Metodycka_3_kurs_Zawdanna

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ІМЕНІ АКАДЕМІКА В. ЛАЗАРЯНА

КАФЕДРА ВАГОНИ КАФЕДРА РУХОМИЙ СКЛАД ТА КОЛІЯ

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

з дисципліни

ВАГОНИ МАГІСТРАЛЬНОГО ТА ПРОМИСЛОВОГО ТРАНСПОРТУ

для студентів 3-го курсу безвідривної форми навчання спеціальності 7.100.501 “Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту (вагони)”

Затверджено на засіданні кафедр Вагони

Дніпропетровськ - Львів - 2008

Завдання для контрольної роботи для студентів 3-го курсу безвідривної та дистанційної форм навчання спеціальності 7.100.501 “Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту (вагони)”. Укл.: Пастернак М.О., Пуларія А.Л., Терещак Ю. В. – Дніпропетровськ - Львів – 2008. – _____ с.

Відповідальний за випуск

Рецензенти

ЗМІСТ

Арк.

Вступ

1Загальні положення що до оформлення контрольної роботи

2Варіанти завдань на контрольну роботу

3Порядок виконання контрольної роботи Література Додатки

Вступ

Згідно з начальним планом та з програмою дисципліни під час вивчення студентами безвідривної форми навчання курсу “Вагони магістрального та промислового транспорту” виконується контрольна робота №1. При виконанні цієї роботи студент набуває навички та знання з дисципліни та показує рівень знань по засвоєному матеріалу. Контрольна робота №1 є однією з перших контрольних робіт яка прямо відповідає напрямку та спеціалізації навчання.

Основними завданнями контрольної роботи з дисципліни “Вагони магістральні та промислового транспорту” є:

-систематизація, закріплення і розширення теоретичних знань,

атакож набуття уміння самостійно вирішувати та вибирати конкретні типорозміри та моделі вагонів для вирішення задач у відповідності з завданням;

-ознайомлення студентів з конструкціями деталей і вузлів вагонів та прищеплення їм навичок самостійного вирішення інженернотехнічних задач, виконання розрахунків механізмів та деталей вагонів на основі отриманих знань по всіх попередніх загальноосвітніх і загальнотехнічних дисциплінах (насамперед “інженерна графіка”, “Загальний курс залізниць”, “Матеріалознавство”, “Теорія машин і механізмів”, “Опір матеріалів”, “Теоретична механіка”, “Деталі машин”);

-надання допомоги студентам в оволодінні технікою розробки конструкторських документів на різних стадіях проектування і конструювання;

-набуття досвіду самостійного захисту прийнятого технічного рішення у відповідності з нормативними документами та величинами.

Контрольна робота по дисципліні “Вагони магістрального та

промислового транспорту містить графічну частину (на міліметровому папері)

і текстову частину (розрахунки та рисунки до них з відповідними

поясненнями). Під час виконання графічної і текстової частин обов’язково повинні дотримуватися вимоги Єдиної системи конструкторської документації

(ЄСКД) та стандартів бувшого СРСР – (ГОСТ), які ще на даний момент є діючими на території України.

1 Загальні положення що до оформлення контрольної роботи

Структура контрольної роботи повинна бути виконана згідно п.3 та відповідати ГОСТ 2.106 - 96, ГОСТ 2.105 – 96, ГОСТ 2.104 – 68, ГОСТ 2.004 – 88 та ГОСТ 2.106 – 96 :

Викладення матеріалу в роботі повинно бути коротким, чітким і відповідати завданню на контрольну роботу. Текст роботи може бути виконаний як вручну так і за допомогою друкарської машинки або друкуючих або графічних пристроїв ЕОМ ( принтера, плотера та інших пристроїв) згідно ГОСТ 2.106 – 96 .

Контрольна робота виконується тільки на одній стороні аркушів паперу розміром 297х210 мм ( формат А4).

Титульний лист оформляється на аркуші формату А4 згідно ГОСТ 2.301 - 68 та ГОСТ 2.105 – 79. Надписи на титульному листі виконуються рукописним креслярським шрифтом згідно ГОСТ 2.304 – 81 висотою букв та цифр не менш 2,5 мм , за допомогою друкуючих та графічних присроїв виводу ЕОМ згідно ГОСТ 2.004 – 84. Документ ( усю контрольну ) необхідно писати одним чорнилом (синім, чорним або фіолетовим). Форма заповнення титульного листа приведена в додатку А, а приклад оформлення титульного листа для контрольної роботи наведено в додатку Б.

У полі 1 вказується найменування міністерства або відомства, у систему якого входить організація, яка розробляла даний документ (для ДНУЗТу міністерство транспорту та зв’язку України), найменування організації -

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна , найменування кафедри, підрозділу).

Перший лист записки виконується по формі 9, а наступні – по формі 9а,

які встановленні ГОСТ 2.106 – 96. Основний надпис та додаткові графи до неї на наступних листах записки виконуються по формі 2а , які встановленні ГОСТ 2.104 – 68 і показані в додатках В та Г.

