Тема 2-3
.docxТема 2
Що таке сепсис?
Це дисемінація інфекції по організму з первинного вогнища
Це присутність збудника у крові
+Це синдром системної запальної відповіді (ССЗВ), який виник під впливом інфекції (підтвердженої або підозрюваної)
Це три або більше вогнища інфекції, звзані між собою
Класифікація сепсису по вхідним воротам:
стрептококовий
+хірургічний
септицемія
септикопіємія
стафілококовий
У випадку виявлення септичного шоку слід застосувати усе перелічене, крім:
+наркотичних анальгетиків
інфузійної терапії;
оперативного лікування
протишокової терапії;
Синдром системної запальної відповіді - це:
бактеріємія
важкий сепсис
септичний шок
+особлива відповідь організму на ураження
Форма сепсису, при якій загальні зміни переважають над місцевими:
? криптогенний сепсис
хірургічний сепсис
септикопіємія
септицемія
У який період сепсису проводиться активна імунотерапія?
+Поза гострим періодом, при розвитку анаболічних процесів
У період розвитку катаболічних процесів
Для розвитку септичного процесу необхідно:
високо вірулентна мікрофлора
висока резистентність організму
анаеробний збудник
= зниження захисних сил організму
Виберіть правильне визначення сепсису (за матеріалами Конференції, Атланта, 1992).
Сепсис - це поєднання:
+системної відповіді на запалення з наявністю вогнища інфекції;
періодичної або стійкої бактеріємії, вогнища інфекції і синдрому поліорганної дисфункції.
синдрому системної запальної реакції з гнійно-резорбтивна лихоманкою;
періодичної або стійкої бактеріємії з несанованим вогнищем інфекції;
стійкої бактеріємії з синдромом поліорганної дисфункції;
Яке значення мають мікробні токсини у розвитку сепсису?
Мікробні гемолізини здатні спричинювати генералізований гемоліз, який веде до розвитку сепсису
Мікробні нейротоксини шляхом пригнічення центральної нервової системи здатні призводити до розвитку сепсису
Мікробні токсини участі у розвитку сепсису не приймають
+Мікробний ендотоксин, тейхоєві кислоти здатні індукувати розвиток синдрому
Що таке синдром системної запальної відповіді (ССЗВ)?"
0% ССЗВ це генералізована неспецифічна реакція організму на подразник, в ході якої відбувається пригнічення імунної системи
0% ССЗВ це генералізована неспецифічна реакція організму на подразник, в ході якої відбувається розвиток гострої серцево-судинної недостатності
0% ССЗВ це генералізована неспецифічна реакція організму на подразник, в ході якої відбувається активація автономної нервової системи
100% ССЗВ це генералізована неспецифічна реакція організму на подразник, в ході якої відбувається активація системного запального каскаду
Який з мікробів найчастіше викликає грампозитивний сепсис:
0% Стрептокок
100% Стафілокок
0% Протей
0% Синьогнійна паличка
0% Кишкова паличка
Джерелом хірургічного сепсису може бути все, крім:
?глибокого опіку;
карбункула обличчя;
рани;
закритого перелому;
перитоніту
Яке з наведених захворювань можуть спричинити сепсис:
виразкова хвороба шлунка
актиномікоз
пневмонія
+карбункул
Форма сепсису, для якої характерно розвиток абсцесів:
криптогенний сепсис
+септикопіємія
хроніосепсис
септичний ендокардит
септицемія
Клініко-морфологічна форма сепсису:
одонтогенний сепсис
терапевтичний сепсис
+септикопіємия
гнійно-резорбтивна лихоманка
синьогнійний сепсис
Що найменш характерно для сепсису?
лейкоцитоз;
підвищення температури тіла;
тахікардія;
+анурія;
наявність гнійного вогнища
Зовнішній вигляд рани первинного вогнища при сепсисі має наступні ознаки: а) рясне
гнійне виділення; б) яскрава гіперемія тканин в області рани; в) тканини рани брудносірого кольору; г) різкий набряк тканин рани; д) перифокальний набряк слабо
виражений; е) незнначне каламутне видділяєме; ж) виражена кровоточивість
гіпертрофованих грануляцій. Виберіть правильну комбінацію відповідей:
б, г, е.
