Добавил:
Если ответы не показываются в браузере, скачайте файл и откройте в Ворде! Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Практикум / Практикум ІПП 2021 pdf

.pdf
Скачиваний:
26
Добавлен:
25.12.2021
Размер:
680.82 Кб
Скачать

2.13.Правильне визначення поняття «інноваційний процес»: а) це процес створення інновацій;

б) це процес перетворення наукового знання в інновацію, тобто послідовний ланцюг подій, в ході яких, інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології або послуги та розповсюджується при практичному використанні; в) це процес створення необхідних ринків продуктів, технологій або послуг;

г) це процес, спрямованість, темпи, цілі якого залежать від соціально-економічного середовища, у якій він функціонує і розвивається.

2.14.Під час якого періоду дифузії вигідність інновації помічена іншими суб’єктами підприємництва; відбувається масове залучення інновації у виробництво, що сприяє швидкому і значному зростанню економічних параметрів (обсягу продукції, прибутку тощо) у всіх, хто приєднався до інноваційного процесу:

а) інкубаційний період; б) період прискорення; в) період уповільнення; г) період насичення.

2.15.Вивчення умов здійснення інноваційної діяльності підприємства в цілому — це:

а) попередній інноваційний аналіз; б) оперативний інноваційний аналіз;

в) ретроспективний інноваційний аналіз; г) горизонтальний інноваційний аналіз.

2.16.У загальному вигляді (на макрорівні) модель інноваційного процесу можна подати як декілька послідовних етапів:

а) наука – техніка – виробництво; б) наука – техніка – технологія;

в) наука – виробництво – споживання; г)організація – технологія – виробництво.

2.17.Результат науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), що відображає принципово новий механізм, який може стати основою появи значної частини інновацій та інноваційних процесів і суттєво вплинути на розвиток НТП – це:

а) відкриття; б) винахід;

в) технічне завдання; г) «ноу-хау».

2.18.На цьому етапі інноваційного процесу відбувається втілення теоретичних конс - трукцій явищ і процесів у матеріальну оболонку, визначаються технічні характеристики нової продукції, розробляють інженерно-технічну документацію на неї, створюють дослідні зразки, розпочинають експериментальне виробництво. Цей етап має назву:

а) наука; б) техніка;

в) виробництво; г) споживання.

ТЕМА 3. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙ ТА ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА НИХ

План заняття:

3.1.Сутність попиту на інновації та засоби його відображення.

3.2.Умови, за яких інновація стає товаром. Формування попиту на інновації.

3.3.Чинники попиту на інновації. Види попиту.

10

Основні поняття теми:

Попит як один з чинників формування інновацій. Напрями аналізу попиту. Закон

попиту. Табличне, графічне та

аналітичне зображення попиту. Засоби ідентифікації

продукції. Три групи нового

товару. Інноваційна

продукція. Система планування та

організація створення нового товару

(роботи, послуги).

Етапи планування. Генерація

ідей. Перевірка концепції. Пробний маркетинг.

 

Особливості чинників попиту

на нововведення.

Внутрішні чинники попиту.

Зовнішні чинники попиту. Види попиту (потенційний, негативний, прихований, повноцінний, нерегулярний та ін.). Вплив чинників на зміну попиту на нову продукцію.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ (ТЕСТИ)

3.1.Проектування товару, його параметрів, дизайну, упаковки, визначають назву або марку товару, виготовляють дослідні зразки, вирішують питання щодо технічного рівня виробу, можливостей його якісного виготовлення, майбутнього ефективного використання здійснюють на етапі створення нового товару. Даний етап має назву:

а) генерування ідей; б) розроблення концепції нових товарів;

в) розроблення і створення дослідного зразка; г) пробний маркетинг.

3.2.Цей попит характеризується виникненням коливань попиту протягом тривалого часу:

а) прихований попит; б) негативний попит; в) надмірний попит; г) нерегулярний попит.

3.3.Кількісні показники якості під час проектування товару відображають безпосередньо або опосередковано рівень матеріальних, трудових і фінансових витрат на створення товару:

а) технічні; б) матеріальні; в) фінансові; г) економічні.

3.4.Попит, що відображає факт його невподобання потенційними споживачами, які намагаються уникнути його купівлі:

а) прихований попит; б) негативний попит; в) надмірний попит; г) повноцінний попит.

