8

8.2 Перевезення вантажів дрібними відправками

Приймання вантажів дрібними відправками здійснюється через склади станцій.

Стаття 39 Статуту залізниць України

Основні терміни

Збірний вагон (контейнер) – вагон (як правило, універсальний критий, платформа, напіввагон) або універсальний контейнер, в який завантажується і перевозиться певна кількість дрібних відправок вантажів, сумісне перевезення яких допускається Правилами перевезень.

Вантажосортувальна платформа – критий склад, крита чи відкрита платформа, площадка для великовагових вантажів на місцях загального користування, призначена для сортування дрібних відправок і формування збірних вагонів згідно з планом їх формування.

Рис. 8.8 Блок-схема перевезення дрібних відправок

8.2.1 Характеристика вантажів, які перевозяться дрібними відправками

Номенклатура вантажів, які перевозяться дрібними партіями, багаточисельна і різноманітна. Це насамперед товари народного споживання, дрібне обладнання для підприємств промисловості та сільського господарства, медичне і шкільне обладнання, металовироби, запасні частини, хімікати, культтовари тощо.

Перевезення вантажів дрібними партіями нераціональне, собівартість їх перевезення збірними вагонами вища, ніж вагонними відправками, а також значно більший термін їх доставки. Це пояснюється низьким середнім завантаженням збірних вагонів і тим, що значна частина вантажів на шляху перевезення до місця призначення потребує декількох сортувань із затримкою на декілька діб.

Виконання вантажних операцій із дрібними відправками вимагає відповідної точності і чіткості в роботі для забезпечення їх збереження і своєчасної доставки в збірних вагонах при багаторазових перевантаженнях у процесі перевезення. Аналіз незбереження перевезень показує, що під час перевезення вантажів дрібними відправками часто допускаються прорахунки кількості місць, роз’єднання вантажу від документів і документів від вантажу, псування та пошкодження вантажу внаслідок неодноразових перевантажень при сортуванні.

Для покращення організації перевезень необхідно: максимально збільшувати дрібні відправки та концентрувати операції з ними на меншій кількості станцій, збільшувати кількість прямих збірних вагонів, скорочувати кількість сортувань, зменшувати час на сортування, прискорювати просування і збільшувати відстань пробігу збірних перевантажувальних вагонів без сортування, підвищувати статичне навантаження збірних вагонів, заміняти збірно-роздаточні вагони автомобілями.

У разі недостатньої кількості вантажів, що здаються до перевезення дрібними відправками, для формування збірних вагонів на станціях, відкритих для роботи з контейнерами, допускається завантаження дрібних відправок у прямі збірні контейнери призначенням на одну станцію, яка також відкрита для роботи з контейнерами.

8.2.2 План формування збірних вагонів

Вагони, в яких перевозяться дрібні відправки, називаються збірними. В залежності від призначення вантажу збірні вагони поділяються на наступні категорії:

прямі, що завантажуються дрібними відправками призначенням на одну станцію; при повному завантаженні вагона вони найбільш ефективні, бо прямуючи до станції призначення без перевантаження і сортування на шляху прямування, забезпечують швидку доставку, прискорення обігу, краще використання вантажопідйомності вагонів і цілість вантажу;

прямі дільничні, що прямують на різні станції однієї дільниці, обмеженої двома пунктами сортування дрібних відправок;

перевантажувальні, що завантажуються дрібними відправками для різних станцій призначення декількох дільниць або для вхідної станції залізниці призначення. Ці вагони прямують на вантажосортувальні платформи для сортування і наступного направлення вантажів на станції призначення;

збірно-роздаточні секційні (криті) вагони і платформи з закріпленими контейнерами, що обертаються на ділянках, обмежених суміжними сортувальними станціями. Вони призначені для збирання дрібних відправок із проміжних станцій та їх розвезення.

Одним із основних завдань перевезення вантажів дрібними відправками є максимальне скорочення кількості перевантажувальних операцій, формування прямих збірних вагонів. Порядок підгрупування дрібних відправок установлюється планом формування збірних вагонів, який затверджується залізницею.

Розробляються два самостійних плани формування: один для вантажів, які перевозяться в критих вагонах, і другий - для відкритого рухомого складу.

Планом формування збірних вагонів установлюється порядок навантаження дрібних відправок у залежності від їх призначення з метою забезпечення відправлення якомога більшої кількості прямих збірних вагонів. Однак, якщо кількість вантажу недостатня, передбачається формування прямих дільничних і перевантажувальних збірних вагонів. У ці вагони необхідно завантажувати лише ті відправки, яких не вистачає для формування прямих вагонів, а їх підгрупування за призначеннями необхідно здійснювати так, щоби забезпечити мінімальну кількість переробок на попутних сортувальних станціях.

8.2.3 Прийом до перевезення і навантаження дрібних відправок

Дрібні відправки приймаються до перевезення через склади станцій за календарним розкладом, затвердженим начальником станції. Календарний розклад прийому дрібних відправок за призначеннями і числами місяця повинен забезпечувати мінімальний час накопичення вантажів на станції відправлення і формування максимальної кількості прямих збірних вагонів. Періодичність прийому вантажу на кожне призначення визначається потужністю вантажопотоку.

