Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Методичка_Теорія локомотивної тяги

.pdf
Скачиваний:
25
Добавлен:
27.04.2021
Размер:
878.56 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту

імені академіка В. Лазаряна

Кафедра «Локомотиви»

Теорія локомотивної тяги Технічне обслуговування транспортних засобів

Методичні вказівки до виконання курсової роботи

Укладачі: Д. В. Бобирь О. М. Гончаров М. І. Капіца В. Н. Сердюк

Для студентів факультету безвідривної підготовки спеціальностей 7.100403 «Організація перевезень і управління на залізничному транспорті» і 7.100501 «Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту»

Дніпропетровськ 2004

Укладачі: Дмитро Валерійович Бобирь Олександр Михайлович Гончаров Михайло Іванович Капіца Володимир Никандрович Сердюк

УДК 629. 421.004

Теорія локомотивної тяги. Технічне обслуговування транспортних засобів: Методичні вказівки до виконання курсової роботи / Дніпропетр. нац. ун-т залізн. трансп.; Уклад.: Д. В. Бобирь, О. М. Гончаров, М. І. Капіца,

В. Н. Сердюк. – Д., 2003. – 62 с.

Методичні вказівки містять короткі теоретичні відомості та методику виконання курсової роботи.

Рецензенти: І. Т. Чабанюк (Генеральний директор консорціуму «Укрпромтрансмаш»), Я. Ю. Савич (доцент кафедри «Енергопостачання залізниць»

Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп.) Редактор Т. В. Мацкевич

Комп’ютерна верстка Я. І. Заїць

Підп. до друку 18.01.04. Формат 60×84 1/16.

Папір для множних апаратів. Офсетний друк. Ум. друк. арк. 2,8. Обл. – вид. арк. 3. Тираж 100 прим. Зам. № 3066. Вид. № 65. Безкоштовно.

Видавництво Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. ДК № 1315 від 31.03.2003

Адреса видавництва та дільниці оперативної поліграфії: 49010, Дніпропетровськ, вул. Акад. Лазаряна, 2

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

При розробці проектів нових залізниць, переводі існуючих ліній на електричну і тепловозну тягу та під час експлуатації доводиться вирішувати цілу низку питань, пов’язаних з рухом поїздів. Ці питання є предметом тягових розрахунків. У відповідності з навчальним планом студенти спеціальностей «Управління процесами перевезень на залізничному транспорті», «Рухомий склад і спеціальна техніка залізничного транспорту» виконують курсову роботу по тягових розрахунках. Задачею проектування по тязі поїздів є не лише закріплення отриманих знань в цій області, але й формування у студентів вміння самостійно вирішувати питання, пов’язані із найбільш раціональним використанням потужності локомотивів.

Курсову роботу необхідно виконувати, обдумано застосовуючи розрахункові формули і ретельно перевіряючи висновки і результати. Цілковито недопустимо механічне застосування формул і виконання по них розрахунків. Дані методичні вказівки не звільняють студента від необхідності глибоко і уважно розібратися в питаннях, що розглядаються, використовуючи рекомендовану літературу. При невиконанні цього студент не отримає необхідних знань і виявиться непідготованим до екзамену (заліку) з дисципліни.

Тягові розрахунки проводяться на основі «Правил тяговых расчетов для поездной работы» (ПТР), що визначають порядок і методику розв’язання задач і містять основні характеристики локомотивів, вагонів і інші нормативні дані, які є вихідними для розрахунків.

При виконанні курсової роботи необхідно дотримуватись наступних положень:

1.Робота повинна бути виконана в зошиті, складеному зі стандартних листів писального паперу (розміром 210×297 мм) з обов’язковим залишенням полів для зауважень рецензента; на обкладинці зошита необхідно вказати дисципліну, курс, прізвище, ініціали і шифр студента, а також рік видання завдання на курсову роботу, у відповідності з яким вона виконується.

2.Робота повинна бути написана акуратно, розбірливим почерком, без скорочення слів.

3.Вихідні дані повинні бути обов’язково приведені на початку роботи.

