безпека дор руху практика меточидчка
.pdfНаприклад
Таблиця 1.3 – Обробка даних натурних спостережень по визначенню інтенсивності і складу руху
|
|
|
Тип транспортного засобу |
|
|
|
||||
Місяць, день і час |
|
Вантажний автомобіль |
Автопоїзд |
|
Сума |
|||||
легко- |
вантажопідйомністю, т |
вант-ністю, т |
Авто- |
|||||||
проведення обліку |
∑N |
|||||||||
вий |
до 2 |
від 2 до |
від 6 до |
від 8 до |
до 12 |
від 12 до |
бус |
|||
|
|
|||||||||
|
|
6 |
8 |
14 |
14 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||||
черв., чт., 8-9 |
30 |
8 |
8 |
6 |
5 |
7 |
3 |
10 |
77 |
|
виражені у % |
39,0 |
10,4 |
10,4 |
7,8 |
6,5 |
9,1 |
3,9 |
13,0 |
|
|
квіт., пн., 12-17 |
114 |
32 |
29 |
23 |
20 |
26 |
12 |
36 |
292 |
|
виражені у % |
39,0 |
11,0 |
9,9 |
7,9 |
6,8 |
8,9 |
4,1 |
12,3 |
|
|
лип., птн., 9-17 |
523 |
148 |
134 |
107 |
94 |
121 |
54 |
161 |
1342 |
|
виражені у % |
39,0 |
11,0 |
10,0 |
8,0 |
7,0 |
9,0 |
4,0 |
12,0 |
|
|
середній % |
39,0 |
10,8 |
10,1 |
7,9 |
6,8 |
9,0 |
4,0 |
12,4 |
|
1.2.1.2 Визначають середньорічну добову існуючу інтенсивність руху (Nісн) для кожного спостереження, авт./добу, за формулою (1.2):
N існ N k міс |
k день |
k час , |
(1.2) |
де ΣN – сумарна кількість транспортних засобів, нарахованих за період обліку, шт.;
kміс - коефіцієнт сезонної нерівномірності руху, який залежить від місяця проведення спостереження (табл. 1.4);
kдень – коефіцієнт тижневої нерівномірності руху, який залежить від дня проведення спостереження (табл. 1.5);
kчас – коефіцієнт добової нерівномірності руху, який залежить від години проведення спостереження (табл. 1.6).
Наприклад
N 1 |
існ |
77 0,91 0,80 18 ,18 |
1019 |
авт / добу |
|
N 2 |
існ |
292 |
1,41 1,25 1,98 |
1019 |
авт / добу |
N 3 |
існ |
1342 |
0,70 0,89 1,22 1020 авт / добу |
1.2.1.3 Розраховують |
середнє |
значення існуючої інтенсивності руху |
|||||
(Nсрісн), авт./добу, за формулою (1.3): |
|
|
|
|
|
||
N cр існ |
|
N 1 існ |
N 2 |
існ |
N 3 |
існ |
|
|
3 |
|
(1.3) |
||||
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
11 |
|
|
|
|
Наприклад
N cр існ
|
1019 |
1019 |
1020 |
1019 авт / добу |
|
3 |
|
||
|
|
|
|
Таблиця 1.4 – Коефіцієнт сезонної нерівномірності руху, який залежить від місяця проведення спостереження
Місяць проведення |
Коефіцієнт переходу до середньорічної добової інтенсивності руху |
||
(kміс) на автомобільних дорогах |
|||
обліку руху |
|||
державного значення |
місцевого значення |
||
|
|||
січень |
1,67 |
1,92 |
|
лютий |
1,61 |
1,82 |
|
березень |
1,43 |
1,64 |
|
квітень |
1,22 |
1,41 |
|
травень |
0,98 |
1,16 |
|
червень |
0,79 |
0,91 |
|
липень |
0,69 |
0,70 |
|
серпень |
0,68 |
0,60 |
|
вересень |
0,72 |
0,56 |
|
жовтень |
0,87 |
0,71 |
|
листопад |
1,16 |
1,32 |
|
грудень |
1,56 |
1,82 |
Таблиця 1.5 – Коефіцієнт тижневої нерівномірності руху, який залежить від дня проведення спостереження
День проведення обліку |
Коефіцієнт переходу до середньотижневої добової |
||
інтенсивності руху (kдень) на автомобільних дорогах |
|||
руху |
|||
|
|
||
|
державного значення |
місцевого значення |
|
понеділок |
1,06 |
1,25 |
|
вівторок |
0,96 |
0,89 |
|
середа |
0,88 |
0,80 |
|
четвер |
0,84 |
0,80 |
|
п’ятниця |
0,93 |
0,89 |
|
субота |
1,14 |
1,25 |
|
неділя |
1,35 |
1,52 |
1.2.1.4. Визначають існуючу інтенсивність руху, приведену до легкового автомобіля (Nісн прив), прив.авт./добу, за формулою (1.4):
N існ прив |
( N cр існ |
|
р j сер |
аі ) |
(1.4) |
|
|||||
|
|
100 |
|
|
де рj сер – відсоток транспортних засобів даного виду в транспортному потоці (див. табл. 1.3);
12
аі – коефіцієнт приведення до легкового автомобіля (див.табл. 1.7).