3.5.До чинників, що визначають конкурентні переваги фірми, належать:

а) структура основних виробничих фондів, кадровий склад підприємства, організаційна структура управління, обсяг виробництва; б) низькі ціни при хорошій якості продукції, високий імідж фірми, пріоритетний доступ до

обмежених ресурсів, якість продукту і його новизна; в) відповідність виробу вимогам проектної, нормативної та іншої документації, здатність

продукту по-новому, не так як раніше, задовольняти існуючі потреби споживача або виявляти і задовольняти нові, раніше невідомі потреби, фінансова стійкість підприємства; г) сукупність характеристик продукту, що визначає їх здатність задовольняти потреби

покупця, наявність залишків товарно-матеріальних цінностей, раціональна виробнича структура підприємства.

ТЕМА 4. ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА

План заняття:

4.1.Сутність і завдання інноваційної політики підприємства

4.2.Принципи формування інноваційної політики підприємства

11

4.3.Складові інноваційної політики підприємства

4.4.Інноваційний потенціал підприємства як основа і результат його інноваційної політики

Основні поняття теми:

Зв'язок інноваційної стратегії фірми з загальною стратегією розвитку. Принципи її формування та упровадження. Стратегічний план фірми, його розділи. Елементи стратегічного вибору: генеральна мета, основні цілі, стратегії, завдання і програми.

Змістовна характеристика інноваційної політики. Місце інноваційної політики фірми в загальній стратегії розвитку. Складові елементи інноваційної політики фірми. Чинники впливу на формування інноваційної політики фірми.

Наступальна, захисна, імітаційна, залежна, традиційна, «за нагодою» стратегії та їх сутність. Співвідношення різних типів інноваційних стратегій. Процес упровадження інноваційних стратегій. Умови та методи реалізації стратегій.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ (ТЕСТИ)

4.1. Принцип інноваційної політики вказує на необхідність залучення у процес розроблення інновацій усіх внутрішніх елементів підприємства - це:

а)

орієнтація на потреби ринку;

б)

цілеспрямованість;

в)

комплексність;

г)

інформаційна забезпеченість.

4.2. Дотримання принципу інноваційної політики, що дає змогу координувати роботу всього підприємства у період створення інновацій, підготовки до її впровадження, реалізації та згортання. Даний принцип має назву:

а)

переважання стратегічної спрямованості;

б)

цілеспрямованість;

в)

комплексність;

г)

планомірність.

4.3. Принцип інноваційної політики, що передбачає формування інноваційної політики з урахуванням сучасних досягнень НТП і тенденцій розвитку науки і техніки у відповідній галузі, – це:

а)

цілеспрямованість;

б)

комплексність;

в)

планомірність;

г)

інформаційна забезпеченість.

4.4.Складова інноваційної політики, що має на меті формування тактики і стратегії поведінки підприємства на ринку, націлена на вирішення таких завдань: визначення процедур і періодичності маркетингових досліджень; розроблення товарної, цінової, збутової, комунікаційної, – це:

а) маркетингова політика; б) політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;

в) політика структурних змін; г) технічна політика.

4.5.Визначення наукового потенціалу підприємства; розроблення науково-технічної політики з урахуванням результатів маркетингових досліджень; формування технологічної політики; створення механізмів реалізації науково-технічної і технологічної політики і оцінювання її результатів є завданнями складової інноваційної політики під назвою:

а) маркетингова політика; б) політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;

в) політика структурних змін; г) технічна політика.

12

4.6.Складова інноваційної політики зорієнтована на вивчення внутрішнього середовища та організаційної форми підприємства, формування адекватної інноваційним завданням організаційної структури і культури підприємництва - це:

а) маркетингова політика; б) політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;

в) політика структурних змін; г) технічна політика.

4.7.Вивчення можливостей виробництва і вимог до нього та за необхідності усунення виявлених невідповідностей; розроблення напрямів технічного переозброєння основних засобів підприємства; аналіз та оцінювання ефективності здійснюваної технічної політики є завданнями:

а) маркетингової політики; б) політики в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;

в) політики структурних змін; г) технічної політики.