Для формування прямих вагонів дозволяється встановлювати дні прийому за узгодженням з вантажовідправниками, але не рідше двох–трьох разів на місяць.

Календарним розкладом установлюються також дні прийому вантажів, що перевозяться залізницями на особливих умовах (небезпечних, сировини тваринного походження тощо), а також великовагових.

Розклад прийому дрібних відправок по днях і напрямках оголошується вантажовідправникам і вивішується в товарній конторі. Щоби забезпечити попереднє планування навантаження дрібних відправок і формування з них найбільшої кількості прямих вагонів, передбачається попереднє пред’явлення

перевізних документів на перевезення вантажів дрібними відправками у дні, визначені начальником станції.

На під’їзних коліях збірні вагони завантажують дрібними відправками за планом формування станції примикання, або за планом, установленим даному підприємству управлінням залізниці.

Для підгрупування дрібних відправок у складах станції виділяють секції, спеціалізовані за призначеннями плану формування. Дрібні відправки підгруповують на складі для цілого вагону.

При навантаженні збірного вагона “ядро” вантажу далекого призначення необхідно підбирати і завантажувати до однієї з торцевих стін вагона з таким розрахунком, щоби прийомоздавальник пункту сортування легко міг знайти вантаж і перевірити його належність до відправки.

8.2.4 Особливі умови перевезення дрібних відправок

Дрібні відправки великовагових вантажів (від 0,5 до 5т), громіздкі та довгомірні, як правило, перевозять на відкритому рухомому складі. У цьому випадку їх упакування повинно забезпечувати, не лише цілість вантажу при транспортуванні, але і можливість застосування механізмів при навантаженні, вивантаженні та сортуванні.

Великовагові, якщо маса одного місця понад 0,5 і до 1,5т, а також громіздкі та довгомірні вантажі довжиною від 3 до 5м, які не можна перевозити на відкритому рухомому складі, можуть перевозитися у критих вагонах із дозволу (в кожному окремому випадку) начальника станції за умови безперешкодного навантаження і вивантаження цих вантажів із критих вагонів.

Завантажують великовагові вантажі на відкритий рухомий склад відповідно до Технічних умов з обов'язковим дотриманням плану формування дрібних відправок, що перевозяться на відкритому рухомому складі.

Предмети і речі квартирної обстановки, домашнього побуту та особистого користування (нові, а також ті, що були вже у вжитку), у тому числі коляски-протези, велосипеди, моторолери, мотоцикли, холодильники, піаніно, меблі та інше, приймають до перевезення під загальним найменуванням “Домашні речі” із зазначенням найменувань окремих предметів, з яких складається відправка (наприклад, один ящик – піаніно, два пакунки – стільці, одна валіза – білизна та інше).

Правилами встановлені умови упаковування домашніх речей: скрині та валізи замикають, обшивають тканиною (можна без обшивки) і хрестоподібно обв’язують цільною мотузкою; тюки, мішки, кошики, ящики обшивають однорідною тканиною без латок, зі схованими всередину швами, крім останнього, і перев'язують хрестоподібно цільною мотузкою; мотоцикли, велосипеди і холодильники упаковують у дерев'яні ящики або обрешітки (бензин повинен бути злитий, а акумулятори відключені); стільці зв’язують по декілька штук і обгортають м’яким матеріалом; шафи та буфети встановлюють в обрешітку з м’якою прокладкою між склом або дзеркалом і упаковкою; спинки металевих ліжок обшивають або упаковують у дерев’яну обрешітку; дзеркала обгортають м’яким матеріалом і встановлюють у міцні обрешітки.

На вантажних місцях, що містять дзеркала, скло та інші крихкі предмети, відправник наносить напис “Обережно, скло”. У несправній упаковці, що не гарантує цілість, домашні речі до перевезення не приймаються.

Прийомоздавальник приймає домашні речі від вантажовідправника за складеним ним описом (форма ГУ-112), перевіряючи кількість і масу вантажних місць кожного найменування або виду упаковування. Відправник повинен оголосити вартість домашніх речей.

Станція призначення при видачі домашніх речей, упакованих у тару, зобов’язана перевірити масу вантажних місць. При їх нестачі або пошкодженні упаковки, а також за вимогою одержувача домашні речі видають, розкриваючи вантажні місця і перевіряючи їх вміст за описом, завіреним календарним штемпелем станції відправлення.

8.2.5 Організація перевезення дрібних відправок на проміжні станції

На проміжні станції дрібні відправки розвозяться у збірно-роздаточних секційних вагонах або на платформах з установленими на них контейнерами. На деяких залізницях для цього використовують автомобілі. У збірнороздаточних вагонах перевозяться відправки: прийняті на проміжних станціях і, які направляються на вантажосортувальні станції для формування прямих та перевантажувальних збірних вагонів; ті, що прибули у збірних вагонах на вантажосортувальні станції і, які направляються на проміжні станції для видачі вантажоодержувачам; прийняті на проміжних станціях дільниці курсування збірно-роздаточного вагона – призначенням на проміжні станції цієї ж дільниці.

