ДМ_ЛР1,2
.pdfМІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ІМЕНІ АКАДЕМІКА В. ЛАЗАРЯНА
ЛЬВІВСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ
ЗВАРНІ ТА ЗАКЛЕПУВАЛЬНІ З’ЄДНАННЯ
Інструкції до лабораторних робіт № 1, 2
з курсу деталей машин для студентів механічних спеціальностей
стаціонарної та заочної форм навчання
Затверджено на засіданні циклу
природничо-наукових дисциплін Протокол № 8 від 14. 06. 2006 р.
Львів - 2006
Зварні та заклепувальні з’єднання. Інструкції до лабораторних робіт № 1, 2 з курсу деталей машин для студентів механічних спеціальностей стаціонарної та заочної форм навчання. Укл.: Станкевич В. З. – Львів – 2006. – 8 с.
Укладач |
Станкевич В. З., канд. фіз.-мат. н., доц. |
Відповідальний за випуск |
Гера Б. В., докт. техн. н., доц. |
Рецензенти |
Соболевська Ю. Г., канд. техн. н., доцент, |
|
цикл природничо-наукових дисциплін |
|
ЛФ ДНУЗТ |
|
Сологуб Б. В., канд. техн. н., доцент, |
|
кафедра деталей машин Національного |
|
університету “Львівська політехніка” |
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 : “ЗВАРНІ З’ЄДНАННЯ”
Основна мета роботи:
-вивчити переваги та недоліки зварних з’єднань;
-ознайомитися з основними видами зварних з’єднань;
-ознайомитися з основними видами та характеристиками зварних швів.
Обладнання: стенд зі зварними з’єднаннями.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Зварні з’єднання - найбільш поширений тип нероз’ємних з’єднань. Вони утворюються шляхом місцевого нагрівання деталей в зоні їх з’єднання. Найбільшого поширення набули електричні види зварювання, основними з яких є дугове та контактне.
При дуговому зварюванні метал в зоні з’єднання доводиться до розплавленого стану. З’єднання утворюється після затвердіння металу. При контактному зварюванні метал в зоні з’єднання доводиться не до рідкого, а до пластичного стану. З’єднання утворюється шляхом стискання деталей.
Переваги зварних з’єднань:
-невисока вартість з’єднання, простота зварного шва;
-порівняно невелика маса конструкції;
-герметичність та щільність з’єднання;
-можливість автоматизації процесу зварювання; Недоліки зварних з’єднань:
-невисока якість зварного шва;
-трудність контролю якості зварного шва;
-жолоблення деталей внаслідок нерівномірності нагрівання в процесі зварювання;
-знижена стійкість проти корозії;
-невисока міцність при змінних режимах навантаження. Зварний шов є сильним концентратором напружень.
Види зварних з’єднань і швів.
В залежності від взаємного розташування зварюваних елементів розрізняють такі види зварних з’єднань:
1. Стикові з’єднання – прості і найбільш надійні зі всіх зварних з’єднань. Їх рекомендують в конструкціях, що зазнають дії змінних напружень. На рис. 1, а−г показані різні варіанти стикових швів, виконаних ручним дуговим зварю-
ванням за різної товщини зварюваних елементів. Зварні стикові з’єднання бувають з прямим ( а), косим ( б) та кільцевим ( в) швами. Деталі поблизу стику повинні мати рівну товщину для забезпечення їхнього однакового нагрівання. Залежно від товщини зварювані елементи деталей виготовляють із підготовле-
ними або непідготовленими кромками. Форми підготовки кромок деталей показані на рис. 1, г . Підвищення зварного шва над основним металом є концентратором напружень, а тому у відповідальних з’єднаннях його видаляють механічним способом.
Рис. 1
2. Напусткові з’єднання (рис. 3). Їх виконують кутовими швами різної форми перерізу:
-нормальні (рис. 2, а) , профіль – рівнобедрений прямокутний трикутник;
-випуклі (рис. 2, б) – нераціональні, спричинюють підвищену концентрацію напружень;
-поліпшені (рис. 2, в) у формі нерівнобедреного прямокутного трикутника. Використовують при змінних навантаженнях;
-увігнуті (рис. 2, г) . Увігнутість забезпечує плавний перехід, внаслідок чого понижується концентрація напружень. Такий профіль отримують наступною механічною обробкою шва, що підвищує вартість з’єднання. Використовують у відповідальних конструкціях при змінних навантаженнях.
