017_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_1_2010_

(зі 133 ДСПТО – 54): соціальний працівник (код 5133), екскурсовод (код

5113), квіткарка (код), медична сестра (код 5132), гувернер (код 5131), агент з організації туризму (код 4221), обліковець з реєстрації бухгалтерських даних (код 4121) та ін.

Такий інтерес зумовлено сучасною ситуацією в соціально-економічній сфері – соціальному секторі, охороні здоров’я, сільському господарстві, виробництві, транспортній сфері, мистецтві тощо.

Рис. 3. Перспективи для ґендерного балансування ДСПТО для забезпечення рівного доступу до навчання та працевлаштування,

абсолютні показники

Водночас, перешкодою для рівного доступу до навчання вказаним професіям є суспільні стереотипи, ґендерно нерівний попит на спеціалістів на ринку праці, ґендерно нейтральні методики професійно-технічного навчання.

Висновки 2.2.3. а)

Ґендерний аналіз Державних стандартів за індикатором «наявність ґендерної спеціфікації професій через мовне визначення типу спеціалізації, професії» показав, що документ містить ґендерну спеціфікацію в назвах професій: квіткарка, нянька, манікюрниця, оператор, фотограф, виробник та ін.

191

Рекомендації 2.2.3. а)

Для вирівнювання доступу жінок і чоловіків до навчання за професіями різного типу за власним вибором без стереотипних перешкод треба, відповідно до Закону України «Про державну мову», зробити ґендерно збалансовані зміни в мовному визначенні професій в Державному стандарті ПТО з конкретних професій шляхом синхронного використання іменників жіночого та чоловічого роду для визначення професій, наприклад: складальник/складальниця, тракто-

рист/трактористка, соціальний працівник/працівниця, гувернер/гувернантка, медична сестра/брат, швачка/швець, ткач/ткаля, закрійник/закрійниця, квіткар/квіткарка, майстер/майстриня педикюру та манікюру тощо.

Профорієнтаційна робота має враховувати рівні права дівчат/жінок та хлопців/ чоловіків на вибір професії та сприяти егалітарності в забезпеченні умов для навчання та подальшого працевлаштування (див. додаток 1).

2.2.3. б) наявність ґендерної специфікації стандарту кваліфікації, категорії, розряду, класу та тривалості професійної підготовки

Державний стандарт професійно-технічної освіти з конкретних професій визначає діапазон кваліфікацій, розрядів, класів, категорій та тривалість професійної підготовки. Порівняльний ґендерний аналіз за двома індикаторами показав наявність ґендерно забарвленої специфікації відповідності кваліфікації та тривалості навчання для дівчат/жінок і хлопців/чоловіків.

Ґендерний аналіз було проведено за методом кластерного об’єднання споріднених спеціальностей, представлених у Державних стандартах професійнотехнічної освіти (див. додаток 1). Таким чином було визначено, що кваліфікації, категорії, розряди, класи та спеціальності, які передбачають навчання і подальшу роботу для жінок, мають більший діапазонний ряд класифікацій, розрядів, категорій, класів та більшу тривалість навчання, аніж діапазон споріднених спеціальностей, передбачених для чоловіків (див. додаток 1).

Наприклад, у кластері споріднених спеціальностей «Швацька справа та трикотажне виробництво» умовно жіноча спеціальність «Швачка» (код 8263.2) передбачає 6 розрядів (з I по VI) з тривалістю навчання 2747 годин для отримання високого розряду. Тимчасом як для спеціальності «Оператор швацького устаткування» (код 8263.2) передбачено 4 розряди, починаючи з III, з тривалістю навчання 1370 годин для отримання вищого розряду, що вдвічі менше, ніж для спеціальності «Швачка». При цьому випускниця-швачка починає з нижчого розряду з меншою оплатою праці. Динаміка професійного зростання за спеціальністю «Швачка» є повільнішою, ніж за спеціальністю «Оператор». Жінка-швачка

починає навчання з І розряду, чоловік-оператор починає навчатися на III розряд (578 годин). Швачка для отримання III розряду має пройти програму обсягом 1362 годин (якщо опанування програми перериває декретна відпустка, то отримання жінкою стартового розряду за професією триває декілька років, тому що після декретної відпустки жінка повертається до того самого розряду). Для оператора професійний старт починається з III розряду, який він отримує після освоєння програми обсягом 578 годин, що в 2.4 рази менше, ніж для спорідненої спеціалізації для жінки, при цьому оплата праці також є різною за шкалою I розряду й III розряду. Для досягнення високого розряду жінці потрібно більше часу на навчання, на професійне зростання, на отримання вищої оплати праці