4.8.Усі фінансово-економічні аспекти функціонування підприємства, що забезпечують реалізацію інноваційної політики, пов’язані з управлінням грошовими потоками на підприємстві з метою накопичення коштів, необхідних для реалізації інноваційних проектів охоплює складова інноваційної політики:

а) політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт; б) політика структурних змін; в) технічна політика; г) інвестиційна політика.

4.9.Рівень готовності організації до реалізації проекту чи програми інноваційних стратегічних змін – це:

а) виробничо-технічний потенціал підприємства; б) інноваційний потенціал підприємства; в) конкурентний потенціал підприємства; г) технічний потенціал підприємства.

4.10.Здатність до стабільної виробничої діяльності в межах обраної стратегії за умов складного і мінливого зовнішнього середовища - це:

а) виробничо-технічний потенціал підприємства; б) інноваційний потенціал підприємства; в) конкурентний потенціал підприємства; г) технічний потенціал підприємства.

ТЕМА 5. КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

План заняття 5.1. Економічна ефективність інноваційних заходів, спрямованих на зниження витрат на

виробництво продукції.

5.2.Економічна ефективність інноваційних заходів з підвищення якості продукції

5.3.Економічна ефективність капіталомістких (інвестиційних) інноваційних проектів з урахуванням фактора часу (динамічна модель)

Основні поняття теми

Принципи оцінювання економічної ефективності інноваційних проектів. Розрахунок річного економічного ефекту в разі застосування нових технологічних процесів, механізації та автоматизації виробництва, способів організації виробництва і праці, що забезпечують економію виробничих ресурсів при випуску однієї і тієї ж продукції. Розрахунок річного економічного ефекту в разі застосування інноваційних заходів з підвищення якості продукції. Розрахунок чистого приведеного доходу, дисконтованого

13

індексу прибутковості, дисконтованого періоду окупності та внутрішньої норми прибутковості.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ (ТЕСТИ)

5.1. Порівняння і оцінка проектів можуть відбуватися за такими критеріями:

а)

внутрішні;

б)

статистичні;

в)

короткострокові;

г)

виробничі.

5.2. Ефективність додаткових капітальних вкладень можна визначити як:

Ед

С С

 

 

Ед

С2 С1

; Ед

С2 С1

; Ед

С1 С2

.

1

2

;

 

 

 

 

 

 

а)

 

К 2 К1 б)

 

К 2 К1 в)

К1 К 2 г)

К1 К 2 ,

де

С12 – собівартість одиниці продукції при базовому і новому варіантах відповідно;

 

К1, К2 – питомі додаткові капітальні вкладення при базовому та новому варіантах

відповідно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.3.Для оцінки роботи структурних підрозділів підприємства використовується: а) реальна ефективність; б) розрахункова ефективність; в) умовна ефективність;

г) економічна ефективність.

5.4.«Необхідно створювати передумови для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та стимулювати їх використання» - твердження правильне:

а) ні, твердження неправильне; б) частково правильне; в) так, твердження правильне;

г) наведене твердження не застосовується до показників ефективності.

5.5.Зведені витрати, необхідні для реалізації інноваційного проекту обчислюються за формулою:

а) З = Су + Ен х Ку, б) З = Ву + Ку х Су; в)З = Су – Ен х Ку г) З = Су х Ен х Ку

де: З - приведені витрати на одиницю продукції; Су - собівартість одиниці продукції; Ву – виробничі витрати на одиницю продукції;

Ку - питомі (на одиницю продукції) капітальні вкладення; Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

5.6. Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень – це:

а) відношення прибутку, отриманого від здійснення капітальних вкладень до суми капітальних вкладень; б) показник, обернений коефіцієнту ефективності;

в) відношення суми капітальних вкладень до прибутку, отриманого від здійснення вкладень;

г) З=Сі + ЕнКі => min,

де Сі – сума поточних витрат на одиницю продукції в і-тому варіанті; Ен – нормативний коефіцієнт ефективності; Кі – питомі капітальні вкладення по і-тому варіанту.

5.7. Наведене твердження: «Даний метод оцінки застосовують тоді, коли обсяг виробництва, виручка, собівартість змінюються з періоду у період, як, наприклад, при створенні підприємства, коли діапазон планування неможливо обмежити одним періодом» характеризує динамічний метод оцінки ефективності:

а) ні, не повністю; б) це визначення взагалі не стосується динамічних методів оцінки ефективності; в) так, характеризує;

14

г) частково характеризує.

