11

Після повного зливу рідини з цистерни всі отвори, люки і лази повинні бути щільно закриті.

Спуск людей у порожню цистерну для огляду внутрішнього стану котла може допускатися лише після того, як відповідальний за злив працівник вантажоодержувача переконається у відсутності шкідливої і вибухонебезпечної пари рідини, що перевозилася в ній. Пара таких рідин, як бензол, сірковуглець тощо, зосереджена в нижній зоні цистерни, може викликати отруєння людини, що спустилася у цистерну. Тому спускатися в цистерни з-під їдких і отруйних, а також бензину, сирої нафти та інших рідин, що виділяють шкідливу пару, без шлангового протигаза і рятувального пояса забороняється. За захисний пояс закріплюють фал, протилежний кінець якого повинен виходити з люку і знаходитись назовні цистерни. Зовні біля люка повинен бути працівник, забезпечений запасним шланговим протигазом на випадок необхідності спуску в цистерну для надання допомоги працюючому в ній. Цей працівник тримає кінець фала, спостерігає за самопочуттям працівника, що працює в цистерні, і стежить за положенням повітряного шланга.

При очищенні цистерн після зливу отруйних вантажів необхідно одягати спеціальний захисний одяг – пневмокостюм, який повністю захищає працівника від проникнення на шкіру небезпечних продуктів, а також від перегріву та охолодження організму в зв'язку з різким перепадом температури, особливо в зимовий період. При внутрішньому огляді для освітлення цистерни використовують тільки вибухобезпечні акумуляторні ліхтарі шахтарського типу або лампи з герметично закритими контактами. Вмикати і вимикати ці прилади дозволяється тільки поза цистерною.

Працівникам, які спускаються всередину цистерни, забороняється взувати взуття, підбите залізними цвяхами, шпильками, підковами. При роботі всередині цистерни не дозволяється застосовувати залізні або сталеві лопати, щітки, відра і подібний інструмент. Все це повинно бути виготовлене з металів, які не іскрять, (алюмінію, міді) або дерева.

Контрольні питання до теми 11.3

1.Які вантажі відносяться до наливних?

2.У чому полягають основні властивості наливних вантажів?

3.Які умови транспортування наливних вантажів.

4.Охарактеризувати склади для зберігання нафтопродуктів.

5.Охарактеризувати рухомий склад для перевезення наливних вантажів.

6.У чому полягають особливості приймання до перевезення наливних вантажів?

7.У чому полягають особливості оформлення перевізних документів при перевезенні наливних вантажів?

8.Як визначається маса наливних вантажів?

9.Як проводиться налив і злив?

10.Як оформляється повернення порожніх цистерн?

11.Як здійснюється промивання і пропарювання цистерн?

12.Особливості перевезення високов`язких наливних вантажів.

13.Особливості перевезення хімічних наливних вантажів.

14.Особливості перевезення харчових наливних вантажів.

15.Яких заходів безпеки необхідно дотримуватися при роботі з наливними вантажами?

11.4 Перевезення хлібних вантажів

Хлібні вантажі, насіння олійних та бобових культур пред’являються до перевезення із сертифікатами про відповідність, виданими відповідними органами сертифікації, або з посвідченнями про якість.

Розділ 14 Правил перевезень вантажів.

Основні терміни

Хлібні вантажі – зернові та зернобобові культури і продукти їх переробки. За умовами транспортування до них також прирівнюється насіння харчових і технічних олійних культур.

Зерновий елеватор – повністю механізоване зерносховище, яке складається з робочої башти (в центрі) і силосних корпусів (з боків), із розгалуженою системою ковшових елеваторів (норій) і стрічкових конвеєрів.

Сертифікат (посвідчення про якість) – документ, який посвідчує якість продукту, товару, в даному випадку зерна, містить його якісну характеристику.