а, в, г, д;
б, е, ж;
а, в, ж;
+в, д, е;
У який період сепсису проводиться пасивна імунотерапія:
Поза гострим періодом, при розвитку анаболічних процесів
+У період розвитку катаболічних процесів
Зміна шкіри при сепсисі:
?жовтяниця, крововиливи
ціаноз
поява вітиліго
наявність пустул і папул
меланоз
Класифікація сепсису за збудником грунтується на:
+визначенні етіологічного чинника
відсутності гнійних метастазів
синдромі системної запальної відповіді
локалізації первинного вогнища
Які методи лікування при сепсисі слід вибрати? а) переливання компонентів крові; б)
дезінтоксикаційна терапія; в) рання активізація хворого; г) антибактеріальна терапія; д)
імунотерапія; е) відмова від хірургічного ліку
A. а, б, в, г, е;
B. б, в, г, д;
C. в, г, д, ж;
D. а, г, д, ж;
E. а, б, г, д.
Що таке важкий сепсис?
Це присутність збудника у крові
Це дисемінація інфекції по організму з первинного вогнища
+Це синдром системної запальної відповіді (ССЗВ), що виник під впливом інфекції
(підтвердженої або підозрюваної), який має прояв у вигляді порушень з боку серцевосудинної системи, гострого респіраторного дистрес-синдрому або дисфункції двох або
більше інших внутрішніх органів
Це три або більше вогнища інфекції, звзані між собою
Який з мікробів найчастіше викликає грамнегативний сепсис:
100% Кишкова паличка
0% Менінгокок
0% Протей
0% Стрептокок
0% Пневмокок
Вид анемії, яка виникає при сепсисі:
гемолітична
?септическая
залізодефіцитна
паренхіматозна
Бактеріємія діагностується за наступними ознаками:
клінічною картиною
+мікробіологічним дослідженням
синдромом системної запальної відповіді
симптомами сепсису
Який збудник є причиною ангіогенного сепсису:
0% Протей
0% Кишкова паличка
100% Стафілокок
0% Синьогнійна паличка
0% Стрептокок
До збудників хірургічного сепсису не належать:
синьогнійна паличка.
кишкова паличка;
?протей;
гемолітичний стрептокок;
золотистий стафілокок;
Одним з найважливіших компонентів лікування при сепсисі є:
+антибіотикотерапія;
лікувальна фізкультура;
вітамінотерапія.
фізіотерапевтичні процедури;
масаж;
Лікувальна тактика при сепсисі передбачає
імунокорекцію
негайне оперативне лікування
інтенсивну терапію
+санацію гнійного вогнища
Для хірургічного сепсису характерно: а) слабка залежність від характеристик первинного
вогнища інфекції; б) завжди супроводжується наполегливою бактериемией; в) висока
частота розвитку грамотріцателиюго септичного шоку; г) висока частота розвитку
вторинних септікопіеміческіх вогнищ при грамнегативних сепсисі; д) слабка залежність
специфічності клінічної картини від виду збудника; е) висока частота розвитку синдрому
поліорганної дисфункції. Виберіть правильну комбінацію відповідей:
а, б, в;
а, б, е;
г, д, е;
+в, д, е.
а, б, г;
https://xn--80adi8aaufcj8j.xn--j1amh/testelex/base/1929/14
https://xn--80adi8aaufcj8j.xn--j1amh/testbase/base/142/4
https://xn--80adi8aaufcj8j.xn--j1amh/testelex/base/2560/2
http://ir.librarynmu.com/bitstream/123456789/1871/1/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C%208%20%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82.pdf
Тема 3
Який мінімальний обсяг операції показаний при перфорації раку сигмовидної кишки на
тлі термінальної фази перитоніту?