5.8.______________ вартість грошей являє собою суму інвестованих у даний момент коштів, у яку вони перетворяться через певний період часу з урахуванням певної ставки відсотка.

а) теперішня; б) майбутня; в) реальна; г) номінальна.

5.9._____________ вартість грошей являє собою суму грошових надходжень, наведених з урахуванням певної ставки відсотка (дисконтної ставки) до нинішнього періоду.

а) теперішня; б) майбутня; в) реальна; г) номінальна.

5.10.Майбутня вартість вкладу з урахуванням нарахованої суми відсотка розраховується за формулою:

а) Р + Р х n х I = Р (1+ni); б) КСв – КСв х (1/(1+ni); в) Р - Р х n х I = Р (1+ni); г) КСв + КСв х (1/(1+ni),

де Р - початкова сума вкладу (інвестицій), І - сума дисконту за обумовлений період інвестування в цілому;

КСв - кінцева сума внеску, обумовлена умовами інвестування,

n, ni - тривалість інвестування та використовувана дисконтна ставка

5.11.Фактор, з урахуванням якого формується розмір доходу від інвестицій (у реальному інвестуванні таким доходом виступає грошовий потік) – це:

а) середня реальна депозитна ставка; б) попит на продукцію; в) частка ринку;

г) премія за низьку ліквідність.

5.12.Під час розрахунку різних показників ефективності інвестицій як ставка відсотка, яка вибирається для дисконтування, може бути використана:

а) середня депозитна або кредитна ставка; б) попит на продукцію; в) частка ринку;

г) премія за низьку ліквідність.

5.13.Цей показник дозволяє одержати найбільш узагальнену характеристику результату інвестування, тобто його кінцевий ефект в абсолютній сумі. Він дорівнює різниці між приведеними до теперішньої вартості (методом дисконтування) сумою грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту і сумою інвестованих в його реалізацію засобів.

а) чистий приведений дохід (NPV, Net Present Value); б) індекс прибутковості (PI, Profitability Index);

в) період окупності (PP, Payback Period);

г) внутрішня норма прибутковості (IRR, Internal Rate of Return).

5.14.Показники, які дають інформацію про так званий «резерв безпеки проекту», – це:

а) чистий приведений дохід (NPV, Net Present Value); б) індекс прибутковості (PI, Profitability Index);

в) період окупності (PP, Payback Period);

г) внутрішня норма прибутковості (IRR, Internal Rate of Return).

5.15. Показник характеризує дохід на одиницю витрат, саме цей критерій кращий, коли необхідно впорядкувати незалежні проекти для створення оптимального портфеля у випадку обмеженості зверху загального обсягу інвестицій, – це:

а) чистий приведений дохід (NPV, Net Present Value);

15

б) індекс прибутковості (PI, Profitability Index); в) період окупності (PP, Payback Period);

г) внутрішня норма прибутковості (IRR, Internal Rate of Return). 5.16 Правильним співвідношенням є:

а) якщо NPV 0, то PI 1;

б) якщо NPV 0, то PI 1;

в) якщо NPV 0, то PI = 1;

г) якщо NPV 0, то PI 1.

5.17. Величина зведених витрат, необхідних для реалізації інноваційного проекту повинна

бути:

 

а)

мінімальною;

б)

максимальною;

в)

відсутні обмеження;

г)

від’ємною.

5.18.Основними причинами, які визначають суперечності між критеріями NPV, PI, IRR, є: а) об’єм продажу;

б) масштаб проекту, тобто елементи грошових потоків одного проекту значно (на один чи декілька порядків) відрізняються від елементів іншого проекту; в) обсяг інвестицій та ставка дисконту; г) частка ринку.

5.19.Зовнішньоекономічний ризик (можливість введення торговельних обмежень, закриття кордонів та ін.) належить до такого виду ризиків:

а) прості; б) складні; в) керовані;

г) плановані.

5.20.Критерієм вибору найбільш ефективного варіанта інноваційного проекту, спрямованого на підвищення якості продукції, з ряду альтернативних варіантів, є:

а) максимум річного економічного ефекту; б) мінімальний термін окупності капітальних вкладень; в) мінімум приведених витрат; г) мінімум загальних витрат по проекту.