Наприклад
N існ прив 1019 (0,39 1,0 0,108 1,5 0,101 2,0 0,079 2,5 0,068 3,0
0,09 3,5 0,04 4,0 0,124 3,0) 2041 прив .авт . / добу
Таблиця 1.6 – Коефіцієнт добової нерівномірності руху, який залежить від години проведення спостереження
Початок |
Коефіцієнт переходу до середньодобової інтенсивності руху (kчас) при |
||||||||||
проведення |
|
|
|
тривалості проведення обліку руху, години |
|
|
|||||
обліку руху |
1 |
|
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
Автомобільні дороги державного значення |
|
|
|
||||||
8 |
13,30 |
|
6,06 |
3,85 |
2,84 |
2,31 |
1,97 |
1,73 |
1,53 |
1,38 |
1,26 |
9 |
11,11 |
|
5,41 |
3,61 |
2,80 |
2,31 |
1,99 |
1,73 |
1,53 |
1,40 |
- |
10 |
10,53 |
|
5,35 |
3,74 |
2,93 |
2,42 |
2,05 |
1,78 |
1,60 |
- |
- |
11 |
10,86 |
|
5,88 |
4,06 |
3,14 |
2,55 |
2,14 |
1,88 |
- |
- |
- |
12 |
12,50 |
|
6,49 |
4,42 |
3,33 |
2,67 |
2,30 |
- |
- |
- |
- |
13 |
13,51 |
|
6,84 |
4,55 |
3,40 |
2,78 |
- |
- |
- |
- |
- |
14 |
13,89 |
|
6,84 |
4,55 |
3,51 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
15 |
13,51 |
|
6,76 |
4,69 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
16 |
13,51 |
|
7,19 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
17 |
15,38 |
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
Автомобільні дороги місцевого значення |
|
|
|
|||||
8 |
18,18 |
|
7,14 |
3,97 |
2,63 |
1,97 |
1,60 |
1,38 |
1,23 |
1,14 |
1,101 |
9 |
11,76 |
|
5,08 |
3,08 |
2,21 |
1,75 |
1,49 |
1,32 |
1,22 |
1,16 |
- |
10 |
8,93 |
|
4,17 |
2,72 |
2,06 |
1,70 |
1,49 |
1,36 |
1,29 |
- |
- |
11 |
7,81 |
|
3,91 |
2,67 |
2,10 |
1,79 |
1,61 |
1,51 |
- |
- |
- |
12 |
6,81 |
|
4,07 |
2,80 |
2,27 |
1,98 |
1,83 |
- |
- |
- |
- |
13 |
8,47 |
|
4,57 |
3,29 |
2,73 |
2,46 |
- |
- |
- |
- |
- |
14 |
9,90 |
|
5,38 |
4,03 |
3,46 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
15 |
11,76 |
|
6,80 |
5,32 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
16 |
16,13 |
|
9,71 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
17 |
24,39 |
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
1.2.1.5. Визначають годинну інтенсивність руху, приведену до легкового автомобіля (Nгод), прив.од./год, за формулою (1.5):
N год 0,076 N існ прив |
(1.5) |
де 0,076 – коефіцієнт переходу до годинної інтенсивності руху.
