семестр 2 / Самостійна робота 25
.docxБендик К.Ю.
Самостійна робота 25. Особливості аналізаторів у тварин різних видів.
Мета роботи: Засвоїти закономірності взаємодії аналізаторів. З'ясувати особливості аналізаторів у тварин різних видів.
Відчуття являє собою результат складної аналізаторної і синтетичної діяльності головного мозку. Організм одночасно відчуває вплив багатьох подразників навколишнього і внутрішнього середовища. Однак завдяки взаємодії аналізаторів, що виявляється у взаємному підвищенні і зниженні збудження, відповідна реакція здорового організму строго координована і цілеспрямована.
В основі взаємодії аналізаторів лежать процеси іррадіації та індукції. За допомогою умовних рефлексів доведено, що збудження, яке виникло у корковій частині одного аналізатора, широко іррадіюючи по корі, викликає підвищення збудливості також в інших аналізаторах. І навпаки, явище індукції збудження в одному аналізаторі супроводжується гальмуванням в іншому. Наприклад, запах м’яса і його смак викликають у голодної собаки настільки інтенсивне збудження нюхового і смакового аналізаторів, що тварина на деякий час перестає реагувати на світлові та звукові подразники помірної сили.
Згідно з останніми даними нервові центри мають особливі клітини, які реагують не тільки на адекватні, а й на неадекватні подразники. Так, у зоровому центрі знайдені клітини, що сприймають сигнали від інших аналізаторів. Це також сприяє взаємному впливу аналізаторів.
Фактів взаємодії аналізаторів є багато. Давно відомо, що подразнення холодових рецепторів знижує збудливість больових. Прикладаючи сніг або лід до забитого місця, ми викликаємо в корі великих півкуль сильний осередок збудження, що гальмує збудження центра болю.
Не лише збудження, а й виключення одного аналізатора відбивається на діяльності іншого. У людей, які втратили зір, особливо загострюється слух та почуття дотику. Збудливість аналізаторів можна підвищити тренуваннями і вправами. Виробляючи у сільськогосподарських тварин умовні рефлекси, ми не тільки поліпшуємо функціональні можливості аналізаторів, а й досягаємо позитивних результатів у підвищенні продуктивності, полегшенні праці по утриманню тварин.
Особливості зору і слуху коней
У коня очі розташовані збоку, по обидва боки голови, що дозволяє йому мати панорамний вид 340 °. На відміну від людей, чий бінокулярний зір дозволяє мати широке поле зору прямо попереду, у коней він відрізняється. Очі працюють незалежно один від одного, тому його поле зору вперед лише близько 60 °. У цій зоні кінь може користуватися двома очима, завдяки яким бачить з рельєфом.
Правда, поле зору коня широке, але погляд обмежений сліпими плямами, які розташовані попереду і позаду нього. Сліпі плями не дозволяють йому бачити прямо під носом і за пахвою. Ось чому ви повинні бути обережними, підходячи до коня ззаду: якщо він здивується, він може втекти або вдарити вас. Через сліпу пляму під носом кінь не бачить на відстані 2 метрів. Тому він не може бачити, що він їсть. Завдяки своїм вібрисам він може виявляти та диференціювати свою їжу.
У коней, кришталик овальний. На відміну від людей, він бачить точку на передньому плані і на задньому плані однаково, водночас. Таким чином він може зосередитися на своєму бур’яні, стежачи за околицями.
У коней, людей чи будь-якої іншої тварини сітківка ока покрита рецепторами, які знімають зображення і розрізняють кольори. В той час, як у людей сприйняття кольорів коливається від червоного до синього, у коней переважають жовтий, синій і зелений. Тобто коні бачать світ у більш вузькому спектрі, не розрізняючи зелений і червоний.
Як і у кішки, зіниця ока коней має овальну форму і відкривається, коли світло падає, щоб поглинути більше світла. Крім того, їх сітківка покрита особливо щільним шаром пігментів, що діє як світловідбиваючий. Ця особливість дозволяє коням бачити дуже чітко, навіть коли світло слабке.
У природному середовищі кінське око вміє адаптуватися до поступового зменшення або збільшення сонячного світла. І навпаки, він не може акліматизуватися до сильних коливань світла.
Слух у коней розвинений краще ніж зір. Подібно всім однокопитним, кінь має особливі надгортанні мішки, які наповнені повітрям. Вони з’єднуються з носовою порожниною та вухом, що, вірогідно, сприяє тонкому слухові. Слух у коня краще, та межі його вищі, ніж у людини.
Кінь сприймає та розрізняє найтихіший шурхіт та ультратихіші звуки (далеке наближення літаків, гірських лавин, обвалів та ін.). Вушні раковини його безперервно рухаються у напрямку звукових хвиль. Нерухомі вуха є свідоцтвом про глухоту. Коні добре розрізняють звуки, здатні диференціювати їх за частотою в широкому діапазоні. Вони спізнають голос, навіть ходу обслуговуючого персоналу. В них легко виробляються слухові рефлекси, та вони легко вчаться виконувати команду, розрізняти сигнали труби та, навіть тон голосу. Від підвищеного тону тренера в коней іноді стає частішим пульс.
