семестр 2 / Бендик ср 20
.docxБендик К.Ю. 2 курс 4 група ФВМ
Самостійна робота 20 Фізіологія лактації самок тварин різних видів
Мета роботи: З‘ясувати особливості лактаційних процесів у самок тварин різних видів.
Молочна залоза свині складається з 5-7 пар часток, за добу може виділити до 6 - 10 кг молока. Основні гормони, що регулюють утворення молока у свиноматок - пролактин передньої долі гіпофіза, гідрокортизон і кортикостерон наднирників, а також інсулін підшлункової залози. Смоктання поросят примусово рефлекторний стимулятор для виділення молока. При смоктанні перший імпульс передається на задню частку гіпофіза, який виділяє окситоцин, він потрапляє в молочні залози і викликає скорочення міоепітальних клітин альвеол і кінцевих відділів залоз. Кожне смоктання має дві фази. У першу, тривалістю 18-20 с, порося обхоплює сосок ротом, масажує залозу, потім на 2-3 з завмирає. У другу фазу молоко висмоктується з соскового каналу. На початку лактації виділяється молозиво, поступово протягом 4-5 днів хімічний склад молозива змінюється і наближається до складу молока. Молозиво містить 33-22% сухої речовини, 7-10% жиру, 19-7% білка (до 33% його припадає на гамма-глобуліни), 2,5-4,6% лактози. 0,05-0,10% кальцію, 0,11-0,14% фосфору, вітаміни (крім D, Е і С), в 1 кг молозива міститься 1640 ккал обмінної енергії, або 6,9 МДж. Лактаційний період свиноматки визначається строком відлучення поросят. Кількість молока, що виділяється свиноматкою за лактацію, залежить від індивідуальних особливостей, породи та походження, віку тварини, кількості поросят під маткою і їх життєздатності. Здоровий і сильний приплід висмоктує все молоко з молочної залози, стимулює його секрецію, слабкий - висмоктує молоко не повністю, що зменшує молочність свиноматок. Протягом лактації свиноматка виділяє молоко нерівномірно. Найбільша кількість молока виділяється протягом перших трьох тижнів - близько 60% від загальної кількості. До 30-го дня після опоросу йде зниження молочності. До цього часу поросята вже можуть отримувати відсутню кількість поживних речовин за рахунок підгодівлі.
Труднощі з доїнням свиней
Свиняче молоко не вважається придатним для споживання людиною або комерційного виробництва з ряду причин. Вважається, що свиней важко доїти. Сама свиноматка неохоче доїться, може не співпрацювати або налякатися присутності людини, а лактуючі свині можуть бути досить агресивними. Свиноматки мають від 8 до 16 маленьких сосків, кожна з яких дає мало молока протягом короткого часу. Час доїння свині може становити близько п'ятнадцяти секунд порівняно з десятьма хвилинами для корови .
Свиноматка може давати лише 13 фунтів молока на день порівняно з продуктивністю корови в 65 фунтів. (Виробництво було оцінено за допомогою системи зважування поросят до і після підсмоктування.) Крім того, жоден існуючий доїльний апарат не призначений для прикріплення приблизно до десятка сосків і витягування молока протягом 15 секунд. Нарешті, свині, на відміну від корів, не можуть завагітніти під час лактації, що робить операцію на молоці ще менш життєздатною.
Дайте визначення лактогенезу і лактопоезу.
лактогенез це стадія початку грудного вигодовування, що означає кінець диференціації тканин грудей. Таким чином, залози починають з виділення молока завдяки процесу, тонко організованому ферментами та гормонами з регуляторними функціями, такими як пролактин, соматотропія, плацентарний лактоген, кортикостероїди тощо.
Лактопоез — це процес підтримання лактації. Її тривалість коливається від 5 до 24 міс. Процес лактопоезу підтримується годуванням грудьми шляхом нейрогормональних рефлексів під час ссання. Рефлекторна дуга починається в чутливих рецепторах сосків і ареол, звідки спинномозковим шляхом сигнал потрапляє в гіпоталамус. У гіпоталамусі запускається продукція октапептидів (в основному окситоцину), адено- і позагіпофізарних гормонів, які підтримують лактацію. Після закінчення грудного вигодовування епітеліальні клітини залозистого апарату проходять стадію зворотного розвитку, аж до часткового руйнування альвеол. У жінок, які не годували грудьми, частки можуть зберігатися, тому що процес зворотного розвитку залишається незавершеним.
У корови чи кобили молоко має більший поверхневий натяг, але меншу в'язкість?
Поверхневий натяг молока незбираного при 20 ºС складає близько 44∙10-3 Н/м. Поверхневий натяг свіжонадоєного молока дещо вищий, ніж після його зберігання, що пояснюють зміною колоїдного стану білків. Показники в’язкості і поверхневого натягу молока кобил у перші дні лактації вищі, ніж наступні. Порівняно з коров’ячим, молоко кобил має підвищений поверхневий натяг (66 дн/см проти 49 дн/см ) і знижену в’язкість (1,57 проти 1,8).
Джерела
http://surl.li/bxwyf
http://surl.li/bxwyh
http://surl.li/bxwyz
https://www.wikiwand.com/en/Pig_milk
http://surl.li/bxwzh