Хлібні вантажі (без тари насипом)

Рис. 11.10 Блок-схема організації перевезення хлібних вантажів

11.4.1 Характерні особливості хлібних вантажів

Зерну і бобам властиві біохімічні процеси, які протікають у ньому з різною інтенсивністю в залежності від вологості і температури. В умовах підвищеної вологості, засміченості, відсутності вентиляції ці процеси активізуються і можуть викликати його перегрівання і навіть самозаймання, зараження шкідниками. У зв’язку з цим під час зберігання і перевезення хлібних вантажів враховуються такі основні показники, що характеризують якість зерна:

•натурна маса;

•вологість;

•засміченість;

•зараженість.

Натурна маса – це кількість зерна у певному об'ємі (кг в 1л або т в

1куб.м).

Вологість зерна – це відсотковий вміст вологи в зерні. При високій вологості зерна (більше 18%) починається проростання, бродіння, яке супроводжується підвищенням температури. При температурі зернової маси 5055°С істотно зменшується натурна маса. Крім того, підвищена вологість і температура викликають активний розвиток мікроорганізмів і шкідників зерна. Для збереження якості хлібних вантажів під час перевезення Правила перевезень встановлюють максимально допустиму вологість для зерна - 16%, а для проса - 15%. Зерно вологістю понад 16% і просо вологістю понад 15% можна перевозити лише з додержанням особливих умов, погоджених відправником, одержувачем і Укрзалізницею у порядку, встановленому статтею 63 Статуту залізниць України. Вологість доброякісного борошна і крупи не повинна перевищувати 15-15,5%.

Засміченість зерна сторонніми домішками оцінюється у відсотках як відношення маси домішок до загальної маси зерна. Домішки можуть бути механічні і зернові. Механічні розрізняють двох типів: мінеральні (земля, вугілля, пил, камінці) і органічні (солома, дикоростучі стебла рослин тощо). Зерновими домішками є зерна інших хлібних культур і бур’янів, зерна з ушкодженим ядром тощо.

Зараженість зерна може бути різними комірними шкідниками: кліщем, довгоносиком тощо. Ступінь її встановлюється за кількістю таких шкідників у 1кг зерна. Зерно, заражене довгоносиком та іншими шкідниками, можна відвантажувати тільки на адресу підприємств, спеціально виділених для його переробки.

Зерно має велику поточність і потребує для перевезень ретельно підготовленого справного рухомого складу з ущільненими кришками люків та дверними загородженнями. Зернові вантажі мають здатність поглинати вологу і водяну пару, запахи різних речовин і довго утримувати їх. Цю властивість зерна і продуктів його переробки необхідно враховувати при зберіганні їх на складах, а також при підготовці вагонів під навантаження.

11.4.2 Склади для зберігання зерна

Зернові склади за призначенням поділяються на заготівельні, перевалочні, виробничі і базисні. Будують їх у вигляді елеваторів або будівель павільйонного типу. Основним типом зернових складів є елеватори, які поділяються на заготівельні для приймання зерна і відвантаження його споживачам, виробничі, портові і перевалочні для перевалки з одного виду транспорту на інший, а також базисні для тривалого зберігання.

На рисунку 11.11 показаний план і розріз башти заготівельного елеватора. Зерно на елеватор доставляють автомобілі. Після попереднього зважування його розвантажують у приймальні бункери, розташовані на рівні підлоги будівлі. При цьому автомобіль автомобілепідйомником встановлюють на платформу і відкривають його задній борт. Платформа нахиляється і зерно висипається в приймальні бункери. Встановлені під ними стрічкові конвеєри подають зерно до елеваторної башти 2. В башті ковшові елеватори (норії) піднімають його нагору і далі або відразу подають у силоси 3 надсилосними конвеєрами 4, або попередньо очищають і просушують у зерносушарках 7. При складуванні у силосах зерно зважується на ковшових вагах. Із силосів воно поступає на підсилосні конвеєри, які подають його до норій. Зерно піднімається нагору, зважується і відпускними трубами 5 подається в залізничний рухомий склад 6.

