семестр 1 / Бендик К.Ю. 4 група 2 курс ср 7

Бендик К.Ю. 4 група 2 курс

Факультет ветеринарної медицини 211

Особливості травлення у однокамерному шлунку сільськогосподарських тварин різних видів

Травлення у свиней.

Шлунок має 4 зони:

-стравохідна - не має залоз,

- кардіальна - має залози, що виробляють секрет лужної реакції, в якому міститься слиз і невелика кількість пепсиногену. У початковій ділянці цієї зони є виступ – дивертикул

-фундальна зона виробляє сік кислої реакції, багатий пепсином, хімозином і соляною кислотою;

-пілорична зона - виробляє сік нейтральної реакції, в якому міститься фермент пепсин.

Корм у шлунку розміщується горизонтальними шарами. Спочатку заповнюються нижні зони - пілорична і фундальна, потім кардіальна. Кислий шлунковий сік просочує корм знизу вверх. За годину після годівля він змочує лише нижні шари, а через 5 годин решту. Тому в перші години після годівлі у свиней проходить змішана фаза травлення: у дивертикулі і верхній частині кардіальної зони проходить розщеплення крохмалю амілазою слини, а в нижній зонах відбувається перетравлення білків пепсином і хімозином. У результаті розщеплення вуглеводів утворюються мальтоза, глюкоза і частково продукти бактеріальної ферментації - молочна, масляна, оцтова кислоти і гази.

По мірі просочування вмісту кислим шлунковим соком розщеплення вуглеводів загальмовується і починають домінувати протеолітичні процеси. Величина рН середовища змішаного вмісту у пік травлення коливається у межах 2,5- 3,0, вмісту верхньої частини кардіальної зони і дивертикулу - 6,0-7,0.

Шлунковий сік виділяється у невеликих кількостях, частіше кардіальними залозами, навіть при повній відсутності корму у шлунку. Прийом корму різко підсилює постійне соковідділення. Загальна кількість шлункового соку, який виділяється за добу залежить від частоти годування тварин і характеру корму. У середньому за одне годування стандартною, помірною вологою кормосумішей у підсвинків виділяється 1,5-2 літри соку, тобто 4,5-6 літрів за добу при трьохразовому годуванні. Включення у раціон комбінованого силосу, коренеплодів, дріжджових кормів стимулює секрецію.

Концентрація хлористоводневої кислоти у шлунку свиней вище, ніж у травоїдних, але нижче ніж у м'ясоїдних, причому дві третіх її знаходиться у зв'язаній формі. рН середовища чистого шлункового соку складає 0,7-1,8.

Травлення у шлунку кроля. Шлунок кролика однокамерний, стравохідно-кишкового типу. У слизовій оболонці залози містяться у основному головні клітини, хлористоводнева кислота практично відсутня, рН середовища 6,2—6,4.

Кролики - тварини як правило травоїдні. Травлення клітковини здійснюється шляхом бродіння, яке відбувається у їхній сліпій кишці, малоефективне через низьку абсорбцію продуктів ферментації. Це компенсується шляхом капрофагії, тобто поїдання власних фекалій. У кроликів, як у інших гризунів, у сліпій кишці, крім звичайного твердого калу, формується особливого типу фекалії (більш м'які, світлі і крупні), котрі тварини не виділяють, а ковтає прямо з анального отвору. У шлунку м'який кал не змішується з кормом, знаходяться окремо у вигляді котишків у сліпому мішку. Покриті оболонкою, яка складається з мікроорганізмів, які перемішані з неперетравленими рослинними клітинами, м'який фекал піддається у шлунку бродінню уподовж декількох годин. Основні продукти бродіння - леткі жирні кислоти та молочна кислота - засвоюються організмом. Виключення природної копрофагії знижує перетравлення целюлози і утилізації білків. У шлунковому вмісті за цих умов знаходиться менше сухої речовини.

Шлунковий сік у кроликів виділяється постійно, оскільки шлунок практично не буває порожнім. Загальна кількість соку за добу складає 75-150 мл. Чистий сік з ізольованого шлунку донної частини має рН середовища 0,7-1,2, містить пепсиноген і хлористоводневу кислоту 0,20-0,35%, в основному вільну. Величина рН змішаного вмісту шлунку коливається у межах 2,2-2,5 одиниць.

При традиційному годуванні кролів грубими, соковитими і концентрованими кормами половина вмісту шлунку перетравлюється і евакуюється у кишечнику у середньому за 4-6 годин.

Травлення у коней. Стравохід впадає у шлунок косо, у місці впадання утворюється кардіальний сфінктер, який складається з двох м'язових петель. Петлі стискаються тим дужче, чим більше наповнений шлунок. Тому акт блювання і виходу газів зі шлунка при його переповненні практично виключені.

У шлунок надходять порції корму, звичайно добре подрібнені і змочені слиною, тобто які мають кашоподібну консистенцію. Нові поступаючі порції нашаровуються на залишковий вміст шлунку вздовж великої кривизни, заповнюють фундальний відділ, частина пілоричного відділу, а потім і сліпий мішок.

Впорядковане, пошарове розміщення корму, наявність великої беззалозистої зони, відносно слабка моторика створюють умови, за яких шлунковий сік не може достатньо швидко просочити всі шари вмісту. Тому рН середовища вмісту у різних шарах і зонах шлунка суттєво коливається від 1,5 до 4,3, а в ділянці сліпого мішку від 6,0 до 6,5. Розм'якшенню вмісту мало сприяє і вода, яка споживається тваринами і при відносно пустому і при помірно наповненому шлунку вона надходить у пілоричну частину і швидко у кишечнику.

Просочений слиною корм, який потрапляє у ділянку сліпого мішка, піддається впливу шлункової мікрофлори, яка живе тут, лактобацили, стрептококи і дріжджові грибки. Кінцевими продуктами бродіння є молочна кислота, у невеликій кількості оцтова, масляна кислоти і гази - Н2 і СО2. У шлунку коня клітковина не розщеплюється у зв'язку з відсутністю целюлозолітичної мікрофлори.

Травлення у шлунку коня проходять подібно як у свиней. Спочатку змішане травлення, а через 2-3 години амілолітичні процеси пригальмовуються. Вони підсилюються знов при заповненні сліпого мішку новими порціями корму.

Шлунковий сік, який містить ферменти пепсиноген і шлункову ліпазу, виділяється залозами фундальної та пілоричної зон шлунку. Окладові клітини, які виробляють хлоридну кислоту, містяться тільки у основних залоз. Загальна концентрація хлоридної кислоти у шлунку коней нижча, ніж у м'ясоїдних і всеїдних 0,12- 0,22%. Приблизно половина цієї кількості знаходиться у зв'язаній формі.