Ушивання перфоративного отвору
Операція Гартмана
+Двоствольна сигмостомія
Резекція сигмовидної кишки
Лівобічна геміколектомія
При первинному перитоніті інфікування очеревини відбувається: |
|
A. |
при пораненні кишечника |
B. |
при аднекситі |
C. |
при перфорації червоподібного відростка |
D. |
при перфорації виразки шлунку |
E. * |
гематогенним шляхом |
За ступенем важкості перитоніт розрізняють:
A. Легкий, середньої важкості, тяжкий
B. Легкий, середньої важкості, тяжкий, термінальний
C. Легкий, середньої важкості, тяжкий, дуже тяжкий, термінальний
D. Легкий, середньої важкості, тяжкий, термінальний, агональний
E. Легкий, середньої важкості, тяжкий, критичний термінальний
Реактивна фаза перитоніту триває:
A. Перші 24 години
B. Перші 12 годин
C. З 24 по 72 години
D. З 24 по 48 годин
E. Понад 72 години
Рентгенологічні ознаки гострого перитоніту
Збільшення розмірів шлунка, аероколія, доліхоколон
+Аероентерія, горизонтальні рівні рідини в порожнині тонкої кишки, наявний вільний газ під правим куполом діафрагми
Горизонтальні рівні рідини в порожнині тонкої кишки, нечіткість контурів діафрагми, збільшення часу транзиту по товстій кишці
Вільний газ під правим куполом діафрагми, прискорення транзиту барію сульфату по тонкій кишці, аероколія
При загальному перитоніті запальний процес поширюється на анатомічні ділянки:
A. Одну
B. Від 2-х до 3-х
C. Від 3-х до 6
D. Більше 6
E. Дев’ять
Назвіть найбільш інформативні інструментальні методи діагностики перитоніту:
A. Рентгенографія
B. УЗД
C. Термографія
D. ЕГДС
E. Лапароскопія
За стадіями перитоніт розрізняють:
A. Шоковий, токсичний, термінальний
B. Реактивний, токсичний, серозний
C. Токсичний, фібринозний, термінальний
D. Гострий, фібринозний, термінальний
E. Реактивний, токсичний, термінальний
Дренування тонкої кишки при перитоніті показано при:
розлитому перитоніті
місцевому перитоніті
термінальній фазі перитоніту
+токсичній фазі перитоніту
Наявність перитоніту являється показанням до операції:
A. Абсолютним
B. Відносним
C. Умовним
D. Ургентним
E. Плановим
Інфільтрат черевної порожнини відноситься до перитоніту:
A. Місцевого
B. Місцевого відмежованого
C. Місцевого не відмежованого
D. Дифузного відмежованого
E. Дифузного не відмежованого
Какой симптом наиболее характерен для тяжелых форм перитонита?
1. Щеткина-Блюмберга
2. Воскресенского
3. Отсутствие перистальтики кишечника
4. Отсутствие мочеиспускания
5. Затруднение отхождения стула и газов
Кращим способом розкриття поддіафрагмальногоабсцесу є:
+позаплевральний позаочеревинний спосіб
тораколапаротомія
лапаротомія по Федорову
люмботомія
двомоментний черезплевральний доступ
Вкажіть патологічні стани які найчастіше супроводжуються місцевим перитонітом
+Гострий апендицит, гострий холецистит, прикрита перфорптивна виразка
Гострий панкреатит, типова перфоративна виразка, шлунково-кишкова кровотеча
Гострий холецистит, прикрита перфорптивна виразка, закрита та відкрита травма
живота
Гострий апендицит, гострий холецистит, гостра непрохідність кишечника
Операцію з приводу перитоніту, як правило, закінчують:
+Інтубацією кишечника
Дивульсією кишечника
Фіксацією кишечника
Стимуляцією кишечника
Евакуацією кишечника
Вторинний перитоніт – це ускладнення:
A. Пошкоджень
B. Хірургічних захворювань
C. Хірургічних захворювань, пошкоджень
D. Запальних процесів
E. Дистрофічних процесів
Токсична фаза перитоніту триває:
A. Перші 24 години
B. Перші 12 годин
C. З 24 по 72 години
D. З 24 по 48 годин
E. Понад 72 години
При каком перитоните брюшную полость санировать не следует?
