семестр 2 / Бендик К.Ю. ср 15
.docxБендик К.Ю. 2 курс 4 група ФВМ
Самостійна робота № 15 . Гемодинаміка у тварин.
Мета роботи: З‘ясувати закономірності кровообігу та його регуляції.
Вели́ке ко́ло кровоо́бігу — це шлях крові від лівого шлуночка до правого передсердя. Час колообігу крові в ньому становить 20-25 секунд.
Під час скорочення лівого шлуночка насичена киснем артеріальна кров виштовхується в аорту. З аорти кров рухається по артеріях, які, віддаляючись від серця, розгалужуються й переходять у капіляри.
Через тонкі стінки капілярів кров віддає поживні речовини й O2 у міжклітинну рідину, а продукти життєдіяльності клітин і CO2 із міжклітинної рідини потрапляють у кров. З капілярів венозна кров рухається по дрібних венах, що зливаються в більші вени і впадають у нижню і верхню порожнисті вени. Порожнисті вени приносять кров від тулуба, нижніх кінцівок, органів черевної порожнини, голови, шиї, рук у праве передсердя, де закінчується велике коло кровообігу.
Велике коло кровообігу починається від лівого шлуночка, з якого кров надходить в аорту. З аорти через систему артерій кров несеться в капіляри органів і тканин усього тіла. Від органів і тканин кров відтікає по венах і через дві порожнисті вени — верхню і нижню вени вливається в праве передсердя, передній шлуночок.
Мале́ ко́ло кровоо́бігу — шлях крові від правого шлуночка до лівого передсердя.
Венозна, бідна на кисень, кров потрапляє у праву частину серця. Скорочуючись, правий шлуночок, викидає її в легеневу артерію. Двома гілками, на які ділиться легенева артерія, ця кров тече до легень. Там гілки легеневої артерії, розділяючись на дедалі дрібніші артерії, переходить у капіляри, що густо обплітають численні легеневі пухирці (альвеоли), у яких є повітря. Коли кров тече легеневими капілярами, до неї надходить кисень. Одночасно вуглекислий газ із крові переходить у повітря, що заповнює легені, тобто в капілярах легень венозна кров стає збагаченою на кисень — артеріальною. Потім вона збирається у вени, які, зливаючись одна з одною, утворюють чотири легеневі вени, які впадають у ліве передсердя.
Мале коло кровообігу починається легеневим стовбуром, що відходить від правого шлуночка. По ньому кров доставляється в систему легеневих капілярів. Від легень артеріальна кров відтікає по чотирьох венах, що впадає в ліве передсердя. Тут закінчується мале коло кровообігу.
По всіх артеріях малого кола кровообігу тече кров, не насичена киснем (венозна кров), а по венах — насичена киснем (артеріальна). Це відрізняє мале коло кровообігу від великого.
Мале коло кровообігу. Синім показана венозна кров, червноим — артеріальна
Розвиток
У плода мале коло практично не функціонує, бо кисень надходить не з легень, а з материнського організму через плаценту й пупкову вену. Кров з правого передсердя йде не до правого шлуночка, а перенаправляється прямо в ліве передсердя через овальний отвір у міжпередсердній перегородці (на його місці потім утворюються овальні ямки). Та кров, що таки потрапила до правого шлуночка і легеневого стовбура, перенаправляється в аорту через Боталлову протоку, що сполучує місце біфуркації стовбура з дугою аорти.
Кров'яний тиск — тиск, який кров справляє на стінки кровоносних судин, або, інакше кажучи, перевищення тиску рідини в кровоносній системі над атмосферним тиском. Це один з найважливіших параметрів, що характеризує роботу кровоносної системи.
Кров'яний тиск вимірюють за допомогою широкої стрічки, яку називають манжетою і вдягають на передпліччя. Повітря напомповують в середину манжети. Вимірюють тоді, коли повітря виходить з манжети. Представляють у вигляді одного числа над другим числом (n1/n2).
Верхнє число є більшим за значенням, його називають систолічним тиском. Це тиск у кровоносних судинах в момент, коли серце виштовхує кров.
Нижнє число є меншим за значенням, називають його діастолічним тиском. Це тиск у кровоносних судинах у момент, коли серце відпочиває між ударами.
Механізми регуляції кров'яного тиску
Артеріальний тиск залежить від сили скорочень серця, еластичності артерій і головним чином опору, який надають струму крові периферичні судини - артериоли і капіляри, а також від властивостей крові - її в'язкості, що визначає внутрішній опір, і від її кількості в організмі (об'єму циркулюючої крові).
У основі механізму саморегулювання кров'яного тиску лежить взаємодія двох протилежних впливів - прессорних і депрессорних.
Прессорние впливу виражаються збільшенням хвилинного кровотока за рахунок учащения серцевих скорочень, збільшення об'єму циркулюючої крові і підвищення периферичного опору внаслідок звуження судин.
Депрессорние впливу супроводяться зменшенням хвилинного кровотока і об'єму крові і зниженням периферичного опору за рахунок розширення судин.
Своєрідною формою регуляції кров'яного тиску є перерозподіл регіонарного кровотоку, при якому збільшення кровопостачання окремих життєво важливих органів (серця, легких, головного мозку) досягається за рахунок короткочасного зменшення кількості крові, що доставляється в інші, менш важливі в даний момент органи або тканини.
Важлива роль в процесах саморегулювання кров'яного тиску належить судинним барорецепторам, розташованим в стінках кровоносних судин. Особливо великі скупчення їх є в області аорти, каротидному синусі, судинах серця, мозку і т.д. Збудження від рецепторов по афферентним нервовим волокнах поступає до судинно-рухового центру довгастого мозку. Потім імпульси прямують до кровоносних судин, спричиняючи зміну тонусу судинної стінки і таким чином величини периферичного опору струму крові. Одночасно змінюється і діяльність серця. Внаслідок цих впливів кров'яний тиск повертається до нормального рівня.
Загальний контроль за регуляцією кров'яного тиску здійснюється нервовою системою, зокрема вегетативною. Особлива роль належить гормональним впливам з боку гіпофіза, наднирників, бруньок, щитовидної залози.
Джерела
https://www.researchgate.net/publication/317233826_Fiziologia_krovoobigu
https://phc-pl.com.ua/prosto-pro-skladne-rukh-krovi-v-orhanizmi-lyudyny.html
https://www.wikiwand.com/
http://ibib.ltd.ua/regulyatsiya-krovyanogo-tisku-vikova-anatomiya-i-fiziologiya-t-2-oporno-ruhova-i.html
https://empendium.com/ua/manual/chapter/B72.I.A.2.
http://medmat.pp.ua/11/89977.html