МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Вивчення авіаційної комутаційної апаратури електричних мереж

Виконала: Романець Софія Сергіївна

Перевірив: Захарченко Віктор Панасович

Київ 2022

Лабораторна робота 1

ВИВЧЕННЯ АВІАЦІЙНОЇ КОМУТАЦІЙНОЇ АПАРАТУРИ

ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ

Мета роботи

1. Вивчення призначення, конструкції та принципів роботи авіаційної комутаційної апаратури.

2. Вивчення і дослідження електричних схем і окремих зразків комутаційної апаратури.

Завдання

1. Вивчити призначення, конструкцію і принципи роботи авіаційної комутаційної апаратури.

2. Вивчити та дослідити електричні схеми та окремі зразки комутаційної апаратури (за вказівкою викладача).

Основні теоретичні відомості

Комутаційна апаратура є складовою частиною системи передачі і розподілу електричної енергії на ПС. До комутаційної апаратури (КА) відносяться пристрої, за допомогою яких здійснюють увімкнення, вимкнення і перемикання електричних кіл. За своїм призначенням вона поділяється на апаратуру прямої дії (кнопки, вимикачі, кінцеві вимикачі) і прилади дистанційної дії (реле та інше). Застосування того або іншого типу апаратури визначається величиною струму в комутуючих колах.

Комутаційна апаратура (апаратура керування). До апаратури керування пред’являються, крім загальних вимог, ще і додаткові:

• увімкнення та вимкнення контактів повинно відбуватися практично миттєво;

• повинна забезпечуватися тривала робота при номінальному навантаженні та при десятиразовому перевантаженні протягом заданого часу;

• опір між струмопровідними частинами і корпусом апаратів повинен бути не менше за 2 МОм;

• повинно відпрацьовуватися встановлену кількість увімкнень.

• контактори і реле встановлюються в безпосередній близькості від керованих об,єктів, а кінцеві вимикачі – безпосередньо на їх корпусах.

Кнопки електричних мережах встановлюють за необхідності короткочасно замикати або розмикати електричні кола (рис. 1).

На ПС найчастіше використовуються кнопки типу 5К, 204К, 205К та їх модифікації, які замикають електричні кола тривалістю, що не перевищує 1 хв.

На рис.1 наведено електричні схеми авіаційних кнопок: з нормально розімкненими контактами (а, в); з нормально замкненими контактами (б); кнопки, які перемикають електричні кола (г).

Рис. 1

Кнопка 5К виконана двоконтактною та допускає величину струму до 5 А. Кнопки 204К і 205К триконтактні й розраховані на струм, який досягає величини 20 А. Такі кнопки застосовуються на ПС з енергосистемами постійного і змінного струмів.

Будь-яка кнопка складається (рис. 2) з цоколя 6, корпусу 5, головки кнопки 3, рухомих 1 і нерухомих 7 контактів, поворотної пружини 4 та інших дрібних деталей.

Рухомий контакт 1 закріплений на штоку головки 2, а нерухомі - на цоколі. При натисненні на головку кнопки 2, замикається поворотна пружина 4 і рухомий контакт 1, що має конічну поверхню, з`єднується з нерухомими контактами 7.

Для створення необхідного контактного тиску нерухомі контакти мають пружні властивості.

Рис. 2

Вимикачі і перемикачі призначені для тривалого замикання і розмикання електричних кіл. Бувають нажимні, перекидні та поворотні.

Електричні схеми вимикачів і перемикачів наведені на рис. 3, де а – однополюсний вимикач В-45; б – двополюсний вимикач 2В-45; в – перемикач перекидний однополюсний ПП-45; г– перемикач натискний однополюсний із нейтральним положенням ручки ПН-45; д – щітковий перемикач. Перемикачі і вимикачі з важелем називають однополюсними, двополюсними і т.д..

На відміну від звичайних перекидних нажимні вимикачі або перемикачі після припинення натиснення на важіль управління повертаються у початкове положення.

Поворотні вимикачі та перемикачі комутують електричні кола лише при повороті рукоятки управління. При цьому металева щітка (щітки) перемущуються з одного нерухомого контакту на інший, здійснюючи комутацію електричних кіл.