Силосні корпуси в плані бувають круглої або квадратної форми, їх виготовляють із монолітного або збірного, попередньо напруженого залізобетону. Діаметр силосів буває до 6м, висота – до 30м. Місткість типових круглих здвоєних силосних корпусів буває 2x11тис. т, 2x25тис. т, 2x50тис. т.

Рис. 11.11 Схема заготівельного елеватора: 1 – приймальний бункер; 2 – елеваторна башта; 3 – силоси; 4 – конвеєри; 5 – відпускні труби; 6 – залізничні

вагони; 7 – зерносушилки

Круглі силоси в плані можуть також утворювати складську місткість для зберігання зерна також у вигляді зірочки.

Нові елеватори проектуються з диспетчерським пультом дистанційного управління, контрольно-світловою сигналізацією, радіотелефонним зв'язком, а також дистанційним контролем температури зерна в силосах.

Зернові склади павільйонного типу найбільше застосовуються як прирейкові залізничні склади. Вони обладнуються стаціонарними засобами механізації, спеціальними сушильно-очисними баштами з пристроями для приймання, обробки та відвантаження зерна, які, як правило, розташовані в торцевій частині складу. Траншейний конвеєр передає зерно на тунельний конвеєр через затвори, розміщені у підлозі складу, а тунельний конвеєр подає його у башту для навантаження у вагони. У склад зерно подає стрічковий конвеєр, що підвішується до стелі складу. Він обладнується скидальним візком для рівномірного розподілу зерна у складі.

11.4.3 Підготовка рухомого складу до перевезення хлібних вантажів

Зернові вантажі перевозяться в основному без тари насипом у спеціалізованих вагонах для зерна (вагони-зерновози). Корисний об'єм кузова таких вагонів складає 93м, на даху кузова влаштовані чотири завантажувальні люки, а в нижній частині кузова – шість розвантажувальних люків. Завантажувальні і розвантажувальні люки пломбуються кожний окремо. Торцеві стіни хопера нахилені під кутом 40-45°, що сприяє швидкому і повному висипанню зерна самоплином. Час розвантаження вагона-зерновоза триває 5- 6хв.

У разі відсутності вагонів-зерновозів для перевезення зернових вантажів насипом використовуються звичайні криті вагони. Перед завантаженням цих вагонів відправник зобов'язаний надійно закрити бокові люки і оббити їх із внутрішнього боку мішковиною або товстим міцним папером у декілька шарів для того, щоби повністю виключити витік зерна через конструктивні зазори. Перед завантаженням проса, льняного та гірчичного насіння, сорго, чумизи відправник зобов'язаний обклеїти стіни критих вагонів та хлібні щити папером або іншими матеріалами для попередження протікання та псування вантажу.

Якісна підготовка вагонів – одна з найважливіших умов забезпечення збереження перевезення хлібних вантажів. Вагони, що подаються під перевезення хлібних вантажів, повинні бути справні в технічному і комерційному відношенні, відповідати встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, не мати щілин і отворів, через які може статися витік або підмочування зерна. Вагони повинні бути ретельно очищені, промиті, просушені, пройти дезінфекцію або дезінсекцію (після перевезення зараженого зерна).

Питання про придатність вагонів для перевезення хлібних вантажів у комерційному відношенні остаточно вирішує відправник.

11.4.4 Умови перевезень хлібних вантажів

Згідно з Правилами перевезень жито, пшениця, ячмінь, овес, гречка, просо, кукурудза в зерні, насіння олійних та бобових культур, рис нерушений, зернові відходи та відходи від переробки зерна, висівки, комбікорми, жом сушений, а також макуха і шрот, що містять більше 1,5% олії і більше 11%

вологи, перевозяться насипом у спеціалізованих вагонах для зерна (у вагонахзерновозах), а також у критих вагонах із дверними загородженнями (щитами). Інші зернові вантажі, крупа та насіння каліброваної кукурудзи, а також борошно, крім завантаженого у спеціальні вагони-борошновози, перевозяться у тарі.

