семестр 2 / Бендик К.Ю. ср 21

Бендик К.Ю. 2 курс 4 група ФВМ

Самостійна робота 21. Вища нервова діяльність тварин

Мета роботи: закріпити знання про вищу нервову діяльність 

Сон

Сон — це періодичний функціональний стан організму людини та тварин, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники. Під час сну підвищується рівень анаболічних процесів та знижується катаболізм.

Безпосередньо перед сном наступає стан сонливості, зниження активності мозку, для якого характерні:

• зниження рівня свідомості;

• позіхання;

• пониження чутливості сенсорних систем;

• зменшення частоти серцевих скорочень;

• зниження секреторної діяльності залоз

Розрізняють природний і штучний сон. Природний сон настає без помітних сторонніх впливів. До нього належать добовий сон та сплячка тварин. Штучний сон викликається наркотичними речовинами індукційним електричним струмом та гіпнозом. Коні, корови, вівці, кози сплять 7–8 разів на добу. Тривалість добового сну становить у середньому 6 год.

У перші години глибина сну максимальна, а потім поступово зменшується. Більшість тварин сплять у лежачому положенні. Коні, як правило, сплять стоячи. Птахи сплять сидячи на жердинах, гілках без затрати м’язової енергії завдяки наявності сухожильного механізму згинання пальців.

Сон у тварин багато в чому залежить від навколишнього оточення. Сторонні шуми, порушення розпорядку дня на фермі зменшують тривалість сну та його глибину.

Сон тварини спрямований на запобігання виснаження і руйнування нейронів, на збереження діяльності мозку.

У розвитку сну бере участь і стовбурова частина головного мозку. Під час сну різко загальмовуються симпатичні та збуджуються парасимпатичні ядра підгорбкової області.

Введення ацетилхоліну у відповідні ділянки лімбічної системи та ретикулярної формації викликає сон.

Виникнення в корі головного мозку вогнищ збудження перешкоджають іррадіації гальмування і, навпаки, відсутність вогнищ збудження сприяє появі і поширенню цього процесу. Сон швидко настає в умовах темноти та тиші.

Нейроанатомія сну

Мозок має скупчення нейронів, порушення яких викликає розвиток сну (гіпногенні центри). Виділяють такі структури:

• Структури, що забезпечують розвиток повільного сну :

• Передні відділи гіпоталамуса (преоптичні ядра)

• Неспецифічні ядра таламуса

• Ядра шову (містять гальмівної медіатор серотонін)

• Гальмівний центр Моруцці (середня частина мосту)

• Центри швидкого сну:

• Блакитна пляма

• Вестибулярні ядра довгастого мозку

• Верхні горбки середнього мозку

• Ретикулярна формація середнього мозку

• Центри, що регулюють цикл сну:

• Блакитна пляма (стимуляція призводить до пробудження)

• Окремі ділянки кори головного мозку

Найбільш ранньою теорією сну є гуморальна. Згідно з цією теорією внаслідок життєдіяльності організму утворюються продукти обміну — вуглекислота, молочна кислота, які, діючи на нервові клітини, викликають сон.

Теорію центра сну висунув Економо, досліджуючи головний мозок людей, що померли від летаргічного енцефаліту. Вважається, що на межі між проміжним і середнім мозком існує скупчення нейронів, збудження яких викликає сонливий стан.

Теорія сну І. П. Павлова. У процесі вироблення умовних рефлексів було відмічено, що в деяких собак наставав сонливий стан, з дальшим переходом у сон. Узагальнивши численні спостереження, І. П. Павлов дійшов висновку, що сон розпочинається з появи гальмування, яке поступово захоплює все більші ділянки кори і навіть підкорові утворення.

Отже, павловська теорія сну включає два положення: по-перше, сон — гальмівний процес, по-друге, — розвиток сну пов’язаний з активним процесом іррадіаційного гальмування.

Гіпноз

Гіпноз – частковий сон, викликаний штучно. В його основі лежить процес іррадіації гальмування (Іррадіація - поширення процесу збудження чи гальмування у центральній нервовій системі).

Однак при гіпнозі, на відміну від сну, гальмування поширюється не на всю кору, а тільки на відповідні ділянки. У більшості випадків гальмування охоплює рухові області кори, викликаючи нерухомість. Такий стан іноді спостерігається у деяких тварин при появі ворога (напр. техаська коза, опосум).

Гіпнотичний стан розвивається після впливу на організм повторюваних, здебільшого слабких звукових, світлових, тактильних та інших подразників. У результаті взаємної індукції відбувається посилення збудження в одних ділянках кори та посилення гальмування в інших.

Гіпнотичний стан легше виникає у тварин з функціонально ослабленими нервовими клітинами головного мозку.

Розвиток гіпнотичного сну включає три стадії:

1. стан крайнього збудження (скорочення м’язів, особливо розгиначів);

2. воскова гнучкість, тобто збереження твариною наданої їй пози;

3. гіпноз настільки глибокий, що починають сприйматися навіяні ілюзії, виконуються певні дії.

Ізольовані центри збудження можуть виникати не тільки при гіпнозі, а й при природному сні, являючи собою «сторожові пункти».

Застосування гіпнозу до тварин

У птахів, жаб і деяких ссавців (кролів) стан гіпнозу досягається швидким енергійним перевертанням тварин на спину з утриманням їх у такому положенні 20–30 с.

Явища, подібні гіпнозу, простежуються і у природному середовищі: заціпеніння зайців чи ланей у світлі автомобільних фар чи “рефлекс паралічу”, який проявляється у тому, що дрібна тварина не може своєчасно утекти від ворога: наприклад, миша “кам'яніє” з широко розкритими очима перед головою змії (досить часто використовується у мультиках), птах - між лап кішки, котра її впіймала. Це явище носить назву акінезії.

Отже, в усьому тваринному світі, маємо загальний гальмівний рефлекс, що розвивається за умов раптових подразнень, вражаючих міміко-соматичну сферу. Хоча цей рефлекс спричиняє в окремих випадках загибель індивіда, проте, він є захисним, отже й корисним.

Джерела

https://studfile.net

https://uk.wikipedia.org

http://bukvar.su/psihologija/page,2,83165-Gipnoz-u-zhivotnyh-i-cheloveka.html

https://pidru4niki.com/1420112659857/meditsina/fiziologiya_snu

http://ukrefs.com.ua/print:page,1,83165-Gipnoz-u-zhivotnyh-i-cheloveka.html

https://www.youtube.com/watch?v=F6d_SQHLOZQ

https://osvita.ua/vnz/reports/biolog/22754/

https://www.youtube.com/watch?v=FDNTMCjw4Jc

https://www.youtube.com/watch?v=S0JGpQWRImk

https://www.youtube.com/watch?v=lFQKBkMsxIk

https://m.youtube.com/watch?v=2zZFOC3m7js

https://m.youtube.com/watch?v=F6d_SQHLOZQ

https://m.youtube.com/watch?v=W4zIwPZ1ygM