4.Розрахунки необхідно супроводжувати поясненнями. Розрахункові формули слід приводити спочатку в загальному вигляді із застосуванням прийнятих буквених позначень, після чого підставити в формулу числові значення величин і проставити результат.

Приклад:

ω′′0 = αω′′04 +βω′′06 + γω′′08 = 0,8 1,2 + 0,05 1,4 + 0,15 1,17 =1,22 Н/кН.

Необхідно вказати, що являють собою величини, які входять у формулу, обов’язково проставляючи для іменованих величин їхні одиниці виміру.

5. При виборі розрахункових величин і параметрів, використанні таблиць, формул, довідкових матеріалів потрібно посилатися на джерела; список ви-

користаної літератури (автор, назва книги, місце та рік видання) слід привести в кінці роботи.

6.Матеріал потрібно викладати з дотриманням прийнятої в технічній літературі термінології.

7.Точність обчислень до 1 % є достатньою при розрахунках.

8.Графічна частина роботи виконується на міліметровому папері.

При зображенні графічних залежностей варто:

а) на кожному графіку мати нульову абсцису і нульову ординату; б) графічнізалежностівикреслювати акуратно, гострозаструганимолівцем; в) осі координат виділяти більш товстою лінією;

г) на осях координат проставляти буквені позначення величин, що відкладаються, і їхні одиниці виміру;

д) на осях координат нанести числові шкали у відповідності з прийнятими масштабами зображення величин. Масштаби приводять на графіках у правому верхньому куті.

При побудові графічних залежностей на міліметровому папері потрібно вибрати початок координат у точці перетину жирних ліній; круглі значення числовихшкалнаосях координатбажано ставитинавпротибільшжирнихлінійсітки.

9.Таблиці і графіки необхідно вкладати в зошит так само, як і сторінки з текстом, в корінець зошита, не повертаючи їх на 90°, щоб ними було зручно користуватися (не варто приклеювати графіки і таблиці до полів сторінок!). Вкладати графіки і таблиці в зошит потрібно відразу ж за тією сторінкою, де

єперше посилання на них.

10.Сторінки роботи, ілюстрації, таблиці і графіки повинні бути пронумеровані. Таблиціповинніматинайменування, ілюстраціїіграфіки– підрисунковіпідписи.

11.Роботу потрібно підписати і вказати дату її виконання.

12.Готова робота повинна бути відіслана до університету не пізніше терміну, встановленогокалендарнимпланом(длястудентівбезвідривноїформинавчання).

Студентам заочної форми навчання після отримання прорецензованої роботи потрібно незалежно від того, зарахована вона чи ні, виправити всі помилки і зробити необхідні доповнення. Якщо робота не зарахована, потрібно в найкоротший термін виконати вимоги рецензента і відіслати виправлену роботу до університету для повторної перевірки1. При цьому не варто переписувати роботу цілком або окремі її розділи; не можна також робити виправлення по написаному тексту; всі виправлення і доповнення повинні бути зроблені на окремих листах і вклеєні або вшиті у відповідні місця роботи. Витирати і закреслювати зауваження рецензента забороняється. Виконавши будь-яке виправлення і отримавши новий числовий результат, варто, якщо це потрібно, внести відповідні поправки в подальші розрахунки.

Курсова робота, в якій не дотримані викладені вище положення, а також

робота, що виконана студентом не за своїм варіантом, не рецензується.

__________

1 На обкладинці зошита в цьому випадку повинен бути зроблений напис: «Робота виправлена» або «На повторне рецензування».

Перевірену роботу з виправленнями і доповненнями, зробленими на вимогу рецензента, потрібно зберігати, оскільки її необхідно захистити.

ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

У курсовій роботі студент повинен:

1.Провести аналіз профілю колії і встановити величину розрахункового підйому.

2.Спрямити профіль колії.

3.Визначити масу складу за вибраним розрахунковим підйомом.

4.Перевірити отриману масу складу на проходження зустрічних підйомів більшої крутизни, ніж розрахунковий підйом, з урахуванням використання накопиченої кінетичної енергії.

