семестр 2 / Бендик К.Ю.ср 17

Бендик К.Ю. 2 курс 4 група ФВМ

Самостійна робота 17. Роль печінки у обміні речовин. Особливості обміну жирів і вуглеводів у жуйних. Взаємозв’язок обміну сполук нітрогену, ліпідів і вуглеводів.

Мета роботи: Ознайомитися з роллю печінки в обміні речовин. З'ясувати особливості обміну білка, жирів і вуглеводів у жуйних. Вивчити, в чому полягає взаємозв’язок обміну сполук нітрогену, ліпідів і вуглеводів.

Роль печінки в обміні речовин

Печінка займає центральне місце в обміні речовин організму. Особливість анатомічного розташування і зв'язку з іншими органами, дозволяє печінці брати участь у всіх видах обміну речовин. Печінка постачається кров'ю печінковою артерією і ворітною веною, які в ній утворюють велику капілярну мережу, отже, всі речовини надходять в організм разом з їжею, після їх всмоктування в кров розподіляються печінкою по всьому організму.

Найважливіші функції печінки:

1. синтетична - відбувається перетворення поживних речовин в такі форми, які можуть бути використані іншими тканинами: білки плазми крові (альбумін, глобуліни, фібриноген, протромбін); група білків беруть участь в транспорті ліпідів; гормонів; вітамінів; мікроелементи (трансферин, церрулоплазміна - переносники іонів міді)

У печінці синтезується глюкоза, глікоген, нейтральні жири, кетонові тіла. Активно синтезуються небілкові азотисті сполуки: коферменти, креатин, глутатіон, нікотинова кислота, пуринові і піримідинові підстави, порфірини. Відбувається біосинтез сечовини, сечової кислоти.

2. У печінки може депонуватись глікоген, жиророзчинні вітаміни (А, D, Е, К), деякі водорозчинні вітаміни (В1, В2, В12), мікроелементи.

3. травна - пов'язана з утворенням і секретуванням жовчі і жовчних кислот.

4. виділення (екскреторна) - пов'язана з утворенням спеціально рідкого екскрету - жовчі. Разом з жовчю з клітин видаляються надлишки холестерину, жовчні кислоти, продукти розпаду гема, інактивовані вітаміни і гормони, знешкоджені токсичні речовини, вода.

5. знешкоджуюча функція - у печінці знешкоджуються токсичні метаболіти обміну речовин (аміак, крезол, фенол, скатол, індол, білірубін).

Особливості білкового обміну у жуйних

Особливість обмінних процесів у жуйних визначається специфікою симбіотичного травлення. Біля 60% нітрогену корму перетравлюється у передшлунках за участю ферментів мікрофлори. При цьому надходження амінокислот в організм з кишок здійснюється із трьох джерел: а) білки, пептиди і амінокислоти корму, що пройшли передшлунки без деградації; б) білок, пептиди та амінокислоти мікробіального походження; в) ендогенний білок.

У жуйних тварин в рубці синтезується мікробіальний білок за участю амоніаку, який утворюється при розпаді білків корму і амінокислот під дією мікробіальних ферментів та у тканинах організму при дезамінуванні амінокислот. Синтез сечовини з амоніаку в печінці, його руміно-гепатична циркуляція (через глутамін) і реутилізація мікрофлорою і тканинами – це ще одна ланка в ланцюзі особливостей метаболізму азоту в жуйних.

Бактерії – головний постачальник ферментів для гідролізу білка в рубці. Крім бактерій велике значення у процесах гідролізу і синтезу білка в рубці мають інфузорії. Вони живляться вільними амінокислотами рубцевого вмісту, а також поглинають бактерії і перетравлюють їх білки у білки власного тіла, які за біологічною цінністю переважають білки бактерій і досягають 86-91% перетравлюваності, проти 79-82% перетравлюваності для бактеріальних білків. Інфузорії здатні синтезувати незамінні амінокислоти, які забезпечують тварину повноцінним білком.