Рис. 4. Ґендерні відмінності в Державних стандартах ПТО з конкретних професій на прикладі кластеру спеціальностей «Швацька справа та трикотажне виробництво»

193

Порівняльний ґендерний аналіз неспоріднених професій з переліку Державних стандартів ПТО також показує відповідні розбіжності. Наприклад, спеціалізація «налагоджувальник верстатів і маніпуляторів з програмним керуванням» (код 7223.1), яка апріорі призначена для чоловіків, має розряди від IV до VIII з відповідною оплатою праці за досить короткої тривалості про-

фесійної підготовки – від 532 годин на IV розряд до 480 годин на VIII розряд. Тимчасом як, наприклад, спеціальність «Соціальний працівник» (№ 5133, від 23 серпня 2006 р. – № 632) узагалі не має категорій, притому що тривалість професійної первинної підготовки складає 1305 годин. Практика соціальних працівників, переважна більшість яких – жінки, свідчить, що вони мають велике навантаження за низької оплати праці, а професійне зростання не визначено державними стандартами.

Висновки 2.2.3. б)

Ґендерний аналіз Державних стандартів ПТО з конкретних професій за індикаторами «наявність ґендерної спеціфікації стандарту кваліфікації, категорії, розряду, класу та тривалості професійної підготовки» показав, що документ містить ґендерну специфікацію за визначенням розрядів, кваліфікацій, класів тощо для професій, апріорі призначених для жінок, а саме: більший діапазон із професійним початком із нижчого розряду та більший термін навчання для отримання високого розряду, аніж для отримання професії, призначеної для чоловіків.

Ця ситуація, згідно з Конвенцією ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 8, є дискримінаційною, оскільки призводить до збільшення дискримінації на початку професійної кар’єри для жінок і чоловіків під час визначення розміру заробітної платні жінкам і чоловікам та її виплати, а також уповільнює динаміку професійного розвитку для жінок. Період професійного зростання для жінок-випускниць ПТНЗ триваліший, ніж для чоловіків-випускників ПТНЗ за стереотипними «чоловічими» спеціальностями. Жінки-випускники ПТНЗ починають практичну роботу з низької категорії і, відповідно, з низькою оплатою праці (див. додаток 1).

Рекомендації 2.2.3. б)

Внести зміни до Державних стандартів ПТО з конкретних професій з урахуванням комплексного ґендерного підходу до викорінення ґендерної дискримінації в тривалості навчання та отриманні кваліфікацій, розрядів, класів з професійної спеціалізації.

Розширити доступ жінок до навчання за спеціалізаціями, які призначені для чоловіків, а також доступ чоловіків до навчання за спеціалізаціями, які призначені для жінок.

8Division of the Advancement of Women [Electronic resource] / Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women. – Mode of access: http://www.un.org/womenwatch/daw/cedaw/

195

РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ҐЕНДЕРНО ЧУТЛИВОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПТО

ЗКОНКРЕТНИХ ПРОФЕСІЙ

3.1.Ґендерний аналіз методичних рекомендацій

Міжнародний досвід професійно-технічної освіти надає приклади комплексного ґендерного підходу до методичного забезпечення організаційного та навчально-виховного процесу в системі професійно-технічної освіти.

Оскільки більшість методичних рекомендацій мають ґендерно нейтральний зміст або орієнтовані на учнів і слухачів чоловічої статі, пропонуємо методичні рекомендації для роботи з дівчатами/жінками, які обрали навчання за спеціальностями, що стереотипно вважають «чоловічими». До такої категорії зараховують учениць/слухачок, які обрали спеціалізації з налагоджувальної, ремонтно-буді- вельної, ремонтно-автомобільної, зварювальної, монтажної справи тощо.

Для розробки ґендерно чутливих методичних рекомендацій треба враховувати чотири відмінності в навчальній соціалізації учениць/слухачок, а саме: багатоскладові ролі; комунікаційні стилі; тенденцію приховано переживати помилки й невдачі; емоційність у реакціях.

Головна модель навчання цієї категорії учнів/слухачів передбачає 9:

•розуміння важливості навчального матеріалу, чіткого уявлення компліментарності нових знань до знань, отриманих раніше;

•бачення змісту навчання, який потрібно засвоїти, та бачення того, як інші учениці виконують навчальні завдання;

•уміння уважно слухати пояснення викладачів, майстрів;

•виконання завдань самостійно (враховуючи, що деякі учениці спочатку працюють самостійно, потім приєднуються до інших).