13
Наприклад
N год 0,076 2041 155 прив .од . / год
Таблиця 1.7 – Коефіцієнти приведення транспортних засобів до легкового автомобіля аі (таблиця А [1])
Ч. ч. |
|
Тип транспортного засобу |
Коефіцієнт приведення |
1 |
Мотоцикл без коляски та мопед |
0,5 |
|
2 |
Мотоцикл з коляскою |
0,75 |
|
3 |
Легковий автомобіль |
1,0 |
|
4 |
Вантажний автомобіль вантажопідйомністю, т: |
|
|
|
|
до 1 |
1,0 |
|
від 1 до 2 |
1,5 |
|
|
від 2 до 6 |
2,0 |
|
|
від 6 до 8 |
2,5 |
|
|
від 8 до 14 |
3,0 |
|
|
|
понад 14 |
3,5 |
5 |
Автопоїзд вантажопідйомністю, т: |
|
|
|
|
до 12 |
3,5 |
|
від 12 до 20 |
4,0 |
|
|
від 20 до 30 |
5,0 |
|
|
|
понад 30 |
6,0 |
6 |
Колісний трактор з причепами вантажопідйомністю, т: |
|
|
|
|
до 10 |
3,5 |
|
|
понад 10 |
5,0 |
7 |
Автобус |
3,0 |
|
8 |
Довгомірний автобус |
5,0 |
1.2.2 Визначення пропускної здатності однієї смуги руху ділянки
дороги
1.2.2.1 Визначають безпечну швидкість руху автомобілів, дорожніми умовами (V), км/год, за формулою (1.6):
V R g ( i п / ч ) / 0,278
яка обумовлена
(1.6)
R – радіус горизонтальної кривої, м (згідно з завданням); g = 9,81 м/с2 – прискорення вільного падіння;
μ = 0,12 – коефіцієнт поперечної сили; іп/ч – поперечний ухил проїзної частини, частки одиниці (згідно з
завданням); 0,278 – коефіцієнт переходу від швидкості в м/с до швидкості в км/год.
14
Наприклад
V 275 9,81 (0,12 0,02 ) / 0,278 59 км / год
1.2.2.2 Визначають коефіцієнт опору коченню (f) згідно з формулою (1.7):
f f 0 [1 0,01 (V 50 )] |
(1.7) |
де f0 – коефіцієнт опору коченню при швидкості руху до 50 км/год. При асфальтобетонному покритті – 0,01-0,02; при чорному щебеневому – 0,02-0,025; V – безпечна швидкість руху автомобілів, яка визначена за формулою
(1.6), км/год.
Наприклад
f 0,015 [1 0,01 (59 50 )] 0,016
1.2.2.3. Визначають пропускну здатність |
однієї смуги руху (N), |
||||||||||
прив.од./год, за формулою (1.8): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
N |
|
|
|
|
1000 V |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
K |
е |
V 2 |
|
|
|
(1.8) |
|||
|
|
V |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
l |
|
l а |
||
3,6 |
254 |
( i |
|
б .в . |
|||||||
|
f ) |
|
|
|
де Ке – коефіцієнт ефективності гальмівної системи (1,2-1,4); φ – коефіцієнт зчеплення коліс автомобіля з поверхнею дороги (0,5-0,7); i – поздовжній ухил, частки одиниці (згідно з завданням);
lб.в. – безпечна відстань між автомобілями (5 м); lа – довжина автомобіля (12 м).
