- •Планування цілеспрямованих дій та ухвалення рішень
- •Людський чинник у процесі ухвалення рішень
- •Задачі ухвалення рішень
- •Теорія ухвалення рішень і до
- •Логістика і дослідження операцій
- •Головні етапи та принципи операційних досліджень
- •Приклади математичних моделей задач до
- •1.2.Людський чинник у процесі ухвалення рішень 2
- •1.3.Задачі ухвалення рішень 3
- •1.8.Математичні методи дослідження операцій 18
- •Основи математичного моделювання задач до
- •Класифікація задач до
- •Математичні методи дослідження операцій
-
ВСТУП У ДОСЛІДЖЕННЯ ОПЕРАЦІЙ
План:
-
Планування цілеспрямованих дій та ухвалення рішень.
-
Людський чинник у процесі ухвалення рішень.
-
Задачі ухвалення рішень.
-
Головні етапи та принципи операційних досліджень.
-
Приклади математичних моделей задач дослідження операцій.
-
Основи математичного моделювання задач дослідження операцій.
-
Класифікація задач дослідження операцій.
-
Математичні методи дослідження операцій.
Ключові терміни розділу |
|
Ухвалення рішень |
Дослідження операцій |
Операції, адміністративні операції |
Особа, яка ухвалює рішення (ОУР), власник проблеми |
Задача ухвалення рішення (ЗУР) |
Альтернативи та наслідки |
Критеріальна функція |
Багатокритеріальні оцінки |
Структуризованість ЗУР |
Математичні моделі ЗУР |
Керовані та вихідні змінні |
Параметри системи; збурення |
Цільова функція та обмеження |
Допустимі та оптимальні плани |
Ризик і невизначеність |
Невизначеність при конфліктах |
Класифікація задач дослідження операцій |
Методи математичного програмування |
-
Планування цілеспрямованих дій та ухвалення рішень
Сьогодні наука приділяє значну увагу питанням організації та керування. Підстав щодо цього є безліч. Швидкий розвиток та ускладнення техніки, розширення масштабів здійснюваних заходів і спектра їхніх можливих наслідків, впровадження автоматизованих систем керування в усі області виробництва й людської діяльності - все це зумовлює до необхідності аналізу складних цілеспрямованих процесів під кутом зору їхньої структури та організації. Від науки чекають рекомендацій щодо розумного (оптимального) керування цими процесами.
Функціонування будь-якої системи полягає у тому, що вона сприймає зовнішню ситуацію і певним чином реагує на неї. Аналізуючи ситуацію, системі необхідно ухвалити рішення щодо вибору певної дії, виходячи з власної мети (або цілі).
Однак таке рішення - це завершальний етап процесу планування цілеспрямованих дій, який полягає в аналізі можливих дій системи та наслідків цих дій. Аналізуючи можливі наслідки, система оцінює один з них як найсприятливіший для себе й обирає ту дію, яка спричинить до цього наслідку.
Операція - загальний термін, який означає будь-яку цілеспрямовану дію. Кажучи про операцію, ми асоціюємо з нею деякого суб'єкта, який формулює ціль операції. Заради досягнення певної цілі й здійснюють операцію (цілеспрямовану дію).
Ухвалення рішення - це особливий процес людської діяльності, спрямований на вибір найкращого варіанта дій. Людина обирає професію, друзів, партнера у шлюбі, роботу і безліч іншого, отож історія її життя є послідовністю вдалих чи невдалих рішень.
Правителі країн вирішують, з ким співпрацювати і з ким воювати, забороняти чи дозволяти, страчувати чи дарувати життя. Ці рішення становлять основний зміст підручників з історії.
Здебільшого, такі рішення не можна передбачити й оцінити їхні наслідки. Можна лише припускати, що визначений варіант рішення матиме найкращий результат. Однак таке припущення може виявитися помилковим, адже неможливо передбачити майбутнє.
Питання ухвалення рішень у різних областях людської діяльності вивчаються у рамках декількох наукових дисциплін: теорії ухвалення рішень, системного аналізу, дослідженні операцій (ДО), економіки, логістики, когнітивної психології, штучного інтелекту тощо.
Дослідження операцій - математична дисципліна, яка займається застосуванням кількісних (математичних) методів для ухвалення рішень у різних областях цілеспрямованої людської діяльності [3].
Таке визначення ДО потребує деталізації. Подальший виклад матеріалу першого розділу присвячено цьому питанню.
-
Людський чинник у процесі ухвалення рішень
У процесі ухвалення рішень беруть участь різні люди з різними повноваженнями та інтересами (тобто люди у процесі ухвалення рішень мають певні ролі).
Називатимемо людину, яка фактично здійснює вибір найкращого варіанта дій, особою, що ухвалює рішення (ОУР).
Поряд із ОУР варто виокремити власника проблеми - особу, яка, на думку навколишніх, має її вирішувати і несе відповідальність за ухвалені рішення. Проте власник проблеми не завжди є особою, яка ухвалює рішення. Зазвичай, він може бути таким, історія щодо цього дає нам численні приклади. Однак трапляються ситуації, за яких власник проблеми є лише одним з кількох осіб, що беруть участь у її вирішенні. Він може бути головою колективного органу, що ухвалює рішення, змушеним йти на компроміси, щоб дійти згоди.
Третю роль, яку може відігравати людина у процесі ухвалення рішень, є роль керівника чи учасника активної групи - групи осіб, які мають власні інтереси і намагаються вплинути на процес вибору рішення та його результат. Наприклад, намагаючись вплинути на економічну політику країни, одні активні групи організовують страйки, інші - кампанію підтримки уряду в пресі тощо.
Ще одна роль - роль виборця, якому доводиться вирішувати, за яку особистість чи за яку політичну партію голосувати. У цьому випадку виборець є одним з багатьох учасників процесу ухвалення колективного рішення.
Якщо рішення затверджують малою групою, члени якої формально мають рівні права (жюрі, комісія), то окрема особа є членом групи, що ухвалює рішення. Головне у діяльності такої групи - досягнення згоди під час вироблення спільних рішень.
У процесі ухвалення рішень окрема особа може слугувати експертом (професіоналом у тій чи іншій області знань), до якого звертаються за оцінками і рекомендаціями люди, долучені до цього процесу.
При ухваленні складних (зазвичай, стратегічних) рішень у їхній підготовці іноді бере участь консультант з ухвалення рішень.
Його роль зводиться до розумної організації процесу ухвалення рішень: допомоги ОУР і власнику проблеми у правильній постановці задачі, виявленні позицій активних груп, організації роботи з експертами. Консультант (чи аналітик), зазвичай, не оцінює ухвалені рішення, він тільки допомагає іншим зважити усі “за” і “проти”, виробити розумний компроміс.
Окрім того, в ухваленні рішень неявно бере участь оточення ОУР, співробітники тієї організації, від імені якої ОУР затверджує рішення. Зазвичай, ця група людей має загальні погляди, загальні ціннісні установки. Саме цій групі ОУР, передусім, пояснює логічність, розумність, обґрунтованість свого рішення. У зв’язку з цим, хоча ОУР затверджує індивідуальні рішення, він враховує політику і переваги цієї групи людей.