5.Перевірити можливість зрушення поїзда з місця при зупинках на роздільних пунктах (станціях).

6.Виконати перевірку маси складу по довжині приймально-відправних колій роздільних пунктів заданої дільниці.

7.Скласти таблицю і побудувати діаграми питомих рівнодіючих (прискорюючих і вповільнюючих) сил.

8.Визначити максимально допустиму швидкість руху на найбільш крутому спуску дільниці при заданих гальмівних засобах поїзда. (S ), струму

Iг = f (S) .

10.Визначити час ходу по перегонах і технічну швидкість руху поїзда по дільниці.

11.Розрахувати час ходу поїзда по дільниці методом рівномірних швид-

костей.

12.Виконати перевірку електричних машин локомотива на нагрівання.

13.Визначити витрати електроенергії – для електровоза, дизельного пального – для тепловоза.

14.Побудувати тонно-кілометрову діаграму.

Вихідні дані вибираються по табл. 1Т, 1Е, а профіль дільниці – з додатка А (за узгодженням з викладачем). Ці дані, а також розрахункові параметри заданого локомотива, обов’язково приводяться на початку роботи.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Точність обчислень при виконанні розрахунків повинна у відповідності з «Правилами тягових розрахунків для поїзної роботи» (ПТР) [4] прийматися:

1)для мас складів (вантажних) – з округленням до 50 т;

2)для сил, що діють на поїзд (сили тяги, опору, гальмівні) – з округленням до 50 Н;

3)для крутизни схилів при вимірюванні в тисячних (проміллє, ‰) – з одним знаком після коми;

4)для питомих сил при вимірюванні в Н/кН – з двома знаками після коми;

5)для відстаней при вимірюванні в метрах (для елементів профілю) і в кілометрах (для перегонів) – з одним знаком після коми;

6)для швидкостей при вимірюванні в км/год – з одним знаком після коми;

7)для витрат пального – з округленням до 10 кг;

8)для питомих витрат пального – з округленням до 0,1 кг/104 ткм;

9)для струмів – з округленням до 5 А;

10)для витрат електроенергії – з округленням до 10 кВт·год;

11)для питомих витрат електроенергії при вимірюванні в кВт·год/ткм – з одним знаком після коми;

12)для перегінних часів ходу – розрахункове до 0,1 хв, для графіка руху поїздів – з округленням до 1 хв.

На початку курсової роботи після вихідних даних необхідно привести основні характеристики локомотива.

Основними характеристиками, що використовують при тягових розрахунках, є тягова характеристика локомотива, струмова характеристика локомотива або тягових електричних машин та теплові характеристики тягових електродвигунів (тягового генератора) [4].

Тяговою характеристикою локомотива називають залежність дотичної сили тяги локомотива від його швидкості Fд = f (V ) . Тягові характеристики

всіх локомотивів, що використовуються на залізниці, наведено в [4]. Струмова характеристика являє собою залежність сили струму робочих

обмоток тягових машин або локомотива в цілому від швидкості Iг = f (V ) .

Ці характеристики також приведено в [4].

До теплових характеристик відносять залежності температури перегріву обмоток тягових машин τта теплової сталої часу Т від сили струму. Тепло-

ві характеристики наводяться в [4]. Для електровозів значення теплової сталої часу Т є постійним для всього робочого діапазону зміни сили струму.

Всі перелічені характеристики необхідно акуратно накреслити на міліметровому папері і привести на початку курсової роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1Т

 

 

 

 

Вихідні дані

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найменування показника

 

Варіант (остання цифра шифру або порядковий номер по журналу)

 

 

0

1

 

2

3

 

4

5

6

7

 

8

9

 

 

 

 

 

 

Локомотив

2М62

2ТЭ10Л

3ТЭ3

ТЭ3

2ТЭ116

3ТЭ10М

2ТЭ10В

2ТЭ10М

2ТЭ10М

2М62

 

Склад поїзда в % за масою:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– 8-вісних вагонів