Роль печінки тп інших органів в обміні вуглеводів

Надзвичайно важливу роль в обміні вуглеводів виконує печінка. Із глюкози, що надійшла з кров’ю до печінки, синтезується глікоген. Цей процес носить назву глікогенезу. В печінці можливе утворення вуглеводів із продуктів їх розщеплення (ПВК і молочної кислот), а також продуктів розщеплення жирів (гліцерину) і білків (кетокислот) за участю гормонів глюкокортикоїдів, що отримало назву глюконеогенезу.

Глікогенез, глікогеноліз і глюконеогенез – тісно взаємопов’язані і інтенсивно протікаючи в печінці, забезпечують оптимальний рівень цукру у крові.

Поряд з печінкою велике значення в обміні вуглеводів має м’язова тканина. М’язи поглинають із крові значну кількість глюкози. В м’язах як і в печінці, синтезується глікоген, який є одним з джерел енергії м’язового скорочення. При розщепленні глікогену в період інтенсивного скорочення м’язу утворюється ПВК і молочна кислоти. Частина молочної кислоти надходить у кров і переноситься до інших органів, зокрема до печінки, де вона використовується для ресинтезу глікогену.

Нервова тканина забезпечується енергією виключно за рахунок окиснення глюкози. Головний мозок споживає біля 70% глюкози, що надходить з печінки в кров. Зменшення надходження до мозку глюкози супроводжується зміною обмінних процесів у нервовій тканині й порушенням функцій мозку.

Роль печінки в обміні ліпідів

Печінка займає центральне положення в обміні ліпідів. Серед багатьох метаболічних функцій печінки виділяють синтез ліпідів і утворення різних ліпопротеїдів, синтез кетонових тіл. Крім того з печінкою тісно пов`язане розщеплення ліпідів в органах травлення тварин, транспорт жирних кислот через мембрани ентероцитів, тощо.

Печінка синтезує ліпопротеїди, використовуючи для цього довголанцюгові жирні кислоти, фосфоліпіди, холестерол та амінокислоти. Основна функція ліпопротеїдів – транспорт ліпідів у периферичні тканини: – нирки, молочну залозу, скелетні м’язи. Головну роль виконує печінка і в синтезі холестеролу та його похідних. В печінці щодобово синтезується близько 5% жирних кислот організму.

Специфіка обміну ліпідів у жуйних тварин пов’язана з особливістю будови та функції їх складного шлунку. В передшлунках і, зокрема, у рубці мають місце процеси ліполізу і ліпогенезу за участю мікрофлори, а також гідрогенізація та синтез як вищих, так і нижчих жирних кислот, ферментація гліцерину, всмоктування продуктів ліпідного обміну в кров тощо.

Мікрофлора передшлунків здатна синтезувати для власного тіла ліпіди з ліпідних і не ліпідних джерел корму. Внаслідок мікробної ферментації клітковини і інших вуглеводів утворюються леткі жирні кислоти – оцтова, масляна, пропіонова. Оцтова кислота використовується тканиною молочної залози для синтезу жиру молока. Масляна кислота є попередником кетонових тіл, а пропіонова використовується печінкою у процесах глюконеогенезу.

Обміни білків, жирів і вуглеводів взаємозв'язані. Відхилення від норми обміну однієї з речовин тягне за собою осушення обміну інших речовин. Наприклад, при розладі вуглеводів продукти їх неповного розпаду порушують обмін білків і жирів, розщеплення яких теж відбувається не до кінця, з утворенням речовин, що отруюють організм. Надлишок жиру в організмі відкладається у вигляді запасів під шкірою в жировій клітковині, у сальнику, що покриває органи черевної порожнини, і в деяких інших органах. Жирова тканина захищає організм від пошкоджень, служить тепло-ізолятором.

Джерела

https://uchebnik-online.net/book/828-fiziologiya-silskogospodarskix-tvarin-navchalnij-posibnik-naumenko-v-v-dyachinskij-a-s-demchenko-v-yu-derevyanko-i-d/12-rozdil-5-obmin-rechovin.html

https://studfile.net/preview/5723068/page:16/

http://um.co.ua/8/8-18/8-180275.html

https://biohim.pdmu.edu.ua/storage/common/docs/3vwsrEXTizsBNey94eLlhvqTGNZNaRdwLNUyzxkN.pdf

https://lifelib.info/biochemistry/teacher/13.html

https://studfile.net/preview/5081488/page:14/