = -8 + (-10,4) = -18,4°.

МКППМ = Мкр – ПК = 26 – (-18,4) = 44,4° = 44°.

11. ЗМПК = 168°. Привідна радіостанція розташована у ППМ. Тзаг = 0 год 54 хв. Літак пройшов ППМ о 19.27 з МК = 172°. О 19.53 відрахували ККР = 182°. Визначити бік та величину бічного ухилення літака від ЛЗП, МКППМ.

12. ЗМПК = 185°. Привідна радіостанція розташована в ІПМ. Тзаг = 1 год 05 хв. Літак пройшов ІПМ о 06:32 з МК = 192°. О 06:50 чи відрахувала ККР = 178°. Визначити бік та величину бічного ухилення літака від ЛЗП, МКППМ.

13. ЗМПК = 292°. Привідна радіостанція розташована у ППМ. Тзаг = 0 год 31 хв. Літак пройшов ППМ о 14.23 з МК = 296°. О 14.43 відрахували ККР = 174°. Визначити бік та величину бічного ухилення літака від ЛЗП та МКППМ.

14. Літак пройшов РНТ із МК = 86° для обходу грозової ділянки. ЗМПК ділянки ЛЗП, що проходить через РНТ дорівнює 55°. Після обходу грозової ділянки при ККР = 185° екіпаж прийняв рішення вийти на ЛЗП, взявши Увих = 40°. Визначити МКвих та ККРвих.

15. Літак пройшов РНТ із МК = 12° для обходу грозової ділянки. ЗМПК ділянки ЛЗП, що проходить через РНТ дорівнює 42°. Після обходу грозової ділянки при ККР = 175° екіпаж прийняв рішення вийти на ЛЗП, взявши Увих = 60°. Визначити МКвих та ККРвих.

16. ЗМПК = 126°. Після проходження РНТ екіпаж отримав команду на збереження МК = 70°. Через 10 хв при ККР = 175° отримана команда на вихід на ЛЗП з МК = 160°. Визначити момент виходу на ЛЗП.

17. ЗМПК = 352°. Однак при проходженні РНТ екіпаж отримав команду на збереження МК = 310°. Через 9 хв при ККР = 188° отримана команда на вихід на ЛЗП із МК = 30°. Визначити момент виходу на ЛЗП.

18. ЗМПК = 84°. При проходженні РНТ екіпаж отримав команду на збереження МК = 110°. Через 12 хв при ККР = 188° отримано команду на вихід на ЛЗП з МК = 50°. Визначити момент виходу на ЛЗП.

19. ЗМПК = 52°. Однак при проходженні РНТ екіпаж отримав команду на збереження МК = 75°. Через 11 хв при ККР = 194° отримана команда на вихід на ЛЗП з МК = 30°. Визначити момент виходу на ЛЗП.