У сертифікатах і посвідченнях про якість, які додаються до накладної відправниками на всі вантажі, що перевозяться насипом, вказується культура зерна, загальна кількість, вологість, натурна маса, кількість сторонніх домішок (механічних та зернових) у відсотках, інші якісні ознаки.

При введенні карантинних обмежень на перевезення зерна до перевізних документів додається карантинний сертифікат, який видають на всю партію зерна, що відвантажується на одну станцію. Приймання до перевезення фуражного зерна і комбікорму з пунктів, оголошених органами держветсанконтролю неблагополучними через заразні захворювання тварин, дозволяється за умови пред'явлення станції ветеринарного свідоцтва.

Масу хлібних вантажів визначає вантажовідправник. При відсутності ваг у відправника вантаж зважується на вагонних вагах станції відправником.

Хлібні вантажі зважують із зупинкою та розчепленням вагонів. Фактична тара вагона визначається зважуванням на вагах. Маса знімного хлібного щита умовно приймається 70кг. Маса хлібних вантажів у тарі визначається за кількістю місць і стандартною масою одного місця із зазначенням про це в накладній.

Своєчасна доставка хлібних вантажів на станцію призначення – одна з важливих умов збереження перевезень. На шляху прямування особлива увага приділяється виявленню та усуненню несправностей, що можуть стати причиною псування, розкрадання та течі хлібних продуктів.

Під час перевезення зерна підвищеної вологості з метою забезпечення його збереження повинні бути вжиті спеціальні додаткові заходи: вагони прямують із відкритими люками, заґратованими відправником; під час прямування встановлюється особливий контроль за збереженням та станом зерна, що здійснюється інспекторами Державної хлібної інспекції; перевезення організуються переважно відправницькими маршрутами з метою прискорення доставки у пункт призначення; маршрутні перевезення вологого зерна оформляються окремими накладними на кожний вагон, оскільки існує можливість відчеплення на шляху прямування; для посилення уваги працівників залізниць до цих маршрутів відправник у накладній зобов'язаний зробити відмітку "Перевезення на особливих умовах"; у верхній частині накладної червоним кольором наноситься напис: "Вологе зерно – на просушування".

На контрольних пунктах Державної хлібної інспекції виявлені в поїзді вагони з технічними несправностями або з зерном, яке нагрівається, відчіпляють і подають на найближчі хлібоприймальні підприємства, які забезпечують безперешкодне приймання та розвантаження вагонів і приводять зерно до стану, що забезпечує надійне зберігання та перевезення. Дезінсекцію вагонів після перевезення зараженого зерна проводять засобами вантажоодержувача або залізниці відповідно до угоди. Після дезінсекції одержувач видає станції довідку про те, що вагони знезаражені.

11.4.5 Особливості перевезення зернових вантажів у спеціальних вагонах-зерновозах

Перед завантаженням вагона-зерновоза необхідно перевірити щільність закриття розвантажувальних люків. Перевірка проводиться обертанням штурвала за годинниковою стрілкою, при цьому важільна система механізму розвантаження повинна перейти через “мертву точку”. Штурвал приводу механізму закріпляється фіксатором.

При завантаженні вагона через один завантажувальний люк необхідно відкрити кришку другого люка для випуску повітря з кузова вагона.

Перед вивантаженням вагона-зерновоза необхідно відкрити одну кришку завантажувального люка, щоби запобігти розрідженню повітря у кузові вагона, потім звільнити штурвал розвантажувального механізму від фіксації, обертаючи його проти годинникової стрілки, відкрити кришку розвантажувального люка.

Вантаж, який завис на стінах кузова, необхідно видалити за допомогою вібратора або спеціальними лопатами з подовженою ручкою. Встановлення вібраторів на вагоні проводиться на спеціально обладнаних місцях. Вібратори періодично вмикаються на 2-3 секунди до повного вивантаження.

