патморф шпора 1 семестр 2 модуль
.pdfабсцесів утворюються на шкірі: фурункул (furuncul) – гнійне запалення волосяних цибулин; карбункул (carbuncul) – гнійне запалення кількох сусідніх волосяних цибулин і шкіри між ними; пустула (pustula) – накопичення гнійного ексудату під епідермісом.
7.2.3.2.Емпіема (Empyema) – це накопичення гнійного ексудату в природних порожнинах. Виникає або внаслідок гнійного запалення стінок порожнини, або внаслідок прориву у природню порожнину абсцеса. Приклад: гнійний перитоніт.
7.2.3.3.Флегмона (Phlegmona) – це просочування гнійним ексудатом сполучнотканинної основи (строми) органа. Найчастіше вражаються підшкірна клітковина, молочна залоза. Різновидами флегмони є панікуліт і целюліт. Згодом в уражених тканинах утворюються один або кілька осередків абсцедування, і завершується процес утворенням абсцесів.
7.2.4.Геморагічне запалення (Inflammatio haemorrhagica). Характеризується присутністю великої кількості еритроцитів в ексудаті. Геморагічний ексудат, на відміну від крові, не зсідається. Виникає цей вид запалення при впливі високопатогенних чинників (високовірулентні збудники, високотоксичні речовини). Органи темно-червоні, набряклі, лімфовузли на розрізі мають мармуровий рисунок (наприклад, геморагічний лімфаденіт при класичній чумі свиней).
7.2.5.Гнилісне (гангренозне) запалення (Inflammatio іchorosa, seu gangrenosa)
– ексудативне запалення, до якого приєднується ураження гнилісною мікрофлорою. Орган в’ялої консистенції, почорнілий, із неприємним запахом, при впливі клостридій в товщі органа виявляють пухирці газу.
Слід зауважити, що трапляються змішані форми ексудативного запалення, наприклад: серозно-геморагічне (inflammatio sero-haemorrhagica), фібринозно-
гнійне (inflammatio fibrino-purulenta) та ін.
7.3. Проліферативне (продуктивне) запалення (Inflammatio proliferationis, seu productiva) – це запалення, при якому переважають процеси розмноження клітинних елементів і менш виражені альтеративні та ексудативні зміни. За
перебігом воно завжди хронічне. Виділяють вогнищеве (гранулематозне) та дифузне (інтерстиційне) проліферативне запалення.
7.3.1.Гранулематозне запалення (Inflammatio granulematosa) – вогнищеве запалення, що характеризується проліферацією клітин моноцитарномакрофагального ряду. Викликається впливом патогенної мікрофлори (збудники туберкульозу, актиномікозу, сальмонельозу, сифілісу, лепри і т.д.), вдихуваного пилу (при пневмоконіозах), лікарських речовин (особливо – біопрепаратів) при парентеральному введенні. Макроскопічно виявляють гранульоми діаметром від 1 – 2 мм (міліарні) до 10 – 15 см (солітарні). Мікроскопічно в центрі гранульоми виявляють некроз, навколо зони якого розташовується клітинний інфільтрат: моноцити, макрофаги, клітини лімфоїдного ряду; у довго існуючих гранульомах виявляються патологічні форми макрофагів: епітеліоїдні і гігантські багатоядерні.
7.3.2.Інтерстиційне запалення (Inflammatio interstitialis) – вид проліферативного запалення, що характеризується утворенням дифузного клітинного проліферату в сполучнотканинній основі (стромі) органа. Фактично це проявляється розростанням сполучної тканини – фіброзом (fibrosis); паренхіматозні елементи поступово атрофуються. Такий запальний процес отримав назву цироз (Cirrhosis). Орган твердне, деформується, поверхня стає нерівною. Ущільнення сполучної тканини, спровоковане загибеллю паренхіми, зветься склероз (Sclerosis). Різновидом інтерстиційного запалення є також запалення інфільтративне (Inflammatio infiltrationis), що супроводжується інфільтрацією строми і навіть паренхіми органів певними видами клітин крові. Розрізняють лімфоцитарне, плазмоцитарне, моноцитарне, нейтрофільне,
еозинофільне, базофільне інфільтративне запалення.