Рис. 3

Найпростішим за конструкцією є вимикач типу В-45 і перемикач ПП-45 (рис. 4). Перемикач ПП-45 складається з латунного корпусу 8, металевої кришки 6, текстолітової основи 2, нерухомих контактів 1, контактного коромисла 7, металевої ручки 5 з пружиною 4, штифта з ізоляційного матеріалу 3.

Перемикачі виконують ті ж функції, що і вимикачі, але у них в процесі комутації одне коло (або декілька) розривається, а інше замикається.

Рис. 4

У перемикача ПП-45, на відміну від вимикача В-45, на текстолітовій панелі є третя крайня клема 1.

При натисненні на ручку 5 перемикача штифт 3 починає ковзати по коромислу 7 і пружина 4 стискується, а потім накопичена енергія пружини сприяє швидкому і надійному замиканню електричних контактів.

Одночасно із замиканням одних контактів відбувається розмикання інших.

У багатополюсних вимикачів (перемикачів) є декілька контактних коромисел 7, штифтів 3 і пружин 4, які працюють одночасно. При цьому пластмасові штифти з пружинами вставлені в колодку ручки управління.

Кінцеві вимикачі. Широке поширення на ПС отримали кінцеві вимикачі і перемикачі, які вмикаються і вимикаються під дією рухомих частин авіаційних механізмів згідно із заданою програмою. Ці пристрої призначені для автоматичного керування різноманітними механізмами (шасі, посадочні щитки тощо), колами сигналізації, для блокування різних електричних кіл та інше.

Кінцеві вимикачі можуть мати великий і малий хід штоку.

Найбільше поширення серед кінцевих вимикачів з великим ходом штоку отримали кінцеві вимикачі МВШ-2Т. Вимикачі з малим ходом штоку – малогабаритні вимикачі серій ВК-140, КВ-6, КВ-9 і КВ-20, які відносяться до розряду пристроїв миттєвої дії.

Вимикачі серії ВК-140 залежно від схеми виконання контактної системи поділяються на перемикачі, вимикачі і вмикачі.

Перемикачі мають в позначенні число 140, вимикачі – 141, вмикачі – 142. Відповідно забарвлення кришок у них чорного, білого і червоного кольорів. Залежно від способу приєднання проводів до вихідних клем на позначення цих вимикачів вводяться цифри 1 і 2.

Так, при наявності пайки на позначення вводиться цифра 1, а за наявності гвинтового приєднання – цифра 2. Крім цього, залежно від конструкції нажимного пристрою і корпусу в позначення можуть ще вводитися букви або букви з цифрами. Наприклад, ВК-1-140В означає, що це перемикач із клемами під пайку,конструктивне виконання «В».

Контактна система (рис. 5) і окремі деталі вимикача ВК-140 зібрані в пластмасовому корпусі 8, закритому кришкою 2, на якій розташований натискний важіль 3.

Рис. 5

Безпосередньо всередині корпусу змонтовано два нерухомих контакти 10, трипелюсткова контактна пружина з 7 берилієвої бронзи 9, натискна кнопка 4 з пластмасовим штифтом 5, гвинти 6 і скоба 7. Рис. 5

На кінці трьохпелюсткової контактної пружини розташований двосторонній пересувний контакт 1, який при не натиснутій кнопці 4 притиснутий до верхнього нерухомого контакту 10.

На рис. 6 наведено схему контактної системи кінцевого вимикача ВК-140: 1 – скоба; 2 – контактна пружина; 3 – контакт; 4 – нерухомий контакт; 5 – кнопка.

Рис. 6

До натиснення кнопки 5 верхні контакти вимикача замкнені за рахунок пружних сил крайніх пелюсток контактної пружини 2. Рис. 6

При натисненні кнопки з'являється вертикальна сила Р к , яка діє згідно з вертикальною складовою сили від дії середньої пелюстки Р л . Середній пелюсток контактної пружини знаходиться в напруженому стані внаслідок деформованих крайніх пелюсток.

При певній деформації середньої пелюстки контактної пружини сумарне значення вертикальних складових сил середньої пелюстки і кнопки стає більше вертикальної складової сили крайніх пелюсток Р КЛ :

Р К + Р Л > Р КЛ

У результаті відбувається перекидання рухомого контакту в нижнє положення. Зворотне перемикання контактів здійснюється при знятті тиску з кнопки. Кнопкові вимикачі ВК розраховані на ривалу роботу при струмі навантаження до 15 А.