|
|
|
|
|
|
г |
|
|
|
|
|
в |
|||
|
|
б |
|||||
а |
|||||||
|
|
|
|
||||
|
Рис. 2 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
Кутові шви бувають:
-лобові (рис. 3, а) , розташовані перпендикулярно лінії дії сили (не рекомендуються при динамічних навантаженнях);
-флангові (рис. 3, б) , розташовані паралельно лінії дії сили;
-комбіновані (рис. 3, в) ;
-кільцеві (рис. 3, г) для з’єднання труб;
Рис. 3
Інколи, коли міцність напусткових з’єднань, виконаних лобовими та фланговими кутовими швами, не забезпечується, додатково виконують коркові та прорізні шви. Корковий шов дістають шляхом заповнення розплавленим металом отворів круглої форми в одній (або в двох) із з’єднуваних деталей. Проріз для прорізного шва виконують уздовж дії сили прикладеної сили.
3. Таврові з’єднання (рис. 4) . В них зварювані елементи розташовані у взаємно перпендикулярних площинах. З’єднання може бути виконане кутовими або стиковими швами.
Рис. 4
4. Кутове з’єднання (рис. 5) . Здійснюють без попередньої підготовки кромок ( а , б) і з підготовкою кромок ( в , г) . Здебільшого такі з’єднання є малонавантаженими і використовуються для забезпечення щільності.
Рис. 5
Питання для самоконтролю.
1.Як утворюється зварне з’єднання при дуговому і контактному зварюванні?
2.Перерахувати переваги та недоліки зварних з’єднань.
3.Які є види зварних з’єднань ?
4.Дати коротку характеристику стикових з’єднань.
5.Дати коротку характеристику напусткових, таврових та кутових з’єднань.
6.Як утворюються коркові та прорізні шви ?
7.Якими бувають форми перерізу кутових зварних швів ?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2 : “ЗАКЛЕПУВАЛЬНІ З’ЄДНАННЯ”
Основна мета роботи:
-вивчити будову заклепувального з’єднання;
-вивчити переваги та недоліки заклепувальних з’єднань;
-ознайомитися з основними видами заклепувальних швів.
Обладнання: стенд із заклепувальними з’єднаннями.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Заклепувальне з’єднання належить до нероз’ємних з’єднань. Його отримують за допомогою заклепки, яку вставляють в отвори з’єднуваних деталей. Заклепка має циліндричний стрижень і закладну головку на одному кінці. Після пластичного деформування (клепання) другого кінця утворюється замикаюча головка. При цьому діаметр стрижня стає рівним діаметру отворів деталей.
Форма і розміри заклепок стандартизовані. Отвори під заклепки в деталях просвердлюють або продавлюють. Клепання виконують ручним або машинним способом. Для діаметрів заклепок до 12 мм клепання холодне, понад 12 мм – гаряче (для кращого пластичного деформування замикаючої головки).
Переваги заклепкових з’єднань:
-висока надійність;
-підвищена опірність ударним та вібраційним навантаженням;
-можливість з’єднання із важкозварюваних металів; з’єднання деталей із різнорідних матеріалів і таких, що не допускають нагрівання;
Недоліки з’єднань:
-висока вартість і трудомісткість;
-підвищена витрата матеріалу, зумовлена збільшенням товщини деталей із-за послаблення їх отворами;
-неможливість з’єднання деталей складної конфігурації;
-складність контролю якості.
Група заклепок утворює з’єднання, яке називають заклепувальним швом. Класифікація швів:
-за кількістю рядів шви бувають одно- (рис. а) та багаторядні (рис. б, в);
-за розміщенням заклепок у рядах шви бувають паралельні (рис. б) та ша-
хові (рис. в);
-за умовами роботи (за кількістю площинок зрізу) – однозрізні (рис. а, в)
та багатозрізні (рис. б).
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в |
|
|||||
|
|
a |
|
|
|
|
б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За призначенням заклепувальні з’єднання поділяють на міцні (в металоконструкціях), щільноміцні (в котлах, резервуарах та трубопроводах високого тиску), щільні ( у резервуарах і трубопроводах невеликого внутрішнього тиску).
Матеріал заклепки повинен бути пластичним і не сприймати гартування. Температурні коефіцієнти лінійного розширення заклепок і з’єднуваних деталей повинні бути однаковими. Окрім того, матеріали заклепок і деталей не можуть утворювати гальванічних пар, бо це руйнує з’єднання.
Питання для самоконтролю.
1.Як утворюється заклепувальне з’єднання ?
2.Перерахувати переваги та недоліки заклепувальних з’єднань.
3.Якими способами виконують клепання ?
4.За якими ознаками проводять класифікацію заклепувальних швів ?
5.Поділ заклепувальних з’єднань за призначенням.
6.Вимоги до матеріалів заклепок і з’єднуваних деталей.