7.4. Катаральне запалення (Inflammatio catarrhalis). В окрему групу запальних процесів слід виділити катаральне запалення. У застарілих джерелах літератури катаральне запалення традиційно відносили до ексудативного, оскільки ексудативні катари трапляються найчастіше, однак така точка зору є не зовсім вірною, оскільки давно вже відомі види катарів, які мають виражений
альтеративний або проліферативний характер. Автори пропонують свій варіант класифікації катарального запалення.
Катаральне запалення в цілому характеризується наявністю в запальному інфільтраті слизу і виникає, відповідно, на слизових оболонках. Крім слизу, інфільтрат містить злущені клітини епітелію уражених слизових оболонок (десквамат). Залежно від перебігу, виділяють гостре і хронічне катаральне запалення, залежно від фази, альтеративне, ексудативне та проліферативне.
7.4.1. Альтеративне катаральне запалення (Inflammatio catarrhalis alterationis), некротичний катар (Inflammatio catarrhalis necrotica)
характеризується некрозом слизових оболонок. Вогнища некрозу можуть бути діаметром 1-2 мм, а можуть захоплювати всю поверхню слизової оболонки. Як правило, при мікроскопічному дослідженні навколо ділянок некрозу виявляють потужну зону клітинної інфільтрації. Приклад: некротичний гастрит.
7.4.2. Ексудативне катаральне запалення (Inflammatio catarrhalis exudationis)
трапляється найчастіше, може перебігати як гостро, так і хронічно і налічує 4 види:
7.4.2.1. Серозний катар (Inflammatio catarrhalis serosa) – серозне запалення слизових оболонок. Слизові оболонки набряклі, гіперемійовані, із крапковими крововиливами. Поверхня їх вкрита в’язким напівпрозорим слизом. Приклад:
серозний, або серозно-катаральний, ентерит.
7.4.2.2.Слизовий катар (Inflammatio catarrhalis mucosa) – характеризується набряком слизової оболонки і вкриттям її поверхні густим мутним в ’язким слизом, що не знімається тупим боком ножа і не змивається водою. У патологоанатомічній і клінічній практиці, як правило, для позначення цього виду запалення вживають просто термін «катаральний» (наприклад, катаральний дуоденіт), хоча це не уточнює сутність процесу.
7.4.2.3.Гнійний катар (Inflammatio catarrhalis purulenta) – гнійне запалення слизових оболонок. Поверхня їх вкрита слизово-гнійною масою. Приклад:
гнійний, або гнійно-катаральний, тифліт.
7.4.2.4.Геморагічний катар (Inflammatio catarrhalis haemorrhagica) –
геморагічне запалення слизових оболонок. Слизові оболонки вкриті
червонуватим слизом; уражені ділянки інколи видно навіть з боку серозної оболонки органа. Вміст кишечника набуває «кавового», або «шоколадного» кольору. Приклад: геморагічний, або катарально-геморагічний, коліт.
7.4.3. Проліферативне катаральне запалення (Inflammatio catarrhalis proliferationis) поділяють на такі види:
7.4.3.1.Атрофічний катар (Inflammatio catarrhalis atrophica) – запалення слизових оболонок, що супроводжується їх атрофією. Слизові оболонки потоншені, кількість залоз значно зменшується. Деякі автори вважають цей вид запалення альтеративно-проліферативним, забуваючи, що атрофія давно вже вважається не видом пошкодження, а пристосувально-компенсаторним процесом. Проліферативні процеси тут виявляються у вигляді гіперплазії окремих клітин залоз слизової оболонки. Приклад: атрофічний гастрит.
7.4.3.2.Кістозний катар (Inflammatio catarrhalis cystosa) – запалення слизових оболонок, що супроводжується перекриттям слизом просвітів залоз. Секрет залоз, виділяючись, не має відтоку, і поступово просвіт залози розтягується, перeтворюючись на ретенційну кісту (Cysta retentiae) – замкнену порожнину, вистелену епітелієм і заповнену рідким вмістом. Таких кіст спостерігається велика кількість. Приклад: кістозний ендометрит.