Для забезпечення ефективного навчання дівчат/жінок-учениць ПТНЗ за «чоловічими» спеціальностями треба створити відповідні умови:

•кількість практичних занять має бути більшою за кількістю теоретичних занять;

•під час практичних занять ученицям варто надавати можливість обговорювати предмет одна з одною;

9Соціальна та ґендерна справедливість і рівність у програмах професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів: Навч.-метод. посібн. / Л. Б. Магдюк, І. В. Ілько та ін.; За заг. ред. Л. І. Даниленко. – К.: ТОВ «Етіс плюс», 2007. – С. 44–48.

•виконання завдань потребує призначення достатнього часу; індивідуальний режим/розклад навчання для дівчат/жінок сприятиме ефективнішому навчанню;

•навчальння має відбуватися в сприятливій, комфортній атмосфері.

Стратегійї створення рівних можливостей для участі дівчат/жінок в

навчальному процесі за «чоловічими» спеціальностями:

•забезпечити рівні можливості для участі в дискусіях, представленнях результатів роботи тощо;

•уживати спеціальних заходів для мотивування активної участі дівчат/жінок у навчальному процесі в групі, зокрема у виконанні різних рольових навчальних моделей, особливо на початку навчального процесу;

•уживати спеціальні методичні підходи для посилення ефективності та результативності навчання учениць, які обрали «чоловічі» спеціальності: ретельне вивчення основних принципів спеціалізації; забезпечення інструкціями, технологічними картами, переліками технологій та інструментів тощо з початку навчального процесу; уживання орієнтаційних сесій, узагальнюючих, лабораторних, практичних занять для досягнення повної майстерності;

•забезпечити використання коректного вербального й невербального спілкування з урахуванням ґендерної специфіки технічної мови; забезпечувати рівний інтерес до участі учнів/учениць у навчальному процесі; запобігати зайвому втручанню в самостійну роботу, перебиванню дівчат/жінок та хлопців/чоловіків під час презентації власних думок, результатів напрацювань тощо;

•запровадити координовану підготовку до іспитів, тестування, атестування, а також гнучкі графіки для проведення іспитів, тестування, атестування.

Отже, щоб забезпечити ґендерно чутливий, егалітарний навчальний про-

цес у системі професійно-технічної освіти, особливо під час навчання дівчат/жінок за «чоловічими» спеціальностями, треба враховувати ґендерну спеціфіку технічної мови, ґендерну спеціфіку мови спілкування та вживати заходів щодо запобігання образам, агресії, натякам, домаганням сексуального характеру.

3.2. Методичні рекомендації щодо ґендерної специфіки технічної мови

Використання деяких термінів, професійних висловлень та функціональних пояснень можуть викликати асоціації з фізіологічними особливостями жінок і

197

чоловіків, але використання таких термінів необхідне й обовязкове для оволодіння професією.

Рекомендації щодо запобігання негативних або принизливих реакцій

учнів та учениць під час навчального процесу:

•проводити попередні заняття для ознайомлення з термінологією; пояснювати етимологію термінів, яка практично не має відношення до фізіологічних функцій людини;

•використовувати терміни, актуальні для сучасних професій;

•застосовувати спеціалізовані каталоги, які демонструють відповідні об’єкти на виробництві.

3.3. Методичні рекомендації щодо ґендерної специфіки мови спілкування

Спілкування суб’єктів навчально-виховного процесу в системі професійнотехнічного навчання має ґендерно визначену спеціфіку, зумовлену віком учнів та учениць (пубертатний період фізіологічного розвитку визначає особливості соціальної поведінки хлопців та дівчат), сімейним статусом (велика кількість учнів та учениць ПТНЗ мають статус сиріт, напівсиріт), соціальним статусом (велика кількість учнів та учениць ПТНЗ належать до соціально вразливих верств населення), особливостями професійного середовища з домінуванням представників/представниць однієї статі. Виховання навичок коректного спілкування учнів та учениць ПТНЗ є одним із завдань навчально-виховного процесу системи професійно-тех- нічного навчання.