5.21.Критерієм вибору найбільш ефективного варіанта інноваційного проекту, спрямованого на зниження витрат на виробництво продукції, з ряду альтернативних варіантів, є:

а) максимум річного економічного ефекту; б) мінімальний термін окупності капітальних вкладень; в) мінімум приведених витрат; г) мінімум загальних витрат по проекту.

5.22.Величина, зворотна нормативному коефіцієнту ефективності капітальних вкладень -

це:

а) річний економічний ефект; б) термін окупності капітальних вкладень; в) приведені витрати;

г) нормативний термін окупності капітальних вкладень.

5.23.Термін окупності додаткових капітальних вкладень, необхідних для реалізації інноваційних проектів, спрямованих на зниження витрат на виробництво продукції, обчислюється за формулою:

а) Тд = (С1 – С2) / (К1 – К2); б) Тд = (К2 – К1) / (С1 – С2);

в) Тд = (С2 – С1) / (К2 – К1);

г) Тд = (К2 – К1) / (П2 – П1),

де С1, С2 - собівартість одиниці продукції при базовому і новому варіантах;

16

К1, К2 – питомі капітальні вкладення при базовому і новому варіантах; П1, П2 – прибуток при базовому і новому варіантах відповідно.

5.24. Термін окупності додаткових капітальних вкладень, спрямованих на підвищення якості продукції, обчислюється за формулою:

а) Тд = (С1 – С2) / (К1 – К2); б) Тд = (К2 – К1) / (С1 – С2); в) Тд = (С2 – С1) / (К2 – К1); г) Тд = (К2 – К1) / (П2 – П1),

де С1, С2 - собівартість одиниці продукції при базовому і новому варіантах; К1, К2 – питомі капітальні вкладення при базовому і новому варіантах; П1, П2 – прибуток при базовому і новому варіантах відповідно.

5.25. Річний економічний ефект від реалізації інноваційних проектів, спрямованих на зниження витрат на виробництво продукції обчислюється, за формулою:

а)

Е = ( З1 – З2 )* А2 ;

б)

Е = (∆ П + Ен ∆К) *А2;

в)

Е = ( З2 – З1 )* А2;

г)

Е = (∆ П – Ен ∆К) *А2,

де

З1, З2 – приведені витрати на одиницю продукції при базовому і новому варіантах;

 

А2 - річний обсяг при новому варіанті;

 

∆ П – різниця прибутку при базовому і новому варіантах;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

 

∆К – різниця питомих капітальних вкладень при базовому і новому варіантах.

5.26. Критерієм ефективності інноваційного проекту є виконання такої умови:

а)

Ер ≥ Ен, або Тр ≤ Тн;

б)

Ер ≤ Ен, або Тр ≥ Тн;

в)

Ер = Ен, або Тр = Тн;

г)

Ер ≥ 0, або Тр ≤ Тн,

де

Ер, Ен – розрахунковий та нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень

відповідно; Тр, Тн – розрахунковий та нормативний термін окупності капітальних вкладень

відповідно.

5.27.Методика визначення економічної ефективності інноваційних проектів, спрямованих на зниження витрат на виробництво продукції підприємства, передбачає розрахунок таких показників:

а) річний економічний ефект, термін окупності додаткових капітальних вкладень, приріст прибутку, нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень; б) річний економічний ефект, термін окупності загальних капітальних вкладень за проектом, термін окупності додаткових капітальних вкладень;

в) приведені витрати, приріст прибутку, термін окупності загальних капітальних вкладень за проектом; г) мінімум приведених витрат за проектами, річний економічний ефект, термін

окупності додаткових капітальних вкладень.

5.28.Методика визначення економічної ефективності інноваційних проектів, спрямованих на підвищення якості продукції підприємства, передбачає розрахунок таких показників:

а) річний економічний ефект, термін окупності додаткових капітальних вкладень, приріст прибутку, нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень; б) річний економічний ефект, термін окупності загальних капітальних вкладень за проектом, термін окупності додаткових капітальних вкладень;

в) приведені витрати, приріст прибутку, термін окупності загальних капітальних вкладень за проектом; г) мінімум приведених витрат за проектами, річний економічний ефект, термін

окупності додаткових капітальних вкладень.

17

5.29.Фактичний рівень затрат і результатів за даними бухгалтерського обліку і звітності стосується:

а) реальної ефективності; б) розрахункової ефективності; в) умовної ефективності;

г) економічної ефективності.

