Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.04.2023
Размер:
7.4 Mб
Скачать

ЖЯгЯмзд 46

СдЯспЯкымни; гпЯлЯстпвзз; фтгнедрсбдммнвн; гнйтлдмсЯкымнвн

ЖЯгЯмзд 47

Мнлдп

ЖЯгЯмзд 48

ЛнмсЯеЯ

ЖЯгЯмзд 49

ОдпдбнгЯ

ЖЯгЯмзд 50

ЙнллдмсЯснпрйзи

ЖЯгЯмзд 51

ОпЯжгмзйнл

ЖЯгЯмзд 52

ЙнллтмзйЯсзбмтэ

ЖЯгЯмзд 53

Кзцмнрсмъд

ЖЯгЯмзд 54

Узжзцдрйзи

 

БЛОК III

ЖЯгЯмзд 55,

Сбнпцдрйзд нсбдсъ, нхдмзбЯэсрю зрфнгю зж ронрнамнрсз опзлдмюсы

Йдир 1;

опнудррзнмЯкымнд пдезррдпрйнд лЯрсдпрсбн

ЖЯгЯмзд 56,

 

Йдир 2;

опз рнжгЯмзз

ЖЯгЯмзд 57,

сдЯспЯкзжнбЯммнвн опдгрсЯбкдмзю

Йдир 3

 

371

ГЛОССАРИЙ Авансцена Ŕ одпдгмюю цЯрсы рхдмъ, бъгбзмтсЯю б жпзсдкымъи жЯк. Арьерсцена- жЯгмюю цЯрсы рхдмъ, наъцмн мд бзгзлЯю зж жЯкЯ.

Аллегория Ŕ тркнбмнд бъпЯедмзд б зрйтррсбд нсбкдцдммъф згди, йнснпъд мд Яррзлзкзптэсрю б фтгнедрсбдммнл напЯжд, Я рнфпЯмюэс рбнэ рЯлнрснюсдкымнрсы. Амплуа Ŕ фЯпЯйсдп пнкди, зронкмюдлъф Яйсяпнл; пнкы, онкнедмзд б нашдрсбд. Ассоциация Ŕпнегдмзд мнбнвн, адррнжмЯсдкымн бъжбЯммнвн цдл-сн рфнезл Атмосфера- (узвтпЯкымн)- нйптеЯэшзд тркнбзю, нарсЯмнбйЯ, орзфнкнвзцдрйзи мЯрспни.

Аттракцион (он Р.Л. Ьиждмчсдимт) Ŕ брюйзи Явпдррзбмъи лнлдмс сдЯспЯ, сн дрсы брюйзи ькдлдмс двн, онгбдпвЯэшзи жпзсдкю цтбрсбдммнлт зкз орзфнкнвзцдрйнлт бнжгдирсбзэ, ноъсмн бъбдпдммнлт з лЯсдлЯсзцдрйз пЯррцзсЯммнлт мЯ нопдгдкдммъд ьлнхзнмЯкымъд онспюрдмзю бнропзмзлЯэшдвн.

Бессюжетный литмонтаж Ŕ кзслнмсЯе, вгд сдлЯ пЯрйпъбЯдсрю цдпдж рзрсдлт бърйЯжъбЯмзи Ŕ Япвтлдмснб, пЯрртегдмзи зронкмзсдкю н йнмйпдсмни опнакдлд, онрсЯбкдммни б йнлонжзхзз.

Вербальное Ŕ ркнбдрмнд.

Виртуальный ŔйЯетшзирю, бнжлнемъи,тркнбмъи, нспЯеяммъи Идея вкЯбмЯю ЯбснпрйЯю лъркы, бъбнг зж зжнапЯеЯдлнвн йптвЯ юбкдмзи, пЯжпдчдмзд опнакдлъ.

Игра Ŕ бзг цдкнбдцдрйни гдюсдкымнрсз, нрмнбмЯю хдкы йнснпни злддс мд опЯйсзцдрйнд, Я ьлнхзнмЯкымнд жмЯцдмзд.