Наприклад
N |
|
|
|
1000 59 |
|
966 прив .од . / год |
||
|
|
|
|
|
||||
|
|
1,3 59 2 |
|
|
||||
59 |
|
|
5 12 |
|||||
|
|
|
|
|
||||
3,6 |
254 (0,6 0,027 |
0,016 ) |
||||||
|
|
|
15
1.2.3 Визначення характеристик умов дорожнього руху
1.2.3.1 Визначають коефіцієнт завантаження дороги (z) за формулою
(1.9):
z |
N |
год |
(1.9) |
|
n N |
||||
|
|
де Nгод – годинна інтенсивність руху, приведена до легкового автомобіля, прив.од./год, що визначена за формулою (1.5);
n – кількість смуг руху (2 шт.);
N – пропускна здатність однієї смуги руху, прив.од./год, що визначена за формулою (1.8).
Наприклад
z |
|
155 |
0,08 |
|
|
||
|
966 |
||
2 |
|
1.2.3.2 За розрахованим значенням коефіцієнту завантаження необхідно зробити висновок щодо характеристик умов руху. При оцінці завантаження маршруту варто орієнтуватися на чотири рівні завантаження (табл. 1.8): А, Б, В, Г:
-рівню А відповідає z < 0,2 (вільний рух автомобілів);
-рівню Б відповідає 0,2 < z < 0,45 (з’являються групи автомобілів);
-рівню В відповідає 0,45 < z < 0,70 (рух окремих колон і пішоходів);
-рівню Г відповідає z > 0,70 (характерний колонний рух, що відбувається
ззупинками).
Аналіз розподілу інтенсивності руху показує різну вірогідність існування протягом доби кожного рівня зручності.
Наприклад
При z=0,08 спостерігається вільний транспортний потік (рівень зручності А). Обгони практично відсутні, автомобілі не взаємодіють між собою. Водій може витримувати бажану швидкість руху. Зниження середніх швидкостей незначне. Емоційна напруженість водія низька. Водій і пасажири не відчувають незручності при русі. Поїздки комфортабельні.
16
Таблиця 1.8 – Класифікація рівнів зручності руху
зручності |
|
|
|
Емоційна |
|
Економічна |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
Характеристика руху потоку |
Стан |
напру- |
Зручність |
||
|
z |
ефективність |
|||||
|
автомобілів |
потоку |
женість |
роботи водія |
|||
Рівні |
|
роботи дороги |
|||||
|
|
|
водія |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Автомобілі рухаються у |
|
|
|
|
|
А |
< 0,2 |
вільних умовах, взаємодія між |
Вільний |
Низька |
Зручно |
Неефективна |
|
|
|
автомобілями відсутня |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рух автомобілів відбувається |
Частково |
Нормаль- |
|
Мало- |
|
Б |
0,2-0,45 |
групами, відбувається багато |
Мало зручно |
||||
|
|
обгонів |
зв’язаний |
на |
|
ефективна |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У потоці ще існують великі |
|
|
|
|
|
В |
0,45-0,7 |
інтервали між автомобілями, |
Зв’язаний |
Висока |
Незручно |
Ефективна |
|
|
|
обгони ускладнені |
|
|
|
|
|
|
|
Суцільний потік автомобілів, |
Щільний |
|
Дуже |
|
|
Га |
0,70-1,0 |
що рухаються з малими |
Низька |
Неефективна |
|||
насичений |
незручно |
||||||
|
|
швидкостями |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
||
Гб |
1,0 |
Потік рухається із зупинками, |
Те ж |
Дуже |
Те ж |
Неефективна |
|
виникають затори |
низька |
||||||
|
|
|
|
|
1.2.4 Розробка заходів щодо поліпшення умов руху автомобілів і забезпечення безпеки руху
На основі визначеного рівня зручності і коефіцієнту завантаження дороги необхідно розробити пропозиції щодо заходів з поліпшення умов руху автомобілів і забезпечення безпеки руху, користуючись таблицями 1.9, 1.10.