1. При местном перитоните
2. При реактивной фазе перитонита
3. При токсической фазе перитонита
4. При терминальной фазе перитонита
5. Всегда следует санировать
Вкажіть додаткові інструментальні методи дослідження при гострому перитоніті
Рентгенологічні, УЗД, лапароцентез, лапароскопія, біопсія, ангіографія
Рентгенологічні, лапароцентез, лапароскопія, віртуальна колоноскопія, біопсія
Рентгенологічні, УЗД, лапароцентез, лапароскопія, ретроградна
холепанкреатографія
+Рентгенологічні, УЗД, лапароцентез, лапароскопія
Какая главная цель операции при перитоните?
1. Устранение источника перитонита
2. Удаление перитонеального экссудата
3. Санация брюшной полости
4. Дренирование брюшной полости
5. Hадежное закрытие операционной раны
Скільки шарів має очеревина і чи однакова їх кількість в різних ділянках черевної порожнини?
+а. 1) мезотелій; 2) базальна мембрана; 3) поверхневий хвилястий колагеновий шар; 4) поверхнева дифузна еластична сітка; 5) глибока подовжена еластична сітка; 6) глибокий гратчастий колагеново-еластичний шар; кількість шарів не однакова, що обумовлює інтенсивність всмоктування та секреції рідини на різних ділянках. Чим менше шарів очеревини, тим інтенсивніше всмоктування.
б. 1) мезотелій; 2) базальна мембрана; 3) глибока подовжена еластична сітка; 4) глибокий гратчастий колагеново-еластичний шар; 5) поверхневий хвилястий колагеновий шар; 6) поверхнева дифузна еластична сітка; кількість шарів однакова.
в. 1) мезотелій; 2) базальна мембрана; 3) колагеново-еластичний шар; кількість шарів однакова.
г. 1) мезотелій; 2) базальна мембрана; 3) колагеново-еластичний шар; кількість шарів не однакова, що обумовлює інтенсивність всмоктування та секреції рідини на різних ділянках. Чим більше шарів очеревини, тим інтенсивніше всмоктування.
Кращим варіантом лікування піддіафрагмального абсцесу є:
A. Консервативна терапія
B. Позаочеревинний розтин і дренування
C. Лапаротомія, розтин і тампонування порожнини
D. Пункція гнійника товстою голкою під контролем УЗД
E. Все перераховане вірн
Ознаки місцевого перитоніту
+а. Біль, захисне напруження м’язів, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в
проекції осередку перитоніту
б. Біль, захисне напруження м’язів, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в
проекції осередку перитоніту, асиметрія живота
в. Захисне напруження м’язів, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в
проекції осередку перитоніту, здуття живота
г. Біль, захисне напруження м’язів, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в
проекції осередку перитоніту, артеріальна гіпотензія, протеїнурія
Серединну лапаротомію необхідно проводити при:
апендикулярному інфільтраті
гострому апендициті
місцевому невідмежованому перитоніті
+розлитому перитоніті
абсцесі дугласова простору
Вкажіть основні клінічні ознаки термінальної стадії поширеного перитоніту
+а. Здуття живота, синдром інтоксикації, синдром поліорганної недостатності
б. Здуття живота, синдром інтоксикації, синдром поліорганної недостатності,
артеріальна гіпертензія, піурія
в. Здуття живота, синдром інтоксикації, синдром поліорганної недостатності,
гіперглікемія, глюкозурія
г. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, асиметрія живота, синдром інтоксикації, синдром поліорганної недостатності
Який із названих перитонітів не відноситься до вторинних?
A. Апендикулярний
B. Перфоративний
C. Криптогенний
D. Проривний
E. Холецисто-панкреатичний
Найбільш оптимальний оперативний доступ при перитоніті?