Игровое действие Ŕ ронмсЯммЯю лЯррнбЯю рЯлнгдюсдкымнрсы, опдгрсЯбкюэшЯю рнани ьлнхзнмЯкымтэ пдЯйхзэ, Яйсзбмъи гдирсбдммъи нсйкзй мЯ рнаъсзд, гЯэшди цдкнбдйт бнжлнемнрсы одпрнмзузйЯхзз, нопнанбЯмзю рдаю йЯй кзцмнрсз б пЯжкзцмъф пнкюф, онгпЯеЯмзю зжапЯммъл б йЯцдрсбд онкнезсдкымнвн опзлдпЯ вдпнюл. Импровизация Ŕ рзэлзмтсмнд сбнпцдрсбн; пдчдмзю, пнегЯэшздрю б лнлдмс нртшдрсбкдмзю гдюсдкымнрсз.

Инициации Ŕ онрбюсзсдкымъд напюгъ б одпбнаъсмнл нашдрсбд, рбюжЯммъд р одпдфнгнл эмнчди з гдбтчдй б бнжпЯрсмни йкЯрр лтецзм з едмшзм. Иносказание Ŕ атйбЯкымн Ŕ ьсн рйпъсЯю унплЯ бъпЯедмзю, вгд «атйбЯ» з «гтф» мд рнбоЯгЯэс.

Жанр (нс уп. genre Ŕ пнг) Ŕ рнбнйтомнрсы унплЯкымъф з рнгдпеЯсдкымъф нрнадммнрсди опнзжбдгдмзю. Ьсн фтгнедрсбдммЯю йЯсдвнпзю, рбюжЯммЯю р бнропзюсздл зрйтррсбЯ. Ьсн йнллтмзйЯсзбмЯю йЯсдвнпзю, ронрна нашдмзю, опЯбзкЯ звпъ, жЯйкэцЯдлъд рн жпзсдкдл. Ронрна бзгдсы з онмзлЯсы лзп нопдгдкдммъл напЯжнл, ьсн бъйпзрсЯккзжнбЯммъи б лмнвнбдйнбни опЯйсзйд зрйтррсбЯ бжвкюг мЯ гдирсбзсдкымнрсы. «ЕЯмп Ŕ хдкнрсмъи сзо фтгнедрсбдммнвн бърйЯжъбЯмзю» (Л.АЯфсзм).

Жрец Ŕ бнжмнрзсдкы лнкзсб, снкйнбЯсдкы бнкз анвнб з зронкмзсдкы анедрсбдммъф пдчдмзи.

Калогатия Ŕ опдгрсЯбкдмзд гпдбмзф впдйнб н вЯплнмзз опдйпЯрмнвн сдкЯ з фнпнчди б мпЯбрсбдммнл нсмнчдмзз бмтспдммди ртшмнрсз цдкнбдйЯ.

Катарсис Ŕ нцзшдмзд

Коллективные выходы и шествия Ŕ пдЯкымнд гдирсбзд б бзгд пЯжкзцмнвн пнгЯ йнккдйсзбмъф опнфнгнб вдпндб сдЯспЯкзжЯхзз.

Конфликт опнсзбнанпрсбн, опнсзбнпдцзд лдегт гдирсбтэшзлз рзкЯлз: фЯпЯйсдпЯлз, фЯпЯйсдпнл з нарснюсдкырсбЯлз, згдюлз, бжвкюгЯлз, онжзхзюлз, лмдмзюлз.

Композиция литературно-музыкальная Ŕ ьсн лнмсЯе (рндгзмдмзд) пЯжмнеЯмпнбъф опнзжбдгдмзи кзсдпЯстпъ з зрйтррсбЯ, нащдгзмдммъф сдлни з згдди.

372

Контрастный монтаж в киноискусстве Ŕ бзг лнмсЯеЯ, нрмнбЯммъи мЯ опнсзбнонрсЯбкдмзз пЯжкзцмъф йЯгпнб.

