4 курс 1 семестр / єгоров / тема 1.2
.docxКонтрольні питання до теми №1.2
Для чого призначені системи первинної інформації літака?
Які існують засоби визначення первинної інформації?
Чим відрізняється прилад від датчика та сигналізатора?
Поясніть як створюється у пілота інформаційна модель польоту?
Во многом благодаря представляемой бортовыми информационными системами информации у пилотов создается мысленная информационная модель полета (ИМП), с которой они работают в ходе своей деятельности. ИМП формируется у пилота на основании ощущений от внешней среды (в том числе, на основании наблюдения за окружающей обстановкой), всех поступающих данных от многих систем ЛА, сообщений с земли, от других членов экипажа, от экипажей других ЛА, находящихся поблизости. Чем точнее эта модель, тем точнее пилот может выдерживать требуемый режим полета.
Які існують чотири основні складові інформаційної моделі польоту?
Можно выделить 4 основных составляющих ИМП, каждая из которых включает несколько элементов:
- пространственное положение ЛА, включая параметры полета – скорость, высоту, вертикальную скорость, направление движения, положение относительно поверхности земли, перегрузку, заданную траекторию и отклонения от нее, возможности ЛА;
- географическое местоположение, включая географическое место собственного ЛА, его положение и ориентация относительно других ЛА, аэропортов, населенных пунктов, поворотных пунктов маршрута, точек изменения профиля полета, взлетно-посадочных и рулежных полос, навигационных ориентиров;
- окружающие условия, включая температуру, видимость, прогнозируемую погоду, обледенение, положение солнца, турбулентность атмосферы, силу и направление ветра, области пространства, которых следует избегать, степень безопасности полета;
- состояние и режимы работы систем ЛА, в том числе исправность систем, запас топлива, время и дальность полета при этом запасе топлива, конфигурацию ЛА, текущие настройки систем, радиосредств, высотомера, режимы работы систем, их состояние, влияние имеющихся неисправностей на работу систем и безопасность полета.
Поясніть основні завдання бортової інформаційної системи.
Задачей информационных систем является не просто передача данных пилоту, а предварительная обработка этих данных, превращение их в полезную информацию. А для этого при проектировании БИС нужно учитывать, что и когда требуется пилоту.
У польоті БІКС (бортова інформаційно-керуюча система) зайнята безперервним вирішенням двох основних задач: навігаційної - управління та стабілізація становища центру мас ПС на заданій траєкторії в подовжній і бічний площинах руху; пілотажної - управління і стабілізація певного кутового положення ПС щодо напрямів меридіану, істинної геоцентричної вертикалі місця знаходження літального апарату, а також - вектора швидкості набігаючого потоку повітря.
Вирішення обох завдань неможливо без застосування приладових засобів: датчиків, систем, що входять до складу єдиного бортового комплексу навігаційно-пілотажного обладнання.
Як поділяється склад типового приладного обладнання літака за принципом дії?
Поясніть тенденцію розвитку приладного обладнання в сучасній авіації.
В даний час підвищення точності і надійності роботи бортового приладного обладнання в цілому, окремих його систем і приладів досягається використанням нових конструктивних, технологічних, структурних і алгоритмічних методів. Багато в чому це стало можливим за рахунок широкого впровадження в практику сучасних лазерних, п'єзокерамічних і п'єзоелектричних вимірників, радіоелектронних виробів і цифрової обчислювальної техніки. Побудова нового приладного обладнання базується на використанні наступних основних принципів: 1. Застосування зарезервованих датчиків з цифровими або частотними вихідними сигналами, що сприймають зміну фізичних параметрів польоту (прискорення, швидкість, висота, аеродинамічні кути, кутові швидкості, кути орієнтації в просторі і т.д.), в основі яких лежить використання властивостей напівпровідників, п'єзокерамічних, кварцових, оптоелектронних та інших чутливих елементів. 2. Використання мікропроцесорних обчислювальних пристроїв в якості обчислювачів, що виконують обробку надлишкових сигналів, які надходять від первинних вимірювачів інформації. 3. Застосування лінійних або нелінійних оптимальних алгоритмів обробки, складання програм, що вирішують завдання оптимальної фільтрації і підвищення надійності відображення польотної інформації.