2

Види діяльності та визначення

Класифікації видів діяльності

Приклади прояву видів діяльності

Основний продукт діяльності

Психічний результат діяльності

Гра – це вид діяльності людей, метою якої є власне «діяльність», а не практичні результати, які досягаються за її допомогою.

Індивідуальна, групова, предметна,рольова, інше.

Моделювання особою уявної ситуації для відтворення та засвоєння суспільного досвіду

Розуміння особливостей кожної ролі в грі, придбання навичок спілкування, взаємодії тощо.

Засвоєння соціальної поведінки, створення знань про відносини між людьми, формування моральних якостей людини; відбувається становлення особистості.

Навчання - діяльність, безпосередньою метою якої є засвоєння людиною певних знань, навичок, умінь, основний засіб розвитку людини як свідомої особистості на основі засвоєння теоретичного та практичного досвіду людства.

Індивідуальне, групове,навчання «за працею», «за грою», інше.

Вивчення матеріалів начальних посібників, статей, документів, перейняття в ігровій формі знань та навичок.

Отримані теоретичні і практичні навички та уміння, готовність до застосування знань у реальному житті.

Уміння розрізняти та класифікувати знання на логічні складові, вміти робити висновки, зацікавленість в подальшій діяльності задля кращого розуміння знань та навичок та отримання нових.

Праця - трудова діяльність-специфічна видова поведінка людини, що спрямовується на освоєння та перетворення природних і соціальних сил з метою задоволення потреб, у результаті якої створюються матеріальні й духовні цінності, формується сама людина (особистість, її здібності, розумові та моральні якості, фізичної сили, витривалості тощо).

Продуктивна, творча, фізична, розумова, репродуктивна, інше.

Створення принципово нового творення в кількісному вимірі уже відомого, або внесення елементів новизни в уже створений продукт.

Отримання знаряддя праці, готового продукту, перетворення матеріалу, ресурсів, що відповідає потребам людини( вироблення товарів і послуг, вироблення сировини)

З одного боку людина сама стверджується, реалізує свій духовний, соціальний, фізичний потенціал; з іншого боку , породження байдужості до суспільних інтересів, деформація особистості, нехтування особистісним розвитком.

Спілкування - взаємодія індивідів, в якій відбуваеться обмін інформацією на основі взаємного психічного відображення; у найширшому розумінні – одна з форм комунікацій.

Групове, міжособистісне, ділове, між групове, особисте(«сам з собою»), пряме, опосередковане, ненасильницьке тощо.

Обмін інформацією, вміннями та навичками, матеріальними та духовними цінностями.

Зміна поведінки і діяльності людей, набуття нового досвіду, задоволення потреб

Находження певних стосунків з іншими людьми , інтеграція людей, вироблення норм поведінки, взаємодія між людьми.