Кулешов Лев Владимирович (1899-1970) Ŕ йзмнпдезррдп, сднпдсзй йзмн, одгЯвнв, мЯпнгмъи Япсзрс ПРУРП, гнйснп зрйтррсбнбдгдмзю. Б 1919 внгт нпвЯмзжнбЯк тцдамтэ лЯрсдпрсйтэ, зжтцЯк бнжлнемнрсз лнмсЯеЯ. ОнрсЯбзк узкылъ: «МднаъцЯимъд опзйкэцдмзю лзрсдпЯ БдрсЯ б рспЯмд анкычдбзйнб» (1924), «Ктц рлдпсз» (1925), «Он жЯйнмт» (1926) з с.г. Ймзвз: «ОпЯйсзйЯ йзмнпдезрртпъ» (1935), «Нрмнбъ йзмнпдезрртпъ» (1941) з гп.

Литературная композиция Ŕ йнлонжзхзю, рнрсЯбкдммЯю зж зрснцмзйнб пЯжмнвн еЯмпЯ з рсзкю мдрйнкыйзф зкз нгмнвн ЯбснпЯ, нащдгзмдммъф нашзл жЯлъркнл. Мизансцена Ŕ ьсн пЯронкнедмзд Яйсдпнб мЯ рхдмд б нопдгдкдммъф рнцдсЯмзюф гптв р гптвнл з р нйптеЯэшди бдшдрсбдммни рпдгни б снс зкз змни лнлдмс родйсЯйкю, бъпЯеЯэшдд нопдгдкдммтэ пдезррдпрйтэ лъркы.

Мистерия- рпдгмдбдйнбЯю пдкзвзнжмЯю гпЯлЯ мЯ азакдирйзи рэедс.

МифŔ опдгрсЯбкдмзд, рбнирсбдммнд спЯгзхзнммнлт лъчкдмзэ, на трспнирсбд лзпЯ. Массовая мизансцена Ŕ напЯжмъи южъй цдкнбдцдрйзф гбзедмзи, гзмЯлзцдрйз пЯжбзбЯэшЯюрю бн бпдлдмз з опнрспЯмрсбд окЯрсзцдрйЯю йнлонжзхзю. «...р онлншыэ лзжЯмрхдмъ брйпъбЯдсрю онгсдйрс, брйпъбЯдсрю брд сн, цсн кдезс лдегт рспнй» (Бр. Лдидпфнкыг).

Метод повествования Ŕ ьсн йЯй аъ унплЯ нсрстокдмзи ЯбснпЯ, рнгдпеЯшзф двн узкнрнурйтэ йнмхдохзэ, двн нсмнчдмзд й лЯсдпзЯкт.

Монтаж (нс уп. «лнмсЯе» Ŕ ранпйЯ, рндгзмдмзд) Ŕ онганп з рндгзмдмзд нсгдкымъф цЯрсди цдвн-кзан (мЯ нрмнбд зф рнонрсЯбкдмзю, рпЯбмдмзю) р онлншыэ зронкыжнбЯмзю пЯжкзцмъф опздлнб гкю рнжгЯмзю фтгнедрсбдммнвн з рлъркнбнвн дгзмрсбЯ.

Образ Ŕ ьсн пджткысЯс з згдЯкымЯю унплЯ нспЯедмзю нащдйсЯ б рнжмЯмзз цдкнбдйЯ, мЯ нрмнбд з б унплд жмЯйнбъф рзрсдл.

Обряд Ŕ рнбнйтомнрсы трсЯмнбкдммъф наъцЯдл рзлбнкзцдрйзф спЯгзхзнммъф гдирсбзи кэгди, рнопнбнегЯэшзф бЯемъд лнлдмсъ езжмз йнккдйсзбЯ. Хдкы з рлърк напюгЯ Ŕ рзлбнкзцдрйнд бъпЯедмзд мдйнди нашдрсбдммни згдз.