5.30.Цей вид ефективності базується на проектних (планових) показниках, отриманих розрахунковим методом:

а) реальна ефективність; б) розрахункова ефективність; в) умовна ефективність;

г) економічна ефективність.

ТЕМА 6. ОНОВЛЕННЯ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ БАЗИ ПІДПРИЄМСТВА

План заняття:

6.1.Техніко-технологічна база підприємства

6.2.Науково-технічний рівень засобів праці

6.3.Науково-технічний рівень предметів праці

6.4.Науково-технічний рівень технології

Основні поняття теми:

Технологія, технічний рівень виробництва, методика його розрахунку. Технічний рівень засобів праці, технічний рівень предметів праці, показники. Узагальнюючі показники технічного рівня виробництва. Інтегральний коефіцієнт технічного рівня виробництва.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ (ТЕСТИ)

6.1.Механоозброєність праці (Мо.п) визначається за формулою: а) Мо.п = См.у. / Чо.р.; б) Мо.п = См.у. + Чо.р.; в) Мо.п = См.у. * Чо.р., г) Мо.п = См.у. - Чо.р.;

де См.у. - вартість машин і устаткування; Чо.р. - облікова чисельність робітників

6.2.Технологія, що дає можливість модифікувати продукти, які випускають із її допомогою, постійно вдосконалює їхню здатність задовольняти потреби споживачів, - це:

а) стабільна технологія; б) плідна технологія; в) непостійна технологія; г) мінлива технологія.

6.3.До показника технічного рівня предметів праці належить:

а) фондовіддача; б) механовіддача;

в) матеріаломісткість продукції; г) ступінь механізації та автоматизації праці.

6.4. До показника технічного рівня засобів виробництва належить: а) фондовіддача; б) енергомісткість продукції;

в) матеріаломісткість продукції; г) ступінь механізації та автоматизації праці.

6.5. Правильна формула матеріаломісткості (Мм) має вигляд:

а) Мм=M*Q; б) Мм=M/Q; в) Мм=Q/M;

г) Мм=(M*Q)/100.

18

де М - витрата матеріальних ресурсів на весь обсяг виробленої продукції,

Q- обсяг продукції:

6.6.Фондоємність розраховується як:

а) відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до обсягу товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік; б) відношення обсягу товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік до

середньорічної вартості основних фондів підприємства; в) відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу;

г) відношення середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу до середньорічної вартості основних фондів підприємства.

6.7.Під технікою розуміють сукупність таких елементів: а) інструменти; предмети праці; верстати; б) знаряддя праці; предмети праці; машини;

в) знаряддя праці; предмети праці; технологія; г) технологія; машини; інструменти.

6.8.Фондовіддача розраховується як:

а) відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до обсягу товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік; б) відношення обсягу товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік до

середньорічної вартості основних фондів підприємства; в) відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу;

г)відношення середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу до середньорічної вартості основних фондів підприємства.

6.9. До показника технічного рівня технології належить:

а)

фондовіддача;

б)

механовіддача;

в)

матеріаломісткість продукції;

г)

ступінь механізації та автоматизації праці.

6.10. Коефіцієнт використання матеріалу (нормативний) розраховується як відношення: а) чистої ваги виробу до норми витрати матеріалу на одиницю виробу; б) чистої ваги виробу до фактичної витрати матеріалу на одиницю виробу; в) норми витрати матеріалу на одиницю виробу до чистої ваги виробу;

г) фактичної витрати матеріалу на одиницю виробу до чистої ваги виробу.

ТЕМА 7. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ

План заняття:

7.1. Інноваційна діяльність як об’єкт управління

7.2. Оперативне управління інноваційною діяльністю

7.3. Організаційні структури управління інноваційною діяльністю

Основні поняття теми:

Управління інноваційним процесом як невід'ємна складова діяльності сучасного підприємства. Основні задачі управління інноваціями. Стратегія та стратегічне управління інноваційною діяльністю, яке націлене на прогнозування глобальних змін в економічній ситуації. Цілі підприємства, об’єкт управління, оперативне управління, планування інновацій, види планів, механістичні організаційні структури, органічні організаційні структури.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ (ТЕСТИ)

7.1. Інноваційна стратегія - це:

19