Мікровимикачі серії КВ-6 відрізняються лише розташуванням клем і виконанням контактної схеми. Такі відмінності зафіксовані у визначеннях вимикачів. Умовні позначення розшифровуються так: букви KB – кінцевий вимикач; цифра 6 – перемикач; комбінація цифр 6-1 і 6-2 відповідно вимикач і вмикач; буква А означає, що у кінцевих вимикачів КВ-6А, КВ-6-1А, КВ-6-2А вивідні клемипроводять через бокові стінки корпусу.

Контактну систему вимикача КВ-6 зібрано у пластмасовому корпусі. При цьому всі контакти 4 (рис. 7) розташовані на контактній пластиці 7, виконані із берилієвої бронзи, і на корпусі.

Двопелюсткова контактна пружина має фіксуючі вусики. У пластмасовій кнопці на бакелітовому лаку закріплена ліроподібнапружина 3 і направляюча планка 6, на якій розміщено поворотну пружину 5.

Якщо на кнопку 2 не діє сила, топід дією пружних сил контактної пластини 1 замкнені нижні нерухомі контакти. У разі натиснення на кнопку пелюстки 7 опускаються вниз, а ліроподібна пружина деформується. При поєднанні пелюсток 7 з площиною контактної пластини виникає її нестійкий стан.

При подальшому руху пелюсток, контактна пружина швидко згинається в протилежну сторону, а ліроподібна пружина енергійно віджимає пелюстки 7 вниз. Повернення натискної кнопки і контактної пружини у первинне становище відбувається під дією зворотної циліндричної пружини 5.

Рис. 7

Більшість вимикачів серії КВ-6 розраховані на струм навантаження 10 А. Вимикачі МВШ-2Т із великим ходом штоку сконструйовані з використанням мікровимикача КВ-9 (рис.8), який разом з натисним пристроєм розміщено в металевому корпусі 2. Рис. 8

Натисний пристрій складається з рухомого штоку 11, в який вкручується регулювальний гвинт 10. На штоці 11 розміщено текстолітове кільце 7, а всередину штока входить поворотна пружина 6.

Для захисту від потрапляння вологи на штоці розташовано фетровий сальник 9. Безпосередньо вплив на кнопку 5 мікровимикача 4 здійснює стальний важіль 13, який притиснутий до кільця 7 пружиною 12. У випадку натиснення на шток 11, кільце 7 за допомогою важеля 13 тисне на кнопку вимикача 4 і відбувається комутація електричних кіл.

Рис. 8

Втулка 8 направляє шток 11. Клемова колодка закрита кришкою 1 з штуцером для накидної гайки.

До колодки приєднуються дроти 3. Реле та контактори, призначені для дистанційного керування електричними потужностями, сприяють автоматизації багатьох процесів на ПС. За принципом дії електричні реле поділяються на електромагнітні, магнітоелектричні, електронні та тиратронні.

На ПС найчастіше застосовуються електромагнітні реле і контактори, в основному через їх надійність та універсальність. Принципової різниці між реле і контакторами немає. Реле комутують кола зі струмами до 10 А, а за допомогою контакторів керують великими струмами в електричних колах.

Реле і контактори бувають втяжного (броньового) і клапанного (поворотного) типу. На рис. 9 наведено ескізи магнітних систем реле і контакторів: а – магнітна система клапанного типу; б –магнітна система броньового типу; 1 – якір; 2 – обмотка; 3 – магнітопровід; ᵟ – повітряний зазор.На ПС широко застосовуються контактори серії КМ, КП, К.

Крім цього, велике поширення отримали контактори типу ТКД,ТКС і ТКТ, а також реле ТКЕ, THE та інші. Реле і контактори означаються буквами і цифрами.

Рис. 9

У табл. 1.1 наведено технічні дані деяких реле і контакторів та їх позначення.У контакторів типу К, КМ, КП літера К означає «контактор».

На другому місці може знаходитися буква М або П, що означає слова «малогабаритний» або «перемикання». Числа 50, 100, 200 і т. п. показують номінальний струм у ланцюгу контакторів. Букви, що стоять у кінці позначень, вказують на заводську модифікацію.