Остранение Ŕ трсЯмнбкдмзд гзрсЯмхзз: Б окЯрсзйд Ŕ змунплЯхзю на змгзбзгттлд; Б гзйхзз: - мдс орзфнкнвзжЯхзз, дрсы пзсл з сдЯспЯкымЯю уЯйстпЯ, мдс одпдбнокншдмзю; Б звпд Ŕ йЯй аъ мЯ пЯррснюмзз

Очуждение – объект больше критикуется, чем имитируется, он преувеличенно подчеркивадс сдЯспЯкымнрсы, Яартпг.

Параллельный монтаж экранного рассказа Ŕ опздл, зронкыжтю йнснпъи пдезррдп опдгкЯвЯдс жпзсдкэ оннцдпдгмн бнропзмзлЯсы ьйпЯммъд напЯжъ гбтф зкз анкдд рнаъсзи, опнзрфнгюшзф нгмнбпдлдммн б пЯжмъф лдрсЯф, мн нащдгзмдммъф рэедснл.

Последовательный монтаж в киноискусстве Ŕ ронрна зжкнедмзю рнгдпеЯмзю рхдмъ, опз йнснпнл гдирсбзд узкылЯ опнгнкеЯдсрю адж бзгзлъф гкю жпзсдкю пЯжпъбнб бн бпдлдмз з гдирсбзз.

Пудовкин Всеволод Илларионович (1893-1953) Ŕ йзмнпдезррдп, Яйсдп, сднпдсзй йзмн. Нгзм зж нрмнбнонкнемзйнб рнбдсрйнвн йзмдлЯснвпЯуЯ. РнжгЯк б 20-ф вв. ьсЯомъд гкю нсдцдрсбдммнвн йзмн узкылъ: «ЛЯсы» (1926), «Йнмдх РЯмйс-ОдсдпатпвЯ» (1927), «Онснлнй ЦзмвзрфЯмЯ».

Персонификация Ŕ нкзхдсбнпдмзд, мЯгдкдмзд опдглдснб, юбкдмзи опзпнгъ, езбнсмнвн з нсбкдцдммъф онмюсзи цдкнбдцдрйзлз рбнирсбЯлз.

Предлагаемые обстоятельства Ŕ ьсн уЯйсъ з рнаъсзю оыдръ, ьонфЯ, бпдлю з лдрсн гдирсбзю, тркнбзю езжмз вдпндб, Я сЯйед пдезррдпрйнд з Яйсдпрйнд пдчдмзд: лзжЯмрхдмъ, йнрсэлъ, гдйнпЯхзз, атсЯунпзю, рбдс, лтжъйЯ, азнвпЯузю вдпню, Ŕ ркнбнл, брд сн, цсн Яйсдп гнкедм опзмюсы бн бмзлЯмзд, гдирсбтю мЯ рхдмд. Режиссер-постановщик (нс кЯс. Rego - топЯбкюсы), мЯ нрмнбд рнарсбдммнвн жЯлъркЯ, он-рбндлт зрснкйнбъбЯю гпЯлЯстпвзцдрйзи лЯсдпзЯк, ьрсдсзцдрйз нащдгзмюдс брдф

373

тцЯрсмзйнб онрсЯмнбйз, бъюбкюдс згдимнд рнгдпеЯмзд родйсЯйкю, двн еЯмп з бмдчмээ унплт, пзсл з лзжЯмрхдмъ, нпвЯмзжтдс з рнвкЯртдс лдегт рнани брд йнлонмдмсъ жпдкзшЯ: звпт Яйсдпнб, йнрсэлъ, гдйнпЯхзз, лтжъйт, рбдс, Ŕ з рнжгЯдс вЯплнмзцдрйз хдкнрсмнд, накЯгЯэшдд фтгнедрсбдммъл дгзмрсбнл жпдкзшд. Режиссерский замысел Ŕ ьсн напЯжмнд бзгдмзд атгтшдвн опдгрсЯбкдмзю; ьлнхзнмЯкымн-жпзлнд нштшдмзд двн згдз, сдлъ, унплъ з с.г.

Режиссура Ŕ нгмЯ зж нрмнбмъф опнудррзи б рхдмзцдрйнл зрйтррсбд, опзжбЯммЯю рбнзл сбнпцдрсбнл пдчЯсы бЯемдичзд фтгнедрсбдммъд жЯгЯцз, зрфнгю зж бжвкюгЯ фтгнемзйЯ мЯ гдирсбзсдкымнрсы.

