- •Стилістичні вимоги до оформлення наукових робіт українською мовою.
- •2.Мовно-літературне та технічне оформлення наукового дослідження. Загальна схема наукового дослідження
- •3. Організація і планування наукового дослідження
- •3.Цитування в аспекті індивідуального мовного стилю вченого.
- •4.Бібліографічний пошук.
- •5.Укладання бібліографії дослідницької праці.
- •6.Правила оформлення покликань.
- •7.Оформлення ілюстративного та цифрового матеріалу.
- •8.Типові помилки під час оформлення наукової роботи.
- •9.Плагіат у цифровому світі.
- •10.Різноманіття видів плагіату
- •Види плагіату і способи його уникнення
- •11.Виявлення плагіату,антиплагіатні програми.
- •12.Мовні засоби щодо запобігання плагіату.
Реферат на тему:
«Українська наукова мова.Вимоги до мови наукового тексту.Вибір граматичної форми у наукових текстах»
Зміст:
1.Стилістичні вимоги до оформлення наукових робіт українською мовою.
2.Мовно-літературне та технічне оформлення наукового дослідження.
3.Цитування в аспекті індивідуального мовного стилю вченого.
4.Бібліографічний пошук.
5.Укладання бібліографії дослідницької праці.
6.Правила оформлення покликань.
7.Оформлення ілюстративного та цифрового матеріалу.
8.Типові помилки під час оформлення наукової роботи.
9.Плагіат у цифровому світі.
10.Різноманіття видів плагіату.
11.Виявлення плагіату,антиплагіатні програми.
12.Мовні засоби щодо запобігання плагіату.
Стилістичні вимоги до оформлення наукових робіт українською мовою.
Негативом багатьох учнівських науково-дослідницьких робіт є недоліки щодо стилю викладу матеріалу та недоліки в мовленнєвому оформленні.
Потрібно пам'ятати, що наукова робота вимагає наукового викладу матеріалу. Мова наукових праць характеризується досить високим ступенем стандартизації. Вона чітко відображає рівень науково-технічного прогресу, впливає на розвиток мислення людини, виробляє здатність стандартизувати, узагальнювати явища дійсності й розвивати розумові здібності. Основна функція наукового стилю-повідомлення. Вона полягає в доведенні теорій, обгрунтуванні гіпотез, у повідомленні наслідків дослідження, класифікації, поясненні явищ.
Науковий стиль характеризується широким використанням термінології як загальної, так і спеціальної. Для нього характерне вживання великої кількості абстрактних і запозичених слів. Своєрідною в науковому стилі є його будова, бо складні думки й логічні взаємозв'язки між ними потребують відповідного граматичного оформлення. Загальними ознаками цього стилю є логічність, чіткість, точність, послідовність викладу.
Серед стилістичних помилок виділяють:
повторення без потреби тих самих слів або спільнокореневих;
плеоназми - словосполучення, в яких частково збігаються лексичні значення слів. У плеоназмах одне слово, як правило, зайве ("передовий авангард" - "авангард" і називає тих, хто попереду);
невмотивоване вживання розмовних слів, жаргонізмів; діалектизмів, мовних штампів ("червоною ниткою проходить") русизмів, скалькованих з російської мови слів ("міроприємство" замість "захід"), стійких висловів ("приймати участь" замість "брати участь");
пишномовність висловлювання, штучні красивості, зайва емоційність, персоніфікація;
створення невдалих порівнянь;
невиправдане поєднання елементів різних стилів;
одноманітність початків речень і абзаців;
невдале використання засобів організації тексту.
До граматичних помилок належать:
лексичні (вживання слова у невластивому йому значенні, невдале використання багатозначних слів, що призводить до двозначності сплутування паронімів);
морфологічні (порушення правил творення слів, помилки ч відмінкових закінченнях та ін., наприклад, "передсмертельні слова") "ходити по хатам");
синтаксичні (неправильне узгодження слів; порушення порядку слів) неправильне вживання дієприслівникових зворотів. Наприклад: "письменники і поети"; "повернувшись додому, хвіртка була зачиненою") Інші види помилок (орфоепічні, орфографічні, пунктуаційні) пов'язані з порушенням правил вимови й написання слів, інтонування речень розстановки розділових знаків.
Серед недоліків науково-дослідницьких робіт можна виділити й такі: безсистемність викладу; смислові розриви у викладі змісту, незавершеність, необґрунтованість висловлених думок, безпідставне виділення абзаців та ін.