18

15

 

15

16

 

18

16

10

16

 

12

16

 

– 6-вісних вагонів

2

 

1

 

1

 

4

 

– 4-вісних вагонів

82

83

 

84

84

 

82

84

90

83

 

88

80

 

Маса вагонів брутто, т:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– 8-вісних

166

168

 

168

168

 

166

164

168

168

 

164

168

 

– 6-вісних

124

 

126

 

128

 

126

 

– 4-вісних

88

86

 

88

88

 

88

88

88

86

 

88

86

 

 

86

 

84

 

82

86

84

 

82

Гальмівних осей в складі поїзда, %

97

98

 

96

97

 

97

98

98

97

 

96

97

 

Довжина приймально-відправних колій

850

1250

 

1050

850

 

1250

1550

1550

1250

 

1250

850

 

lпвід , м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гальмівні колодки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чавунні

 

 

 

 

Композиційні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітка: 8- і 6-вісні вагони на підшипниках кочення; 95 % 4-вісних вагонів на підшипниках кочення; 5 % – на підшипниках ковзання. Якщо в вихідних даних передбачена різна маса брутто 4-вісних вагонів, то вважаємо, що підшипники ковзання мають тільки вагони з меншою масою.

Таблиця 1Е

Вихідні дані

Найменування показника

 

Варіант (остання цифра шифру або порядковий номер по журналу)

 

0

1

2

 

3

4

5

6

7

8

9

 

 

Локомотив

ВЛ8

ВЛ10

ВЛ80Р

 

ВЛ60К

ВЛ11

ВЛ11

ВЛ80Т

ВЛ8

ВЛ82

ВЛ11

Склад поїзда в % за масою:

 

 

15

 

9

(2 секц.)

(3 секц.)

8

 

(пост.)

 

– 8-вісних вагонів

15

16

 

17

16

9

11

15

– 6-вісних вагонів

5

6

 

1

1

3

– 4-вісних вагонів

80

78

85

 

90

83

84

92

90

89

82

Маса вагонів брутто, т:

 

 

164

 

168

 

 

168

 

 

 

– 8-вісних,

166

168

 

166

164

164

164

168

– 6-вісних

124

124

 

126

126

126

– 4-вісних

88

84

86

 

88

86

88

88

86

88

84

 

84

 

82

82

86

82

84

Гальмівних осей в складі поїзда, %

94

97

96

 

96

97

98

98

96

96

98

Довжина приймально-відправних колій

1050

1050

1250

 

850

1250

1550

1550

1050

1550

1250

lпвід , м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гальмівні колодки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чавунні

 

 

 

Композиційні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітка: 8- і 6-вісні вагони на підшипниках кочення; 95 % 4-вісних вагонів на підшипниках кочення; 5 % – на підшипниках ковзання. Якщо в вихідних даних передбачена різна маса брутто 4-вісних вагонів, то вважаємо, що підшипники ковзання мають тільки вагони з меншою масою.

1. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВОГО ПІДЙОМУ

Розрахунковий підйом – це найбільш важкий для руху в даному напрямку елемент, на якому при наявній масі складу досягається розрахункова швидкість і відповідна розрахункова сила тяги локомотива. Розрахунковий підйом

– один з основних параметрів, що визначають масу складу, яка може бути перевезена по дільниці при заданих умовах.

Визначенню розрахункового підйому повинен передувати аналіз повздовжнього профілю колії. При аналізі необхідно виявити достатньо крутий і в той же час довгий елемент профілю, який не можна буде подолати за рахунок накопиченої, в першу чергу на спусках, кінетичної енергії на швидкості, що дорівнює або більша за розрахункову.

Слід зазначити, що розрахунковий підйом не обов’язково є найбільш крутим. Якщо на дільниці є підйом, крутіший за розрахунковий, але який має невелику протяжність і перед ним розташовані «легкі» елементи профілю (спуски, площадки), де поїзд може розвинути велику швидкість, то навіть при умові вповільнення на даному підйомі його швидкість може не досягнути розрахункової. У такому разі підйом необхідно вважати швидкісним.