7.4.3.3.Гранульозний катар (Inflammatio catarrhalis granulosa) – запалення слизових оболонок, що супроводжується гіперплазією епітелію. Поверхня слизової оболонки стає складчастою, нерівною, складки поверхні нагадують гранули, звідки й назва. Інколи таке запалення помилково називають гіпертрофічним (Inflammatio catarrhalis hypertrophica). Приклад: гранульозний гастрит.
7.4.3.4.Поліпозний катар (Inflammatio catarrhalis polyposa) – запалення слизових оболонок, що супроводжується гіперплазією як епітелію, так і сполучнотканинних елементів слизової оболонки. Характеризується утворенням виростів, що виходять далеко в просвіт трубчастого органа і навіть контактують із протилежною поверхнею слизової оболонки. Розрізняють м’які вирости – поліпи (polypes) і зроговілі гострокінцеві – кондиломи (condiloma).
Приклад: поліпозний риніт, відомий у просторіччі як «аденоїди».
7.4.3.5. Фіброзний катар (Inflammatio catarrhalis fibrosa) – запалення слизових оболонок, що характеризується розростанням як на поверхні, так і в товщі слизової оболонки, волокнистої сполучної тканини. Може бути причиною облітераційного звуження (Stenosis obliterationis) просвіту трубчастих органів внаслідок заростання їх сполучною тканиною. Приклад: фіброзний езофагіт.
НОМЕНКЛАТУРА ЗАПАЛЕННЯ ОРГАНІВ І ТКАНИН
ОРГАНИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ І КРОВОТВОРНОЇ СИСТЕМИ
Серце
Ендокардит (Endocarditis)- запалення ендокарда. Міокардит (Mуocarditis) – запалення міокарда.
Епікардит (Epicarditis) – запалення внутрішнього листка серозної оболонки серця (епікарда).
Перикардит (Pericarditis) – запалення зовнішнього листка серозної оболонки серця (перикарда).
Епіперикардит (Epipericarditis) – запалення обох листків серозної оболонки серця.
Панкардит (Pancarditis) – запалення всіх шарів серцевої стінки.
Кровоносні судини
Васкуліт (Vasculitis) – загальна назва запалення судин.
Артеріїт (Arteriitis) – загальна назва запалення артерій. Ендартеріїт (Endarteriitis) – запалення інтими артерій. Мезартеріїт (Mesarteriitis) – запалення медіа артерій.
Періартеріїт (Periarteriitis)– запалення адвентиції артерій. Аортит (Aortitis) – загальна назва запальних процесів в аорті. Капілярит (Capillaritis) – запалення капілярів.
Флебіт (Phlebitis) – загальна назва запальних процесів у венах. Ендофлебіт (Endophlebitis) – запалення інтими вен.
Мезофлебіт (Mesophlebitis) – запалення медіа вен. Перифлебіт (Periphlebitis) – запалення адвентиції вен.
Тромбофлебіт (Thrombophlebitis) – запальне ураження вен, що супроводжується їх тромбозом.
Лімфатичні судини
Лімфангіт (Lymphangitis) – запалення лімфатичних судин.
Органи кровотворення та імунного захисту Остеомієліт (Osteomyelitis) – запалення кісткового мозку. Тиміт (Tymitis) – запалення тимуса.
Бурсит (Bursitis) – запалення клоакальної (фабрицієвої) сумки у птиці. Слід мати на увазі, що таким же терміном позначають запалення бурс – допоміжних пристосувань м’язів. (див. Органи опорно-рухової системи).
Лімфаденіт (лімфонодуліт) (Lymphangitis, lymphonodulitis) – запалення лімфатичних вузлів.
Спленіт (Splenitis) – запалення селезінки.
Периспленіт (Perisplenitis) – запалення капсули селезінки.
ОРГАНИ СИСТЕМИ ДИХАННЯ
Риніт (Rhinitis) – запалення носової порожнини. Назофарингіт (Nasopharingitis) – запалення носоглотки. Етмоїдит (Ethmoiditis) – запалення решітчастої кістки.