Після вивантаження необхідно видалити залишки вантажу з розвантажувальних кришок та гумового ущільнювача, закрити кришки люків шляхом обертання штурвалів до переходу важільної системи за “мертву точку” та зафіксувати штурвали. Момент переходу важелів за “мертву точку” характеризується своєрідним полегшенням обертання штурвала наприкінці закривання.

Після виконання вантажних операцій завантажувальні люки закриваються. Вагони-зерновози з відкритими люками від одержувача (відправника) приймати категорично забороняється.

У разі необхідності вагони-зерновози після вивантаження промивають з обов’язковим їх сушінням та за умови збереження при цьому гумових ущільнювачів.

11.4.6 Охорона праці при переробці хлібних вантажів

На вивантаженні зерна широко застосовуються різні види конвеєрів і елеваторів, стаціонарних і пересувних пневматичних установок та інших розвантажувачів. Комплексно механізувати процес вивантаження зерна з критих вагонів дозволяє інерційно-розвантажувальна машина. На деяких зерноприймальних пунктах для вивантаження зерна з вагонів застосовуються механічні лопати ТМЛ-1 і МЛ-2.

При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт із зерном особливу увагу необхідно звертати на заходи боротьби з пилоутворенням, тому що пил шкідливий для здоров'я, а в окремих випадках - вибухонебезпечний. На всіх елеваторах і складах павільйонного типу застосовуються пристрої респіраційної мережі для ліквідації в приміщеннях пилу, особливо в місцях

його утворення. Працівники, зайняті на вантажних операціях із зерном, повинні працювати тільки в антипилових окулярах та респіраторах.

Особлива увага повинна приділятися заходам електробезпеки в експлуатації устаткування, надійності прокладки і з'єднання електричних ліній, попередження іскріння в щітках електродвигунів. Бензобаки автомобілів, які підлягають розвантаженню на автомобілепідйомниках, надійно закривають кришками. Забороняється користуватися відкритим вогнем. Пункти перевантаження зерна повинні бути оснащені протипожежним водопроводом і забезпечені устаткуванням відповідно до діючих норм.

Контрольні питання до теми 11.4

1.Дати визначення хлібних вантажів. Які вантажі відносяться до хлібних?

2.Які властивості хлібних вантажів враховуються при перевезенні і зберіганні?

3.Які є типи зернових складів?

4.Коротко охарактеризувати технологію роботи заготівельного елеватора.

5.Який рухомий склад використовується для перевезення хлібних вантажів?

6.Які пред’являються вимоги до підготовки рухомого складу для перевезення хлібних вантажів?

7.У чому полягають особливі умови перевезення хлібних вантажів?

8.Які документи додаються до накладної при перевезенні хлібних вантажів?

9.Як визначається маса хлібних вантажів?

10.Які технічні засоби застосовуються для навантаження і вивантаження хлібних вантажів?

11.Як проводиться завантаження вагона-зерновоза?

12.Як проводиться вивантаження вагона-зерновоза?

13.Які заходи і засоби охорони праці передбачаються при виконанні вантажних операцій із хлібними вантажами?

11.5 Перевезення швидкопсувних вантажів

Овочі, фрукти та інші швидкопсувні вантажі повинні пред`являтися до перевезення у такому стані, який забезпечує збереження їх якості упродовж граничного терміну перевезення, передбаченого Правилами.

Стаття 27 Статуту залізниць України

Основні терміни

Швидкопсувні вантажі – вантажі, які при перевезенні залізничним транспортом вимагають захисту (охолодження, вентилювання, обігрівання) від дії на них високих або низьких температур зовнішнього середовища.

Ізотермічний вагон – вантажний вагон, кузов якого складається з термоізольованих стін, підлоги, стелі та дверей, які дають змогу обмежувати тепловий обмін між вантажем та зовнішнім середовищем.