Таблиця 1.9 – Заходи з організації руху на горизонтальних ділянках
Рівень |
z |
Характер заходів |
|
завантаження |
|||
|
|
||
|
|
|
|
А |
0,2 |
Розмітка проїжджої частини, установка дорожніх знаків, |
|
влаштування краєвої смуги |
|||
|
|
||
|
|
|
|
Б |
0,2-0,5 |
Укріплення узбіччя, влаштування краєвої смуги, влаштування |
|
поверхневої обробки. При z > 0,3 влаштування ділянок для обгону |
|||
|
|
||
|
|
|
|
|
|
Усування бокових перешкод. Розширення проїжджої частини від |
|
В |
0,5-0,75 |
0,5 до 2 м. Влаштування ділянок для обгону. Влаштування |
|
|
|
поверхневої обробки. Заборона обгонів у годину «пік». |
|
|
|
|
|
Г |
0,75-0,9 |
Усування вузьких ділянок. Влаштування додаткової смуги руху |
|
Д |
0,9-1,0 |
або перестройка на чотирьох смугову дорогу. |
|
|
|
|
17
Таблиця 1.10 – Загальні заходи з організації руху в залежності від ступеня завантаження дороги рухом
Рівень |
Коефіцієнт |
|
|
|
завантаження й |
Будівельні |
|
||
зруч- |
Засоби з організації руху |
|||
рівень емоційної |
та експлуатаційні заходи |
|||
ності |
|
|||
напруги водіїв |
|
|
||
|
|
|
||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
А |
< 0,1; небез- |
Укріплення узбіч |
Осьова розмітка. Попереджуючі |
|
печно низький |
знаки. |
|||
|
|
|||
|
|
Шорсткуваті поверхневі обробки. |
Розмітка, що забороняє обгін на |
|
|
|
Поліпшення видимості на особливо |
||
|
0,2; |
небезпечних ділянках. |
кривих малих радіусів й у місцях |
|
|
обмеження видимості. Розши- |
|||
|
оптимальний |
Улаштування віражів, розширення |
||
|
рення для зупинок автобусів. |
|||
|
|
проїжджої частини на кривих |
||
|
|
Напрямні стовпчики |
||
|
|
малих радіусів. |
||
|
|
|
||
|
|
Додаткові смуги проїзної частини |
Знаки рекомендованих |
|
|
|
на підйомах у верхній частині. |
||
|
0,2-0,45; |
швидкостей руху. Розмітка, що |
||
|
Вибіркове поліпшення видимості |
|||
Б |
високий |
регулює можливість обгонів. |
||
на ділянках обгонів. Каналізовані |
||||
|
|
Розширення для зупинок |
||
|
|
перетинання з острівцями на |
||
|
|
автобусів із плавним обгоном |
||
|
|
другорядній дорозі |
||
|
|
|
||
|
|
Каналізовані перетинання або |
Обмеження обгонів. Автобусні |
|
|
0,45-0,7; |
кільцеві перетинання в одному |
зупинки, відділенні острівцем. |
|
В |
небезпечно |
рівні. Додаткові смуги на всій |
Знаки над проїжджою частиною. |
|
високий |
довжині підйомів. Перехідно- |
Світлофорне регулювання на |
||
|
||||
|
|
швидкісні смуги на перетинаннях в |
особливо небезпечних місцях. |
|
|
|
одному рівні |
Освітлення небезпечних місць |
|
|
|
|
Оперативна інформація водіїв |
|
|
|
Розширення дороги шляхом |
про виникнення небезпечних |
|
|
|
укладання покриттів на узбіччях. |
дорожніх умов. Знаки інтервалів, |
|
|
0,7-1; низький |
Реконструкція ділянок особливо |
що рекомендують, і швидкостей |
|
Г |
небезпечних або що мають низьку |
руху. Введення автоматизованої |
||
|
||||
|
|
пропускну здатність. Пристрій |
системи регулювання. Перевід |
|
|
|
перетинань у різних рівнях. |
руху або окремих видів |
|
|
|
Освітлення дороги. |
транспортних засобів на |
|
|
|
|
паралельні маршрути. |
Наприклад
На основі визначеного рівня зручності і коефіцієнту завантаження дороги розробляємо пропозиції щодо заходів з поліпшення умов руху автомобілів і забезпечення безпеки руху, користуючись таблицями 1.9, 1.10: для заданої ділянки дороги і визначених умов руху необхідно виконати укріплення узбіч, нанести осьову розмітку та встановити попереджувальні знаки.
