- •Основні дати:
- •Терміни, категорії, постаті:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
Семінарське заняття 1. Вступ. Витоки української культури.
Основні дати:
300 тис. років тому – поява людей на теренах сучасної України.
35–40 тис. років тому – заселення всієї території сучасної України.
ІV–ІІІ тис. до н. е. – становлення та розвиток на Правобережній Україні трипільської культури.
ІІІ– початок ІІ тис. до н. е. – ямна культура.
Кінець ІІІ– середина ІІ тис. до н. е. – катакомбна культура.
ІХ– перша половина VІІ ст. до н. е. – кіммерійська культура на території сучасної України.
ІХ–VІІ ст. до н. е. – існування чорноліської культури.
VІІ– початок ІІІ ст. до н. е. – період скіфської культури на теренах сучасної України.
VІІ ст. до н. е. – V ст. н. е. – розвиток культури грецьких міст-держав у Північному Причорномор’ї.
ІІІ ст. до. н. е. – ІІІ ст. н. е. – період сарматської культури на теренах сучасної України.
І–ІІ ст. – перші згадки про слов’янські племена римських авторів.
І–V ст. – черняхівська археологічна культура.
VІ ст. – про слов’ян пишуть візантійські історики Йордан, Прокопій Кесарійський, Іоанн Ефеський.
VІ ст. – засновано місто Київ.
Терміни, категорії, постаті:
Археологія – наука що вивчає первісні, стародавні та середньовічні матеріальні пам’ятки (стоянки, поселення, поховання, знаряддя праці тощо).
Археологічна культура – сукупність археологічних пам’яток певної території та часу, що мають місцеві своєрідні особливості.
Тотемізм – уявлення про єдність людини з тотемами (тваринами, рослинами, предметами та явищами природи).
Анімізм – вірування в існування душі та духів.
Магія – вірування в можливість людини (чаклуна, мага) вплинути на іншу людину чи явища природи.
Трипільська культура – археологічна культура землеробських племен періоду енеоліту.
Орнамент – оздоблюваний візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних, рослинних та інших елементів, розташованих симетрично один до одного.
Ямна культура – археологічна культура епохи бронзи, якій притаманні поховання покійників у скорчених позах в ямах.
Катакомбна культура – археологічна культура епохи бронзи, яку відрізняв обряд поховання покійників у гробницях-катакомбах.
Чорноліська культура – археологічна культура племен періоду раннього залізного віку.
Черняхівська культура – археологічна культура залізної доби.
Скіфські кургани – пам’ятка культури доби скіфів.
Звіриний стиль – поширений стиль у мистецтві скіфів із зображенням стилізованих оленів, пантер, коней, птахів, риб, фантастичних грифонів.
Слов’яни – автохтоне індоєвропейське населення Центральної Європи, відповідно одній з теорій «ті, що володіють словом, зрозумілою мовою».
Язичництво – політеїзм, віра в багатьох богів, які уособлювали сили природи та людино-подібних істот: русалок, берегинь, лісовиків тощо.
Ідол – в язичницьких релігіях об’єкт культу, предмет, який начебто містить у собі божество або є ним.
Дажбог – бог сонця та доброго врожаю.
Стрибог – бог вітру й негоди.
Перун – бог грому і блискавки.
Велес – бог худоби, чередників та музик.
Мокош – богиня родючої землі, мистецтва і води, заступниця вагітних та породіль.
Сварог – бог-коваль.
Лада – богиня шлюбу, мати любові та добра.
Масляна – свято наступаючої весни.
Нявка – лісова русалка.
Поганство – стара дохристиянська язичницька віра.
Таліон – принцип покарання, в основі якого було відшкодування заподіяного зла відповідно до вчиненого, нанесення винуватцю такої ж шкоди, яку вчинив він, відплата, рівна злочину («око за око», «зуб за зуб»).
Требище – жертовник, місце принесення язичниками жертви богу.
Андрій Первозванний – перший поширювач у придніпровських краях християнської віри.
Семінарське заняття 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинської держави.