Ларингіт (Laryngitis) – запалення гортані.
Трахеїт (Tracheitis) – запалення трахеї.
Ларинготрахеїт (Laryngotracheitis) – запалення гортані і трахеї. Ринотрахеїт (Rhinotracheitis) – запалення верхніх дихальних шляхів.
Трахеобронхіт (Tracheobronchitis) – запалення трахеї і магістральних бронхів. Бронхіт (Bronchitis) – загальна назва запалення бронхів.
Ендобронхіт (Endobronchitis) – запалення слизової оболонки бронха. Мезобронхіт (Mesobronchitis) – запалення хрящової основи бронха. Перибронхіт (Peribronchitis) – запалення сполучної тканини навколо бронха.
Пневмонія (Pneumonia) – загальна назва запальних процесів у легенях. Альвеоліт (Alveolitis) – запалення легень, яке починається з ураження альвеол. Ацинусит (Acinusitis) – запалення легень, яке починається з ураження ацинусів.
Бронхіоліт (Bronchiolitis) – запалення легень, яке починається з ураження
бронхіол.
Бронхопневмонія (Bronchopneumonia) – запалення легень, яке починається з ураження дрібних і середніх бронхів.
Інтерстиційна пневмонія (Pneumonia interstitialis) – запалення легень, яке починається з ураження сполучної тканини міжальвеолярних перетинок. Плевропневмонія (Pleuropneumonia) – запалення, яке починається з ураження плеври і вже потім переходить на тканину легень.
Аероцистит (Aerocystitis) – запалення повітроносних порожнин у коней. Аеросакуліт (Aerosacculitis) – запалення повітроносних мішків у птиці. Синусит (Sinusitis) – загальна назва запальних процесів у приносових пазухах (синусах).
Гайморит (Gajmoritis) – запалення верхньощелепової пазухи. Фронтит (Frontitis) – запалення лобної пазухи.
ОРГАНИ СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ
Травний канал
Хейліт (Cheіlitis) – запалення губ.
Стоматит (Stomatitis) – загальна назва запальних процесів у ротовій порожнині.
Палятит (палятиніт) (Palatitis, palatinitis) – запалення твердого піднебіння.
Букцит (Buccitis) – запалення слизової оболонки на внутрішній поверхні щік.
Гінгівіт (уліт) (Gingivitis, ulitis) – запалення ясен.
Глосит (Glossitis) – запалення язика.
Одонтит (Odontitis) – узагальнююча назва запальних процесів у зубах. Дентит (Dentitis) – запалення дентину.
Пульпіт (Pulpitis) – запалення пульпи зуба. Цементит (Cementitis) – запалення зубного цементу.
Альвеолярний періодонтит (Periodontitis alveolaris) – запалення кісткової тканини зубної луночки.
Фарингіт (Pharyngitis) – запалення глотки.
Тонзиліт (Tonsillitis) – запалення мигдаликів.
Паратонзиліт (Paratonsillitis) – запалення клітковини навколо мигдаликів. Ангіна (Angina) – одночасне запалення мигдаликів і лімфоїдних утворів глотки та м’якого піднебіння.
Езофагіт (Oesophagitis) – запалення стравоходу.
Параезофагіт (Paraoesophagitis) – запалення адвентиції шийної частини
стравоходу.
Дивертикуліт (Diverticulitis) – запалення дивертикула стравоходу. Інглювіїт (Ingluviitis) – запалення вола у птиці.
Румініт (Ruminitis) – запалення рубця у жуйних тварин. Ретикуліт (Reticulitis) – запалення сітки у жуйних тварин.
Ретикулоперикардит (Reticulopericarditis) – запалення сітки і перикарда у жуйних тварин (травматичного походження).
Ретикулоперитоніт (Reticuloperitonitis) – запалення сітки і очеревини у жуйних тварин (травматичного походження).
Омазит (Omasitis) – запалення книжки у жуйних тварин. Абомазит (Abomasitis) – запалення сичуга у жуйних тварин.
