Міністерство освіти та науки України

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РАБОТА №2

з дисципліни: «Психологія праці»

дата проведення: 10.04.2020

Виповнила:

Студентка 740п групи

Король Олена Русланівна

Прийняв:

Доцент кафедри 704

Тиньков Олександр Михайлович

Харків – 2020

1. Яку класифікацію робочих станів Ви знаєте?

За ознакою тривалості: відносно стійкі і тривалі стани, що відображають ставлення людини до праці, стану задоволеності і незадоволеності, байдужості до роботи, що відображають загальний психологічний настрій:

• тимчасові ситуативні стани, періодично виникають в процесі діяльності;

• стани, що виникають періодично по ходу роботи: фази працездатності – ті, що вироболюються, стійкої працездатності, стомлення;

• стани, обумовлені змістом роботи: апатія, нудьга, сонливість, підвищена активність.

2. Що таке стан стомлення?

Втома - це функціональний стан, який виникає в результаті інтенсивної або (та) тривалого робочого навантаження і проявляється в тимчасовому порушенні ряду психічних і фізіологічних функцій індивіда, а також у зниженні ефективності і якості праці.

Залежно від того, якого виду фактори викликали стомлення, воно може бути фізичним, розумовим, емоційним і змішаним; за ступенем поширення - загальним і локальним, в залежності від локалізації - м'язовим, зоровим, слуховим, інтелектуальним (творчим). За формами стомлення підрозділяється на компенсується, гостре, хронічне стомлення і перевтома.

3. Які існують методи оцінки робочих станів?

Для характеристики впливу на стан працездатності несприятливих факторів умов праці та трудового навантаження в Московському НДІ праці в 70-і рр. XX ст. була розроблена медико-фізіологічна класифікація робіт за тяжкістю (Славіна Е. С., Макушин В. Г., 1974). На основі класифікації створена методика експертної кількісної оцінки тяжкості робіт (під вагою роботи розуміється інтегральна оцінка несприятливого впливу праці на функціональний стан працівника, а не тільки фізичне навантаження) (Кількісна, .., 1977; Методика ..., 1980; Носкова О. Г ., 1988).

Можна виділити групу методів, спеціалізованих на виявленні факторів стресу у праці. Це можуть бути опитувальники, в яких виявляються типові несприятливі сторони професії, які призводять до розвитку несприятливих функціональних станів у праці. Прикладом можуть служити «Опитувальник факторів професійного стресу» Ч. Спілбергера (1994), в якому респонденту (професіоналу) потрібно оцінити частоту кожного пункту опитувальника і ступінь інтенсивності дії кожного фактора; опитувальник під назвою «Інструмент для аналізу стресу на роботі» Н.Земмера і ін. (1998).

Для оцінки функціональних станів суб'єкта праці застосовують діагностичні методи різного виду:

• поведінкові (хронометраж продуктивності роботи, аналіз браку в різні години роботи; тестові завдання, що моделюють роботу психіки в професійних завданнях, наприклад корекатурна проба Бурдона);

• психометричні (методи, орієнтовані на оцінку стану психічних функцій, наприклад, завдання на перевірку ефективності оперативної короткочасної пам'яті або проба вимірювання критичної частоти злиття мигтіння - КЧСМ);

• фізіологічні (оцінюють стан фізіологічних функцій, наприклад, виміри частоти серцевих скорочень, дихання, артеріального тиску);

• методи суб'єктної оцінювання і шкалювання відчуттів стомвлюванності, самопочуття, настрою (методика «САН») або збір кількості симптомів втоми і вимір їх інтенсивності (Леонова А. Б., 1984).

Вибір діагностичних методів визначається завданням дослідження функціональних станів і повинен ґрунтуватися на попередньому психологічному аналізі професійної діяльності суб'єкта праці. Психологічне вивчення професії необхідно для розуміння причин професійного стомлення, чинників зниження працездатності або стресу в конкретній ситуації, а також для виділення найбільш схильних до стомлення або стресу функціональних систем працюючої людини.