Ритм Ŕ ьсн пЯбмнлдпмнд цдпдгнбЯмзд йЯйзф-кзан ькдлдмснб б жбтцЯмзз зкз б гбзедмзз. МЯопзлдп: пзсл сЯмхЯ, лтжъйЯкымъи пзсл.

Ритуал Ŕ мЯзанкдд трсницзбЯю з мдзжлдмюдлЯю цЯрсы напюгЯ, нузхзЯкымн опзмюсъи пЯронпюгнй гдирсбЯ. ХдпдлнмзЯкымъд гдирсбзю, йнснпъд рнбдпчЯэсрю р хдкыэ онбкзюсы мЯ гдирсбзсдкымнрсы, злдэс рзлбнкзцдрйзи фЯпЯйсдп з, йЯй опЯбзкн, рнхзЯкымн рЯмйхзнмзпнбЯмъ. Ьсн спЯгзхзнммъи йткыстпмн рсЯмгЯпсзжнбЯммъи мЯанп гдирсбзи рзлбнкзцдрйнвн фЯпЯйсдпЯ, зронкыжтэшзф жЯцЯрстэ рбюшдммъд нащдйсъ з опдгонкЯвЯэшзи рбнзл пджткысЯснл нашзи ьлнхзнмЯкымъи онгщдл тцЯрсмзйнб. Сверхзадача спектакля (зкз: рбдпфжЯгЯцЯ пдезррдпЯ) Ŕ нсбдцЯдс мЯ бнопнр жЯцдл, пЯгз цдвн лъ рсЯбзл ьснс родйсЯйкы, цсн фнсзл рйЯжЯсы ьсзл родйсЯйкдл жпзсдкэ, мЯ цсн двн лназкзжнбЯсы, йЯйзд лъркз б мдл бнжатгзсы. РбдпфжЯгЯцЯ нопдгдкюдс «фнсдмзю» пдезррдпЯ з ЯйсдпЯ, ьсн нрмнбмЯю хдкы, пЯгз йнснпни пдезррдп бъфнгзс й жпзсдкюл.

Событие Ŕ уЯйс зкз нарснюсдкырсбн, йнснпнд бъмтегЯдс вдпндб й гдирсбзэ. Рнаъсзимъи пюг рнрснзс зж:

1.Зрфнгмнд рнаъсзд: рбнднапЯжмъи ьлнхзнмЯкымъи жЯцзм, бнжмзйЯдс жЯ опдгдкЯлз родйсЯйкю з жЯйЯмцзбЯдсрю мЯ вкЯжЯф жпзсдкю.

2.Нрмнбмнд рнаъсзд: жЯбюжъбЯдсрю анпыаЯ он рйбнжмнлт гдирсбзэ.

3.ХдмспЯкымнд рнаъсзд: бърчзи озй анпыаъ он рйбнжмнлт гдирсбзэ.

4.УзмЯкымнд рнаъсзд: йнмцЯдсрю анпыаЯ он рйбнжмнлт гдирсбзэ.

5.ВкЯбмнд рнаъсзд: онркдгмдд рнаъсзд, б мдл опнюбкюдсрю згдю опнзжбдгдмзю. Событийный ряд онцсз снегдрсбдмдм йнлонжзхзз опнзжбдгдмзю, б йнснпни гЯдсрю йЯпсзмЯ пЯжбзсзю нрмнбмнвн йнмукзйсЯ.

Символ - ьсн напЯж, бжюсъи б Яродйсд жмЯйнбнрсз, з нм ед Ŕ жмЯй, мЯгдкдммъи брди нпвЯмзцмнрсыэ з мдзрцдпоЯдлни лмнвнжмЯцмнрсыэ напЯжЯ.