A. Верхньо-серединна лапаротомія
B. Нижньо-серединна лапаротомія
C. Середньо-серединна лапаротомія
D. Параректальний
E. Поперековий
105. |
При абсцесі дугласового простору показано: |
A. |
консервативне лікування |
B. |
розкриття через черевну стінку |
C. |
лікувальні клізми |
D. |
пункція через черевну стінку |
E. * |
пункція, розкриття і дренування через пряму кишку |
Завдання оперативного лікування при перитоніті:
A. Лапаротомія, ліквідація причини, дренування черевної порожнини
B. Лапаротомія, санація, дренування черевної порожнини
C. Ліквідація причини, дренування черевної порожнини, зашивання рани
D. Ліквідація причини, санація, дренування черевної порожнини
E. Ліквідація причини, санація, промивання черевної порожнини
Перечислите абсолютные показания к постановке в брюшную полость тампонов при разлитом перитоните.
1. Hеудаленный источник перитонита
2. Hеуверенность в надежном гемостазе
3. Гангренозно-перфоративный аппендицит
4. Перфорация опухоли ободочной кишки
5. Перфорация каллезной язвы залуковичного отдела двенадцатиперстной кишки
Кров’яний ексудат в черевній порожнині спостерігається завжди, крім:
порушення позаматкової вагітності
мезентериального тромбозу
=туберкульозного перитоніту
розриву кісти яєчника
геморагічного панкреонекрозу
Третя стадія перитоніту характеризується реакцією організму на:
A. Пошкодження очеревини
B. Інфікування черевної порожнини
C. Інтоксикацію ендотоксинами
D. Генералізацію інфекції
E. Локалізацію інфекції
Друга стадія перитоніту характеризується реакцією організму на:
A. Пошкодження очеревини
B. Інфікування черевної порожнини
C. Інтоксикацію ендотоксинами
D. Генералізацію інфекції
E. Локалізацію інфекції
За стадіями перитоніт розрізняють:
A. Шоковий, токсичний, термінальний
B. Реактивний, токсичний, серозний
C. Токсичний, фібринозний, термінальний
D. Гострий, фібринозний, термінальний
E. Реактивний, токсичний, термінальний
Какой рентгенологический признак свидетельствует о тяжелой форме перитонита?
1. Пнемоперитонеум
2. Чаши Клойбера
3. Симптом Вейсса
4. Раздутая ободочная кишка
5. Симптом Склярова
Когда следует начинать антибактериальную терапию перитонита?
1. Сразу после установления диагноза
2. Во время предоперационной подготовки
3. Во время операции
4. Сразу после операции
5. После получения результатов посевов и чувствительности к антибиотикам
Для якої стадії перитоніту найбільш характерним є дошкоподібний живіт?
A. Першої
B. Другої
C. Першої та другої
D. Другої та третьої
E. Третьої
Какой этап операции обязателен при перитоните любого происхождения?
1. Санация брюшной полости
2. Дренирование брюшной полости
3. Тампонирование брюшной полости
4. Введение раствора новокаина в корень брыжейки тонкой кишки
5. Дренирование тонкой кишки
Вкажіть ланки патогенезу гострого перитоніту
+а. Дія етіологічного фактору, утворення факторів ендотоксикозу, активація біологічно-активних речовин, збільшення проникності капілярів, стаз крові, гіперкоагуляція, метаболічний ацидоз, системні порушення, гіпоксія тканин, поліорганна недостатність
б. Дія етіологічного фактору, запалення очеревини, утворення гнійного випоту, гіпертермія, гіпотонія
в. Дія етіологічного фактору, запалення очеревини, утворення гнійного випоту, синдром нефраргії, гепатаргії, ентераргії
г. Дія етіологічного фактору, запалення очеревини, утворення гнійного випоту, синдром інтоксикації, хронічний перитоніт
https://xn--80adi8aaufcj8j.xn--j1amh/testbase/base/73/2
https://res.in.ua/pri-rozlitomu-gnijnomu-peritoniti-strajdaye.html?page=4
https://studfile.net/preview/5163428/page:9/
https://xn--80adi8aaufcj8j.xn--j1amh/testbase/base/71/32
https://res.in.ua/pri-rozlitomu-gnijnomu-peritoniti-strajdaye.html?page=4
https://geetest.ru/tests/hirurgiya_dlya_internov_GOS/list/4