Рекомендації щодо врахування ґендерної спеціфіки мови спілкування:

•мотивувати дівчат/жінок, які навчаються за «чоловічими» спеціальностями, брати активну участь у виступах, презентаціях, дискусіях тощо;

•забороняти учням використовувати некоректні, лайливі, сленгові висловлювання (хоча в деяких учнівських та трудових колективах це є звичайним стилем спілкування);

•уживати нейтральні звернення до учнів та учениць, запобігати вживанню зменшених форм звернень, псевдонимів тощо;

•використовувати наочні матеріали (малюнки, ілюстрації, приклади), які демонструють активну участь дівчат/жінок у виробничому процесі, особливо в галузях, які традиційно вважають призначеними для чоловіків.

3.4. Методичні рекомендації щодо запобігання образам, агресії, натякам, домаганням сексуального змісту («харасменту»)

Вербальні образи, загрози людині або членам її сім’ї, неприйнятні ремарки, коментарі, насмішки тощо, які часто лунають з-поміж учнів підліткового та юнацького віку, часто негативно впливають на навчальне середовище та заважають якісному оволодінню професією у відповідності до вимог Державних стандартів. Такі явища перешкоджають дівчатам/жінкам у виборі «чоловічих» професій. До категорії «харасменту»(насильницьких дій) також зараховують неприйнятні пропозиції, запити прямого/непрямого характеру (сексуальні пропозиції, примуси), відповідні жестикуляції, міміку, демонстрування порнографічних, расистських, принизливих малюнків, фотокарток тощо.

Рекомендації щодо запобігання «харасменту»:

•створити умови в організаційному та навчально-виховному середовищі, вільні від образ та дискрімінації в будь-яких проявах;

•провести відповідні консультації, тренінги для учнів; забезпечити постійну консультаційну, психологічну, супервізійну, юридичну (анонимну в разі потреби) допомогу учням ПТНЗ;

•відкорегувати поведінку та ставлення педагогічного та адміністративного колективу;

•документувати відповідні випадки;

•розробляти та застосовувати систему спеціальних заходів для викорінення подібних явищ; забезпечувати егалітарне комфортне середовище для навчання й відпочінку учнів та учениць у закладах та установах професій-

но-технічної освіти.

Отже, урахування міжнародного та національного досвіду щодо комплексного ґендерного підходу до методичного забезпечення організаційного та навчаль- но-виховного процесу в системі професійно-технічної освіти сприятимуть ефективності дотримання Державних стандартів професійно-технічної освіти, вирівнюванню ситуації на ринку праці, розвитку егалітарної суспільної культури.

199

ВИСНОВКИ

Економічний розвиток України великою мірою залежить від якості робітничих кадрів, що зумовлено впровадженням новітніх технологій у виробництво, модернізацією матеріальної бази тощо. Головно інноваційні підходи до підготовки трудових ресурсів, а також високий професіоналізм педагогічних працівників і керівників навчальних закладів системи професійно-технічної освіти відповідають сучасним вимогам до якості трудових ресурсів.

Якісно новий рівень підготовки кваліфікованих майстрів виробничого навчання, викладачів спеціальних дисциплін з урахуванням ґендерної компоненти є одним з пріоритетних напрямів у діяльності професійно-технічних навчальних закладів і установ.

Проведений аналіз дає підстави визначити проблеми, що певною мірою впливають на подальший інноваційний розвиток професійно-технічної освіти.

•За суттєвого нормативно-правового врегулювання системи професійнотехнічної освіти, яке відповідає міжнародним законодавчим нормам і стандартам, спостерігаємо недостатність або брак механізму ґендерно чутливого врегулювання розвитку системи ПТО.

•Бракує системного практичного інтегрування знань та навичок навчаль- но-виховної роботи і методичного супроводу в програми підготовки педагогічних працівників для системи ПТО, у розробку посібників та інших навчальних матеріалів.

•Немає ґендерних та соціально диференційованих підходів до забезпечення жінок, людей з інвалідністю різних нозологій, громадян з інших країн, які недостатньо володіють державною мовою потрібними диференційованими програмами навчання, педагогічного супроводу, допомо-

ги з працевлаштуванням.

Унаслідок аналітичного огляду системи професійно-технічної освіти та комплексного ґендерного аналізу Державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій було визначено, що Державні стандарти професійно-тех- нічної освіти мають певні компоненти, які відповідають нинішнім ґендерним стереотипам у суспільстві, а саме:

•мовне визначення «жіночих» та «чоловічих» професій;

•ґендерно забарвлені відмінності в діапазоні/шкалі кваліфікацій, розрядів, класів;