Стиль Ŕ ьсн дгзмрсбн фтгнедрсбдммъф опздлнб, фЯпЯйсдпмнд гкю нсгдкымнвн опнзжбдгдмзю зкз брдвн Ябснпрйнвн сбнпцдрсбЯ, гкю хдкнвн фтгнедрсбдммнвн сдцдмзю зкз ьонфз.

Сценарный ход дгзмъи напЯжмъи опздл, мЯ йнснпъи мЯмзжъбЯэсрю брд ьозжнгъ рхдмЯпзю.

Сюжетный литмонтаж Ŕ кзслнмсЯе, опз йнснпнл рэедс опдгрсЯбкюдс рнани пЯжбзбЯэшзирю рнаъсзимъи пюг, рзрсдлт рбюжз вдпню р нйптеЯэшзл лзпнл, тцЯрсзд двн б рнаъсзюф, рсЯмнбкдмзд двн фЯпЯйсдпЯ.

Тема йптв юбкдмзи гдирсбзсдкымнрсз. ОпнакдлЯ, спдатэшЯю пЯжпдчдмзю. Темп Ŕ рсдодмы аърспнсъ б нртшдрсбкдмзз цдвн-кзан: аърспъи сдло, лдгкдммъи сдло. Онмюсзд сдлоЯ мЯ рхдмд рбюжЯмн р сдл, мЯрйнкыйн ьмдпвзцмн гдирсбзд. Сдло жЯбзрзс нс ьлнхзнмЯкымнвн одпдезбЯмзю вдпндб, нс мЯйЯкЯ йнмукзйсЯ. Художественный образ Ŕ ьсн жмЯй, рпдгрсбн рлъркнбни йнллтмзйЯхзз б пЯлйЯф гЯммни йткыстпъ.

Эзопов язык Ŕ нрнаъи бзг сЯимнозрз, онгхдмжтпмнвн змнрйЯжЯмзю, й йнснпнлт напЯшЯдсрю зрйтррсбн, кзчдммнд рбнангъ бъпЯедмзю.

Эдилы Ŕ гнкемнрсмъд кзхЯ, нсбдцЯэшзд жЯ нпвЯмзжЯхзэ опЯжгмзйнб б Гпдбмдл Пзлд.

374

Экехейриа Ŕ рбюшдммнд одпдлзпзд бн бпдлю Нкзлозирйзф звп. Экзальтация Ŕ бнрснпедммнд, бнжатегдммнд рнрснюмзд. Элланодик Ŕ рспЯе нкзлозирйнвн жЯйнмЯ, ртгыю.

Эйзенштейн Сергей Михайлович (1898-1948) Ŕ йзмнпдезррдп, сднпдсзй йзмн,

одгЯвнв, жЯрктедммъи гдюсдкы зрйтррсб ПРУРП. Б рдпзз йЯпсзм «РсЯцйЯ» (1925), «Апнмдмнрдх Онсдлйзм» (1925), «Нйсюапы» (1927) Ŕ нртшдрсбзк онзрйз рнбпдлдммнвн йзмдлЯснвпЯузцдрйнвн южъйЯ: нсйпъсзд мнбъф бнжлнемнрсди лнмсЯеЯ, пзслЯ, йптомнвн окЯмЯ, пЯйтпрЯ. Џбснп пюгЯ рсЯсди, лнмнвпЯузи, кдйхзи он сднпзз йзмн з лнмсЯеЯ.

Ямб Ŕ опнрснкэгмъд одрмз рйЯапджмнвн рнгдпеЯмзю, бнжмзйчзд мЯ опЯжгмзйЯф Гдлдспъ.

Яхонтов Владимир Николаевич (1899-1945) Ŕ Япсзрс ьрспЯгъ, лЯрсдп фтгнедрсбдммнвн ркнбЯ, рнжгЯк ьрспЯгмъи сдЯсп нгмнвн ЯйсдпЯ. Џбснп з зронкмзсдкы кзсдпЯстпмъф йнлонжзхзи «Отчйзм» (1926), «БдцдпЯ ЛЯюйнбрйнвн» (1931), «Внпд нс тлЯ» (1932) з гптвзф.

375

Соседние файлы в папке из электронной библиотеки