Правильне визначення розрахункового, а також швидкісного підйомів має важливе значення для повного використання тягових можливостей локомотива, провізної та пропускної спроможності заданої дільниці. Якщо помилково за розрахунковий прийняти підйом, що є за своїми властивостями швидкісним, то в такому разі буде зменшено масу складу, яку можна провезти по дільниці, збільшено питомі витрати енергоресурсів на перевезення. У зворотному випадку, при неправильному прогнозуванні накопичення достатньої кількості кінетичної енергії перед початком руху по швидкісному підйому, розрахована маса складу буде надто великою і швидкість на такому підйомі буде менша за розрахункову.

2. СПРЯМЛЕННЯ ПРОФІЛЮ КОЛІЇ

Для спрощення тягових розрахунків, а також для скорочення їх об’єму і відповідно часу на їхнє виконання необхідно спрямити профіль колії.

Спрямлення профілю полягає в заміні двох або декількох суміжних елементів поздовжнього профілю колії одним елементом, довжина якого Sс до-

рівнює сумі довжин елементів, що спрямляються (S1, S2..., Sn ), тобто

 

Sс = S1 + S2 +... + Sn ,

(1)

а крутизна iс

розраховується за формулою

 

 

iс′ =

i1S1 +i2S2 +... +in Sn

,

(2)

 

 

 

 

S1 + S2 +... + Sn

 

де i1, i2..., in

– крутизна елементів дільниці, що спрямляється, ‰.

 

Щоб розрахунки швидкості і часу руху поїзда по дільниці були достатньо

точними, необхідно виконати перевірку можливості спрямлення групи елементів профілю за формулою

Si

2000

,

(3)

 

i

 

 

де Si – довжина елемента, що спрямляється, м;

i – абсолютна величина різниці між ухилом спрямленої дільниці і ухилом елемента, що перевіряється, ‰, тобто iс′ −ii .

Перевірці за формулою (3) підлягає кожний елемент групи, що спрямляється. Чим коротші елементи групи, яка спрямляється, і чим ближче вони за крутизною, тим більш вірогідно, що перевірка їх на задоволення умови (3) виявиться додатною.

При однаковій крутизні елемента спрямленої дільниці та реального профілю, тобто коли i = 0, перевірка за формулою (3) не проводиться, тому що в цьому разі забезпечується максимальна (нескінченна) точність розрахунків за спрямленим профілем.

Криві на спрямленій дільниці замінюються фіктивним підйомом, крутизна якого визначається за формулою

 

700

n

Sкр

 

iс′′ =

 

 

i

,

(4)

S

с

R

 

 

i=1

i

 

де Sкрi і Ri – довжина і радіус кривих спрямленої дільниці, м.

Крутизнаспрямленоїдільницізурахуваннямфіктивногопідйомувідкривої

iс = iс′ +iс′′.

(5)

Необхідно відзначити, що знак крутизни ухилу iсможе бути і додатним

(для підйому) і від’ємним (для спусків); знак крутизни фіктивного підйому від кривої iс′′ завжди додатний. Тобто на підйомі крутизна спрямленої діль-

ниці, визначена за формулою (5), буде більшою, а на спуску меншою за iс.

Це необхідно враховувати при обчисленнях.

Об’єднувати в групу для спрямлення варто лише близькі за крутизною елементи профілю одного знаку. Горизонтальні елементи (площадки) можуть включатися в групи, що спрямляються, як з елементами, які мають додатний знак крутизни, так і з елементами від’ємної крутизни. Елементи, на яких розташовані роздільні пункти, не спрямляються.

Не включають в групи елементів, що підлягають спрямленню, розрахунковий підйом, а також швидкісний підйом, тому що такі дії можуть внести похибку при визначенні маси складу і розрахунку часу руху поїзда. Спрямлений профіль повинен зберегти характерні особливості дійсного профілю.

Результати розрахунків по спрямленню заданого профілю колії записуються за формою табл. 2.