Особливості зору і слуху корови
Органи зору у ВРХ розвинені добре. Тварини можуть бачити в темряві. Кольори вони розрізняють, але відтінки тьмяні. Корів і биків не можна назвати дальтоніками. Це можна стверджувати, розглядаючи будову зорового органу. Червоний плащ тореадора для бика не більше ніж блякла простирадло.
Будова органу зору у ВРХ
Щоб з'ясувати розрізняють корови і бики кольору чи ні, необхідно розглянути будову ока тварин. Око корови є очне яблуко, в якому зосереджені зорові рецептори. З головним мозком вони з'єднані провідником і нервом. Око бика більше, ніж у корови. Очне яблуко знаходиться в очниці, яку утворюють кістки черепа. Воно складається з зовнішньої, середньої, внутрішньої оболонки, светопреломляющих середовищ, нервових закінчень, кровоносних судин.
Зовнішня оболонка складається з рогівки і склери, яку ще називають білкової оболонки. Склера має товсті стінки, що складаються з фіброзної тканини. Це кістяк очного яблука. До склери прикріплюються м'язові сухожилля, які утримують очей і здійснюють його роботу. Рогівка – це прозорий шар. На ній немає кровоносних судин, але є багато нервових закінчень, тому вона чутлива до болю і тиску. Рогівка проводить світло до сітківки.
Середня оболонка складається з райдужної оболонки, війкового тіла і судинної оболонки. Райдужка має пігмент. У центрі знаходиться зіниця, який здатний звужуватися і розширюватися, регулюючи надходження світла. Судинна оболонка розташовується між сітківкою і склерою. До неї підходять кровоносні судини, які здійснюють харчування очного яблука. Між нею і райдужкою розташовується ресничное тіло. Це м'яз, яка утримує кристалик, роблячи його більш-менш опуклим.
Внутрішня оболонка – це сітківка. Її задня частина – зорова. Тут відбувається сприйняття світлового відображення і його перетворення в нервовий сигнал. У нервовому шарі знаходяться палички, рецептори, які забезпечують денний зір і колбочки. Вони відповідальні за колірне сприйняття. По розташуванню колб можна визначити, наскільки добре тварина розрізняє колір. Фахівці стверджують, що корова може бачити червоний, зелений, блакитний, чорний і білий відтінки, але сприйняття дуже виразне, тьмяне.
У порожнині очного яблука знаходиться кришталик. Це двоопуклої лінзи, яка здатна міняти свою поверхню. Завдяки йому тварина бачить добре і далекі предмети, і ті, що знаходяться перед нею. З віком кришталик стає менш еластичним, здатність акомодації знижується. Між кришталиком і сітківкою знаходиться склоподібне тіло. На 98% воно складається з води. Склоподібне тіло зберігає форму очі, бере участь в обмінних процесах, сприяє його тонусу. Воно сприяє проведенню світла. Зоровий апарат складається не тільки з очного яблука, але і з додаткових органів, які забезпечують хорошу роботу очі.
Від механічних ушкоджень очей захищають повіки. Їх два: верхнє і нижнє. Зсередини вони покриті слизовою оболонкою, кон'юнктивіт.
У внутрішньому куті розташовується мигательная перетинка.
Зволожує і усуває з ока корови сторонні частинки слізний апарат. Він виділяє слізну рідину, яка складається з води і лізоциму. Лізоцим – це фермент, що володіє антибактеріальним ефектом.
Якщо у людини діапазон чутливості вух становить від 20 до 20 000 Герц, то у худоби – від 23 до 35 000 Гц. Це означає, що тварини чують ті ж самі низькі звуки, що й ми, але вони чутливіші до високих частот (можуть навіть чути ультразвук летючих мишей). Гроза їх не турбує, адже ці звуки низькі, але дзвін протипожежної сигналізації їх лякає. Відтак потрібно знати, що корови мають дуже тонкий слух. Саме через це голландські фахівці не радять встановлювати в корівнику радіо.
Корови також добре розпізнають в якому настрої їхній доглядач. Якщо у нього стрес або він злий, це позначається на його голосі, і тварини це відчувають. Між собою корови «спілкуються» мовою тіла. Домінантна корова має лише трохи потримати нахилену голову перед іншою, аби попередити її, щоб трималася подалі. Тому важливо вивчити або принаймні приділяти увагу цій мові тіла корів, аби зрозуміти тварин і уникати небезпечних ситуацій.
Джерела
file:///C:/Users/Home/Downloads/Fzol_analzVND_Lobanova-1.pdf
https://uk.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/uk/PDF/pcux_vidchyt.pdf
https://ru.osvita.ua/vnz/reports/psychology/9871/
https://uk.wonder-pet.net/11731868-vision-in-the-horse#:~:text=%D0%A3%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%87%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D1%83,%D0%B2%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%2060%20%C2%B0.
https://junkstore.com.ua/ochi-korovi-i-bika-budova-organu-zoru-u-vrh/
https://studfile.net/preview/9732800/page:8/
https://agroexpert.ua/uroky-komunikatsii-z-korovamy/#:~:text=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%86%D0%B5%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8,%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%87%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D1%83%D0%BA%20%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%B9).