Контактори і реле типу ТКД, ТКЕ, ТНЕ, ТКС у позначеннях містять індекси, які визначають їх конструктивно-технічні дані. На першому місці ставиться буква, яка вказує напругу у колі обмотки керування, наприклад, Д – десять, П – п’ятнадцять, Т – тридцять, С – сто. Друга буква вказує на призначення даного апарату, наприклад: К – контактор або комутаційне реле, Н – реле напруги,

В – реле з витримкою часу, Т – реле струму, П – реле змінного струму, Д – детекторне реле. На третьому і четвертому місцях ставляться буква і цифра, які вказують на номінальну величину струму у колі контактів, причому буква означає розряд (Е – одиниці, Д – десятки, С – сотні), а цифра вказує кількість одиниць даного розряду.

Так, Е5 означає 5 А, Д1 – 10 А, С6 – 600 А. Цифра, що стоїть на п’ятому місці, вказує кількість нормально замкнених контактів, а шоста – кількість нормально розімкнених контактів. Відсутність нормально замкнених або нормально розімкнених контактів позначається нулем. У тому випадку, якщо цифра стоїть на п’ятій позиції, а на шостому літера П, то вони разом означають кількість перемикальних контактів.

Літера, яка стоїть на сьомому місці вказує на різновид даного апарату по режиму роботи, наприклад: Д – тривалий режим роботиобмотки; К – короткочасний режим. На восьмому місці може стояти буква, яка вказує тепловий режим роботи реле, наприклад, Т – теплостійке реле. Наприклад, ТКЕ52ПК – комутаційне релекороткочасного режиму роботи розраховане на напругу 30 В і має два перемикаючих контакти, що можуть працювати при струмах, що досягають 5 А.

На рис. 1.10 подано загальний вигляд контактору серії К втяжного типу, який складається з якорю 17, нерухомого осердя (стоп) 14, зворотної пружини 15, буферної пружини 18, вісі рухомих контактів 3, рухомих 2 і нерухомих 1,5 контактів, котушки 13, кожуха 12, панелі 7 з кришкою 6, шайби 4, шинки 8, основи 10, гвинтів 9, шпильок 11 і 16.

У разі подачі напруги на котушку 13 створюється магнітний потік, який замикається через нерухоме осердя 14, повітряний зазор, якір 17 і через кожух 12. Щоб спрямувати магнітний потік через повітрянийзазор, на якір 17 і стоп 14 одягають латунну гільзу. Упроцесі притягання якоря 17 до осердя 14 разом з ним Рис. 10

починають переміщуватися вісь 3 і рухомі контакти 2. При цьому зворотна пружина 15 починає стискуватися. При зіткненні рухомих контактів 2 з нерухомими 1 і 5 починає стискуватися буферна пружина 18, створюючи тиск між контактами. Магнітний зазор між якорем і стопом зменшується до моменту їх зіткнення.

При вимкнені напруги рухомі частини контактора повертаються в початкове положення під дією буферної і поворотної пружин. У цих випадках розмикання контактів відбувається завжди після того, як якір набрав певну швидкість руху. Цим забезпечується швидке, без іскріння, розмикання контактів.

Рис. 11

На рис. 11 зображено електрокінематичну схему контактора серії КП: 1 – пружина допоміжного контакту; 2 – шток; 3, 6, 10 – пружини; 4 – фланець; 5 – якір; 7 – стоп; 8,9 – утримуюча і пускова обмотки; А – нерухомі контакти; Б – шинки; В – рухомі контакти.

Перемикаючі контактори серії КП призначені для дистанційного перемикання електричних кіл із великими значеннями струмів.

На рис. 12 наведено конструкцію контактора КП-400Д: 1 – гвинт; 5 – стойка; 2, 3 – фланці електромагніту; 4 – корпус; 6 – ковпак; А – нерухомі контакти; Б – шинки; В – рухомі контакти; Г –струмовідводи. Як і контактори серій К і КМ, вони виготовляються для тривалого режиму роботи і розраховані на струми розриву 50, 100, 200, 400, 600 А.