Рефрижераторний вагон – ізотермічний вагон, в кузові якого штучно регулюється температурний режим і вантажне приміщення охолоджується холодильними машинами або обігрівається опалювальною установкою.

Вагон-термос – ізотермічний вагон, який не має холодильних машин або опалювальних установок і тільки за рахунок посиленої теплоізоляції кузова у ньому протягом визначеного часу зберігається холод або тепло, які акумулюються вантажем.

Швидкопсувні

вантажі

Рис. 11.12 Блок-схема класифікації основних швидкопсувних вантажів

11.5.1 Номенклатура та особливості перевезення швидкопсувних вантажів

Перелік швидкопсувних вантажів, що допускаються до перевезення залізницями, граничні терміни перевезення їх у залежності від технологічної обробки та типу вагонів наведено в додатках до Правил перевезень швидкопсувних вантажів (розділ 19 Правил перевезень).

Швидкопсувні вантажі, не зазначені в цих додатках до Правил, можуть перевозитися тільки за окремими договорами між відправником та залізницею на особливих умовах, установлених Укрзалізницею спільно з міністерством, до системи якого входить підприємство чи організація, або самим підприємствомвідправником. Значну частину всіх перевезень швидкопсувних вантажів складають продукти харчування тваринного походження (м'ясо тварин і птиць, риба, молоко, яйця тощо); рослинного походження (фрукти, овочі, ягоди, гриби) і продукти переробки м'яса, молока, риби, фруктів та овочів (тваринні жири, копченості, ковбаси, соки тощо).

Повне збереження якості та прискорення доставки швидкопсувних вантажів у пункти споживання – найголовніша задача працівників залізничного транспорту.

Збереження якості швидкопсувних продуктів, що перевозяться, може бути забезпечено, якщо будуть виконуватися такі умови:

•підготовка вантажу відправником до перевезення: технологічна і термічна обробка, затарювання, якщо це передбачено відповідними стандартами або технічними умовами;

•санітарна і термічна підготовка вагонів та їх повна справність;

•дотримання правил навантаження і розміщення вантажу;

•правильне обслуговування вагонів під час перевезення;

•прискорене просування поїздів;

•своєчасне розвантаження одержувачем у пункті призначення вагонів, що прибули.

Невиконання цих умов може спричинити погіршення якості або псування швидкопсувних вантажів.

У залежності від способу технологічної обробки холодом швидкопсувні вантажі поділяються на охолоджені та заморожені. Охолодженням харчових продуктів користуються для продовження терміну їх зберігання і транспортування. При охолодженні біохімічні і мікробіологічні процеси уповільнюються внаслідок зниження температури.

Для тривалого збереження якості продуктів застосовуються також такі допоміжні засоби:

•зберігання у газовому середовищі;

•опромінення ультрафіолетовими променями;

•іонізація за допомогою катодних променів;

•обробка антиокислювачем і, в деяких випадках, антибіотиками;

•консервування продуктів – стерилізація (+110°С);

•пастеризація (+85°С) у герметичній упаковці;

•зневоднювання (сушіння);

•соління, копчення і інші види обробки, що затримують біохімічні та мікробіологічні процеси.

Широке використання сучасної тари і упакування, різних контейнерів, спеціального рухомого складу, прискорення доставки, розвиток механізованих вантажно-розвантажувальних фронтів, створення єдиного холодильного маршруту прямування вантажу від місць виробництва до місця споживання – основні перспективні напрямки удосконалення перевезень швидкопсувних вантажів на залізниці.

11.5.2 Рухомий склад для перевезення швидкопсувних вантажів

Для перевезення швидкопсувних вантажів використовуються ізотермічні, а також універсальні криті вагони і криті вагони з утепленим кузовом (нумерація на 918) та універсальні контейнери. Ізотермічні вагони забезпечують постійні, оптимальні температури та вологість повітря у