Форма 2 (додаток В) основною надпису використовується на першому аркуші документа ( “Зміст” ), форма 2а ( додаток Г ) - на всіх подальших аркушах пояснювальної записки у відповідності з стандартом. Допускаєтеся використовувати форму 2 на аркушах початку нового розділу.

У формах вказуються:

- у графі 1 - найменування виробу (об’єкту дослідження, проектування,

розрахунку) ;

-у графі 2 - умовне позначення документу (код);

-у графі 3 - порядковий номер аркуша;

-у графі -4 - загальна кількість аркушів документу (графу заповнюють тільки на першому аркуші),

-у графі 5 - найменування або розрізнювальний індекс організації, то випускає документ (графу не заповнюють, якщо розрізнювальний індекс міститься в позначенні документу), у наукових і текстових документах у цій графі вказується індекс ДІІТу в відповідності з ГОСТ 2.201 – 80, який відповідає за позначення конструкторських документів.

Відстань, від верхнього чи нижнього рядка тексту повинна бути не менш

10 мм.

Відстань від рамки форми до меж тексту з початку і наприкінці рядка - не менш 3 та 5 мм відповідно до сторін написання (додаток В та Г ).

Позначення конструкторських документів встановлюється згідно ГОСТ 2.201 – 80. Кожному виробу повинно бути присвоєно позначення, котре одночасно являється позначенням і його основного конструкторського документа . У відповідності з вимогами стандарту розроблені позначення учбової документації кафедри.

Структура позначення встановлена наступна :

ХХХХ . ХХХХХХ . ХХХ . ХХХХ .ХХ .

1

2

3

4

5

1 – код організації-розробника, який відповідає шифру кафедри в АСУ ДІІТу – 0031.

2 – Код класифікаційної характеристики – відповідає шифру студента в системі АСУ ДІІТу, тобто його номеру залікової книжки.

3 – Порядковий номер документа 000, 001, 002 і т.д. перший номер встановлюється для пояснювальних записок, а всі наступні - для аркушів

(листів) креслень або схем, графіків, діаграм, тощо.

4 – Буквенно-числовий код (шифр) документа складається з буквеної частини, котра характеризує документ в цілому :

ДП – дипломний проект ;

КП – курсовий проект ;

КР – курсова робота На контрольну роботу це позначення можна не застосовувати, а якщо так

то так само, як для курсової роботи (КР).

та двох чисел, котрі відповідають номеру (шифру) дисципліни в учбовому плані спеціальності, наприклад :

31 – вагони магістрального та промислового транспорту ;

37 – автоматика та автоматизація виробничих процесів ;

36 – електрообладнання вагонів ;

35 – технологія ремонту вагонів ;

33 – холодильне обладнання вагонів.

5 – Уточнення основного конструкторського документа виконується згідно ГОСТ 2.102 – 68 перевиданого з доповненнями у 1995 році та ГОСТ 2.701 – 84 із змінами 1991 та 1992 роках :

Розділи повинні мати порядкові номери в межах усього документа

(частини, книги), позначені арабськими цифрами без крапки і записані з абзацевого відступу. Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу і підрозділу,

розділених крапкою. Наприкінці номера підрозділу крапка не ставиться.

Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного чи декількох пунктів.

Якщо документ не має підрозділів, то нумерація пунктів у ньому повинна бути в межах кожного розділу, і номер пункту повинний складатися з номерів розділу і пункту, розділених крапкою. Наприкінці номера пункту крапка не ставиться, наприклад:

1 Типи й основні розміри

1.1

1.2Нумерація пунктів першого розділу документу

1.3

2 Технічні вимоги

2.1

2.2Нумерація пунктів другого розділу документу

2.3

Якщо документ має підрозділи, то нумерація пунктів повинна бути в межах підрозділу і номер пункту повинний складатися з номерів розділу,

підрозділу і пункту, розділених крапками, наприклад: 3 Методи випробувань

3.1 Апарати, матеріали і реактиви

3.1.1Нумерація пунктів другого підрозділу

3.1.2третього розділу документу

3.1.3

Якщо розділ чи підрозділ складається з одного пункту, він також нумерується.

Якщо текст документа підрозділяється тільки на пункти, вони нумеруються порядковими номерами в межах документа.

Пункти, при необхідності, можуть бути розбиті на підпункти, що повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного пункту, наприклад: 4.2.1.1, 4.2.1.2, 4.2.1.3 і т.д.

Усередині чи пунктів підпунктів можуть бути приведені перерахування.

Перед кожною позицією перерахування варто ставити дефіс чи при необхідності посилання в тексті документа на одне з перерахувань, малу літеру,

після якої ставиться дужка. Для подальшої деталізації перерахувань необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка, а запис роблять з абзацу.

Кожен пункт, підпункт і перерахування записують з абзацу.

Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило,

заголовків не мають.

Заголовки повинні чітко і коротко відбивати зміст розділів, підрозділів.

Заголовки варто друкувати з прописної букви без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох пропозицій, їх розділяють крапкою.

В кінці виконання кожного розділу контрольної роботи повинен бути висновок у відповідності до отриманих результатів. Розрахунки проводити у відповідності до контрольної роботи