рис. 12

Котушка будь-якого контактора КП складається з двох обмоток, які вмикаються у певній послідовності у роботу. Як видно зі схеми (рис. 11), при вмиканні контактора струм протікає лише по малоомній пусковій обмотці 9. У кінці ходу якоря 5 його фланець 4 натискає на контактну пружину 1, шунтові контакти розмикаються і послідовно з пусковою обмоткою вмикається високоомна утримуюча обмотка 8. Схема форсування дозволяє скоротити габарити контакторів завдяки великій щільності струму в пусковій обмотці при її ввімкнені.

Контактний пристрій складається з чотирьох пар силових контактів: дві пари нормально розімкнених і дві пари нормально замкнених, розташованих на двох шинках. Обидві рухомі контактні шинки ізольовані одна від одної. Завдяки попередньому натягненню поворотної пружини 6 (рис. 11) між нормально замкненими контактами створюється необхідний контактний тиск. Буферна пружина 10 в процесі стиснення створює тиск на нормально розімкнених контактах. Пружина 3 є демпферною. При вимкнені контактора вона дає можливість якорю 5 продовжувати рух після замикання нормально замкнених контактів.

Пружини виготовляються з сталі, рухомі і нерухомі контактні шинки – з міді з подальшим гальванічним лудінням. Силові контакти виготовляються зі сплаву OK12. Шунтові контакти – зі срібла, а шток – з немагнітної сталі. Ковпак, що захищає контактор від пошкоджень, виконаний з алюмінію. Втулка, в якій переміщається якір, латунна. Контактори інших типів сконструйовані з таких же матеріалів.

Контактори КМ-100Д, КМ-200Д, КМ-400Д, КМ-600Д маютьбагато подібних ознак з контакторами серії КП, оскільки вони виконуються з форсуванням, з магнітопроводом втяжного типу і плоским кінцем стопа.

Ці контактори працюють тільки на ввімкнення, тому мають лише одну рухливу шинку з двома контактами і відсутню демпферну пружину. Крім двообмоточних контакторів серії КМ, застосовуються однообмоточні, але вони працюють тільки в короткочасних режимах. Реле і контактори клапанного типу відрізняються один від одного лише потужністю комутованих кіл. Контактори у літакових трифазних колах змінного струму, поділяються на дві серії: трифазні вмикаючі та перемикаючі. На рис.

13 наведено принципову електричну схему трифазного перемикаючого контактора: 1 – пускова обмотка; 2 – утримуюча обмотка; Рис. 13 К – механічні контакти.

Характерною особливістю трифазних контакторів є розділення контактної системи на три відособлені контактні групи, розміщені в окремих камерах. Ці контактні камери повинні бути електрично ізольованими одна від одної.

Рис. 13

Звіт

1. Конструкції кнопок, перемикачів і кінцевих вимикачів.

Кнопка 5К виконана двоконтактною та допускає величину струму до 5 А. Кнопки 204К і 205К триконтактні й розраховані на струм, який досягає величини 20 А. Такі кнопки застосовуються на ПС з енергосистемами постійного і змінного струмів.

Будь-яка кнопка складається з цоколя 6, корпусу 5, головки кнопки 3, рухомих 1 і нерухомих 7 контактів, поворотної пружини 4 та інших дрібних деталей. Рухомий контакт 1 закріплений на штоку головки 2, а нерухомі - на цоколі. При натисненні на головку кнопки 2, замикається поворотна пружина 4 і рухомий контакт 1, що має конічну поверхню, з`єднується з нерухомими контактами 7. Для створення необхідного контактного тиску нерухомі контакти мають пружні властивості.

Вимикачі і перемикачі призначені для тривалого замикання і розмикання електричних кіл. Бувають нажимні, перекидні та поворотні. Електричні схеми вимикачів і перемикачів наведені на рисунку нижче, де а – однополюсний вимикач В-45; б – двополюсний вимикач 2В-45; в – перемикач перекидний однополюсний ПП-45; г – перемикач натискний однополюсний із нейтральним положенням ручки ПН-45; д – щітковий перемикач.

Перемикачі і вимикачі з важелем називають однополюсними, двополюсними і т.д.. На відміну від звичайних перекидних нажимні вимикачі або перемикачі після припинення натиснення на важіль управління повертаються у початкове положення. Поворотні вимикачі та перемикачі комутують електричні кола лише при повороті рукоятки управління. При цьому металева щітка (щітки) перемущуються з одного нерухомого контакту на інший, здійснюючи комутацію електричних кіл.

