Задачи семейное право 2
.docxЗавдання 1. Шерстюк, який досяг шістнадцяти років і зареєстрований як підприємець і займається підприємницькою діяльністю звернувся до нотаріуса із проханням посвідчити шлюбний договір із Новак з якою в той же день вони планували подати заяву про реєстрацію шлюбу. Однак нотаріус відмовив, вказавши на те, що Шерстюк є неповнолітнім і для посвідчення таких угод необхідна присутність та згода батьків. Шерстюк наполягав на укладенні договору, заявив, що він вже має повну цивільну дієздатність і має право укладати будь які цивільно-правові договори без згоди батьків.
Дайте правову оцінку ситуації. Які мають бути подальші дії Шерстюка? Які дії нотаріуса?
Розв’язання. Дайте правову оцінку ситуації.
До нотаріуса звернулась неповнолітня фізична особа, яка зареєстрована як підприємець. Відповідно до п.3 ст.35 Цивільного кодексу України, повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.
Оскільки Шерстюк вже зареєстрований як ФОП (має місце юридичний факт), то він має повну цивільну дієздатність.
Посилатись на п.2 ст.92 Сімейного кодексу України(на укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом) не можна, оскільки виходячи з норм чинного законодавства, крім повнолітніх осіб повну дієздатність мають:
а) особи, що зареєстрували до повноліття шлюб (ч. 2 ст. 34 ЦК України);
б) емансиповані особи, тобто особи, які набули дієздатності у повному обсязі до досягнення повноліття в спеціальному порядку, передбаченому законом (ст. 35 ЦК України).
Шерстюк є емансипованою особою. Шлюбний договір, як і всі інші правочини, повністю дієздатні неповнолітні особи укладають самостійно (ч. 2 ст. 203 ЦК). Отже, нотаріус відмовив неправомірно.
АЛЕ, відповідно п.1 ст.92 Сімейного кодексу України, шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. Шерстюк і Новак не подали заяву а тільки будуть її подавати. Це означає, що договір не можна нотаріально засвідчити, оскільки немає юридичного факту (подачі заяви). Отже, нотаріус відмовив правомірно, але неправильно зсилаючись.
Які мають бути подальші дії Шерстюка?
Звернутись за юридичною консультацією, разом із Новак подати заяву про реєстрацію шлюбу і тільки тоді завірювати шлюбний договір.
Які дії нотаріуса?
Вибачитись перед Шерстюком за введення в оману, прочитати п.3 ст.35 Цивільного кодексу України і чекати Шерстюка після подання заяви останнім.
Завдання 2. Складаючи шлюбний договір Мазуренко та Степанова ввели в зміст такі пункти:
П. 3: «Майно, яке набуте та буде набуватись нами під час шлюбу вважається спільною сумісною власністю, при цьому подружжя відходить від рівності часток і домовляється про те що 40% належатиме дружині, а 60 % чоловіку».
П. 5: «Майно набуте чоловіком і дружиною до шлюбу або одержане одним із них під час шлюбу в порядку спадкування чи дарування під час шлюбу, є особистою власністю того з подружжя, ким воно успадковано чи кому воно подароване»;
П. 6: « У разі непрацездатності дружини у зв’язку із народженням дітей до досягнення ними трирічного віку, дружина не має права на утримання»;
П. 7: « У разі розірвання шлюбу дружина зобов’язується протягом місячного строку знятися із реєстрації та виселитись із квартири»;
П. 8: «У разі втрати працездатності одним із подружжя, інший зобов’язується надавати йому матеріальну допомогу в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця».
Розв’язання.
Аналіз:
Пункт 3 «Майно, яке набуте та буде набуватись нами під час шлюбу вважається спільною сумісною власністю, при цьому подружжя відходить від рівності часток і домовляється про те що 40% належатиме дружині, а 60 % чоловіку».
Відповідно до ч.1 ст.70 Сімейного кодексу України: у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч.3 ст.97 Сімейного кодексу України: сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.
Цей пункт не суперечить діючим нормам законодавства і може бути введений до шлюбного договору.
Пункт 5: «Майно набуте чоловіком і дружиною до шлюбу або одержане одним із них під час шлюбу в порядку спадкування чи дарування під час шлюбу, є особистою власністю того з подружжя, ким воно успадковано чи кому воно подароване»;
Відповідно до п.1-2 ч.1 ст. 57 Сімейного кодексу України: особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
Цей пункт повністю копіює чинне законодавство, тому його можна виключити з шлюбного договору.
Пункт 6: «У разі непрацездатності дружини у зв’язку із народженням дітей до досягнення ними трирічного віку, дружина не має права на утримання»;
Відповідно до ч.1-2 ст. 84 Сімейного кодексу України, 1. Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.
2. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Цей пункт суперечить діючим нормам сімейного законодавства і має бути виключеним з шлюбного договору.
Редакція пункту 6: “У разі непрацездатності дружини у зв’язку із народженням дітей до досягнення ними трирічного віку, дружина отримує грошову компенсацію в сумі “хххххх” грн і позбавляється права на утримання»;
Відповідно до п.3 ст.99 Сімейного кодексу України, шлюбним договором може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
Пункт 7: « У разі розірвання шлюбу дружина зобов’язується протягом місячного строку знятися із реєстрації та виселитись із квартири»;
Відповідно до п.1 ст.98 Сімейного кодекса України, якщо у зв'язку з укладенням шлюбу один із подружжя вселяється в житлове приміщення, яке належить другому з подружжя, сторони у шлюбному договорі можуть домовитися про порядок користування ним. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї.
Цей пункт не суперечить діючим нормам законодавства і може бути введений до шлюбного договору.
Пункт 8: «У разі втрати працездатності одним із подружжя, інший зобов’язується надавати йому матеріальну допомогу в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця»;.
Відповідно до п.1 ст.99 Сімейного кодексу України, сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором.
Цей пункт не суперечить діючим нормам законодавства і може бути введений до шлюбного договору.
Авторські пункти:
Пункт N: “У разі розірвання шлюбу, тому з подружжя, кто залишився з дитиною(-нами), інший виплачує аліменти на утримання дитини(дітей) в твердій валюті в розмірі 3000 гривень на дитину”;
Пункт N+1: “У разі зради одного з подружжя іншому, зрадник, має виплатити партнеру компенсацію в твердій грошовій валюті в розмірі 20000 гривень”.