- •Реферат
- •Особливості розвитку країн Сходу в середні віки
- •Періодизація історії середньовічного Сходу
- •Фізична культура народів Азії в середні віки
- •Фізична культура і спорт в середньовічній Індії
- •Фізична культура і спорт у середньовічному Китаї
- •Фізична культура і спорт в середньовічній Японії
- •Фізична культура і спорт народів Бурятії
- •Висновок
- •Література
Київ
2017
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Кафедра східних єдиноборств та силових видів спорту
Фізична культура і спорт країн Сходу в епоху середньовіччя
Реферат
Студентка факультету
спорту та менеджменту
групи 12ЄС3
Афанасьєва Дар’я
зміст
Особливості розвитку країн Сходу в середні віки 3
Періодизація історії середньовічного Сходу 3
Східні цивілізації 4
Фізична культура народів Азії в середні віки 5
Фізична культура і спорт в середньовічній Індії 5
Фізична культура і спорт у середньовічному Китаї 7
Фізична культура і спорт в середньовічній Японії 9
Фізична культура і спорт народів Бурятії 11
Висновок 13
Література 13
Особливості розвитку країн Сходу в середні віки
Термін «середні віки» вживається для позначення періоду історії країн Сходу перших сімнадцяти століть нової ери. Природним верхнім кордоном періоду прийнято вважати XVI - початок XVII ст., Коли Схід стає об’єктом європейської торгової та колоніальної експансії, який перервав характерний для азіатських і північноафриканських країн хід розвитку. Географічно Середньовічний Схід охоплює територію Північної Африки, Близького і Середнього Сходу, Центральної та Середньої Азії, Індії, Шрі-Ланки, Південно-східної Азії і Далекого Сходу.
Перехід до середньовіччя на Сході в одних випадках здійснювався на основі вже існуючих політичних утворень (наприклад, Візантія, Сасанідський Іран), в інших він супроводжувався соціальними потрясіннями, як це було в Китаї, і майже повсюдно процеси отримували прискорення завдяки участі в них «варварських» кочових племен. На історичній арені в цей період з’явилися і повиростали такі безвісні досі народи, як араби, тюрки-сельджуки, монголи. Народжувалися нові релігії і на їх основі виникали цивілізації.
Країни Сходу в середні століття були пов’язані з Європою. Носителькою традицій греко-римської культури залишалася Візантія. Арабське завоювання Іспанії і походи хрестоносців на Схід сприяли взаємодії культур. Однак для країн Південної Азії і Далекого Сходу знайомство з європейцями відбулося лише в XV–XVI ст.
Становлення середньовічних суспільств Сходу характеризувалося зростанням продуктивних сил — поширювалися залізні знаряддя, розширювалася штучне зрошення та вдосконалювалася іригаційна техніка, провідною тенденцією історичного процесу як на Сході, так і в Європі — було затвердження феодальних відносин. Різні ж підсумки розвитку на Сході та Заході до кінця XX ст. обумовлювалися меншим ступенем його динамізму.
Серед факторів, що обумовлюють «запізнювання» східних товариств, виділяються наступні:
-
збереження поряд з феодальним укладом первісно-общинних і рабовласницьких відносин, що вкрай повільно розпадаються;
-
стійкість общинних форм гуртожитку, що стримували диференціацію селянства;
-
переважання державної власності і влади над приватним землеволодінням та приватної владою феодалів;
-
неподільна влада феодалів над містом, послаблюються антифеодальні прагнення городян.
Періодизація історії середньовічного Сходу
З урахуванням цих особливостей і виходячи з уявлення про ступінь зрілості феодальних відносин в історії Сходу виділяють наступні етапи:
I–VI ст. н.е. — Перехідний період зародження феодалізму;
VII–Х ст. — Період ранньофеодальних відносин з властивим йому процесом натуралізації економіки й занепаду стародавніх міст;
XI–XII ст. — Домонгольський період, початок розквіту феодалізму, становлення станово-корпоративного устрою життя, культурний злет;
XIII ст. — Час монгольського завоювання, перервала розвиток феодального суспільства і звернулися деякі з них назад;
XIV–XVI ст. — Післямонгольський період, що характеризується уповільненням суспільного розвитку, консервацією деспотичної форми влади.
Східні цивілізації
Строкату картину являв собою Середньовічний Схід і в цивілізаційному відношенні, що також відрізняло його від Європи. Одні цивілізації на Сході виникли ще в давнину: буддійська і індуська — на півострові Індостан, даосько-конфуціанська — у Китаї. Інші народилися в середні століття: мусульманська цивілізація на Близькому і Середньому Сході, індо-мусульманська — в Індії, індуська і мусульманська — в країнах Південно-східної Азії, буддійська — в Японії і Південно-східній Азії, конфуціанська — в Японії і Кореї.