Найпростішим за конструкцією є вимикач типу В-45 і перемикач ПП-45 (рис. 1). Перемикач ПП-45 складається з латунного корпусу 8, металевої кришки 6, текстолітової основи 2, нерухомих контактів 1, контактного коромисла 7, металевої ручки 5 з пружиною 4, штифта з ізоляційного матеріалу 3.

Перемикачі виконують ті ж функції, що і вимикачі, але у них в процесі комутації одне коло (або декілька) розривається, а інше замикається.

У перемикача ПП-45, на відміну від вимикача В-45, на текстолітовій панелі є третя крайня клема 1. При натисненні на ручку 5 перемикача штифт 3 починає ковзати по коромислу 7 і пружина 4 стискується, а потім накопичена енергія пружини сприяє швидкому і надійному замиканню електричних контактів.

Рис. 1

Одночасно із замиканням одних контактів відбувається розмикання інших.

У багатополюсних вимикачів (перемикачів) є декілька контактних коромисел 7, штифтів 3 і пружин 4, які працюють одночасно. При цьому пластмасові штифти з пружинами вставлені в колодку ручки управління.

Кінцеві вимикачі. Широке поширення на ПС отримали кінцеві вимикачі і перемикачі, які вмикаються і вимикаються під дією рухомих частин авіаційних механізмів згідно із заданою програмою. Ці пристрої призначені для автоматичного керування різноманітними механізмами (шасі, посадочні щитки тощо), колами сигналізації, для блокування різних електричних кіл та інше. Кінцеві вимикачі можуть мати великий і малий хід штоку.

Найбільше поширення серед кінцевих вимикачів з великим ходом штоку отримали кінцеві вимикачі МВШ-2Т. Вимикачі з малим ходом штоку – малогабаритні вимикачі серій ВК-140, КВ-6, КВ-9 і КВ-20, які відносяться до розряду пристроїв миттєвої дії. Вимикачі серії ВК-140 залежно від схеми виконання контактної системи поділяються на перемикачі, вимикачі і вмикачі.

Перемикачі мають в позначенні число 140, вимикачі – 141, вмикачі – 142. Відповідно забарвлення кришок у них чорного, білого і червоного кольорів. Залежно від способу приєднання проводів до вихідних клем на позначення цих вимикачів вводяться цифри 1 і 2.

Так, при наявності пайки на позначення вводиться цифра 1, а за наявності гвинтового приєднання – цифра 2. Крім цього, залежно від конструкції нажимного пристрою і корпусу в позначення можуть ще вводитися букви або букви з цифрами. Наприклад, ВК- 1-140В означає, що це перемикач із клемами під пайку, конструктивне виконання «В».

Контактна система (рис. 2) і окремі деталі вимикача ВК-140 зібрані в пластмасовому корпусі 8, закритому кришкою 2, на якій розташований натискний важіль 3.

Рис. 2

Безпосередньо всередині корпусу змонтовано два нерухомих контакти 10, трипелюсткова контактна пружина з берилієвої бронзи 9, натискна кнопка 4 з пластмасовим штифтом 5, гвинти 6 і скоба 7.

2. Електрокінематичні схеми контакторів серій кп і км.

На ПС широко застосовуються контактори серії КМ, КП, К. Крім цього, велике поширення отримали контактори типу ТКД, ТКС і ТКТ, а також реле ТКЕ, THE та інші. Реле і контактори означаються буквами і цифрами.

км

3. Висновки.

В даній лабараторній роботі визначили призначення, конструкції та принципи роботи авіаційної комутаційної апаратури. Визначили і дослідили електричні схеми і окремі зразки комутаційної апаратури.

Контрольні запитання і завдання

1. Які елементи схеми електропостачання відносяться до комутаційної

апаратури?

До комутаційної апаратури відносяться такі елементи схеми електропостачання:

• Вимикач

• Вимикач навантаження

• Відокремлювач

• Короткозамикач

• Роз'єднувач

• Автоматичний вимикач

• Магнітний пускач

• Контактор

• Реле

• Ножовий вимикач

• Пакетний вимикач

2. Поясніть принцип дії та будову мікровимикачів серії КВ.

Вимикачі з малим ходом штоку – малогабаритні вимикачі серій ВК-140, КВ-6, КВ-9 і КВ-20, які відносяться до розряду пристроїв миттєвої дії. Вимикачі серії ВК-140 залежно від схеми виконання контактної системи поділяються на перемикачі, вимикачі і вмикачі.