Збірно-роздаточні секційні вагони розділені поздовжніми і поперечними перегородками на секції (3–5 секцій), які пронумеровані і закріплені за окремими станціями. Після закінчення навантаження прийомоздавальник навішує пломби на двері кожної секції та двері вагона і складає у двох примірниках вагонний лист на завантажений вагон. Перший примірник вагонного листа з підібраними перевізними документами прямує разом із вагоном. Другий примірник залишається у справах станції і додається до звіту форми ГУ-3.

У вагонному листі проставляється код першої станції відвантаження вантажу.

На проміжній станції прийомоздавальник після одержання документів на збірно-роздаточний вагон перевіряє його в комерційному відношенні та вивантажує вантаж, який надійшов на адресу станції. Після відвантаження код у вагонному листі закреслюється і нижче проставляється код наступної станції відвантаження.

На ряді дільниць замість секційних збірно-роздаточних вагонів застосовуються контейнери масою брутто 5т, які встановлюють на платформи з розміщенням їх дверима назовні.

Кожний контейнер закріплюється за певною станцією, при цьому порядок перевезень не відрізняється від зазначеного вище для секційних вагонів.

Значно скорочуються витрати на перевезення і прискорюється доставка дрібних відправок при розвезенні дрібних відправок автомобільним

Для прискорення сортування площа платформи (складу) ділиться на секції, кількість яких визначається планом формування. Секції нумеруються відповідно до номерів, присвоєних станціям і дільницям призначення вантажів.

Уконторі сортувальної платформи встановлюється шафа з секціями для підбору і тимчасового зберігання перевізних документів.

Спеціалізація секцій шафи відповідає номерам секцій платформи.

Схема комплексної механізації вантажних робіт на сортувальних платформах із застосуванням малогабаритних електронавантажувачів приведена на рис. 8.7.

8.2.7Способи сортування збірних вагонів

Узалежності від розмірів сортувальної платформи, її технічного оснащення, обсягу і характеру вантажопотоку, що переробляється, кількості призначень збірних вагонів та інших місцевих умов застосовують такі три способи сортування дрібних відправок:

секційний – усі вантажі повністю вивантажують із вагона і розвозять на ділянки платформи (секції), спеціалізовані за напрямками плану формування, а потім у порожні вагони завантажують вантажі нових призначень із найближчої до вагона секції;

із залишенням частини вантажу (“ядра”) у вагоні, тобто вантажу того призначення, якого у вагоні більше, і в цей вагон завантажують відправки цього

жпризначення, що були вивантажені з інших вагонів на платформу;

із переміщенням вантажів безпосередньо з вагонів у вагони без вивантаження на платформу – паралельно з розформуванням формуються збірні вагони.

Для цього водночас із чотирма–шістьма навантаженими вагонами до сортувальної платформи подають один порожній вагон, якому попередньо надається призначення відповідно до плану формування. У першу чергу з навантажених вагонів забирають відправки для завантаження порожнього вагону. По мірі звільнення вагони завантажують відправками відповідних призначень.

Застосування першого способу можливе на досить широких платформах (14–20м), де можна вільно розкладати вантажі у спеціалізованих секціях, не заважаючи пересуванню електронавантажувачів. Перевага секційного способу полягає в тому, що при формуванні нових збірних вагонів є можливість перевірити як кількість, так і стан вантажів, а отже, забезпечити їх цілість під час перевезення, краще використовувати вантажопідйомність вагона та скоротити його простій під сортуванням. Істотним недоліком цього способу є збільшення об’єму вантажу, який переміщується, і зниження переробної спроможності платформи.

При другому способі скорочується кількість переміщень вантажу. Однак “ядро” не завжди буває розміщене біля торцевих стін вагона, і при розсортуванні його частину доводиться вивантажувати. Іноді важко перевірити у вагоні кількість місць “ядра”, маркування тощо. Цей спосіб, як і секційний,

потребує великої площі, тому застосовується на широких вантажосортувальних платформах.

При третьому способі значно прискорюється сортування і скорочується необхідна площа платформ, збільшується їх переробна спроможність. Через те, що частина вагонів порожні, при кожній подачі переробляється менше вантажу, ніж при застосуванні інших способів. Отже, необхідно збільшувати кількість подач, а це не завжди вигідно. Залежно від місцевих умов можна застосовувати різні комбінації цих трьох способів сортування, наприклад, другого і третього.

Контрольні питання до теми 8.2

1.Дати визначення терміну “дрібна відправка”. Якою може бути маса дрібної відправки?

2.Привести категорії збірних вагонів, у яких перевозяться дрібні відправки.

3.Охарактеризувати правила упакування домашніх речей, що перевозяться дрібними відправками.

4.Які застосовуються способи доставки дрібних відправок на проміжні станції?

5.Які пристрої використовуються для сортування дрібних відправок?

6.Навести способи сортування дрібних відправок.