Семінар українське козацтво у XVI
.docxУкраїнське козацтво у XVI-першій половині XVII ст.
1. Теорії етнічного та соціального походження козацтва. Виникнення козацького руху на «Великому кордоні» Європи: передумови, етапи, чинники формування.
2. Українське козацтво між Сходом та Заходом: риси західної та східної мілітарної культур.
3. Козацький спадок сьогодні. Український та російський козацький рух у ХХ-ХХІ ст.: схожість і відмінність.
1. Проблема появи та формування козацтва є досить обговорюваною і у наш час. Адже майже не збереглось документів та точних фактів з приводу причин виникнення та походження козаків. Тому історики викреслюють багато версій щодо пояснення походження козацтва. Ось декілька з них:
«хозарська» — ототожнює козаків з давніми народами степу «козарами», або хозарами;
«чорно-клобуцька» — вбачає в них нащадків «чорних клобуків» — тюркського племені, яке у давньоруські часи жило в пограничному зі Степом Пороссі;
«черкаська» — вважає виникнення козацтва одним з наслідків процесу міграції в Подніпров’я черкесів (черкасів), які до того проживали в Тмутаракані;
«татарська» — виводить козацький родовід з татарських поселень, що виникли на Київщині за часів Володимира Ольгердовича та Вітовта, де шляхом злиття татарського елементу з місцевим населенням утворилася якісно нова верства — козацтво;
«бродницька» — висвітлює генетичний зв’язок козацтва зі слов’янським степовим населенням періоду Київської Русі — «бродниками», які жили у пониззі Дунаю;
«уходницька» — пов’язує виникнення козацтва з утворенням на території Наддніпрянщини громад вільних озброєних людей, котрі прибували сюди на промисли за рибою, бобрами, сіллю, дикими кіньми та іншою здобиччю;
«захисна» — пояснює появу козацтва на південних рубежах необхідністю дати організовану відсіч наростаючій татарській загрозі;
«соціальна» — факт виникнення козацтва пояснює як наслідок посилення економічного, політичного, національного та релігійного гніту, яке штовхало селянство до масових втеч на вільні землі та самоорганізацію в нових місцях проживання[2].
Про Великий кордон Європи в історії українського козацтва традиційно згадується у конкретній ситуації – нападах татар на українські землі. Лінія зовнішнього кордону українських земель у складі Великого князівства Литовського і Польщі проходила вздовж московських, кримських, турецьких і молдавських володінь. І з усіма цими сусідами Литва і Польща перебували у стані довготривалих відкритих чи прихованих збройних конфліктів, що відповідним чином впливало на українське суспільство і молоде козацтво. Спустошливі татарські напади, які розпочалися з кінця, були викликані змінами геополітичної ситуації в Північному Причорномор'ї. Турецька імперія поширила свої володіння на пониззя Дністра і Дніпра. Васальну залежність від неї визнали Кримське ханство і Молдавське князівство. Особлива і довготривала агресивність татар щодо населення українських земель пояснювалась насамперед економічними факторами - пошуком ясирю для наступного продажу до Туреччини. Жертвами татарських нападів стали всі українські землі Литовського аж до Чорнобиля і Перемишля на півночі. Також потерпала і інша ділянка українсько-татарського прикордоння, яка знаходилася в межах Великого князівства Литовського. Ситуація у цьому регіоні була ще складнішою, ніж на території, підлеглій Польщі.[1]
Польський сейм ніяк не реагував на заклики допомоги українців. Питання оборони українських земель розглядалося і на Люблінському сеймі 1569 року, але ніякого результату це не дало. Весь тягар оборони українських земель було офіційно покладено на місцеву владу і населення, а коштів на це майже не виділялось. Отже, дивлячись на усі вищеперераховані причини, поява козацтва була неминучою. За відсутності будь-якої оборони краю, козаки були змушені брати на себе цілий ряд оборонних функцій. Наприклад: сторожова служба в степу, охорона переправ, відбиття ясиру, зворотні напади на татарські і турецькі поселення.
Процес становлення українського козацтва можна зрозуміти лише у світлі історії “Великого Кордону” Європи.
2. Українське козацтво між Сходом та Заходом: риси західної та східної мілітарної культур.
Із мілітарного погляду, козаки копіювали культури кочівничі, які домінували тоді в усій Евразії. Тому західні европейці довго не були впевнені, чи козаки є християнами, а чи мусульманами. Карта походження українських козаків, складена на підставі аналізу їхніх імен і прізвиськ, обіймає терени від Шотландії та Скандинавії по Грецію, Малу Азію, Поволжя й Урал. Більшість, очевидно, походила з православних земель Речі Посполитої. Вони розмовляли досить схожими діалектами, мали певну, хоча не зовсім з артикульовану, пам’ять спільного походження, а також виразне почуття власної релігійної відмінності від католиків, іудеїв та мусульман. У націоналізації українського козацтва винятково важливу роль також відіграв релігійний конфлікт між католиками і православними, що вибухнув у Речі Посполитій[3].
3. Козацький спадок сьогодні. Український та російський козацький рух у ХХ-ХХІ ст.: схожість і відмінність.
Різниця між українськими та російськими козаками дуже велика і це склалося історично. Якщо говорити про українських козаків, то вони насамперед боролися за волю, а потім створили свою державу. Якщо ж говорити про російських козаків, то вони спочатку боролися за волю, а потім почали боротися за царя-батюшку і, відповідно, держави своєї не створили. Вони існували поза системою російського народу. Якщо говорити про російське козацтво, яке воює сьогодні на стороні терористів, на стороні так званої «ДНР» і «ЛНР», то з одного боку вони доводять, що військо Донське також було на цій території. Якщо ми заглянемо у 17-18 століття, то справді частина сучасної Луганської області була під владою війська Донського. З іншого боку, Запорізьке козацтво вважало, і так воно було, своєю територією аж по річку Дон. Це територія сучасної Ростовської, Воронежської і Білгородської областей. На цю територію розповсюджував свою владу Острогозький полк Слобідської України. Сьогодні козаки Російської Федерації не розуміють те, що українці відстоюють свою незалежність і свою територіальну цілісність, вони обдурені російською пропагандою, і, як колись воювали за царя, тепер воюють за президента, але не за свій народ. Мало того, воюють проти українського народу, Запорізького козацтва, яке по суті, і породило всі козацтва Росії[4].
Висновок:
Отже, виникнення українського козацтва стало закономірним результатом набігів степових кочівників на осіле землеробське українське населення. Необхідність дати відсіч татарській агресії в другій половині XV ст. зумовила створення певного контингенту – козаків на південному прикордонні Литовсько-Руської держави. Потрібне суспільству, але полишене на себе козацтво було приречене шукати власний шлях розвитку. Але на цьому історія козацтва не завершується, це лише його початок. Нові й нові історичні події будуть змушувати козаків ставати розумнішими, складати певну тактику та шукати союзників. А далі почнеться новий етап еволюції козацтва.
Джерела:
Сергій Леп'явко “ВЕЛИКИЙ КОРДОН ЄВРОПИ ЯК ФАКТОР СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА (ХVІ ст.)” ,Запорозька спадщина випуск 12, 2001
http://www.cossackdom.com/book/bookkordon.html#4
http://historykunceve10.blogspot.com/2015/04/blog-post_23.html
Ярослав Грицак. Україна між Сходом і Заходом: стара історія на новий лад
https://byzantina.wordpress.com/2011/09/25/grycak/
https://www.radiosvoboda.org/a/26806315.html