Перемикачі мають в позначенні число 140, вимикачі – 141, вмикачі – 142. Відповідно забарвлення кришок у них чорного, білого і червоного кольорів. Залежно від способу приєднання проводів до вихідних клем на позначення цих вимикачів вводяться цифри 1 і 2.

Так, при наявності пайки на позначення вводиться цифра 1, а за наявності гвинтового приєднання – цифра 2. Крім цього, залежно від конструкції нажимного пристрою і корпусу в позначення можуть ще вводитися букви або букви з цифрами. Наприклад, ВК- 1-140В означає, що це перемикач із клемами під пайку, конструктивне виконання «В».

Контактна система і окремі деталі вимикача ВК-140 зібрані в пластмасовому корпусі 8, закритому кришкою 2, на якій розташований натискний важіль 3.

Безпосередньо всередині корпусу змонтовано два нерухомих контакти 10,трипелюсткова контактна пружина берилієвої бронзи 9, натискна кнопка 4 з пластмасовим штифтом 5, гвинти 6 і скоба 7.

На кінці трьохпелюсткової контактної пружини розташований двосторонній пересувний контакт 1, який при не натиснутій кнопці 4 притиснутий до верхнього нерухомого контакту 10.

Наведено схему контактної системи кінцевого вимикача ВК-140: 1 – скоба; 2 –контактна пружина; 3 – контакт; 4 – нерухомий контакт; 5 – кнопка.

До натиснення кнопки 5 верхні контакти вимикача замкнені за рахунок пружних сил крайніх пелюсток контактної пружини 2.

Мікровимикачі серії КВ-6 відрізняються лише розташуванням клем і виконанням контактної схеми. Такі відмінності зафіксовані у визначеннях вимикачів. Умовні позначення розшифровуються так: букви KB – кінцевий вимикач; цифра 6 – перемикач; комбінація цифр 6-1 і 6-2 відповідно вимикач і вмикач; буква А означає, що у кінцевих вимикачів КВ-6А, КВ-6-1А, КВ-6-2А вивідні клеми проводять через бокові стінки корпусу. Контактну систему вимикача КВ-6 зібрано у пластмасовому корпусі. При цьому всі контакти 4 розташовані на контактній пластиці 7, виконаній із берилієвої бронзи, і на корпусі.

Двопелюсткова контактна пружина має фіксуючі вусики. У пластмасовій кнопці на бакелітовому лаку закріплена ліроподібна пружина 3 і направляюча планка 6, на якій розміщено поворотну пружину 5.

Якщо на кнопку 2 не діє сила, то під дією пружних сил контактної пластини 1 замкнені нижні нерухомі контакти. У разі натиснення на кнопку пелюстки 7 опускаються вниз, а ліроподібна пружина деформується.

При поєднанні пелюсток 7 з площиною контактної пластини виникає її нестійкий стан.

При подальшому руху пелюсток, контактна пружина швидко згинається в протилежну сторону, а ліроподібна пружина енергійно віджимає пелюстки 7 вниз. Повернення натискної кнопки і контактної пружини у первинне становище відбувається під дією зворотної циліндричної пружини 5.

Більшість вимикачів серії КВ-6 розраховані на струм навантаження 10 А. Вимикачі МВШ-2Т із великим ходом штоку сконструйовані з використанням мікровимикача КВ-9 , який разом з натисним пристроєм розміщено в металевому корпусі 2.

Натисний пристрій складається з рухомого штоку 11, в який вкручується регулювальний гвинт 10. На штоці 11 розміщенотекстолітове кільце 7, а всередину штока входить поворотна пружина 6. Для захисту від потрапляння вологи на штоці розташовано фетровий сальник 9. Безпосередньо вплив на кнопку 5 мікровимикача 4 здійснює стальний важіль 13, який притиснутий до кільця 7 пружиною 12. У випадку натиснення на шток 11, кільце 7 за допомогою важеля 13 тисне на кнопку вимикача 4 і відбувається комутація електричних кіл. Втулка 8 направляє шток 11. Клемова колодка закрита кришкою 1 з штуцером для накидної гайки. До колодки приєднуються дроти 3.