Превентрикуліт (Preventriculitis) – запалення залозистої частини шлунка у птиці.
Вентрикуліт (Ventriculitis) – запалення м’язової частини шлунка у птиці.
Вживається також у значенні «запалення шлуночка головного мозку».
Кутикуліт (Cuticulitis) – запалення кутикули і слизової оболонки м’язової частини шлунка у птиці.
Гастрит (Gastritis) – запалення шлунка у моногастричних тварин. Пілорит (Pуloritis) – запалення пілоричної частини шлунка.
Пілородуоденіт (Pуloroduodenitis) – одночасне запалення пілоруса та дванадцятипалої кишки.
Ентерит (Enteritis) – загальна назва запальних процесів у тонкій кишці. Дуоденіт (Duodenitis) – запалення дванадцятипалої кишки.
Єюніт (Jejunitis) – запалення порожньої кишки.
Ілеїт (Ileitis) – запалення клубової кишки.
Коліт (Colitis) – загальна назва запалення товстої кишки; у більш вузькому розумінні – запалення ободової кишки.
Тифліт (Typhlitis) – запалення сліпої кишки.
Апендицит (Appendіcitis) – запалення червеподібного відростка сліпої кишки у людини.
Сигмоїдит (Sіgmoiditis) – запалення сигмоподібної кишки у людини. Проктит (Proctitis) – запалення прямої кишки.
Парапроктит (Paraproctitis) – запалення адвентиції каудальної частини прямої кишки.
Гастроентерит (Gastroenteritis) – запалення шлунка і тонкої кишки.
Ентероколіт (Enterocolitis) - запалення тонкої і товстої кишки. Гастроентероколіт (Gastroenterocolitis) – запалення шлунка, тонкої і товстої кишки.
Клоацит (Cloacitis) – запалення клоаки у птиці.
Травні залози
Сіаладеніт (Syaladenitis) – запалення паренхіми слинної залози.
Сіалодохіт (Syalodochitis) – запалення вивідних протоків слинної залози.
Паротит (Parotitis) – запалення привушної слинної залози. Панкреатит (Pancreatitis) – запалення підшлункової залози. Гепатит (Hepatitis) – запалення паренхіми печінки.
Холангіт (ангіохоліт) (Cholangitis, angiocholitis) – запалення жовчних ходів.
Холецистит (Cholecystitis) – запалення жовчного міхура.
Цироз печінки (Cirrhosis hepatis) – дифузне проліферативне запалення міжчасточкової сполучної тканини печінки.
Перигепатит (Perihepatitis) – запалення капсули печінки.
СЕРОЗНІ ОБОЛОНКИ ГРУДНОЇ, ЧЕРЕВНОЇ ТА ТАЗОВОЇ ПОРОЖНИН
Плеврит (Pleuritis) – запалення плеври.
Медіастиніт (Mediastynitis) – запалення середостіння грудної порожнини. Періезофагіт (Perioesophagitis) – запалення грудної частини стравоходу з боку серозної оболонки.
Оментит (епіплоїт) (Omentitis, epiploitis) – запалення сальника.
Перигастрит (Perigastritis) – запалення шлунка з боку серозної оболонки. Перирумініт (Periruminitis) – запалення рубця з боку серозної оболонки.
Периретикуліт (Perireticulitis) – запалення сітки з боку серозної оболонки. Періомазит (Periomasitis) – запалення книжки з боку серозної оболонки. Періабомазит (Periabomasitis) - запалення сичуга з боку серозної оболонки. Періентерит (Perienteritis) – запалення тонкої кишки з боку серозної оболонки. Периколіт (Pericolitis) – запалення товстої кишки з боку серозної оболонки.
Періуретерит (Periureteritis) – запалення сечоводів з боку серозної оболонки. Періуроцистит (Periurocystitis) – запалення сечового міхура з боку серозної оболонки.
Періоваріїт (періоофорит) (Periovariitis, perioophoritis) – запалення яєчників з боку серозної оболонки.
Жовтковий перитоніт (Peritonitis luteogenae) – запалення яєчників, що поширюється на очеревину.