18
Питання для самоперевірки
1 Що розуміють під «рівнем зручності руху»?
2Що таке «інтенсивність руху»?
3Що називають «пропускною здатністю»?
4Дайте визначення поняттю «розрахункова швидкість»
5Які стани потоку ви знаєте?
2 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3 (2 години) ВИЗНАЧЕННЯ ДІЛЯНОК КОНЦЕНТРАЦІЇ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД НА АВТОМОБІЛЬНИХ
ДОРОГАХ
Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) – подія (небезпечний випадок),
що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, внаслідок якої загинули або травмовані люди чи завдані матеріальні збитки.
Коефіцієнт пригод – показник відносної аварійності, який характеризується кількістю ДТП, що трапилися при проїзді одного мільйона транспортних засобів через певну ділянку автомобільної дороги.
2.1 Задача № 2: визначити ділянки концентрації ДТП на автомобільній дорозі. Розробити заходи щодо забезпечення безпеки руху.
Вихідні дані:
а) середньорічна добова існуюча інтенсивність руху – приймається по даним задачі №1;
б) дані щодо ДТП (див. Табл. 2.1).
Таблиця 2.1 – Вихідні дані щодо ДТП
Тяжкість ДТП |
|
Ділянки дороги, км |
||
|
|
|
|
|
0-3 (3 км) |
|
3-10 (7 км) |
10-14 (4 км) |
|
|
|
|||
ДТП з загиблими (кількість загиблих) |
- |
|
- |
1 (1) |
ДТП з пораненими (кількість поранених) |
1 (1) |
|
- |
2 (3) |
ДТП з матеріальним збитком |
1 /4* |
|
1 |
3 |
* При інтенсивності руху більше 2500 авт/добу прийняти значення – 4.
Наприклад
Середньорічна добова існуюча інтенсивність руху – 2019 авт./добу;
19
Дані щодо ДТП наведені в таблиці 2.1:
Таблиця 2.1 – Вихідні дані до практичної роботи № 2 щодо ДТП
|
|
Ділянки дороги, км |
|
||
Тяжкість ДТП |
|
|
|
|
|
0 – 3 |
|
3 – 10 (7 км) |
|
10 – 14 |
|
|
(3 км) |
|
|
(4 км) |
|
|
|
|
|
||
ДТП з загиблими (кількість загиблих) |
- |
|
- |
|
1 (1) |
ДТП з пораненими (кількість поранених) |
1 (1) |
|
- |
|
2 (3) |
ДТП з матеріальним збитком |
1 |
|
1 |
|
3 |
2.2 Порядок виконання роботи
2.2.1 Визначають коефіцієнт пригод (Кпр) для кожної ділянки, пригод/1 млн. авт.-км пробігу, за формулою (2.1):
K пр |
|
10 |
6 Z |
(2.1) |
|
365 |
N L |
||||
|
|
|
де Z – загальна кількість ДТП на ділянці, шт.;
N – середньорічна добова інтенсивність руху на ділянці дороги, яка встановлена по даним обліку руху, авт./добу;
L – довжина ділянки дороги, км.
Розрахунок виконують для кожної ділянки.
Наприклад
Ділянка км 0 – км 3:
K пр |
|
|
10 6 2 |
|
|
0,90 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
||||||
365 |
2019 |
3 |
пригод/1 млн. авт.-км пробігу |
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||
Ділянка км 3 – км 10: |
|
||||||||||
K пр |
|
|
|
10 6 1 |
|
|
|
0,19 |
|||
|
|
|
|
|
|
||||||
365 |
2019 |
|
7 |
||||||||
|
|
|
|
пригод/1 млн. авт.-км пробігу |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Ділянка км 10 – км 14: |
|
||||||||||
K пр |
|
|
|
10 6 6 |
|
|
2,04 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
365 |
2019 |
4 |
|
пригод/1 млн. авт.-км пробігу |
||||||
|
|
|
|
|
|
2.2.2 За отриманими даними для наочності будують лінійний графік коефіцієнта пригод за формою, яка наведена на рисунку 2.1.
20